Ухвала суду № 131632361, 07.11.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/34644/25

Провадження 2/127/7970/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2025 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Горбатюк В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Однак подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України з таких підстав.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява містить майнові вимоги про стягнення грошової компенсації в порядку поділу майна подружжя.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Ціна позову визначається, зокрема у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України); у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог (п. 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою, судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2025 році 1211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2025 році 15140,00 грн).

Таким чином, позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України оскільки містить недоліки, а саме: не визначено ціну позову щодо вимоги майнового характеру; не сплачено судовий збір у розмірі, встановленому для позовів майнового характеру.

У зв`язку з чим позивач повинен визначити ціну позову на підставі висновків про вартість спірного майна (автотранспортних засобів) та сплатити судовий збір у розмірі з огляду на вартість спірного рухомого майна (з урахуванням сплаченого судового збору).

У документі про сплату судового збору мають бути зазначені такі платіжні реквізити для перерахування судового збору в гривнях: отримувач коштів ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37979858; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача UA318999980313181206000002856; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу: (*;101;_____ реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький міський суд Вінницької області (назва суду, де розглядається справа)).

У позовній заяві міститься клопотання про витребування доказів у Регіональному СЦ ГСЦ МВС у Вінницькій області, Черкаській та Кіровоградській областях - відомостей про володіння ОСОБА_2 транспортними засобами в період з 16.10.2018 по цей час.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Статтею 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокат вправі звернутись з адвокатським запитом до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.

Водночас, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Проте представник позивача, який є адвокатом, не надав доказів, що він вживав заходів для отримання витребуваних доказів самостійно.

Отже, позивач на обґрунтування клопотання про витребування доказів у Регіональному СЦ ГСЦ МВС у Вінницькій області, Черкаській та Кіровоградській областях має надати докази вжиття заходів для отримання цих доказу самостійно.

Також суд звертає увагу, що до позовної заяви долучено фотокопію неналежної якості відповіді Регіонального СЦ ГСЦ МВС у Вінницькій області, Черкаській та Кіровоградській областях від 15.10.2025 на адвокатський запит адвоката Шидловської Тетяни. Однак відсутні документи, які підтверджують повноваження адвоката Шидловської Тетяни щодо представництва інтересів позивачки. Оскільки вимоги позовної заяви та клопотання про витребування доказів ґрунтуються на інформації, наданій на адвокатський запит адвоката Шидловської Тетяни, позивачу необхідно долучити документи, які підтверджують повноваження адвоката Шидловської Тетяни щодо представництва інтересів ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Залишення позовної заяви без руху з метою належної її оформлення відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства не являє собою обмеженням у доступі до правосуддя. Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З урахуванням зазначених обставин, залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без руху.

Надати позивачеві п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити, що в разі неусунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.В.Горбатюк