Постанова № 1318756, 08.11.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-11091/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 листопада 2007 року                                                                                     м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретарі                                  Ільченко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційні скарги Державної податкової адміністрації України, Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

на постановуКиївського апеляційного господарського судувід 03.08.2005 р.

у справі№ 33/579 господарського суду міста Києва

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Арсенал-Київ»

до 1. Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

2. Державної податкової адміністрації у м. Києві

3. Державної податкової адміністрації України

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та рішень про результати розгляду скарг

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 22.06.2005 р. позов задоволено частково: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва №0000292330/0 від 01.04.2004р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 9901,12 грн.(дев’ять тисяч дев’ятсот одна гривня 12 копійок); визнано недійсним рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва про результати розгляду скарги №9069/10/23-306 від 29.04.2004р. щодо відмови в задоволенні скарги позивача в частині зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 9901,12 грн.(дев’ять тисяч дев’ятсот одна гривня 12 копійок); визнано недійсним рішення Державної податкової адміністрації у м. Києві про результати розгляду скарги №3792/10/25-014 від 05.07.2004р. щодо відмови в задоволенні скарги позивача в частині зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 9901,12 грн. (дев’ять тисяч дев’ятсот одна гривня 12 копійок); визнано недійсним рішення Державної податкової адміністрації України про результати розгляду скарги №8173/6/25-1215 від 17.09.2004р. щодо відмови в задоволенні скарги позивача в частині зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 9901,12 грн.(дев’ять тисяч дев’ятсот одна гривня 12 копійок); визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва №0000292330/3 від 27.07.2004р. в частині зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 9901,12 грн. (дев’ять тисяч дев’ятсот одна гривня 12 копійок); в іншій частині в позові відмовлено; стягнуто з Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва (04213, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 58, рахунок №35214001000191 в УДК м. Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26088825) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Футбольний клуб „Арсенал-Київ» (м. Київ, пр-т Червоних козаків, 8, рахунок №260022993 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 31749709) 263,23 грн. (двісті шістдесят три гривні 23 копійки) судових витрат; стягнуто з Державної податкової адміністрації в м. Києві (04116, м. Київ, вул. Полуденка, 33/19, рахунок №35215005000066 в УДК м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 01291502) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Футбольний клуб ,Арсенал-Київ» (м. Київ, пр-т Червоних козаків, 8, рахунок №260022993 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 31749709) 263,23 грн. (двісті шістдесят три гривні 23 копійки) судових витрат; стягнуто з Державної податкової адміністрації України (04655, м. Київ, пл.. Львівська, 8, рахунок №35218008000029 в Державному казначействі України, МФО 820172 (КПИВ 6141010), код ЄДРПОУ 19355711) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Футбольний клуб „Арсенал-Київ» (м. Київ, пр-т Червоних козаків, 8, рахунок №260022993 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 31749709) 263,23 грн. (двісті шістдесят три гривні 23 копійки) судових витрат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2005 р. рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову скасовано; визнані недійсними податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 0000292330/0 від 01.04.2004 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 3200,01 грн.; рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва про результати розгляду скарги № 9068/10/23-306 від 29.04.2004р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 3200,01 грн.; рішення ДПА у м. Києві про результати розгляду скарги № 3192/10/25-014 від 05.07.2004р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 3200,01 грн.; рішення ДПА України про результати розгляду скарги № 8173/6/25-1215 від 17.09.2004р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 3200,01 грн.; податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 0000292330/3 від 27.07.2004р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 3200,01 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

