Рішення № 13138970, 15.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.10                                                                                           Справа№ 7/163

за позовом Державної екологічної інспекції в Львівській області, м.Львів

до відповідача Державного гірничо-хімічного підприємства «Полімінерал»

про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства,;

ціна позову: 360336,94грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача - Петришин А.Ю., довіреність в матеріалах справи;

від відповідача –Четиркін В.С., представник, довіреність в матеріалах справи.

Суть спору:

Державна екологічна інспекція в Львівській області звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до Державного гірничо-хімічного підприємства «Полімінерал» про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства; ціна позову 360336,94грн.

Позовні вимоги обгрунтовані, зокрема, актом перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства №134 від 02-10.06.2010р., претензією №248 (03-3150 від 22.07.2010р.), розрахунком розмірів відшкодування збитків, аналізами №№339,340, 507, 508, 736, 737, 224, 149, 150, реєстроч на відправлення рекомендованої кореспонденції, ст.ст.20, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.111 Водного кодексу України, ст.ст.2, 12, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/163 від 16.09.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 12год. 35хв. 04.10.2010р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/163 від 04.10.2010р. та 19.10.2010р. в судовому засіданні 28.10.2010р. оголошено перерву до 12год. 40хв. 15.11.2010р.

Представникам Сторін оголошено права та обов’язки, визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах гсоподарського суду Львівської області №№7/163 від 16.09.2010р., 04.10.2010р., та від 19.10.2010р., які скеровані чи оголошені Сторонам (підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, дані реєстру вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області та письмові заяви представників Сторін про оголошення ухвал), зазначалось, що права та обов’язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представник Позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано настуні документи: копію довіреності на право здійснення представництва; повідомлення про відсутність обставин, визначених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України; копію реєстру відправлення вихідної кореспонденції з відбитком поштового штемпеля та поштовою квитанцією; копії довідки та витягу про включення Позвиача в ЄДРПОУ; копію аналізу води №225; пояснення щодо уточнення доводів позовної заяви, а саме –скид з перевищенням норм гранично-допустимого скиду, копію державної статистичної звітності Відповідача по формі №2-ТП (водгосп) за чертертий квартал 2009р.

Представник Відповідача в судове засідання з’явився, проти позову заперечив з причин та підстав, зазначених у відзиві.

Протягом розгляду справи представником Відповідача подано наступні документи: довіреність на право здійснення представництва та довідку №1291 від 09.11.2010р.

05.10.2010р. до господарського суду Львівської області надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого Відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити з наступних підстав.

Так, Відповідач виробничою діяльністю з травня 2003р. не займається і промислових стоків не утворює. Інша справа –атмосферні опади, які можуть розмивати солевідвали, утворювати мінералізовані фільтрати, які в подальшому можуть змішуватись з поверхневими водами. Проте, Відповідач зазначає, що соляні терикони (відвали) утворені 50-60років раніше, в той час питання утилізації солевих відвалів не було потрібним. Існуючою технологією розробки корисних копалин каїніто-магнезітового змісту (Стебницьке родовище) передбачалось складування соляних (непромислових) порід просто неба, як вони заскладовані в теперішній час. Для обмеження можливості розтікання мінералізованого фільтрату і запобігання змішування з поверхневими водами, навколо сояного відвалу закладають нагірні канали (опоясуючи окопи), в яких акумульовуються фільтрати. Скид промислових вод, їх змішування з поверхневими та грунтовими водами –процеси, які не існують. Неможливість стягнення збитків Відповідач також обґрунтовує вимогами ст.250 Господарського кодексу України, та зазначає, що вимоги Позивача стосуються адміністративно-господарських санкцій, строк стягнення яких минув. Крім того, Відповідач заперечує можливість застосування Методики, затвердженої МОКПСУ 20.07.2009р.

Також, Відповідачем подано довідку №1298 від 09.11.2010р., в якій зазначено про припинення діяльності з 2003р. На даний час існує проект консервації, фінансування якого проходить незадовільно: із передбачених 132,4млн.грн. виділено лише 45,9млн.грн. Кредиторська заборгованість становить 18,5млн.грн. бюджетами передбачаються кошти в розмірі 18/47% від потреби. На підприємстві на даний час триденний робочий тиждень, виникає заборгованість з виплати заробітної плати та інших загальнообов’язкових платежів.

У довідці також зазначено, що в третьому кварталі 2010р. Відповідачем оплачено розробку проекту гранично-допустимих скидів на 2010-2012р.р.

Крім того, ухвалою господарського суду Львівської області №7/163 від 16.09.2010р. для дачі пояснень викликалась посадова особа –держінспектор з охорони навколишнього природного середовища в Львівській області Ігнатович О.І., яка надала пояснення.

