Постанова № 12955100, 09.12.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 грудня 2010 року Справа № 5002-5/3057-2010 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГрадової О.Г.,

суддівМаслової З.Д.,

Прокопанич Г.К.,

за участю представників сторін:

прокурор, Шульга Антон Миколайович, посвідчення №НОМЕР_1 від 18.11.08, Старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;

позивача, не з'явився, Феодосійська міська рада;

відповідача, Савенко Євгеній Євгенійович, довіреність №11 від 19.11.10, відкрите акціонерне товариство "АТП - 1263";

розглянувши апеляційні скарги прокурора міста Феодосії та Феодосійської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 28 вересня 2010 року у справі №5002-5/3057-2010

за позовом прокурора міста Феодосії (вул. Українська, 5, Феодосія, 98100)

в особі Феодосійської міської ради (вул. Земська, 4, Феодосія, 98100)

до відкритого акціонерного товариства "АТП - 1263" (вул. Глінки, 63, Сімферополь, 95022)

про зміну умов договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням місцевого господарського суду відмовлено у задоволенні позову про зміну договору оренди землі, в тому числі щодо збільшення орендної плати.

Рішення суду мотивовано тим, що зміна законодавства та розміру грошової оцінки землі в місті Феодосії не є передбаченою договором та законом підставою для зміни умов договору оренди землі, в тому числі щодо збільшення орендної плати.

Прокурор міста Феодосії та Феодосійська міська рада звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять рішення скасувати тому, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків дійсним обставинам справи.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

У судовому засіданні прокурор підтримав доводи своєї апеляційної скарги та погодився з доводами апеляційної скарги позивача, відповідач з апеляційними скаргами не погодився тому, що зміна законодавства не є підставою для зміни договору.

Позивач не скористався правом на участь в судовому засіданні його представника, про час та місце засідання сповіщений ухвалою суду, копія якої на його адресу направлена рекомендованою кореспонденцією. Ця кореспонденція поштою не повернута. Заяви про відкладення розгляду справи до суду не надійшло. У справі достатньо доказів для розгляду спору. Явка сторін не визнана судом обовязковою. Тому судова колегія розглядає справу за відсутністю особи, що не зявилася.

Відповідач просив зупинити провадження у справі чи перенести розгляд до закінчення розгляду в адміністративному суді справи про визнання недійсним рішення місцевої ради про затвердження нової грошової оцінки землі, по якій відкрите акціонерне товариство "АТП-1263" не є стороною у справі.

У задоволенні цього клопотання апеляційним господарським судом було відмовлено тому, що розгляд вказаної адміністративної справи не перешкоджає розгляду даної господарської справи.

Апеляційний господарський суд витребував додаткові докази, але сторони їх не надали, дослідивши докази, що є у справі та вислухавши думку прокурора і відповідача, апеляційний суд ухвалив: розглянути справу за наявними доказами, які достатні для вирішення спору.

На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд встановив наступне.

26 листопада 2002 року на підставі рішення позивача №83 від 31 травня 2002 року між орендодавцем, Феодосійською міською радою, та орендарем, відкритим акціонерним товариством "АТП - 1263", у простій письмовій формі був укладений строковий (до 31 травня 2012 року) договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,0502 га, яка розташована в Автономній Республіці Крим, місто Феодосія, Керченське шосе, 10, кадастровий №01116000000011072. Договір зареєстрований у Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею за №424 від 03 грудня 2002 року (а.с. 9) .

Грошова оцінка земельної ділянки, що передана в оренду, становила 3.589.715,12 грн. (пункт 1.3. договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 43.076,50 грн. на рік.

24 грудня 2009 року через зміну законодавства про мінімальний розмір орендної плати за землю та новою нормативною грошовою оцінкою землі в місті Феодосії орендодавець направив орендарю проект додаткової угоди до вказаного договору, яким запропонував починаючи з 1 січня 2009 року збільшити орендну плату до 3% нормативної грошової оцінки землі, що складає у період від 1 січня до 31 грудня 2008 року 1.156.370,13 грн., землі транспорту - 3.329.078,03 грн.; з 1 січня 2009 року - для обслуговування складських приміщень 2.597.656,41 грн., землі транспорту - 7.478.529,03 грн., змінити зону знаходження земельної ділянки, умови та порядок зміни чи розірвання договору та інші зміни.

Така пропозиція отримана орендарем 30 грудня 2009 року. Це підтверджується проектом додаткової угоди, листом орендодавця, поштовим повідомленням про вручення орендарю цих документів (а.с. 10-13).

Орендар не надав відповіді на цю пропозицію орендодавця, про що свідчать пояснення відповідача, у звязку з чим 07 червня 2010 року орендодавець поштою звернувся з позовом про зміну договору (а.с. 3-20).

