Постанова № 13139824, 14.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2010                                                                                           № 23/336

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Іваненко Я.Л.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Радченко Ю.О. – довіреність № 295 від 01.10.2010 року

від відповідача -Тимошенко М.Ф. – голова правління ЖБК „Нейрон” (витяг з протоколу загальних зборів мешканців ЖБК „Нейрон” від 28.05.2009 року)

Джяутов В.В. – довіреність б/н від 27.08.2010 року

Овчиннікова О.П. – довіреність б/н від 27.08.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-будівельний кооператив "Нейрон"

на рішення Господарського суду м.Києва від 07.09.2010

у справі № 23/336 ( .....)

за позовом                               ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до                                                   Житлово-будівельний кооператив "Нейрон"

про                                                   стягнення 29 491,09 грн.

В судовому засіданні 14.12.2010 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Акціонерна компанія „Київводоканал” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу „Нейрон” про стягнення заборгованості у сумі 29491, 09 грн. (у тому числі 25888, 26 грн. основного боргу, 3087, 85 грн. інфляційних втрат, 514, 98 грн. 3% річних).

          Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків, встановлених Договором на відпуск води та послуги каналізації № 01145/4-06 від 17.02.1993 року не в повному обсязі оплатив надані йому послуги за період з 01.03.2007 року по 01.03.2010 року, заборгувавши 25888, 26 грн.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 25888, 26 грн. основного боргу, 3087, 85 грн. інфляційної складової боргу, 514, 98 грн. 3% річних, а також 294, 96 грн. державного мита, 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що в розрахунку ціни позову період заборгованості починається з 01.03.2007 року з нарахуванням боргу до цієї дати в сумі 10488, 52 грн., а тому зазначив про необхідність застосування правових наслідків спливу строку позовної давності.

          Також відповідач зазначає, що позивач неправомірно в квітні 2007 року та в квітні 2009 року відніс суми 11349, 24 грн. та 1684, 00 грн. відповідно (всього 13033, 24 грн.) в рахунок погашення боргів попередніх періодів, а не зарахував вказані суми як поточні платежі. Обидві суми не можуть бути віднесені до сплати в рахунок погашення боргів попередніх періодів, так як за Договором №01145/4-06 від 17.02.1993 року це не передбачено.

          Відповідач звертає увагу на те, що за періоди липень 2008 року, січень 2009 року, липень 2009 року, вересень 2009 року, грудень 2009 року та лютий 2010 року відшкодування сум пільг та субсидій на рахунок позивача було проведено не вчасно, а тому нарахування інфляційних втрат та 3% річних на бюджетні кошти є безпідставним.

          Також відповідач зазначив про існування переплати за Договором у сумі 4999, 78 грн.

          Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.09.2010 року у справі № 23/336 позов задоволено частково.

          Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу „Нейрон” на користь Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” 15399, 74 грн. основного боргу, 514, 98 грн. 3% річних, 3087, 85 грн. інфляційних втрат, 190, 02 грн. державного мита та 152, 06 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

          Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач через Господарський суд м. Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду м. Києва від 07.09.2010 року у справі № 23/336, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з’ясуванні та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи, оскільки суд не прийняв до уваги той факт, що позивач неправомірно відніс суми 11349, 24 грн. та 1684, 00 грн. в рахунок погашення боргів попередніх періодів, а не зарахував вказані суми як поточні платежі відповідно до призначення платежу, яке вказувалось відповідачем в кожному платіжному дорученні.

Апелянт звертає увагу на те, що п. 3.8 Договору не передбачено право позивача зараховувати платежі всупереч призначенню, яке чітко визначене самим платіжним дорученням.           

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2010 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 30.11.2010 року.

30.11.2010 року до початку судового засідання до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшла телеграма від відповідача з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що голова правління кооперативу захворів, а направити в судове засідання іншого представника немає можливості.

В судовому засіданні 30.11.2010 року представником позивача подано заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких позивач просив залишити рішення Господарського суду м. Києва від 07.09.2010 року у справі № 23/336 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку із задоволенням клопотання відповідача, нез’явленням у судове засідання 30.11.2010 року представників відповідача, колегією суддів ухвалою від 30.11.2010 року розгляд справи було відкладено на 14.12.2010 року.

13.12.2010 року представником відповідача до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подано пояснення на підтримку апеляційної скарги.

В судовому засіданні 14.12.2010 року представником відповідача подано додаткові пояснення на підтримку апеляційної скарги, розрахунковий лист за виставленням ЖБК „Нейрон” код абонента 10-116, розрахунок боргу з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних, та зазначив про існування переплати у сумі 5959, 92 грн. за Договором.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 14.12.2010 року підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та доповненнях до неї, просили апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 07.09.2010 року у справі № 23/336, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

          Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 14.12.2010 року заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі та доповненнях до неї, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду м. Києва від 07.09.2010 року у справі № 23/336 залишити без змін.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення підлягає скасуванню частково з наступних підстав.

17.02.1993 року між Підприємством по експлуатації водомірного господарства та „Водозбут” (Постачальник), правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство „Акціонерна компанія „Київводоканал” (наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву № 359 від 20.07.2001 року) та Житлово-будівельним кооперативом „Нейрон” (Абонент), укладено Договір № 01145/4-06 на відпуск води та послуги каналізації (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник (позивач) зобов’язався забезпечувати Абоненту (відповідач) постачання питної води та приймати від Абонента каналізаційні стоки, а Абонент сплачувати за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим Договором та Правилами користування комунальним водопроводом та каналізацією в м. Києві, затвердженими рішенням виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 13.01.86р. № 24 (далі-Правила).

