Рішення № 13138948, 14.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.10                                                                                           Справа№ 7/167

за позовом: закритого акціонерного товариства «Техноцентр»

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут»

про стягнення заборгованості

ціна позову 8584520грн. 15коп.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача - Попельчук С.О., довіреність в матеріалах справи;

від відповідача –не з’явився

Суть спору:

Закрите акціонерне товариство «Техноцентр» звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут»про спонукання до виконання договору.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, договором №8КЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 30.06.2009р., платіжними дорученнями №118 від 30.06.2009р. на суму 904520,21грн., №117 від 30.06.2009р. на суму 998993,00грн., №114 від 30.06.2009р. на суму 93000грн., №116 від 30.06.2009р. на суму 1398000грн., №115 від 30.06.2009р. на суму 1690007грн., №110 від 30.06.2010р. на суму 904000грн., №111 від 30.06.2009р. на суму 868000грн., №113 від 30.06.2009р. на суму 931000грн., №112 від 30.06.2009р. на суму 797000грн., витягом про включення Позивача в ЄДРПОУ, №117 від квитанціями з відмітками банку про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, фіскальним поштовим чеком №1413 від 15.09.2010р., ст.ст.16, 506, 526, 530, 612 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/167 від 20.09.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 16год. 35хв. 04.10.2010р.

04.10.2010р. до господарського суду Львівської області надійшла заява Позивача про зміну предмету спору, відповідно до якої Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість в розмірі 34338080 грн. 06 коп.

Вимоги, зазначені в заяві про зміну предмету позову, мотивовані, зокрема, фіскальним поштовим чеком №3645 від 01.10.2010р., платіжним дорученням про здійснення доплати державного мита, договором №9КЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 30.06.2009р., претензією №13/08-2 від 13.08.2010р., відповіддю на претензію від 22.09.2010р., актом звірки розрахунків, випискою про включення Відповідача в ЄДРПОУ, ст.ст.11, 506, 526, 530, 611, 612 Цивільного кодексу України.

Заяву про зміну предмету позову судом прийнято.

В судовому засіданні 04.10.2010р. представникам Сторін оголошено права та обов’язки, визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду по даній справі, які скеровані та оголошені Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та заява представників Сторін про оголошення ухвали суду ), зазначалось, що права та обов’язки Сторін визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід суді не надійшло.

Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області №7/167 від 04.10.2010р.

Судом встановлено наступне. Відповідно до доводів позовної заяви, між Позивачем (Покупцем) та Відповідачем (Продавцем) укладено договір №8КЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 30.06.2009р. (далі –Договір).           Згідно п.4.2 Договору, загальна сума Договору становить 8584520,15грн. В позовній заяві, мотивуючи проведення передоплати та не поставки продукції Відповідачем, Позивач просив зобов’язати Відповідача виконати свої зобов’язання за Договором в частині поставки продукції. Відповідно до наявних в матеріалах справи копій вищеописаних платіжних доручень, Позивачем перераховано Відповідачу 8584520,21грн. На платіжних дорученнях відсутні належні відмітки банку про перерахування даних коштів, наявний лише друкований напис про електронний підпис. Згідно заяви про зміну предмету позову, Позивач просить стягнути з Відповідача 8584 520, 15грн. основного боргу та 25753 560, 45грн. штрафу. Вимоги щодо стягнення з Відповідача штрафу Позивач мотивує, в тому числі, п.6.3 Договору, відповідно до якого визначено розмір штрафу як 300% загальної суми Договору.

          Враховуючи вищенаведене, ухвалою господарського суду Львівської області №7/167 від 18.10.2010р. зупинено провадження у справі до отримання від слідчих органів інформації про наявність/відсутність по даному факту складу злочину, передбаченого ст.219 Кримінального кодексу України. Справу надіслано у Сокальський РВ ГУМВСУ у Львівській області для організації проведення перевірки в порядку ст.97 КПК України щодо наявності/відсутності по даному факту складу злочину, передбаченого ст.219 Кримінального кодексу України.