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (частина 2), сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (частина 3), у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору зацікавлена сторона має право передати спір на вирішення суду (частина 4).

Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання; зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (частина 1).

Частина 2 статті 652 вказаного Кодексу встановлює, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які зацікавлена сторона не могла усунути після їх виникнення за всією турботливістю та обачністю, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б зацікавлена сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе зацікавлена сторона.

Частина 4 вказаної статті встановлює, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Як слідує з пункту 5 укладеного сторонами договору, суперечки, які виникли між сторонами або розбіжності по використанню орендованої земельної ділянки вирішуються шляхом переговорів, а у разі не досягнення згоди - спір вирішується у судовому порядку.

Крім того, пункт 2.3 договору передбачає, що розмір орендної плати може бути переглянутий за вимогою орендодавця у випадку зміни методики її розрахунку, індексації грошової оцінки землі, згідно Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 року №783, а також і в інших випадках, передбачених законодавством України.

Тобто договором не встановлено вичерпного списку підстав, за якими можливо змінити розмір орендної плати.

Позивач вважає, що підставою для внесення змін до договору є зміна законодавства щодо мінімального розміру орендної плати за землю, нова нормативна грошова оцінка землі в місті Феодосія, а також зміна зони, до якої відноситься орендована земельна ділянка, та зміна законодавства щодо порядку розірвання договору, права на відчужування права оренди.

Дійсно, з 04 червня 2008 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №309-VI від 03 червня 2008 року (який 04 червня 2008 року опубліковано в газетах "Голос України" N105, "Урядовий кур'єр" N101), яким внесені зміни до статті 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону від 02 жовтня 2003 року N1211-IV). Відповідно до цих змін частини 4 та 5 статті 21 Закону України "Про оренду землі" викладені у новій редакції, яка встановлює мінімальний та максимальний розмір орендної плати для земель несільськогосподарського призначення - не менш трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", але не більше 12 % їх нормативної грошової оцінки.

До цього, внесені в статтю 21 Закону України "Про оренду землі" зміни щодо розміру мінімального та максимального розміру орендної плати за землю несільськогосподарського призначення пунктом 8 розділу II цього Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року (який набрав чинності з 01 січня 2008 року) визнані 22 травня 2008 року неконституційними рішенням Конституційного Суду України у справі №10-рп/2008 та пунктом 1 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №309-VI від 03 червня 2008 року (який набрав чинності 04 червня 2008 року) такі зміни виключені. А тому вимоги позивача про збільшення орендної плати через зміну мінімального розміру орендної плати починаючи з 1 січня 2008 року є порушенням норм матеріального права.

29 серпня та 28 листопада 2008 року рішеннями позивача №1698 та №1842 з 1 січня 2009 року введені нові ставки орендної плати (зокрема, для земель промисловості введена ставка в 3 % від нормативної грошової оцінки землі) та введена нова нормативна грошова оцінка земель міста Феодосії (а.с. 17, 19), ніж раніше діючі ставка в 2% та нормативна грошова оцінка землі, з яких розраховувалася сума орендної плати при укладенні вказаного вище договору (а.с. 18).

Факт оприлюднення цих рішень позивача був встановлений по іншим судовим рішенням (а.с. 97-109).

Вказане рішення про нову грошову оцінку землі прийнято у виконання приписів частини 2 статті 18 Закону України "Про оцінку земель" №1378-IV від 11 грудня 2003 року (зі змінами на 29 серпня 2008 року - дату прийняття рішення), якою встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок несільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз у 7 - 10 років. До цього, нормативна грошова оцінка земель в місті Феодосії була проведена за рішенням міської ради №136 від 16 жовтня 1998 року, тобто 10 років назад до введення нової оцінки. До наступного часу рішення позивача про нову грошову оцінку землі в судовому порядку не визнано недійсним.

Таким чином, через істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, а саме, через зміну нормативної грошової оцінки землі та ставок орендної плати, позивач надіслав, а відповідач отримав пропозицію про зміну умов договору - збільшення суми орендної плати, однак відповідач не надав відповіді на таку пропозицію. Умови договору оренди не виключають можливість зміни розміру та суми орендної плати через зміну нормативної грошової оцінки землі та ставок орендної плати. Ці обставини змінилися настільки, що якби сторони могли передбачити інший розмір нормативної грошової оцінки землі та ставки, то вони б уклали договір на інших умовах - передбачили більші розмір та суму орендної плати.