Відповідно до п. 2.2 Договору Абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами Постачальника. В разі змін тарифів, діючих на час заключення договору, сплата Абонентом послуг здійснюється згідно нових цін без зміни інших умов Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору кількість води, що подається Постачальником та використовується Абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих Постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представниками Постачальника та Абонента.

Абонент розраховується за користування водою і послугами каналізації в порядку інкасо, платіжних вимог, які оплачуються без акцепту платника, шляхом зняття з його розрахункового рахунку сум, зазначених Постачальником у платіжній вимозі. Абонент має право повністю або частково відмовитися від оплати платіжної вимоги, якщо Постачальником пред’явлено платіжну вимогу на раніше оплачену продукцію, послуги (п.п. 3.5, 3.6 Договору).

Згідно із п. 3.7 Договору Абонент зобов’язаний письмово повідомити Постачальника, якщо він повністю або частково відмовляється оплатити платіжну вимогу, а також додати обґрунтовуючі таку відмову документи у 3-денний строк.

Відповідно до п. 3.8 Договору претензії у зв’язку з невірними розрахунками за воду і послуги каналізації розглядаються в строки, передбачені Арбітражним процесуальним кодексом України. При обґрунтованості претензії, надлишки сум, одержаних Постачальником, можуть бути зараховані на погашення наступних рахунків.

Пунктами 5.1, 5.2 Договору сторони погодили, що вказаний Договір вступає в силу з дня його підписання, укладається строком до 31.12.1993 року і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку жодна із сторін не заявить про закінчення строку його дії.

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Позивачем за період з 01.03.2007 року по 01.03.2010 року нараховано відповідачу послуг на суму 189640, 15 грн. без урахування знижки 7467, 53 грн. за цей період та 51, 12 грн. перерахунку.

Відповідач заперечує щодо виникнення поточної заборгованості по розрахунках з позивачем та зазначає, що, навпаки, у певні періоди утворювалась переплата по поточним розрахункам.

Позивачем, зокрема, заявлено вимогу про стягнення 10488, 52 грн. заборгованості, яка виникла до березня 2007 року.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення боргу в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували факт надання послуг на цю суму.

Як вбачається з матеріалів справи, Житлово-будівельний кооператив „Нейрон” вказував у кожному платіжному дорученні конкретне та чітке призначення платежу, але позивач проігнорував це та розподіляв кошти на власний розсуд, в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість по Договору № 01145/4-06 від 17.02.1993 року.

Так, в платіжному дорученні № 54 від 27.04.2007 року в графі „призначення платежу” вказано, що оплата в сумі 17000, 00 грн. здійснена за квітень 2007 року, в платіжному дорученні № 39 від 02.04.2009 року оплата в розмірі 3800, 00 грн. – за березень 2009 року, в платіжному дорученні № 50 від 28.04.2009 року оплата в розмірі 2300, 00 грн. – за квітень 2009 року (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи, а.с. 117-119).

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що місцевий господарський суд безпідставно не прийняв до уваги факт віднесення позивачем в квітні 2007 року суми 11349, 24 грн. та в квітні 2009 року суми 1684, 00 грн. (всього 13033, 24 грн.) в рахунок погашення боргів попередніх періодів, а не зарахування вказаних сум як переплат по поточним платежам.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла до висновку, що вказані суми безпідставно зараховані позивачем до сплати в рахунок погашення боргів попередніх періодів, оскільки умовами укладеного між сторонами Договору це не передбачено.

Позивач звернувся з позовом до суду 28.05.2010 року, розраховуючи заборгованість відповідача з 01.03.2007 року по лютий 2009 року, включаючи заборгованість в сумі 10488, 52 грн., яка ніби-то виникла до 01.03.2007 року, всього на 25888, 26 грн.

Згідно уточненого розрахунку боргу, поданого відповідачем в суді апеляційної інстанції, але з урахуванням доказів, наявних в матеріалах справи, станом на 01.05.2010 року у відповідача була відсутня заборгованість перед позивачем за Договором № 01145/4-06.

Доказів протилежного позивач не надав, як нормативно і не обґрунтував зарахування ним суми 13033, 24 грн. в рахунок погашення відповідачем боргів попередніх періодів.

Місцевим господарським судом вищезазначені обставини не було взято до уваги, а тому помилково стягнуто з відповідача заборгованість в сумі 15399, 74 грн.

Оскільки заборгованості відповідача перед позивачем немає, відповідно відсутні і підстави для стягнення у відповідності до ст.ст. 622, 624, 625 Цивільного кодексу України нарахованих позивачем збитків внаслідок інфляції та 3 % річних.

Місцевий господарський суд не звернув уваги на відсутність заборгованості відповідача на момент звернення позивача з позовом до суду, а тому безпідставно стягнув з відповідача збитки внаслідок інфляції у сумі 3087, 85 грн. та 514, 98 грн. 3 % річних нараховані позивачем на суму 15399, 74 грн.

Наявні в матеріалах справи докази не доводять тих обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, а відтак - не дають правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 07.09.2010 року у справі № 23/336 прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню частково з прийняттям відповідно до вимог пункту 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 147, 46 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги, а витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачені позивачем при подачі позову до суду, покладаються на позивача у зв’язку з відмовою у задоволенні позову.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу „Нейрон” задовольнити.

          2. Рішення Господарського суду м. Києва від 07.09.2010 року у справі № 23/336 скасувати частково.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” до Житлово-будівельного кооперативу „Нейрон” про стягнення 29491, 09 грн. - відмовити в повному обсязі.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664, із будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Житлово-будівельного кооперативу „Нейрон” (04086, м. Київ, вул. Ольжича, 18, 18-А, код ЄДРПОУ 22884821) 147 (сто сорок сім) грн. 46 коп. державного мита за подачу апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

6. Матеріали справи № 23/336 повернути до Господарського суду м. Києва.

7. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

23.12.10 (відправлено)