Відповідно до наданих пояснень, Ігнатович О.І. підтвердила зазначене в акті перевірки №134 від 02-10.06.2010р., а також зазначила наступне. Так, Відповідачем дійсно здійснюється скид дощових вод з випусків №№1, та 2 у потік без назви, що підтверджується даними державної статистичної звітності –звіту про використання води, в тому числі за четвертий квартал 2009р., складеного за формою №2-ТП (водгосп), підписаного та скріпленого відбитками печатки Відповідача.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали копій документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Державна екологічна інспекція в Львівській області, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Львівській області, затвердженого Наказом Мінприроди №55 від 19.02.2007 року, є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції України.

Згідно п. «Б»ч.1 ст.20, ч.2 ст.35 Закону України «Про охорону навколишьного природного середовища», до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить державний контроль за використанням і охороною підземних вод.

Відповідно до п. «З»ч.1 ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до акту перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства №134 від 02-10.06.2010р., проведеної у Відповідача (далі –Акт перевірки), встановлено наступне:

у процесі попередньої виробничої діяльності на території (2 площадки) накопичено тверді побутові відходи від проходки шахтних створів, складених соленосними брекчіями;

внаслідок випадання атмосферних опадів та розмиву порід солевідвалів здійснюється їх вилуговування, та стік мінералізованого фільтрату разом із дощовими водами у поверхневі води; у відповідності до вимог ст.38, п.3 ст.44, ст.70 Водного кодексу України, скид дощових вод із проммайданчиків повинен здійснюватись на підставі встановлених нормативів гранично-допустимого скиду (ГДС);

підприємством до 01.01.2008р. скид вищенаведених вод двома випусками здійснювався на підставі нормативів ГДС (Укр.-1024/льв), виданих держу правлінням ОНПС у Львівській області від 15.01.2007р. із терміном дії до 01.01.2008р.;

промислово-дощові стоки із 2 проммайданчиків через систему дощовідводів скидаються двома окремими випусками у водотік без назви, лівобережну притоку р.Слониця самовільно, без затверджених у встановленому законодавством порядку нормативів;

за результатами проведеної інспекційної перевірки встановлено, що Стебницьким ДГХП «Полімінерал»скид дощових вод 2 випусками здійснюється самовільно без затверджених та погоджених у встановленому законодавством порядку нормативів гранично-допустимого скиду (ГДС), що є поруенням вимог ст.38, п.3 ст.44, ст.ст.48, 49, 70 Водного кодексу України, ст.ст.40, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

підприємство у відповідності до вимог ст.25 Водного кодексу України щорічно звітується про фактичні обсяги та вміст забруднюючих речовин у зворотних (дощових водах), що скидаються 2 випусками із двох площадок у водотік без назви, притока р.Слониця, за формою 2-ТП (водгосп). За 2008р. держстатзвітність по формі 2-ТП (водгосп) не представлена.

В Акті перевірки також наведені дані вмісту забруднюючих речовин по випускам №№1, 2 за 2009р.та за 1-й квартал 2010р., з посиланням на дані держстатзвітностей за формою 2-ТП (водгосп) та даних аналізів.

Акт підписано та скріплено відбитком печатки директором підприємства Відповідача Яковлєвим М.І.

Незважаючи на невизнання позову, Відповідачем підтверджено факт складування на час перевірки соляних порід на території підприємства. Крім того, Відповідачем у відзиві також визнано можливість розмивання солевідвалів та утворення мінералізованих фільтратів атмосферними опадами, які в подальшому можуть змішуватись з поверхневими водами.

Факт скиду Відповідачем дощових вод підтверджується, в тому числі, формою державної статистичної звітності №2-ТП (водгосп) за четвертий квартал 2009р. (наростаючим підсумком), де в таблиці 2 «Водовідведення»у колонці «Назва джерела»зазначено, - дощові води, випуск №1, потічок б/н, та дощові води, випуск №2, в потічок б/н.

Якісні та кількісні характеристики забруднення підтверджені Аналізами №№339, 340, 507, 508, 736, 737, 149, 150, 224, 225.

Відповідно до розрахунку розміру збитків, заподіяних державі порушенням водного законодавства внаслідок самовільного скиду забруднюючих речовин у водотік без назви –притока р.Слониця із зворотними промислово-дощовими водами із проммайданчика №№1, 2Відповідачем, розмір заподіяних збитків становить 360336,94грн.

27.07.2010р. Позивачем скеровано Відповідача претензію з вимогою сплатити збитки, підтвердженням чого є наявний в матеріалах справи реєстр на відправлення рекомендованої кореспонденції з відбитком поштового штемпеля та поштова квитанція. Проте, Сторонами не наведені доводи та не подані докази надання відповіді на зазначену претензію.

