Рішення № 13138272, 20.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/53320.12.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоЖитлово-будівельного кооперативу «САТУРН-1»

Простягнення 69681,21 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: Марковська В.В., дов. № Д07-2009/12/31-13 від 31.12.2009 р.

Від відповідача: Бойков О.С., дов. № б/н від 03.12.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Житлово-будівельного кооперативу «САТУРН-1»про стягнення 57598, 86 грн. основного боргу за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричної енергії, 9388, 62 грн. інфляційної складової боргу та 2693, 74 грн. трьох відсотків річних.

Ухвалою суду від 03.11.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/533 та призначено її розгляд на 06.12.2010 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у призначене судове засідання 06.12.2010 р. не з’явився, вимог ухвали суду від 03.11.2010 р. не виконав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 11.11.2010 р., яке підтверджує отримання позивачем 15.11.2010 р. ухвали про порушення провадження у даній справі.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 06.12.2010 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив в задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представник відповідача також проти позову заперечив.

Враховуючи наведене, з метою витребування необхідних документів у справі, а також приймаючи до уваги нез’явлення представника позивача у призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду від 03.11.2010 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, суд відклав розгляд даної справи до 20.12.2010 р.

Представник позивача у судовому засіданні 29.11.2010 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав витребувані судом документи, а також довідку про стан оплат за спожиту електроенергію.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2008 р. на підставі ст. 27 Закону України «Про електроенергетику»від 16.10.1997 року (далі –Закон) та п. 6.41 Правил користування електричною енергією (далі –ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року, представниками позивача був складений акт № 0000808 про виявлення порушень Правил користування електричною енергією, відповідно до якого позивач в порушення пунктів 5.1 та 6.40 ПКЕЕ здійснив самовільне, бездоговірне, позаоблікове підключення до електромереж.

Також 30.12.2008 р. на підставі ст. 27 Закону України «Про електроенергетику»від 16.10.1997 року (далі –Закон) та п. 6.41 Правил користування електричною енергією (далі –ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року, представниками позивача в присутності відповідача був складений акт № 0003131 про виявлення порушень Правил користування електричною енергією, відповідно до якого позивач в порушення пунктів 5.1 та 6.40 ПКЕЕ здійснив самовільне, бездоговірне, позаоблікове підключення до електромереж за освітлення сходових клітин та ліфтів.

Згідно до положень 5.1. ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Статтею 27 Закону встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику. Зокрема, правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідно до пункту 6.40 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656.

Пунктом 10.2.11 ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечити безперешкодний доступ постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживача для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку.

Разом з тим, пунктом 6.41 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Згідно з пунктом 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

З матеріалів справи вбачається, що 14.07.2008 року представниками постачальника електричної енергії в присутності консьєржа Анупова В.С. виявлено самовільне, бездоговірне підключення до електромереж. Зазначений факт порушень відображено в Акті порушень № 0000808 від 14.07.2008 року, який підписано представниками позивача та представник відповідача –консьєржем Ануповим В.С.

На підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії 18.07.2009 р. проведено засідання комісії з розгляду актів порушень. У протоколі засідання комісії № 351 від 18.07.2008 року з розгляду акту порушень ПКЕЕ зафіксовано рішення про проведення нарахування за даним актом, згідно з п. 2.6. Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562.

Згідно з розрахунком вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) за актом порушень Правил користування електричною енергією № 0000808 від 14.07.2008 року, за період з 15.07.2007 р.–14.07.2008 р. нарахування складає 39404,08 грн.

Протокол засідання комісії від 18.07.2008 року, розрахунок вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) за актом порушень ПКЕЕ № 0000808, та рахунок № 3150000 від 03.02.2009 року виставлений для оплати недоврахованої електричної енергії, було отримано нарочно бухгалтером відповідача Прилипко Т.Я. 03.02.2009 р.

Відповідно до пункту 6.43 ПКЕЕ кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Споживач зобов’язаний оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Проте, відповідач в порушення вищезазначених положень, кошти за недовраховану електричну енергію згідно виставленого позивачем рахунку до 06.03.2009 р. не перерахував.