При цьому, в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Зміна обставин зумовлена причинами, які зацікавлений орендодавець не міг усунути після їх виникнення за всією турботливістю та обачністю, які від нього вимагалися тому, що зобовязання органу місцевого самоврядування переглядати у певний строк нормативну грошову оцінку землі встановлено законом. Виконання договору на колишніх умовах порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє орендодавця того, на що він розраховував при укладенні договору - отримання орендної плати у розмірі, який не нижче встановленого мінімального розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки землі. Із суті договору не випливає, що ризик зміни обставин несе орендодавець. Тобто одночасно є певні умови, з якими закон - частина 2 статті 652 Цивільного кодексу України, повязує можливість зміни договору за рішенням суду.

Апеляційний господарський суд вважає, що виниклі обставини є винятковим випадком тому, що розірвання договору суперечить суспільним інтересам та потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на нових умовах, які позивач просить змінити за судовим рішенням.

А тому позовні вимоги про зміну договору щодо суми орендної плати через зміну орендної ставки та нової нормативної грошової оцінки землі в місті Феодосія обґрунтовані та підлягають задоволенню, але з моменту набрання законної сили судовим рішенням з наступного.

Частина 5 статті 188 Господарського кодексу України передбачає, що договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним судовим рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Позивачем ніяк не доведено та не обґрунтовано, чому такі зміни до договору діють раніше, ніж набрання законної сили судовим рішенням. Крім того, збільшення мінімального розміру орендної плати за землю законодавче здійснено лише з 04 червня 2008 року.

Доводи орендодавця про те, що він вважає правомірним зміну договору з дат, коли змінилися орендна ставка та нормативна грошова оцінка, може бути підставою для порушення прав орендаря надати відповідь на пропозицію змінити договір, такі зміни законодавства не змінюють порядку досудового врегулювання договірних відносин.

Іншого обґрунтування початку дії змін до договору позивач суду не навів, а тому апеляційний господарський суд вважає правильним застосувати загальне правило та ввести в дію зміни до договору, починаючи з дати набрання судового рішення законної сили.

Разом з тим, апеляційний господарський суд вважає, що позивач не обґрунтував та не довів підстав для внесення інших змін до договору, які не повязані з зміною ставки орендної плати та грошової оцінки землі, відповідач заперечує проти таких змін, а тому такі позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі вказаного апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення місцевого господарського суду - частковому скасуванню тому, що частково прийнято з неправильним застосуванням та порушенням норм матеріального права.

Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 2), 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги прокурора міста Феодосії та Феодосійської міської ради задовольнити частково.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 вересня 2010 року у справі №5002-5/3057-2010 скасувати частково.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

3мінити умови договору оренди земельної ділянки, укладеного 26 листопада 2002 року (реєстраційний №424 від 03 грудня 2002 року в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею) між відкритим акціонерним товариством "АТП-1263" та Феодосійською міською радою, виклавши пункти договору у наступній редакції:

"1. п.1.1 доповнити словами: "з 01.01.2009 р. економіко - планувальна зона № 27".

"2. п. 1.3 читати у наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. (включно) - для обслуговування складських приміщень 1156370,13 грн., землі транспорту - 3329078,03 гривень; з 01.01.2009 р. - для обслуговування складських приміщень - 2597656, 41 гривень, землі транспорту - 7478529,03 гривень".

"3. п. 2.1. договору читати в наступній редакції: "Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 302285,56 грн. за рік, у тому числі: для обслуговування складських приміщень - 77929,69 грн., землі транспорту - 224355,87 грн. ".

"Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством".

"4. п. 2.2. - читати у наступній редакції: "Орендна плата вноситься рівними частинами щомісячно до 30 числа наступного за звітним місяцем на рахунок місцевого бюджету з коду бюджетної класифікації: орендна плата з юридичних (фізичних) осіб".

Вказаний договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним судовим рішенням.

В решті позову відмовити".

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "АТП - 1263" (вул. Глінки, 63, Сімферополь, 95022; ЗКПО 05423225) до Державного бюджету України (бюджет Ленінського району міста Севастополя (код ЕДРПОУ 24035598; банк ГУ ГКУ в місті Севастополі; МФО 824509; р/р 31113095700007; код платежу 22090200) державне мито в сумі 42,50 грн.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "АТП - 1263" (вул. Глінки, 63, Сімферополь, 95022; ЗКПО 05423225) до Державного бюджету України (бюджет Ленінського району міста Севастополя (код ЕДРПОУ 24035598; банк ГУ ГКУ в місті Севастополі; МФО 824509; р/р 31216259700007; код платежу 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118 грн.

Господарському суду Автономної Республіки Крим надати накази.

Головуючий суддяО.Г. Градова

СуддіЗ.Д. Маслова

Г.К. Прокопанич