Рішення № 13138952, 20.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.10                                                                                           Справа№ 13/181 (2010)

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Кравець В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства «Іскра», м.Львів

до відповідача: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м.Львів

про зобов’язання укласти договір про відшкодування витрат на технічне обслуговування зовнішніх газопроводів і споруд

Представники сторін:

Від позивача: Морочинський А.М. –ю/к

Репицький В.В. – заступник технічного директора          

Від відповідача: Негря Г.Ю.- ю/к

Торунь О.Я. –нач. виробничо-технічного відділу

Представнику позивача роз’яснено зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України, а саме, його процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство “Іскра”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м. Львів про зобов’язання укласти договір про відшкодування витрат на технічне обслуговування зовнішніх газопроводів і споруд.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 10.11.2010 року порушив провадження у справі, призначивши її до розгляду на 23.11 2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що листом від 03.09.2008 р. за № 06-2534 відповідач звернувся до позивача з проханням погодити запуск котельні відповідача по вул. Надійній, 2 у м. Львові та підписати договір про відшкодування витрат на технічне обслуговування зовнішніх газопроводів і споруд. Позивач надав згоду на приєднання до своїх зовнішніх газових мереж, а відповідач підписав договір № 011184/5107 від 30.09.2008 року про відшкодування витрат на технічне обслуговування зовнішніх газопроводів і споруд підприємств та організацій. Згідно п. 6.1 договору, останній діяв до 31.01.2010 року. Пунктом 1.2. договору передбачено відшкодування відповідачем позивачу 12000,00 грн. витрат на технічне обслуговування газопроводу, в т.ч. ПДВ, в місяць, незалежно від обсягів спожитого газу. Після завершення терміну дії договору, відповідач ухиляється від підписання нового договору, в результаті чого позивач за власний рахунок здійснює технічне обслуговування зовнішніх газопроводів, що ведуть до котельні відповідача. За період із 01.02.2010 по 01.11.2010 року позивач сплатив ВАТ «Львівгаз»160,000 грн. за технічне обслуговування зовнішніх газових мереж, на підставі договору № 2/2007 від 16.01.2007 р. Правила безпеки систем газопостачання України, затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 254 від 01.10.1997 року, встановлюють вимоги до проектування, будівництва і експлуатації систем газопостачання. Ці правила поширюються на підприємства, організації, установи незалежно від форм власності, відомчої належності та видів їх діяльності. Відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію систем газопостачання покладається на їх власника (п.1.4.3. Правил). Позивач, з моменту введення газопроводу в дію, забезпечує покладену на нього законом, безпечну експлуатацію газопроводу. Однак відповідач, зловживаючи своїм монопольним положенням постачальника тепла в оселі мешканців м.Львова, знаючи, що позивач у будь-якому разі буде здійснювати технічне обслуговування газопроводу, і не зможе відключи відповідача від своїх зовнішніх газових мереж, так як це призведе до припинення подачі тепла в квартири львів’ян, навмисно не укладає договір на відшкодування витрат на технічне обслуговування зовнішніх газопроводів і споруд.

В судове засідання 23.11 2010 року, представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав, додатково подав: опис про надіслання проекту договору відповідачеві, проект договору, копію відповіді ЛМКП “Львівтеплоенерго” від 21.04.2010 року № 06-842, якою відповідач відмовляє позивачеві в укладенні договору про відшкодування витрат на технічне обслуговування газопроводу, клопотання про залучення до участі у справі ВАТ “Львівгаз” як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи в з’вязку з участю представника в іншому судовому засіданні. Дані клопотання представників сторін судом задоволені. Розгляд справи відкладено на 14.12.2010 року.

В судове засідання 14.12.2010 року, представник позивача з’явився, подав витребувані судом копію договору оренди газопроводу від 16.01.2007 року № 160177/5104 та розрахунок розміру відшкодування понесених позивачем витрат на обслуговування газопроводу, а також доповнення до позовної заяви. Представник третьої особи з’явився, надав пояснення. Представник відповідача в судове засідання з’явився, підтримав заперечення проти позову, викладені у відзиві. Відповідач вважає, що в позові слід відмовити повністю, виходячи з наступного. У загальну вартість поставки газу входить і вартість його транспортування територією України, витрати на технічне обслуговування газопроводів, в т.ч. частка, що відшкодовується ВАТ “Львівгаз”. На думку ЛМКП “Львівтеплоенерго”, воно є неналежним відповідачем у справі. Відповідачу є незрозумілим прагнення позивача зобов’язати його здійснювати оплату за технічне обслуговування газопроводу, проведене ВАТ “Львівгаз”, яке є його орендарем згідно договору № 160177/5104 від 16.01.2007 року. Крім того, відповідач вважає, що немає жодних, передбачених законодавством, підстав для зобов’язання судом укласти договір, посилаючись при цьому на норми ст.ст. 187, 179 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України.

Після заінчення перерви, оголошеної в судовому засіданні до 10 год. 00 хв. 20.12.2010 року, розгляд справи було продовжено.

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суду не поступало.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд прийшов до наступних висновків.

Розподільний газопровід “ГРС “Винники” –ВАТ “Іскра” належить позивачеві на праві приватної власності. Позивач несе витрати технічного обслуговування газопроводу, яке проводить ВАТ “Львівгаз”, на підставі договору № 2/2007 від 16.01.2007 року. Також позивач передав газопровід в оренду ВАТ “Львівгаз”. Договір оренди не знімає з позивача обов’зку проводити оплату за технічне обслуговування (пп. 4.2.5, 5.3 договору), тобто тягар утримання майна продовжує нести власник.

Відповідач звернувся до позивача з проханням погодити запуск котельні відповідача по вул. Надійній, 2 у м. Львові та підписати договір про відшкодування витрат на технічне обслуговування зовнішніх газопроводів і споруд. Позивач надав згоду на приєднання до своїх зовнішніх газових мереж, а відповідач підписав договір № 011184/5107 від 30.09.2008 року про відшкодування витрат на технічне обслуговування зовнішніх газопроводів і споруд підприємств та організацій. Згідно п. 6.1 договору, останній діяв до 31.01.2010 року. Після закінчення строку дії договору жодна з його сторін не поставила питання про припиненя фактичних господарських відносин і від’єднання котельні відповідача від газопроводу позивача. Позивачем було надіслано відповідачу проект нового договору, від укладення якого відповідач відмовився. Про це свідчить лист-відповідь ЛМКП “Львівтеплоенерго” від 21.04.2010 року № 06-842. Повторно проект нового договору було надіслано вже в ході судового розгляду згідно опису, що є в матеріалах справи. Тобто позивачем було дотримано всіх умов щодо порядку укладення господарських договорів. Проект договору, надісланий відповідачу згідно опису, повністю повторює умови договору № 011184/5107 від 30.09.2008 року про відшкодування витрат на технічне обслуговування зовнішніх газопроводів і споруд підприємств та організацій, за винятком пункту 6.1, який викладено в наступній редакції:

“Даний договір діє з 01.02.2010 року до закінчення терміну дії договору про технічне обслуговування зовнішніх газопроводів і споруд підприємств і організацій № 2/2007 від 16.01.2007 року, укладеного між власником і ВАТ “Львівгаз”.

Твердження відповідача про те, що у загальну вартість поставки газу входить і вартість його транспортування територією України, а також витрати на технічне обслуговування газопроводів, судом не береться до уваги, оскільки ні постачальник газу (в даному випадку це ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”), ні його транспортувальник (ВАТ “Львівгаз”) не несуть витрат на технічне обслуговування газопроводу “ГРС “Винники” –ВАТ “Іскра”, а отже не можуть їх включити у тариф згідно Методики розрахунку тарифів на транспортування та постачання природного газу для підприємств з газопостачання та газифікації, затвердженої постановою НКРЕ України № 983 від 04.09.2002 року. Це було також підтверджено поясненнями представника третьої особи.

Посилання відповідача на норми ст.ст. 187, 179 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України є неналежними, оскільки ці норми не відповідають суті відносин, що склалися між сторонами. Суд вважає, що обов’язок відповідача укласти договір про відшкодування базується на наступних правових нормах.

Відповідно до частини 1 статті 67 Господарського кодексу України: “Відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.”

Виходячи із змісту цієї норми, не може бути господарських відносин без договору, якщо тільки підставою їх виникнення не є інші юридичні факти (акти органів влади, заподіяння шкоди тощо).

Відносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору і продовжують існувати після спливу строку його дії. Жодна із сторін не поставила вимоги про їх припинення. Тому, для приведення у відповідність фактичних господарських відносин між сторонами вимозі зазначеної норми, надання цим відносинам юридичної форми, договір про відшкодування витрат на технічне обслуговування зовнішніх газопроводів і споруд повинно бути переукладено.

Відповідно до частини 1 статті 8 Цивільного кодексу України: “Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).”

Так, подібними за змістом відносинами є відносини, що виникають при підключенні електроустановок субспоживача електроенергії до технологічних електричних мереж основного споживача. Ці відносини врегульовані Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996 р (далі - ”Правила”).

Відповідно до пункту 1.2 Правил:

основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації. За аналогією - це позивач;

субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача. За аналогією - це відповідач;

технологічні електричні мережі - сукупність електроустановок з усією інфраструктурою, у тому числі внутрішньобудинкові електричні мережі, системи автоматики, захисту, управління, регулювання та зв'язку, що призначені для перетворення, передачі та/або розподілу електричної енергії, що належать основному споживачу і використовуються для передачі електричної енергії для власного споживання та/або субспоживачам, а також для транзиту електричної енергії в мережі електропередавальної організації. За аналогією - це газопровід;

плата за спільне використання технологічних електричних мереж - еквівалент вартісної участі організації, що використовує технологічні електричні мережі відповідного власника електричних мереж в утриманні цих технологічних електричних мереж. За аналогією - це відшкодування витрат на технічне обслуговування газопроводу.

Відповідно до пункту 6.30 Правил, відшкодування обґрунтованих витрат з утримання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) оплачується відповідно до договору про спільне використання технологічних електричних мереж і враховує фактичні обґрунтовані витрати основного споживача на утримання цих електричних мереж.

Тобто, Правилами закріплено обов’язковість відшкодування а також обов’язок договірного оформлення відносин відшкодування обґрунтованих витрат з утримання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача).

За аналогією закону, норми Правил поширюються на відносини, що виникли між позивачем та відповідачем і зобов’язують їх до укладення договору про відшкодування фактичних обгрунтованих витрат на технічне обслуговування газопроводу.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України). Обов’язок відповідача укласти договір випливає з його листа від 03.09.2008 р. за № 06-2534 (який в розумінні ст. 202 ЦКУ є правочином) про те, що відповідач зобов'язувався відшкодовувати витрати на технічне обслуговування зовнішніх газопроводів і споруд на підставі договору.

Відповідно до вимог ст. 4-7 ГПК України, судові рішення приймаються за результатами дослідження усіх обставин справи. Згідно ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

20.12.2010 року, у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.12.2010 року.

На підставі ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі слід покласти на відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 8, 11, 202 ЦК України, ст. 67, 187, 179 ГК України та ст.ст. 4, 22, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1)          Позов задоволити повністю.

2) Зобов’язати Львівське міське комунальне підприємство „Львівтеплоенерго” (м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, 79000) укласти із Відкритим акціонерним товариством “Іскра” (м. Львів, вул. Вулецька,14, 79066 ) договір про відшкодування витрат на технічне обслуговування зовнішніх газопроводів і споруд 01 лютого 2010 року на умовах договору № 011184/5107 від 30.09.2008 року про відшкодування витрат на технічне обслуговування зовнішніх газопроводів і споруд підприємств та організацій з викладенням пункту 6.1 договору в наступній редакції: “Даний договір діє з 01.02.2010 року до закінчення терміну дії договору про технічне обслуговування зовнішніх газопроводів і споруд підприємств і організацій № 2/2007 від 16.01.2007 року, укладеного між власником і ВАТ “Львівгаз”.

Договір слід вважати чинним з 01 лютого 2010 року.

3) Стягнути з Львівське міське комунальне підприємство „Львівтеплоенерго” (79000, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, код ЄДРПОУ 05506460) на користь Відкритим акціонерним товариством “Іскра” (79066, м. Львів, вул. Вулецька,14, код ЄДРПОУ 00214244) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-ти днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Рішення оформлене та підписане - 24.12.2010 р.

Суддя