Враховуючи наведене Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулась до Житлово-будівельного кооперативу «САТУРН-1»про стягнення 39404,08 грн. основного боргу за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення відповідачем правил користування електричною енергією, а саме, самовільного підключення до електричних мереж АК “Київенерго”, а також 6422,87 грн. інфляційної складової боргу, 1842,82 грн. трьох відсотків річних, у зв’язку з самовільним підключенням до електричних мереж АК «Київенерго»та користування електричною енергією без укладання відповідного договору за актом порушення Правил користування електричною енергією № 0000808 від 14.07.2008 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги за актом порушення актом порушень Правил користування електричною енергією № 0000808 від 14.07.2008 року підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пункт 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідачем було порушено ПКЕЕ, позивачем дане порушення було зафіксовано та проведено засідання комісії щодо їх розгляду, що оформлено відповідним протоколом, та видано відповідачу розрахункові документи для оплати заборгованості за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідачем було порушено ПКЕЕ, позивачем дане порушення було зафіксовано та проведено засідання комісії щодо їх розгляду, що оформлено відповідним протоколом, та видано відповідачу розрахункові документи для оплати заборгованості за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, оскільки наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення 39404,08 грн. заборгованості за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов в даній частині визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” просить суд також стягнути з відповідача за період з березня 2009 р. до жовтня 2010 р. 6422,87 грн. інфляційних нарахувань та 1842,82 грн. трьох відсотків річних, у зв’язку з простроченням сплати заборгованості за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку інфляційних нарахувань судом було встановлено, що позивач при даному розрахунку не врахував того, що індекс інфляції у липні та серпні 2009 р. становив 99,98 % та 99,8 % відповідно, та у квітні, травні, червні та липні 2010 становив 99,7 %, 99,4 %, 99,6 % та 99,8% відповідно.

Враховуючи наведене, матеріальні втрати позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за визначений позивачем період є меншими, ніж заявлені АЕК «Київенерго».

У зв’язку з цим судом було виконано власний розрахунок інфляційної складової боргу, у відповідності до якого стягненню з Житлово-будівельного кооперативу «САТУРН-1»підлягають 5716,82 грн. інфляційної складової боргу.

Враховуючи наведене, згідно з розрахунком суду, з відповідача підлягають стягненню 5716,82 грн. інфляційної складової боргу та 1842,82 грн. річних відсотків.

Стосовно стягнення заборгованості за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушень ПКЕЕ за актом № 0003131 про виявлення порушень Правил користування електричною енергією, то суд вважає, що позовні вимоги за даним актом не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 6.41 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 30.12.2008 року представниками постачальника електричної енергії виявлено самовільне, бездоговірне підключення до електромереж. Зазначений факт порушень відображено в Акті порушень № 0003131 від 30.12.2008 року.

Згідно з пунктом 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Судом встановлено, що 06.01.2009 р. було проведене засідання комісії з розгляду актів порушення, на якому представник відповідача не був присутнім.

Протоколом засідання комісії № 1 від 06.01.2010 року з розгляду акту порушень ПКЕЕ прийнято рішення про проведення нарахування за даним актом, згідно з п. 2.6. Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562.

При цьому Господарський суд міста Києва звертає увагу на те, що у зазначеному протоколі № 1 від 06.01.2009 року міститься виправлення від руки номеру акту порушень ПКЕЕ з 0003152/516 на 0003131/516, а на другому аркуші протоколу № 1 від 06.01.2009 року вказано, що було прийнято рішення комісії про нарахування вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) за Актом порушень Правил користування електричною енергією на підставі акту № 0003152 від 30.12.2008 р., а не № 0003131.

Також позивачем не надано належних доказів вручення відповідачу акту № 0003131 від 30.12.2008 р. та протоколу засідання комісії з розгляду цього акту.

Враховуючи, що протокол № 1 від 06.01.2009 р. засідання комісії з розгляду актів порушень Правил користування електричною енергією та Правил користування електричною енергією для населення та умов договорів про постачання і користування електричною енергією і нарахувань за ними, був складений за актом порушень 0003152/516, а протоколу засідання комісії з розгляду акту порушення № 0003131 позивачем суду не надано, то за таких обставин позовна вимога про стягнення заборгованості за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушень споживачем ПКЕЕ за актом № 0003131 АЕК «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»задоволенню не підлягає.

Таким чином, оскільки позивачем не доведено факту проведення засідання комісії з розгляду порушень за актом № 0003131 та не підтверджено обставину вручення відповідачу акту № 0003131, протоколу та рахунку на оплату, то позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» стосовно стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «САТУРН-1» 2965,75 грн. інфляційної складової боргу та 850,92 грн. річних відсотків суд визнає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 614, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст. 147 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «САТУРН-1»(03194, просп. Леся Курбаса, 13-А, Київ, код ЄДРПОУ 25401846) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”(01001, пл. Івана Франка, 5, м. Київ, ідентифікаційний код 00131305) 39404 (тридцять дев’ять тисяч чотириста чотири) грн. 08 коп. основного боргу, 5 716 (п’ять тисяч сімсот шістнадцять) грн. 82 коп. інфляційних нарахувань, 1842 (одна тисяча вісімсот сорок дві) грн. 82 коп. трьох відсотків річних, 469 (чотириста шістдесят дев’ять) грн. 64 коп. витрат по сплаті державного мита та 159 (сто п’ятдесят дев’ять) грн. 06 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                           Гавриловська І.О.

Повне рішення складено

27.12.2010 р.