Рішення № 13138704, 24.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/31924.12.10 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Балицька О.В., розглянувши матеріали

За позовом Державного підприємства "Український державний науково –дослідний і проектний інститут цивільного сільського будівництва"

До

Третя особаТовариства з обмеженою відповідальністю "Земельно –кадастровий центр"

Жердівська сільська рада Броварського району Київської області

простягнення 98624,60 грн.

Представники сторін: від позивача Грабовська Ю.С. - представник; від відповідача

від третьої особиПостановський І.А. –представник;

не з‘явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного підприємства "Український державний науково –дослідний і проектний інститут цивільного сільського будівництва" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельно –кадастровий центр" заборгованості на загальну суму 98624,60 грн., у тому числі основна суму боргу у розмірі 94178,80 грн., інфляційні витрати у розмірі 1130,15 грн., 3% річних у розмірі 526,40 грн., пеня у розмірі 2789,25 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання за Договором підряду, оскільки своєчасно не здійснив розрахунок за виконані роботи.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, оскільки позивачем не враховані проплати відповідача на загальну суму 14500,00 грн. та здійснено розрахунок штрафних санкцій на суму заборгованості більшу ніж та, яку просить позивач.

Під час розгляду справи, позивачем були надані письмові пояснення, згідно яких сума заборгованості, станом на день винесення рішення складає 84124,60 грн. у зв‘язку з тим, що відповідачем 22.10.2010 перераховано 9500,00 грн. та 25.11.2010 перераховано ще 5000,00 грн.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

06.04.2009 між Державним підприємством "Український державний науково –дослідний і проектний інститут цивільного сільського будівництва", як виконавцем, Жердівською сільською радою Броварського району Київської області, як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Земельно –кадастровий центр", як інвестором укладено договір, відповідно до умов якого замовник доручає, інвестор сплачує, а виконавець бере на себе виконання наступної містобудівної документації: Схема планування території Жержівської сільської ради Броварського району Київської області.

На виконання умов договору позивачем виконані роботи на загальну суму 144178,00 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками, замовника, інвестора та виконавця актами виконаних робіт від 22.07.2009 на загальну суму 49999,20 грн. та від 30.06.2010 на загальну суму 94178,80 грн.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди до договору від 28.09.2009 року, інвестор проводить розрахунок за виконані роботи другого етапу протягом 5 банківських днів з моменту прийняття замовником виконаних робіт.

Однак, станом на момент звернення позивача до суду (05.10.2010) відповідач як інвестор не виконав у повному обсязі свої зобов‘язання по договору, заборгованість останнього становила 94178,80 грн.

В процесі розгляду справи, відповідач частково погасив наявну заборгованість, а саме 22.10.2010 перерахував на рахунок позивача 9500,00 грн. та 25.11.2010 перерахував ще 5000,00 грн.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами у справі.

Відповідачем не надано доказів в підтвердження здійснення ним повної оплати вартості виконаних робіт.

Отже, факт порушення відповідачем зобов‘язання щодо оплати виконаних підрядних робіт, станом на момент вирішення спору судом, на загальну суму 79678,80 грн. підтверджується матеріалами справи.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням положень додаткової угоди до договору та п. 3.4, 3.5, п. 3.6 договору, якими передбачено, що замовник та інвестор протягом 5 банківських днів з дати отримання акту виконаних робіт повинні надати виконавцю підписаний акт, у разі наявності зауважень до акту протягом 5 банківських днів, надати мотивовані зауваження до акту, а у разі їх відсутності, роботи вважаються прийнятими, суд приходить до висновку, що строк оплати по акту від 30.06.2010, станом на момент звернення позивача до суду, настав.

Обов’язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідач жодних доказів в підтвердження своїх заперечень проти задоволення позову не надав, доказів здійснення розрахунку з позивачем по Договору у повному розмірі не надав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості відповідача на загальну суму 79678,80 грн., а тому позовні вимоги про стягнення такої заборгованості підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення основної суми заборгованості у розмірі 14500,00 грн., то провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки вказані кошти були перераховані відповідачем вже під час розгляду справи судом.

Крім того, позивач просить стягнути пеню, у розмірі 2789,25 грн., інфляційні витрати у розмірі 1130,15 грн., 3% річних у розмірі 526,38 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. ст. 218 ГК України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 12.4 Договору встановлено, що у випадку порушення замовником строків перерахування коштів, передбачених у розділі 4, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, але не більше 10% від несплаченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлений факт порушення відповідачем зобов‘язань по договору щодо строку розрахунку з позивачем за виконані роботи, то вимоги позивача про стягнення пені, 3% річних, інфляційних витрат є обґрунтованими.

Судом не приймаються доводи відповідача проте, що розмір штрафних санкцій повинен бути меншим у зв‘язку з частковою оплатою, оскільки розрахунок здійснений позивачем за період з 23.07.2010 року по 28.09.2010, а часткова оплата вартості виконаних позивачем робіт була здійснена пізніше.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд визнає його вірним, а тому позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 2789,25 грн. підлягають задоволенню.

За розрахунком суду розмір інфляційних витрат є більшим ніж той, який просить позивач. Однак, оскільки суд обмежений позовними вимогами, а заява про вихід суду за межі позовних вимог не подавалась, то задоволенню підлягає розмір інфляційних витрат визначений позивачем, а саме 1130,15 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних позивача, суд визнає його арифметично не вірним.

За розрахунком суду розмір 3% річних становить 526,38 грн., який і підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме на суму основного боргу у розмірі 79678,80 грн., суму пені у розмірі 2789,25 грн., 3% річних у розмірі 526,38 грн., інфляційних витрат у розмірі 1130,15 грн., всього на суму 84124,58 грн.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимог, з урахуванням того, що заборгованість частково погашена відповідачем вже під час розгляду справи судом.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, п. 1-1, ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельно –кадастровий центр" (м. Київ, вул. Озерна, 24, кВ. 57, код 34538539) суми заборгованості у розмірі 14500 (чотирнадцять тисяч п‘ятсот) грн.. 00 коп. припинити.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельно –кадастровий центр" (м. Київ, вул. Озерна, 24, кВ. 57, код 34538539 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Державного підприємства "Український державний науково –дослідний і проектний інститут цивільного сільського будівництва" (м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 50, код 02497683) заборгованість на загальну суму 84124 (вісімдесят чотири тисячі сто двадцять чотири) грн. 58 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 986 (дев‘ятсот вісімдесят шість) грн. 85 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяВ.В. Джарти

Дата підписання 27.12.2010 року