Рішення № 131426492, 31.10.2025, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/7150/25

н\п 2/490/4112/2025

Центральний районний суд м. Миколаєва

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail:inbox@ct.mk.court.gov.ua,web:ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2025 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

01.09.2025 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в розмірі 33011,78 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 29.10.2019 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №2026924031, відповідно до якого остання отримала кредитні кошти в розмірі 20500,00 грн з нарахуванням процентів за користування кредитними коштами в розмірі 40% річних зі строком кредитування.

20.08.2021 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладений Договір факторингу №20/08/21, згідно якого первісний кредиторАТ «ОТП Банк» відступив на користь нового кредитораТОВ «Цикл Фінанс» права вимоги за Кредитним договором №2026924031 від 29.10.2019 року, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами.

Згідно Договору факторингу до ТОВ «Цикл Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки в сумі 33011,78 грн.

Позивач стверджує, що на момент подання позовної заяви зобов`язання з приводу повернення кредитних коштів за кредитним договором відповідачкою не виконано ані первісному кредитору, ані новому, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідачки суму заборгованості, а також понесені ним судові витрати.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2025 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

01.09.2025 року справу передано судді.

Ухвалою судді Центрального районного суду міста Миколаєва Саламатіна О.В. від 03.09.2025 року прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Витребувано у АТ «ОТП Банк» розрахунок заборгованості та виписку про рух коштів по рахунках боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №2026924031 від 29.10.2019р.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), проте в ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 03.09.2025 року відповідачці був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачці за адресою зареєстрованого місця проживання направлялась ухвала про відкриття провадження у справі. Вказані поштові відправлення повернулись на адресу суду 17.09.2025 року та 24.10.2025 року з відміткою «повертається, за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п.п. 91, 99, 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України №270 від 05.03.2009 року інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

У разі, коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.

Крім того, відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові №922/1714/18 від 17.04.2019 року, яка, з точки зору ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судом, неотримання судових повісток особою, які направлялися за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання є свідомими, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчать про зловживання процесуальними правами, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.

Виходячи з цього, порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки, неявка адресата за її отриманням у поштовому відділенні є відмовою від її отримання, а тому повідомлення відповідачки про час розгляду справи суд вважає належним.

Тобто, судом були використані всі можливі способи сповіщення відповідачки про наявність справи у суді та виклик до суду, але вони результатів не дали.

Відповідачка, яка належним чином повідомлена про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, крім іншого, також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, не скористалась своїм процесуальним правом та не направила суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16), яким визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

29.09.2025 року АТ «ОТП Банк» на виконання ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.09.2025 року надало витребувану інформацію.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) банк зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти. До відносин по кредитних договорах застосовуються положення ст.ст. 1046-1053 ЦК України, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовим ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, у разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє прав грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитор переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник вчасно не повернув суму боргу, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонам.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що 29.10.2019 між АТ «ОТП Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №2026924031, відповідно до якого остання отримала кредитні кошти в розмірі 20500,00 грн з нарахуванням процентів за користування кредитними коштами в розмірі 40% річних зі строком кредитування.

Після підписання Кредитного договору відповідачка власним підписом засвідчила факт взяття на себе відповідного зобов`язання, а саме повернути надані в тимчасове користування кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісію, що передбачена Кредитним договором.

Відповідно до виписки по особистому рахунку відповідачки, вбачається, що АТ «ОТП Банк» було перераховано кредитні кошти на особистий рахунок боржника як це передбачено умовами Кредитного договору.

Факт перерахування кредитних коштів також підтверджується наданою відповіддю АТ «ОТП Банк» на виконання ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.09.2025 року, з якої вбачається, що згідно виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 29.10.2019 року по 20.08.2021 року, відповідачці дійсно 29.10.2019 року були перераховані кредитні кошти у розмірі 20500,00 грн.

Виходячи з вищезазначеного при укладанні Кредитного договору АТ «ОТП Банк» виконав всі передбаченні умови договору, а саме ознайомив відповідачку з умовами Кредитного договору, надав в тимчасове користування кредитні кошти в зазначеному розмірі.

20.08.2021 року між АТ «ОТП Банк » та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено Договір факторингу №20/08/2021, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право нового кредитора до відповідачки за Кредитним договором.

Таким чином, ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право належного кредитора до відповідача за кредитним договором №2026924031.

На дату звернення ТОВ «Цикл Фінанс» до суду борг за Кредитним договором становить 33011,78 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 19982,20 грн, заборгованість по відсотках 13029,58 грн.

Згідно умов договору, позивач надав відповідачці кредитні кошти, а відповідачка зобов`язалась повернути отриманий кредит, сплатити проценти за користування кредитом.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов`язання за вказаним кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачці обумовлену сторонами грошову суму.

Однак, так як зобов`язання з приводу повернення кредитних коштів за Кредитним договором №2026924031 від 29.10.2019 року ОСОБА_1 не було виконано ні первісному кредитору, ні новому, у відповідачки утворилась заборгованість у сумі 33011,78 грн, тому суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимоги ТОВ «Цикл Фінанс» про стягнення з відповідачки заборгованості у вказаному розмірі.

При вирішенні питання про стягнення з відповідачки витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1, пункту 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: копію договору №43453613 про надання правової допомоги від 02.01.2025 року, який укладено між ТОВ «Цикл Фінанс» та адвокатом Кеню Д.В., додаткову угоду №2026924031 від 25.08.2025 року, акт №2026924031 від 25.08.2025 року про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), датальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Кеню Д.В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №10682/10 адвоката Кеню Д.В.

Згідно частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначені суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрата (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (Постанова від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Так, позивачем ставилось питання про стягнення з відповідачки на його користь суми понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 6000,00 грн є необґрунтованим та завищеним.

Так справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, представник позивача не з`являвся до суду, надав клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами справи. Крім іншого розмір правової допомоги в сумі 6000,00 грн є неспівмірними від стягненої суми в розмірі 33011,78 грн.

Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020р. по справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення суми стягнення з відповідачки витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн, оскільки суд вважає, що вона буде об`єктивно відповідати вимогам співмірності, а тому вимога позивача підлягає частковому задоволенню, а вказана сума підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

З урахуванням того, що позивач просив в позовній заяві стягнути з відповідачки на його користь судовий збір, то суд вважає, що є підстави згідност. 141 ЦПК Українидля стягнення з відповідача на користь позивача 2422,40 гривень судового збору, розмір якого підтверджено платіжною інструкцією №13581 від 27.08.2025 року.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (код ЄДРПОУ: 43453613, юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором №2026924031 від 29.10.2019 року у розмірі 33011 (тридцять три тисячі одинадцять) гривень 78 копійок, з яких: заборгованість по тілу кредиту 19982,20 грн, заборгованість по відсотках 13029,58 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судові витрати у розмірі 5422 (п`ять тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, які складаються з судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Саламатін