Рішення № 131695848, 10.11.2025, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1990/25

Номер провадження 2/348/1300/25

10 листопада 2025 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Солодовнікова Р.С.,

при секретарі судового засідання Бойчук О.В..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за відсутності учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивують тим, що 03 вересня 2008 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області ухвалив рішення по справі № 2-958/2008, за яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11061886000 від 20.10.2006 р. у розмірі 81934,84 грн. З моменту набрання рішенням законної сили воно так і не було виконане. Рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Відповідачем у період з 23.02.2019 року до 23.02.2022 року не виконувалось.

Кредитний договір № 11061886000 від 20.10.2006 р. укладено між АКБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 . В подальшому, право вимоги первісним кредитором було відступлено до ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», який відступив своє право вимоги до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на підставі укладеного договору купівлі-продажу права вимоги № 1930/К від 18 вересня 2019 року.

23 квітня 2020 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області постановив ухвалу по справі 348/293/20, якою, серед іншого, підтверджено перехід права вимоги за кредитним договором № 11061886000 від 20.10.2006 до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», яка змінила найменування на ТОВ "ВІН ФІНАНС".

Рішення суду не виконувалось Відповідачем у період з 23.02.2019 року до 23.02.2022 року, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням і право на стягнення інфляційних втрат і 3% річних на підставі ст.625 ЦК України.

Розрахунок здійснюється за формулою ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ...... ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення. IIc (100,90 : 100) x (101,00 : 100) x (100,70 : 100) x (99,50 : 100) x (99,40 : 100) x (99,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (100,20 : 100) x (99,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,80 : 100) x (100,30 : 100) x (100,20 : 100) x (99,40 : 100) x (99,80 : 100) x (100,50 : 100) x (101,00 : 100) x (101,30 : 100) x (100,90 : 100) x (101,30 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,20 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) = 1.21866444. Інфляційні витрати складають 81934,84 x 1.21866444 - 81934,84 = 17916,24 грн

Розрахунок витрат на 3% річних здійснювався за формулою Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.

Період прострочення грошового зобов`язання: Кількість днів у періоді Сума з 25/02/2019 до 31/12/2019 81934,84 x 3 % x 310 : 365 : 100 310 2087,65 грн. з 01/01/2020 до 31/12/2020 81934,84 x 3 % x 366 : 366 : 100 366 2458,05 грн. з 01/01/2021 до 23/02/2022 81934,84 x 3 % x 419 : 365 : 100 419 2821,70 грн. Всього штрафних санкцій становлять 7367,40 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ВІН ФІНАНС» збитки в якості відповідальність за несвоєчасне виконання рішення суду у справі № 2-958/2008 у розмірі 25283,64 грн. Також стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Стислий виклад позиції сторін:

Представником позивача подане клопотання про розгляд справи за його відсутності, у якому він також повідомляє, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачу ОСОБА_1 ухвалу про відкриття провадження у справі надіслано за адресою зареєстрованого місця проживання з пропозицією надати відзив та докази. Поштове повідомлення повернулося з відміткою «адресат відсутній за місцем проживання» 10.09.2025, що відповідно до пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України вважається днем вручення судового рішення. Таким чином, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про відкриття провадження та забезпеченим у реалізації процесуальних прав.

Крім направлення процесуальних документів засобами поштового зв`язку за зареєстрованим місцем проживання відповідача, судом вжито додаткових заходів повідомлення відповідача.

Зокрема, суд повідомив його про розгляд справи через офіційний вебсайт «Судової влади України» шляхом розміщення відповідного оголошення, що підтверджується матеріалами справи.

Незважаючи на всі можливі заходи, вжиті судом для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, останній не скористався наданими йому процесуальними правами не повідомив суд про свою позицію у справі, не надав жодних пояснень чи доказів, які могли б спростувати вимоги позивача.

Суд здійснив перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце його проведення повідомлений належним чином. Поштове повідомлення повернулося до суду 10.10.2025, що відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України вважається днем вручення судової повістки.

Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі не заявив, правом на подання відзиву не скористався.

На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу по суті за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних чи доказів, що відповідає положенням ч.3 ст. 211, ч.3 ст.223 ЦПК.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Процесуальні дії у справі:

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ухвалою від 18.08.2025 по даній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи і проведення судового засідання.

Суд Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ухвалою від 24.09.2025 здійснив перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін. Призначив розгляд справи.

Відповідно до положень ст.ст. 280, 281 ЦПК, суд ухвалою постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом:

Судом встановлено, 03 вересня 2008 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області ухвалено рішення по справі № 2-958/2008, за яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11061886000 від 20.10.2006 р. у розмірі 81934,84 грн. З моменту набрання рішенням законної сили воно так і не було виконане. Рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Відповідачем у період з 23.02.2019 року до 23.02.2022 року не виконувалось (а.с. 12).

23 квітня 2020 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області постановив ухвалу по справі 348/293/20, якою серед іншого, підтверджено перехід права вимоги за кредитним договором № 11061886000 від 20.10.2006 до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (а.с. 16).

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників №1076 Змінено найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ "ВІН ФІНАНС" (а.с.15)

Позивачем зроблено розрахунок прострочення виконання зобов`язань відповідача за Кредитним договором за період з 25.02.2019 23.02.2022 становить 17916,34 грн інфляційних нарахувань та 3% річних у сумі 7367,40 грн (а.с. 3-5).

Мотиви з яких виходить суд та застовані норми права:

Відповідно дост. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

За положеннямстатті 5 ЦПК, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із частиною першоюстатті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до положень ст.12,13 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1статті 76 ЦПК передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зст. 77 ЦПК належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зст.89 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із положень ст.525, ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц, вказала, що передбачене ч.2 ст. 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року №6-49цс12.

Зобов`язання, яке виникло між сторонами, є грошовим. Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем умов кредитного договору. Інших підстав, що б свідчили про припинення між сторонами грошового зобов`язання, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України з відповідача підлягають стягненню проценти і інфляційний втрати.

У позовній заяві позивачем наведено розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за період з 25.02.2019 23.02.2022 року, розмір яких складає: інфляційні втрати 17916.24 грн та 3% річних - 7367,40 грн, з яким суд погоджується.

Жодних доказів повернення грошових коштів у повному обсязі за кредитним договором, а також доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок заборгованості, відповідачем суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а саме стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користьТОВ «ВІН ФІНАНС» - 25283,64 грн за несвоєчасне виконання судового рішення.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи,покладаються:1)у разі задоволення позову-на відповідача; 2)у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення витрат по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

Судом задоволено позовні вимоги понвістю, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526,530,610,612,625,1050,1054,1056-1 ЦК, ст.ст.133,141,263-265,268, 280-289 ЦПК, суд,-

у х в а л и в:

Позов ТОВ «ВінФінанс» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості- задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (код ЄДР 38750239) збитки в якості відповідальність за несвоєчасне виконання рішення суду у справі № 2-958/2008 у розмірі 25283,64гривень (двадцять п`ять тисяч двісті вісімдесят три гривні 64 копійки).

Стягнутиз ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ВІН ФІНАНС» (код ЄДР 38750239) сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Сторонам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складений 10 листопада 2025 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», юридична адреса: м.Київ вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, п.і.01032, код ЄДР 38750239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,місце реєстрації: АДРЕСА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Р.С. Солодовніков