В касаційних скаргах  ДПА України та ДПІ у Оболонському районі м. Києва просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення апеляційним судом підпункту 5.2.1 пункту 5.2. підпунктів 5.3.3, 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпунктів 7.4.1. 7.4.4 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для зменшення в карті особового рахунку ТОВ «Футбольний клуб «Арсенал-Київ» суми бюджетного відшкодування за податковими деклараціями з податку на додану вартість за жовтень 2002 року, січень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2003 року на загальну суму 13101,13 грн. згідно спірних податкових повідомлень-рішень в частині, що відповідає позовним вимогам, слугував висновок ДПІ у Оболонському районі м. Києва, викладений в акті перевірки від 30.03.2004 р. № 412-23-3-31749709, про порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок безпідставного включення до сум податкового кредиту податку на додану вартість в загальній сумі 2291,01 грн. за операціями з придбання послуг мобільного зв’язку та роумінгу у зв’язку із здійсненням телефонних дзвінків особами, що не є працівниками позивача, та особами, які не направлялися позивачем у відрядження за кордон / жовтень 2002 року, січень 2003 року /; в загальній  сумі 2041,12 грн. за операціями з придбання послуг сауни / вересень, жовтень, грудень 2003 року /; в загальній сумі 909,00 грн. за операціями з придбання послуг проживання в готелі,  осіб, які не є працівниками позивача та не направлялися ним у відрядження / вересень, жовтень 2003 року /; в загальній сумі 7860,00 грн. за операцією з придбання товарів / футболки, шарфи, хустки / з власним логотипом  у ТОВ «Сабі Україна» / листопад 2003 року /.

Відповідно до пп. 5.2.1. п.5.2. ст.. 5 Закону Укреши ,Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених ( (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 – 5.7 цієї статті.

Згідно ст. 1 Закону України ,Про охорону праці» від 14.10.1992р. №2694-ХП в редакції Закону України від 21.11.2002р. №229-ІУ (із змінами та доповненнями) охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Як вбачається зі статутних документів позивача, позивач здійснює господарську діяльність у сфері професійного футболу.

Підпунктом 8.1.3. п.8.1. розд. 8 Ліцензійних умов провадження фізкультурно оздоровчої та спортивної діяльності: організації та проведення спортивних занять професіоналів та любителів спорту, діяльності з підготовки спортсменів до змагань з різних видів спорту, визнаних в Україні, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва. Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 02.04.2001р. №58/852 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 11.04.2001р. за №336/5527 суб’єкти фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності (яким є позивач) повинні удосконалювати спортивну майстерність спортсменів, створювати для них та тренерського складу належні умови для навчально-тренувального процесу та медико-відновлювальних заходів відповідно до чинного законодавства України.

Як свідчать матеріали справи, позивачем надано до суду службову записку лікаря команди О.В. Медведєва, в якій він зазначає про необхідність відвідування сауни гравцями команди з метою відновлення фізичного стану гравців та підвищення їх професійної майстерності. В підтвердження кваліфікації О.В. Медведєва надано до суду свідоцтво №004538 про складання іспиту з спеціальності спортивна медицина від 27.12.2003р., диплом ЖВ №982891 від 22.06.1986р., свідоцтво №004538-1.

Також позивачем надано до суду Положення про організацію навчально-тренувального процесу команди ФК «Арсенал-Київ», затвердженого Генеральним директором ТОВ ФК ‘Арсенал-Київ ., в якому зазначено, що згідно висновків головного лікаря команди з метою підтримання належного фізичного стану спортсменів команди, що відповідає їх професійному рівню та дозволяє брати участь у навчально-тренувальному процесі, кожний спортсмен команди має дотримуватись та виконувати наступні лікувально-профілактичні заходи: масаж, сауна (в комплексі з масажем), дотримуватись правил особистої гігієни, заняття у тренажерному залі, регулярне відвідування басейну, щоденний медичний огляд у лікаря команди, обов’язкове медичне обстеження у медичному спортивному закладі (диспансері) з періодичністю згідно вимог лікаря команди.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що витрати з придбання готельних послуг , у зв’язку з яким позивач включив до податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 909,00 грн., були викликані виконанням позивачем, як професійним футбольним клубом, Регламенту всеукраїнських змагань з футболу серед професійних команд в 2003-2004 роках щодо покладення на футбольний клуб витрат, пов’язаних з участю його команди у змаганнях, в тому числі витрат на відрядження для проведення гри делегата, інспектора та арбітрів.

