Рішення № 13138713, 20.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/41420.12.10 За позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Полікор»

До                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія - Фінанс»

Про                              стягнення 4870,40 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    не з’явився

від відповідача          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Полікор»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія - Фінанс» про стягнення 4870,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 09-142 від 22.04.2009 р.

Ухвалою суду від 29.11.2010р. порушено провадження у справі № 1/414 та призначено розгляд на 10.12.2010 р.

08.12.2010 позивач подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, та документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

10.12.2010р. прелдставник позивача у судове засідання не з’явився, проте, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд задовольнив клопотання позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

          Суд відклав розгляд справи на 20.12.2010, у зв’язку з відсутністю представника відповідача.

          20.12.20201 сторони у судове засідання не з’явився, про причини своєї відсутності суд не повідомили, відповідач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами справи.

Відповідачі належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, а саме: 03062, м.Київ, проспект Перемоги 67.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 09-142 від 22.04.2009р. (далі –договір), згідно якого позивач виготовити, поставити на об’єкт, передати у власність покупцеві та змонтувати на об’єкті відповідача шлюз передавальний з обдувом камери повітря 600х600х500, в т.ч. електромеханічне блокування дверей, фільтр, таймер, сигналізація (далі –товар), а відповідач зобов’язався оплатити та прийняти товар постачальника (п.1.1).

На виконання умов договору, позивач виготовив та поставив відповідачу товар на суму 26974,80 грн.

В порушення умов договору відповідач за отриманий товар розрахувався частково у розмірі 22928,36 грн.

Станом на день розгляду справи борг відповідача перед позивачем складає 4046,22 грн.

Пунктом 2.4 договору, кінцевий розрахунок в розмірі 15% загальної вартості товару, проводиться відповідачем не пізніше 5 календарних днів після підписання акту виконаних робіт.

Виходячи з того, що акт виконаних робіт було підписано 01.07.2009, кінцевий термін виконання договірного зобов’язання закінчився 06.07.2009.

Пунктом 5.2 договору передбачено що, у випадку прострочення оплати відповідачем товару і виконаних робіт монтажу за умови договору, має сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої в строк суми за кожен день прострочення.

Позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 4870,22 грн. боргу, а саме: 4046,22 грн. –основного боргу, 419,41 грн. –пені, 271,08 грн. –інфляційних втрат, 133,69 грн. –3% річних та судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102 грн., судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн., 1500,00 грн. - адвокатських послуг.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором поставки доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, у тому числі і адвокатські послуги, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія - Фінанс»(03062, м. Київ, проспект Перемоги 67, код ЄДРПОУ 33238569) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полікор»(79005, м. Львів, вул. Левицького 28, кв.6, код ЄДРПОУ 19330504) 4046 (чотири тисячі сорок шість) грн. 22 коп. –основного боргу, 419 (чотириста дев’ятнадцять) грн. 41 коп. –пені, 271 (двісті сімдесят одну) грн. 08 коп. –інфляційних втрат, 133 (сто тридцять три) грн. 69 коп. –3% річних, 102 (сто дві) грн. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1500 (одну тисячу п’ятсот) грн. – адвокатських послуг.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                       В.І. Мельник

(Дата складання повного тексту рішення 27.12.2010)