Постанова № 13140176, 13.12.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 грудня 2010 року

Справа № 2-19/1511-2009

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Маслової З.Д.,

суддів Градової О.Г.,

Ткаченка М.І.,

за участю представників сторін:

позивача: 14.10.2010, 18.11.2010, не з'явився, 25.11.2010, 09.12.2010 Балабаєв Дмитро Володимирович, довіреність № 10/02/03 від 04.02.09 (сільськогосподарське риболовецьке приватне підприємство "Аква");

відповідача: 14.10.2010, 18.11.2010, 25.11.2010, 09.12.2010 не з'явився (Мисовська сільська рада);

прокурор: 14.10.2010, 18.11.2010, 25.11.2010, 09.12.2010 не з'явився, (прокуратура Автономної Республіки Крим та м. Севастополя);

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 23 квітня 2009 року у справі №2-19/1511-2009

за позовом сільськогосподарського риболовецького приватного підприємства "Аква" (буд.29, кв. 25,Щолкіне,Ленінський район, Автономна Республіка Крим,98213; місто Щолкіне, буд. 60 1-Б, кв 11, ідентифіаційний номер 32945269) до Мисовської сільської ради (вул. Анджієвського, 37,Мисове, Ленінський р-н,98210, ідентифікаційний код 34740646)

за участю:

прокуратури Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, Сімферополь, 95015)

прокуратура міста Севастополя-до відома (вул. Павліченко, 1, м. Севастополь, 99011)

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2009 року сільськогосподарське риболовецьке приватне підприємство "Аква"(далі СРПП „Аква”) на підставі ст. 41 Конституції України, ст. 47 Земельного кодексу України № 561-XII від 18.12.1990 р., ст. Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство”, п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 02.04.2002 р. звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Мисовської сільської ради Ленінського району АР Крим, в якій просило визнати недійсним рішення 22-ої сесії 5-го скликання сільської ради від 23.10.2008 №313 "Про видачу держаних актів СРПП "Аква", визнати за СРПП "Аква" право власності на земельні ділянки загальною площею 7 га, а саме: у с. Мисове –0,39 га по вул. Анджієвського, 6А; 0,08 га по вул. Анджієвського, 10Б; 0,07 га вул. Шкільній, 41; 6,14 га по вул. Центральній, 81; у с. Семенівна –0,32 га по вул. Підгірська, 28А, які зазначені на Схемі розташування земель колективної власності сільськогосподарського риболовецького виробничого кооперативу ім. Адмірала Нахімова в межах населених пунктів Мисовської сільської ради загальною площею 8,01 га та зобов’язати Мисовську сільську раду видати сільськогосподарському риболовецькому приватному підприємству "Аква" державні акти на право власності на вказані вище земельні ділянки (т.1 а.с. 2-6).

Позовні вимоги мотивовані незаконною відмовою Мисівської сільської ради СРПП "Аква" у видачі державних актів на право власності на землю на земельні ділянки, які перейшли у власність СРПП "Аква" при реорганізації сільськогосподарського риболовецького виробничого кооперативу ім. Адмірала Нахімова, за яким спірні земельні ділянки були зареєстровані МБРТІ м. Керчі, так як СРПП „Аква” вважає себе правонаступником майнових прав і обов’язків сільськогосподарського риболовецького виробничого кооперативу ім.. Адмірала Нахімова (т.1 а.с. 2-6).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 квітня 2009 року у справі №2-19/1511-2009 позов задоволено у повному об’ємі:

- визнано недійсним рішення 22-ої сесії 5-го скликання Мисівської сільської ради Ленінського району АР Крим від 23.10.2008 №313 "Про відмову у видачі СРПП "Аква" держаних актів на право власності на земельні ділянки”.

- визнано за СРПП "Аква" право власності на земельні ділянки загальною площею 7 га, а саме: у с. Мисове –0,39 га по вул. Анджієвського, 6А; 0,08 га по вул. Анджієвського, 10Б; 0,07 га вул. Шкільній, 41; 6,14 га по вул. Центральній, 81; у с. Семенівна –0,32 га по вул. Підгірська, 28А, які зазначені на Схемі розташування земель колективної власності сільськогосподарського риболовецького виробничого кооперативу ім. Адмірала Нахімова в межах населених пунктів Мисовської сільської ради загальною площею 8,01 га.

- зобов’язано Мисовську сільську раду Ленінського району АР Крим видати сільськогосподарському риболовецькому приватному підприємству "Аква" державні акти на право власності на вказані вище земельні ділянки загальною площею 7 га. (т. 1 а.с. 90-95).

Рішення суду виконано, СРПП „Аква” видано державні акти на право власності на земельні ділянки (т.2 а.с.22-28).