Відповідно до п.б ч.1, ч.2 ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; при використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Згідно ч.1 ст.153 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, зобов'язаний здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню та виснаженню природних ресурсів.

Відповідно до п.3 ст.44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов’язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Згідно ч.1 ст.70 Водного кодексу України, скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Згідно ч.1 ст.153 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, відшкодовувати збитки, завдані ним власникам або первинним користувачам природних ресурсів.

Відповідно до ч.1, п.«Є»ч.2, ч.4 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України цивільну відповідальність; відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище; підприємства зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ч.1 ст.111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Крім того, відповідно ч.2 ст.111 Водного кодексу України, до абзацу 2 п.3 «Порядку визначення плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 1992 р. №18, стягнення платежів не звільняє підприємства від відшкодування збитків, заподіяних порушеннями природоохоронного законодавства.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст.4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене та те, що у матеріалах справи відсутні та Відповідачем суду не подані докази, які б свідчили про відсутність факту заподіяння Відповідачем збитків чи заподіяння таких збитків у менших розмірах, в тому числі доводи щодо часткового відшкодування збитків до подання Позивачем позовної заяви, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства збитків підлягають до задоволення в розмірі 360336,94грн.

Також, суд зазначає наступне.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки Відповідача №1298 від 09.11.2010р., підприємство Відповідач існує виключно за рахунок державного бюджету. «Комплексним проектом консервації рудника N 2 і рекультивації порушених земель Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства "Полімінерал", затвердженим Розпорядженням Кабінету Міністрів України №166-р від 24.03.2004р., передбачено 162,5млн.грн. на ліквідацію усіх негативних наслідків підприємства. Однак, із передбачених проектом сітковим графіком 132,4млн.грн. виділено лише 45,9млн.грн. На час подання довідки кредиторська заборгованість підприємства складає 18,5млн.грн., в тому числі до бюджету –1,7млн.грн., до Пенсійного фонду –6,7млн.грн., за спожиту електроенергію –7млн.грн., за спожиті воду та тепло –0,4млн.грн., за надані послуги –1,7млн.грн. Фінансування підприємства за останні три роки (2007-2009) не перевищувало 50% від потреби.

Проте, незважаючи на наведене, Відповідачем у 2010р. оплачено розробку проекту гранично-допустимих скидів на 2010-2012р.р.

Враховуючи вищенаведене, характер роботи підприємства та визначену Урядом України необхідність фінансування консервації рудників Відповідача, суд приходить до висновку про можливість відстрочити виконання рішення суду строком на 4 місяці.

Згідно п.49 ст.6 Закону України «Про державний бюджет України на 2010р.», установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2010 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; відповідно до п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про державний бюджет України на 2010р.», установлено, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2010 році є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховуються до місцевих бюджетів згідно із статтею 46 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Відповідно, стягнення заподіяних збитків повинно відбуватись у точній відповідності з вимогами чинного законодавства України.

15.11.2010 року, у відповідності до вимог ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 20.11.2010 року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-7, 33, 34, 43, 49, 82-87 Господарського процесуального кодексу України, ч.1 ст. 153 Господарського кодексу України, ст.ст.п.3 ст. 44, ч.1 ст. 70, ч.1, 2 ст. 111 Водного кодексу України, ст.ст.16, 20, 35, 40, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.49 ст.6 , п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», положенням про Державну екологічну інспекцію в Львівській області, затвердженого Наказом Мінприроди №55 від 19.02.2007 року, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства «Полімінерал»(82172, Львівська обл., м.Стебник, вул.Дрогобицька, 127, ідентифікаційний код 05762281) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Львівській області збитки всього в розмірі 360336грн. 94коп., які зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України та спеціального фонду місцевого бюджету.

3.          Стягнути з Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства «Полімінерал»(82172, Львівська обл., м.Стебник, вул.Дрогобицька, 127, ідентифікаційний код 05762281) в дохід державного бюджету (р/р 31119095700006, банк –ГУДКУ у Львівській області, МФО –825014, отримувач –УДК Личаківського району міста Львова, ЄДРПОУ –22389406, код платежу - 22090200) 3603грн. 37коп. державного мита за подання позовної заяви до господарського суду, та в дохід державного бюджету (р/р 31212259700006, банк –ГУДКУ у Львівській області, МФО –825014, отримувач –УДК Личаківського району міста Львова, ЄДРПОУ –22389406, код платежу - 22050000) 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських справах.

4.          Відстрочити виконання рішення суду строком на 3 місяці.

Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до вимог ст.116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя