Рішення № 13138561, 27.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/35427.12.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Кресс ГласКон ГмбХ»,

                    м. Пфаффенхофен

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой», м. Київ

Про                    стягнення 117211,03 євро

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача          Хамула М.О. –пред. по довір., Рибін А.О. - директор

Від відповідача          не з’явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням інфляційних втрат, 3% річних та пені у розмірі 117211,03 євро згідно укладеного Договору № А 080002 від 05.03.2008р., посилаючись на порушення відповідачем, як генпідрядником, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2010р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд спору на 08.12.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2010р. розгляд справи було відкладено на 23.12.2010р.

Представники відповідача в судове засідання 23.12.2010 р. не з’явилися, вимоги ухвали суду від 08.12.2010 р. не виконали.

Через канцелярію суду надійшло клопотання представника відповідача про відвід судді.

Клопотання про відвід судді було розглянуто в судовому засіданні та в його задоволенні відмовлено, відповідно до ст. 20 ГПК України, про що оголошено в судовому засіданні.

В судовому засіданні 23.12.2010р. було оголошено перерву до 27.12.2010р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за юридичною адресою сторін.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

В судовому засіданні 23.12.2010р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2008 року між сторонами був укладений Договір № А 080002, відповідно до умов якого позивач, як субпідрядник за договором, зобов’язався виконати повний комплекс робіт, а саме: проектування, поставка всіх матеріалів, обладнання, а також всі роботи по установці, спорудженню і передачі відповідачу, як генпідряднику за договором, «під ключ»шляхом підписання Акта про прийняття виконаних робіт, передбачених даним Договором, відповідачем та замовником будівництва цілого Садового Центру площею 2581 м кв. на об’єкті «Будівництво торгового центру»(далі –Об’єкт), у строки, передбачені в Додатках №№ 1, 2 до даного Договору, а відповідач зобов’язався прийняти роботи та оплатити їх.

Календарний план виконання робіт, передбачених даним Договором, сторони узгоджено визначили у Додатку № 2 до цього Договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору за виконання робіт, передбачених розділом 1 даного Договору, в т.ч. підготовці дизайн-проекту, поставку всіх будівельних матеріалів і допоміжного обладнання, описаного в Додатках до Договору, їх транспортування до місця будівництва об’єкта, розташованого у м. Харків (Україна), і за монтажні роботи, необхідні для реалізації даного Договору, сторони домовились про ціну робіт –950000 євро без ПДВ, але включаючи всі затрати позивача, необхідні для виконання його зобов’язань. Валюта Договору –євро.

Згідно з п. 5.2.4. Договору оплата робіт позивача, виконаних у відповідності до його зобов’язань за цим Договором, здійснюється відповідачем не пізніше 25 (двадцяти п’яти) календарних днів від дати підписання сторонами Акта про приймання повного комплексу робіт позивача, виконаних у відповідності до цього Договору, на умовах, викладених у розділі 7 даного Договору, та рахунка позивача, у розмірі 5% (п’ять відсотків) від ціни Договору, вказаної в п. 5.1., у сумі 47500,00 євро.

Платіж, передбачений положеннями даного пункту 5.2.4. Договору, може бути здійснений тільки за умови підписання Акту про закінчення приймання відповідачем, позивачем та уповноваженим представником замовника будівництва об’єкта робіт, виконаних позивачем у відповідності до Договору, у домовлені сторонами строки.

Відповідно до п. 7.3. Договору позивач не пізніше 25 числа звітного місяця складає і передає представнику відповідача Акт форми КБ-2 про виконання робіт і Довідку форми КБ-3 про вартість виконаних робіт у відповідності з положеннями Договору.

Згідно з п. 7.4. Договору відповідач протягом 5 (п’яти) робочих днів перевіряє Акт форми КБ-2 про виконання робіт і Довідку форми КБ-3 про вартість виконаних робіт, приймає виконані роботи або в зазначений вище строк направляє позивачу аргументовану відмову в прийнятті робіт.

Роботи вважаються виконаними в повному обсязі, коли враховані і виправлені всі зауваження відповідача і представлена вся необхідна виконавча документація, паспорти, сертифікати на обладнання і матеріали, Акти скритих робіт, випробування інженерних комунікацій і обладнання (п. 7.8. Договору).

Відповідно до п. 7.9. Договору в дату підписання Акта про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта роботи, передбачені до виконання даним Договором, будуть вважатися виконаними.

На виконання взятих на себе зобов’язань за Договором позивачем було виконано роботи в повному обсязі, що підтверджується Актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2 за квітень 2008 року на суму 95000,00 євро, травень 2008 року на суму 285000,00 євро, червень 2008 року на суму 158643,00 євро, грудень 2008 року на суму 132803,37 євро та грудень 2008 року на суму 47500,00 євро і Довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, які підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені відбитками їх печаток. Засвідчені копії цих документів долучено до матеріалів справи та приймаються судом до відома і визнаються належними доказами на користь позивача .

Крім того, 08 грудня 2008 року на виконання умов Договору позивачем передано об’єкт в експлуатацію компанії «ОБІ Україна Франчайзинг Центр», компанії «Дафі Холдинг», компанії «Солстрой», про що свідчить Акт приймання-передачі від 08.12. 2008 року.

Таким чином, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за Договором в повному обсязі та належним чином у відповідності до умов Договору.

В порушення взятих на себе зобов’язань за Договором відповідач розрахувався за виконані позивачем роботи лише частково, перерахувавши на рахунок позивача кошти у розмірі 769696,60 євро, з яких 538643,00 євро –оплата за виконані роботи, а 231053,60 євро –витрати по обслуговуванню Договору резидентами України.

Таким чином загальна сума до оплати за виконані позивачем роботи становить 180303,40 євро, що підтверджується Довідкою від 31.12.2009 р. по розрахункам до Договору, належним чином засвідчена копія якої долучена до матеріалів справи.

Також відповідно до п. 5.2.8.1. Договору в забезпечення гарантійних зобов’язань позивача, викладених в Договорі, відповідач протягом гарантійного строку, вказаного в п. 3.6. (12 місяців з моменту підписання акту), утримує від оплати позивачу суму у розмірі 5% від ціни Договору, що становить 47500,00 євро.

Враховуючи вищевикладене, загальна сума до оплати без урахування суми гарантійного фонду становить 132803,40 євро. Такий розрахунок визнає відповідач, про що свідчить Довідка від 31.12.2008 р. по фактичним розрахункам відповідно до Договору.

Позивач зазначає, що сума до оплати, яку визнає відповідач, на 7000,00 євро менша від суми розрахунку оплати згідно Інвойсу № R 080974, який складений позивачем. Проте, позивач погоджується на розрахунок суми до оплати, що визнається відповідачем.

06.03.2009 р. відповідач здійснив ще один платіж у сумі 70000,00 євро, що підтверджується випискою з банківської установи. Належним чином засвідчена копія якої долучена до матеріалі справи.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь основної суми боргу у розмірі 62803,40 євро, суд вважає обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 5.2.8.3. Договору засоби гарантійного фонду перераховуються позивачу в розмірі фактичної наявності не пізніше 25 календарних днів по закінченню дії гарантійного строку.

Враховуючи те, що об’єкт був прийнятий в експлуатацію 08.12.2008 року, про що свідчить підписаний Акт приймання-передачі об’єкта в експлуатацію, гарантійний строк (12 місяців з дати вводу в експлуатацію) закінчився 08.12.2009 р.

Таким чином, гарантійний фонд у розмірі 47500,00 євро відповідач повинен був повернути позивачу до 03.01.2010 р.

У зв’язку з цим заборгованість відповідача перед позивачем обліковується наведеними доказами та становить 110303,40 євро.

Згідно зі ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 ГК України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов’язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об’єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов’язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об’єкти і оплатити їх.

Згідно з ч. 2 ст. 319 ГК України підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками –як замовник.

У ч. 5 ст. 321 ЦК України зазначено, що якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об’єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань за Договором та вищезгаданих норм законодавства не здійснив своєчасної та повної оплати.

Враховуючи належне виконання позивачем своїх зобов’язань за Договором, про що свідчать матеріали даної справи, суд приходить до висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача основної суми боргу у розмірі 110303,40 євро.

Порушення зобов’язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності. Позивач нараховує пеню у розмірі –49580,63 грн., що еквівалентно –4450,68 євро.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою, правомірною і такою, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача .

Також, на суму боргу позивач правомірно нараховує 3% річних у розмірі 3951,25 грн., що еквівалентно –354, 69 євро та інфляційні втрати у розмірі 23419,15 грн., що еквівалентно –2102,26 євро.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 173, 318, 319, 321 ГК України, ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч. 3 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой»(02140, м. Київ, вул. Гмирі, 1, код ЄДРПОУ 30210582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кресс ГласКон ГмбХ» (89284, м. Пфаффенхофен, вул. Бухенвег, 3, Федеративна Республіка Німеччина, ідентифікаційний код НRB 6364, 18.01.1996 р.) –з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - основну суму заборгованості у розмірі, яка складає 110303 (сто десять тисяч триста три) євро 40 євроцентів, що еквівалентно 1 228779 (один мільйон двісті двадцять вісім тисяч сімсот сімдесят дев’ять) грн. 88 коп., суму інфляційних, яка складає 23419 (двадцять три тисячі чотириста дев’ятнадцять) грн. 15 коп., що еквівалентно 2102 (дві тисячі сто дві) євро 26 євро центів, суму трьох відсотків річних, яка складає 3951 (три тисячі дев’ятсот п’ятдесят одну) грн. 25 коп., що еквівалентно 354 (триста п’ятдесят чотири) євро 69 євроцентів, суму пені, яка складає 49580 (сорок дев’ять тисяч п’ятсот вісімдесят) грн. 63 коп., що еквівалентно 4450 (чотири тисячі чотириста п’ятдесят) євро 68 євроцентів, державне мито в розмірі 1172 (одна тисяча сто сімдесят дві) євро 11 євроцентів, що еквівалентно 13 058 (тринадцять тисяч п’ятдесят вісім) грн. та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

3.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                     Н. І. Качан

Повне рішення складено 28 грудня 2010 року.