Рішення суду 1-ої інстанції мотивоване тим, що відсутність у діючому законодавстві України певного виду права власності не може бути підставою для позбавлення СРПП "Аква" права власності на землю, яку вже мав СРВК ім. Адмірала Нахімова. Крім того, на земельних ділянках, право власності на які просить визнати за собою СРПП „Аква”, розташовані його господарські будівлі, які використовуються ним у сільськогосподарському виробництві та без зміни цільового призначення цих земельних ділянок. Також позивач є правонаступником права власності на земельну ділянку, що належала СРВК ім. Адмірала Нахімова на підставі державного акту на право колективної власності(т. 1 а.с. 90-95).

Сторонами судове рішення не оскаржувалося.

Не погодившись з рішенням суду, заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та заявою на відновлення строку на оскарження рішення суду, як пропущений з поважних причин, в якій просив скасувати рішення господарського суду першої інстанції, в позові відмовити (т.1 а.с. 108-111).

Доводи апеляційної скарги прокурора мотивовані тим, що суд 1-ої інстанції вирішив питання щодо розпорядження земельними ділянками у той спосіб, який не передбачений нормами діючого земельного законодавства, та відносно земельних ділянок сільськогосподарського призначення, відчуження яких заборонено, перевищив свої повноваження, так як вирішення земельних питань віднесено до компетенції Мисовської сільської ради та здійснюється виключно на пленарних засіданнях Ради, яка не дала згоди на видачу позивачеві державного акту на право власності на земельні ділянки загальною площею 7 га., загальною 8,01 га рішенням № 313 від 23.10.2008 р.(а.с. 108-111).

25.11.2010 р. СРПП "Аква" надало заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких просило апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду 1-ої інстанції залишити без змін з підстав, викладених в позовній заяві.

У зв'язку з відпусткою судді Градової О.Г. та поважних причин судді Остапової К.А., їх замінено на суддів Ткаченка М.І. та Видашенко Т.С. за розпорядженням керівництва суду від 14.10.2010 р.

У зв'язку з відпусткою судді Видашенко Т.С., її замінено на суддю Градову О.Г. за розпорядженням керівництва суду від 25.11.2010 р.

Розгляд справи неодноразово відкладався, у судове засідання 09.12.2010 р. представник відповідача та прокурор не з'явились, про час та місце розгляду справи сповіщені, про причини неявки суд не повідомили.

Представник СРПП "Аква" у судовому засіданні 09.12.2010 р. заперечував проти доводів апеляційної скарги прокурора та просив рішення суду 1-ої інстанції залишити без змін.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України –це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представників Мисовської сільської ради та прокуратури.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що рішення господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до державного акту на право колективної власності на землю ІІ-КМ № 000095 від 31.08.2000 року сільськогосподарському риболовецькому виробничому кооперативу ім. Адмірала Нахімова (далі СРВК ім.. Адм. Нахімова) з місцезнаходженням у с. Мисове передано у колективну власність 413,77 га землі відповідно до плану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.1 а.с.10-12).

СРПП „Аква” (ідентифікаційний код 32945269) зареєстроване Ленінською районною державною адміністрацією АР Крим 04.06.2004 року, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію (т.1 а.с. 17).

Засновниками і власниками підприємства є 4 фізичних осіб – громадяни України (а.с. 58). Згідно з преамбулою статуту у новій редакції 2006 року зобов’язання СРПП „Аква” за попереднім статутом від 18.02.2004 р. припиняються.

Згідно з п. 1.5 Статуту, СРПП „Аква” створено в результаті реорганізації сільськогосподарського риболовецького виробничого кооперативу ім. Адмірала Нахімова шляхом виділення частини сукупних валових активів і є правонаступником майнових прав та обов'язків сільськогосподарського риболовецького виробничого кооперативу їм.Адмірала Нахімова у відповідних частинах згідно розділового балансу (т.1 а.с.57-72).

За передаточним балансом і на підставі розпорядження № 19 від 30.06.2004 року голови СРВК ім. Адмірала Нахімова, СРПП „Аква” передані валові активи та зобов'язання відповідно до акту прийому - передачі (т.1 а.с.76-81).

Згідно п.1.1 статуту СРПП „Аква” є корпоративним малим приватним підприємством, заснованим на приватній власності фізичних осіб – засновників.

23.10.2008 р. рішенням № 313 22 сесії 5 скликання Мисовської сільської ради СРПП „Аква” відмовлено у видачі державних актів на право власності на земельні ділянки загальною площею 8,0700 га у тому числі: с. Мисове - 6,6800 га, с.Семенівка - 0,3800 га, с.Заводське - 1,0100 га, на яких розташовані об'єкти права власності нерухомого майна СРПП „Аква”, у зв'язку з тим, що діючим законодавством не передбачена форма колективної власності на землю (т.1 а.с. 19).

Судова колегія вважає апеляційну скаргу прокурора такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Нормами ст. ст. 13 і 41 Конституції України визначено, що від імені Українського народу право приватної власності на землю (майно) здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом.

Відповідно до ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються в судовому порядку.

На підставі ст. 4 Земельного Кодексу України суб'єктами права державної власності на землю виступають: Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міські, селищні, сільські ради - на землі в її території.

Згідно п. 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпоряджання землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до виключної компетенції рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на сесії ради, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів, або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

В роз’ясненнях Вищого господарського суду України від 27.06.2001 р. № 02-5/743 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права власності на землю і землекористуванням” викладена правова позиція, згідно якої вирішення питань про передачу землі у власність чи користування є виключним правом ради як суб'єкта права власності на землю, заяви зацікавлених осіб про зобов'язання відповідної ради передати земельну ділянку у власність або користування задоволенню не підлягають.

Порядок набуття права власності на земельні ділянки юридичними особами встановлений ст. 128 Земельного кодексу України, відповідно до якої продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, здійснюється державними органами приватизації у порядку, що затверджує Кабінет Міністрів України.

Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

До заяви (клопотання) додаються:

- документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);

- копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу;

- свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності у разі продажу земельної ділянки суб'єкту підприємницької діяльності.

Орган державної влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Відповідно до ч. 1 та ч. 10 п.п. „а” п. 1 Указу Президента України № 1529/99 від 03.12.1999 р. „Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” гарантовано забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб'єктів господарювання, заснованих на приватній власності (далі - приватні формування).

Судова колегія не погоджується з висновками суду 1-ої інстанції, що несільськогосподарські угіддя не підлягали розподілу між членами колективного сільськогосподарського підприємства при виході з підприємства.

Відповідно до п.1 Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

За таких обставин землі колективних сільськогосподарських підприємств повинні розподілятися між працівниками та пенсіонерами такого підприємства та не можуть передаватися на праві приватної власності новоствореним підприємствам.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 02.04.2002 „Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою” передбачено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

У даній справі наявність державного акту на право колективної власності на 413,77 га землі ІІ-КМ № 000095 від 31.08.2000 р. СРВК ім. Адмірала Нахімова для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, не є доказом належного закріплення права власності СРВК ім. Адмірала Нахімова на будівлі та спірні земельні ділянки, на яких вони розміщені. При розпаюванні майна СРВК ім. Адмірала Нахімова, всі земельні ділянки сільськогосподарського призначення, у тому числі і спірні несільськогосподарські угіддя, повинні були паюватися між членами та пенсіонерами СРВК ім. Адмірала Нахімова.

Правонаступництво, на яке посилається позивач, в земельних правовідносинах не допускається, приймаючи до уваги ті обставини, що реорганізація СРВК ім. Адмірала Нахімова здійснювалася на виконання Указу Президента України № 1529/99 від 03.12.1999 р. „Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки”, яким не передбачено правонаступництво новоствореними підприємствами.

Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Судова колегія не погоджується з висновками суду 1-ої інстанції, що у разі наявності у СРПП „Аква” права власності на споруди та будівлі, які розташовані на спірних земельних ділянках, воно має право на отримання права власності на самі земельні ділянки у порядку, який не передбачений нормами земельного законодавства.

Відповідно до п. 15 Перехідних положень Земельного Кодексу України до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, не раніше 1 січня 2012 року, не допускається без визначення особливостей обігу земель державної та комунальної власності і земель товарного сільськогосподарського виробництва:

а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;

б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

За таких обставин будь яке відчуження земель сільськогосподарського призначення колективних сільськогосподарських підприємств заборонено діючим законодавством.

З урахуванням вищенаведеного, рішення суду підлягає частковому скасуванню з відмовою в задоволені позовних вимог, так як рішення про укладення чи відмову в укладенні договору оренди землі державної або комунальної форми власності приймає виключно відповідний орган місцевого самоврядування на підставі рішення сесії ради, що судом 1-ої інстанції не враховано і є порушення норм матеріального і процесуального права.

Рішення в частині стягнення недоплаченого при подачі позову державного мита у розмірі 1700 грн. 25 коп. підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 101, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 квітня 2009 року у справі № 2-19/1511-2009 скасувати частково

3. В частині стягнення з СРПП "Аква" державного мита у розмірі 1700 грн. 25 коп. рішення суду залишити без змін, в інших частинах рішення суду скасувати, прийняти нове рішення.

4. Сільськогосподарському риболовецькому приватному підприємству "Аква" у задоволені позовних вимог: про визнання недійсним рішення 22-ої сесії 5-го скликання Мисівської сільської ради Ленінського району АРК від 23.10.2008 №313, про визнання права власності на земельні ділянки загальною площею 8,01 га, про зобов’язання Мисовської сільської ради видати СРПП "Аква" державні акти на право власності на земельні ділянки відмовити.

Головуючий суддя З.Д. Маслова

Судді М.І. Ткаченко

О.Г. Градова