          За результатами проведеної перевірки Сокальським РВ ГУМВС України у Львівській області 11.11.2010р. прийнято рішення про відмову у порушенні кримінальної справи у зв’язку з відсутністю в діях посадових осіб ТзОВ «Добробут»ознак складу злочину, передбаченого ст.219 КК України. Відмовний матеріал долучено до матеріалів справи.

          Ухвалою господарського суду Львівської області №7/167 від 02.12.2010р. поновлено провадження у справі та розгляд справи призначено у судовому засіданні на 12год. 00хв. 14.12.2010р.

Представник Позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано копію довіреності на право здійснення представництва.

Крім того, 18.10.2010р. до господарського суду Львівської області надійшла заява Позивача №б/н від 15.10.2010р., в якій Позивачем повідомлено суд про неможливість забезпечити явку в судове засідання, та розгляд справи на підставі наявних документів, у випадку недостатності доказів для прийняття рішення –розгляд справи відкласти.

Також, 14.12.2010р. до господарського суду Львівської області надійшла заява Позивача про зменшення розміру позовних вимог, із зазначенням на заяві про отримання примірника Відповідачем, відповідно до якої, Позивач просить стягнути з Відповідача лише основний борг в розмірі 8584520,15грн. Заява судом прийнята.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Протягом розгляду справи представником Відповідача подано довіреність на право здійснення представництва.

Крім того, 04.10.2010р. в судовому засіданні представником Відповідача подано відповідь на претензію від 22.09.2010р., в якій Відповідач повідомляє Позивача про неможливість виконати свої зобов’язання за укладеним договором у зв’язку з важким фінансовим становищем, та у зв’язку з цим просить Позивача розстрочити погашення заборгованості.

Також, 14.12.2010р. до господарського суду Львівської області надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого, борг та позовні вимоги в розмірі 8585520,15грн. Відповідач визнає та повідомляє про неможливість забезпечення явки в судове засідання і просить розглядати справу без участі представника.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Між Позивачем (Покупцем) та Відповідачем (Продавцем) укладено договір №8КЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 30.06.2009р. (далі –Договір).

Згідно п.п.4.2, 4.3 Договору, загальна сума Договору становить 8584520,15грн., розрахунок здійснюється на умовах передоплати.

Відповідно до п.2.1 Договору, поставка (передача) Товару Покупцю буде здійснюватись Продавцем у період з 01.08.2009р. по 30.10.2009р.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій вищеописаних платіжних доручень та виписок з банківського рахунку Позивача, Позивачем перераховано Відповідачу 8584520,21грн.

Позивачем скеровано Відповідачу претензію про погашення боргу. Згідно Відповіді на претензію від 22.09.2010р., Відповідач визнає борг, проте розрахуватись не може, оскільки перебуває у важкому фінансовому становищі.

Згідно наявного в матеріалах справи Акту звірки взаємних розрахунків, станом на 31.12.2009р. у Відповідача наявний борг перед Позивачем у розмірі 25753560,45грн., в тому числі 8584520,15грн.

Відповідно до п.2.5 Договору, при неможливості виконання Продавцем умов даного Договору щодо передачі Товару Покупцю, Продавець зобов’язується повернути Покупцю всю суму здійсненої ним передоплати не пізніше 31.12.2009р.

Відповідно до доводів Позивача та відзиву на позовну заяву, передоплата в розмірі 8584520,15грн. Відповідачем не повернута Позивачу.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведене, визнання позову Відповідачем, та те, що в матеріалах справи відсутні та Відповідачем не подані докази, які б спростовували позовні вимоги, чи докази, які б свідчили про повне чи часткове погашення боргу в сумі 8584520,15грн., враховуючи представлені докази та доводи мотивувальної частини рішення, суд приходить до висновку, що вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача 8584520,15грн. підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

14.12.2010 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18.12.2010 року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, ч.1 ст.173, ст.193 Господарського кодексу України, ч.1 ст.11, ч.1 ст.509, ст.ст.525, 526, 530, 599, 610, 629 Цивільного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут»(80038, с.Поториця Сокальського р.-ну Львівської області, ідентифікаційний код 32562308) на користь закритого акціонерного товариства «Техноцентр»8584520,15грн. боргу, 6375грн. державного мита, 59грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя