Рішення № 13158518, 23.11.2010, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-1051/10 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2010 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Мельниченко С.П., при секретарі Білодід Ю.П. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства АКБ «Індустріалбанк» в особі Дніпропетровської філії АКБ «Індустріалбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом, уточнюючим позовом Публічного акціонерного товариства АКБ «Індустріалбанк» в особі Дніпропетровської філії АКБ «Індустріалбанк» до ОСОБА_1, в якому позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором №KRA/0900/74/06 від 11.08.2006 року.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 11.08.2006 року між АКБ “Індустріалбанк” в особі Дніпропетровської філії та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № KRA/0900/74/06, на підставі якого банк надав відповідачу кредит на придбання автомобіля у розмірі 28400 доларів 00 центів, терміном користування до 01.08.2012 року зі сплатою процентної винагороди (процентів) за користування кредитом 12% річних (пункт 1.1. кредитного договору). Видача кредиту підтверджується кредитним договором №KRA/0900/74/06 від 11.08.2006 року, договором купівлі-продажу автомобіля №0208Н/3-К від 02.08.2006 року, ордером розпорядженням про видачу кредиту від 11.08.2006 року, платіжним дорученням №1 від 11.08.2006 року.

11.08.2006 року в забезпечення виконання зобовязань за вищезазначеним кредитним договором, між сторонами укладений договір застави рухомого майна №KRAZ/0900/33/06, згідно якого автомобіль марки HYUNDAI TUCSON, 2006 року випуску переданий в заставу відповідачу.

В порушення умов кредитного договору відповідач у визначений кредитним договором строк (графік платежу) заборгованість за кредитом, відсотки за користування кредитом, а також штрафні санкції не сплачував. Відповідно п.4.1. вищевказаного договору застави рухомого майна «заставодержатель набуває право звернення на предмет застави у судовому порядку або шляхом виконавчого напису нотаріуса, якщо у момент настання строку виконання зобовязань за кредитним договором вони не будуть виконанні.

30.07.2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Деллаловою В.М. вчинений нотаріальний напис про звернення стягнення на зазначений автомобіль. В межах виконавчого провадження автомобіль був реалізований. За рахунок коштів отриманих від реалізації автомобіля на рахунок банку перераховані кошти в розмірі 66956 грн. 40 коп.

16.07.2009 року ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві винесена постанова про повернення виконавчого документа.

Саном на 04.08.2010 року заборгованість відповідача по кредитному договору №KRA/0900/74/06 від 11.08.2006 року складає 21700,43 дол. США, що еквівалентно по офіційному курсу НБУ 171251,11 грн., в тому числі: заборгованість по кредиту 12340,11 дол. США, що еквівалентно по офіційному курсу НБУ 97383,21 грн.; заборгованість по відсоткам 4603,15 дол. США, що еквівалентно по офіційному курсу НБУ 36326,22 грн.; пеня за порушення строку погашення заборгованості по сплаті нарахованих відсотків 4757,17 дол. США, що еквівалентно по офіційному курсу НБУ 37541,68 грн.

У звязку з цим позивач вимушений звернутися до суду з позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 171251 грн. 11 коп., а також судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувшись до суду з заявою, в якій просить справу розглянути за його відсутність, в якій також уточненні позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, оскільки судом направлялись судові повістки на зареєстроване місце проживання відповідача, які повернулись з відміткою про те, що відповідач за вказаною адресою не проживає.

Ухвалою суду встановлено заочний розгляд справи.