Встановлені обставини справи щодо придбання позивачем послуг сауни та готельних послуг були правильно оцінені судом апеляційної інстанції як такі, що свідчать про зв'язок понесених позивачем витрат на придбання цих послуг з його господарською діяльністю, а відтак апеляційний суд дійшов правомірного висновку про відповідність дій позивача по включенню до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого у зв’язку з придбанням зазначених послуг, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з абзацом першим підпункту 5.4.4 пункту 5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів / робіт, послуг /, що продаються / надаються / такими платниками податку.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про рекламу» реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та у будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Даючи юридичну оцінку обставин справи щодо включення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість у сумі 7860,00 грн., сплаченого у зв’язку з придбанням товарів  /футболки, шарфи, хустки/ з логотипом футбольного клубу «Арсенал-Київ», які в подальшому роздавалися глядачам футбольних матчів з участю цього клубу, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивач у такий спосіб популяризував організовувані ним спортивно-видовищні заходи / змагання з футболу / та заохочував глядачів і в подальшому відвідувати ці заходи, тобто здійснював рекламу своєї діяльності по наданню послуг з проведення зазначених заходів.

З огляду на зазначені встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції правомірно не застосував при вирішенні спору норму абзацу другого підпункту 5.4.4 пункту 5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на який послалась ДПІ, як на підставу зменшення суми бюджетного відшкодування, задекларованого позивачем за листопад 2003 року, на 7860,00 грн.

За змістом пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» необхідною умовою для кваліфікації витрат платника податку як валових витрат є зв'язок таких витрат з його власною господарською діяльністю, включаючи охорону праці.

Встановлення пунктами 5.3-5.8 цієї статті обмежень щодо включення витрат платника податку до складу валових витрат не означає, що за винятком цих обмежень будь-які витрати платника податку мають характер валових витрат.

З огляду на відсутність у позивача документів, які б підтверджували перебування його працівників, що користувалися послугами мобільного зв’язку в системі міжнародного роумінгу, у зв’язку з виконанням обов’язків, що стосуються діяльності позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про відповідність дій ДПІ щодо зменшення бюджетного відшкодування, задекларованого позивачем за жовтень 2002 року та січень 2003 року, на загальну суму 2291,01 грн. підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та підпунктам 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Висновок же суду апеляційної інстанції щодо позовних вимог в частині зазначеної суми не відповідають встановленим обставинам справи щодо характеру витрат позивача на придбання зазначених послуг та правильному застосуванню пункту 5.1. підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає зміні, а спірні податкові повідомлення-рішення та рішення, прийняті відповідачами в процедурі апеляційного узгодження визначених цими податковими повідомленнями-рішеннями сум податкових зобов’язань, підлягають визнанню недійсними в частині зменшення в картці особового рахунку позивача суми бюджетного відшкодування на загальну суму 10801,12 грн.

Згідно з частиною 3 ст.94 КАС України відповідному перерозподілу між сторонами підлягають і судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Державної податкової адміністрації України, Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського судувід 03.08.2005 р. та рішення господарського судуміста Києва від 22.06.2005 р. змінити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 0000292330/0 від 01.04.2004р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 10 801,12 грн.; визнати недійсним рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва про результати розгляду скарги № 9068/10/23-306 від 29.04.2004р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 12192,12 грн.; визнати недійсним рішення ДПА у м. Києві про результати розгляду скарги № 3192/10/25-014 від 05.07.2004р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 10 801,12 грн.; визнати недійсним рішення ДПА України про результати розгляду скарги № 8173/6/25-1215 від 17.09.2004р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 10 801,12 грн.; визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 0000292330/3 від 27.07.2004р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 10 801,12 грн.

В задоволенні позову в решті частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ДПІ у Оболонському районі м. Києва, ДПА у м. Києві та ДПА України на користь ТОВ «Футбольний клуб «Арсенал-Київ» судові витрати в сумі 447,09 грн. з кожного, а всього – 1341,28 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                 підпис                                  Усенко Є.А.

Судді                                                             підпис                                    Бившева Л.І.

                                                                       підпис                                    Костенко М.І.

                                                                       підпис                                    Маринчак Н.Є.

                                                                       підпис                                    Шипуліна Т.М.