В звязку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом по справі встановлено факт, що 11.08.2006 року між Акціонерним комерційним банком «Індустріалбанк», в особі керуючого філією АКБ «Індустріалбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство АКБ “Індустріалбанк” та відповідачем по справі ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № KRA/0900/74/06 згідно умов якого АКБ «Індустріалбанк» надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 28400 дол. США, у порядку передбаченому п.4.1. Договору, строком з 11.08.2006 року по 01.08.2012 року включно, на споживчі цілі, а саме на купівлю автомобілю марки HYUNDAI TUCSON зі сплатою за користування коштами з розрахунку 12 відсотків річних, а ОСОБА_1, в свою чергу, зобовязався: повертати кредит; сплачувати відсотки в розмірі 12 % річних за користування кредитом. Позичальник забезпечує виконання своїх зобовязань з повернення кредиту, комісій, нарахованих відсотків, пені і штрафних санкцій, покриття можливих збитків банку, обумовлених невиконанням та/або неналежним виконанням обовязків позичальником по Договору через забезпечення його повернення шляхом оформлення договору застави рухомого майна (автотранспортного засобу).

Таким чином, між сторонами укладено кредитний договір, правовідносини по якому урегульовані договором та параграфом 2 глави 71 ЦК України, а саме, відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачем були виконані його зобовязання, передбачені договором та законодавством, а саме, надано кредитні кошти в розмірі 28400 дол. США, однак, ОСОБА_1 в односторонньому порядку порушив вимоги як договору так і законодавства.

Встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, що 11.08.2006 року в забезпечення виконання зобовязань за вищезазначеним кредитним договором, між сторонами укладений договір застави рухомого майна №KRAZ/0900/33/06, згідно якого автомобіль марки HYUNDAI TUCSON, 2006 року випуску переданий в заставу відповідачу.

В порушення умов кредитного договору відповідач у визначений кредитним договором строк (графік платежу) заборгованість за кредитом, відсотки за користування кредитом, а також штрафні санкції не сплачував. Відповідно п.4.1. вищевказаного договору застави рухомого майна «заставодержатель набуває право звернення на предмет застави у судовому порядку або шляхом виконавчого напису нотаріуса, якщо у момент настання строку виконання зобовязань за кредитним договором вони не будуть виконанні.

30.07.2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Деллаловою В.М. вчинений нотаріальний напис про звернення стягнення на зазначений автомобіль. В межах виконавчого провадження автомобіль був реалізований. За рахунок коштів отриманих від реалізації автомобіля на рахунок банку перераховані кошти в розмірі 66956 грн. 40 коп.

16.07.2009 року ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві винесена постанова про повернення виконавчого документа.

Так, станом на 04.08.2010 року за відповідачем утворилась заборгованість по кредитному договору №KRA/0900/288/07 від 11.08.2006 року в розмірі 12340,11 дол. США, які підлягають стягненню на користь позивача на підставі ст.1049 ЦК України, згідно якої позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Крім того, як вже зазначалось вище, відповідач зобовязався сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 12 % річних від суми кредиту, однак, знову ж таки, не сплачував.

Згідно розрахунку заборгованість по відсоткам у відповідача перед позивачем склала - 4603,15 дол. США, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ст.1048 ЦК України, згідно якої позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір яких встановлюються договором.

Згідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, в якій зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором встановлено, що в разі прострочення строку сплати відсотків, комісії та погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню та штраф, то згідно розрахунку, з яким суд погоджується, відповідачу нарахована пеня за порушення строку погашення заборгованості по сплаті нарахованих відсотків в розмірі 4757,17 дол. США, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ст.624 ЦК України, згідно якої, якщо за порушення зобовязання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Таким чином, враховуючі викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти в розмірі еквівалентному 21700,43 гривень, що складає 171251 грн. 11 коп.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по справі в сумі 1730 грн., а саме 1700 грн. сплачених позивачем у вигляді державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 5-8, 10, 57, 60, 88, 212, 214, 215, 226 ЦПК України, ст.ст.624, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства АКБ «Індустріалбанк» в особі Дніпропетровської філії АКБ «Індустріалбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 /ІПН 2826710879/ на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного Комерційного банку «Індустріалбанк» в особі Дніпропетровської філії АКБ «Індустріалбанк» /п/р 37399090000025 в ДФ АКБ «Індустріалбанк», ЄДРПОУ 26371567, МФО 307189 заборгованість по кредиту в розмірі 171251 грн. 11 коп., державне мито в розмірі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., а всього 172981 грн. 11 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя С.П.Мельниченко