Рішення № 13137702, 14.12.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

14.12.2010Справа №2-7/5633-2010

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній Дельта Т» (95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 10, ідентифікаційний код 34946149)

До відповідачів: 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1); 2) Приватного підприємства «Керч-Будпроект» (98300, м. Керч, вул. Козлова, 1, к. 30)

Про стягнення 50 000,00 грн.

Суддя ГС АР Крим І.І.Дворний

представники:

Від позивача Репневський С. Е. предст., дов. б/н від 06.07.2010 р., Папірний Д. І. - предст., дов. б/н від 06.07.2010 р.

Від відповідачів 1) не зявився (телеграма); 2) не зявився

Сутністьспору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній Дельта Т» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Приватного підприємства "Керч-Будпроект", в якій просить суд стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Приватного підприємства "Керч-Будпроект" на грошову суму у розмірі 50,000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.02.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Група компаній Дельта Т» на створеним відповідачами Простим товариством був укладений договір підряду, на виконання якого позивачем була здійснена попередня оплата в розмірі 50000,00 грн. ТОВ «Група компаній Дельта Т» зазначає, що у звязку з порушенням відповідачами строку виконання робіт договір був розірваний, однак сума попередньої оплати дотепер не повернута, що стало підставою для звернення до суду.

Приватне підприємство «Керч-Будпроект» у судове засідання не зявилося, відзив на позов не надало, про причини неявки суд не повідомило, про час та місце слухання справи було проінформовано належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у судове засідання не зявився, однак направив до суду телеграму з проханням відкласти розгляд справи на більш пізніший строк у звязку з хворобою.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а також приймаючи до уваги те, що відповідачем не надані суду докази, що підтверджують викладені в телеграмі обставини, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

01.02.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Група компаній Дельта Т» (Замовник) та Простим товариством (Підрядник), створеним Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Керч-Будпроект», був укладений договір підряду, пунктом 1.1 якого передбачено, що на умовах та в порядку, передбаченим цим договором, Підрядник зобовязується на свій ризик виконати комплекс робіт з теплогідроізоляції крівель будівель та споруд ВАТ «Санаторій «Київ», а Замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до пункту 2.1 Договору вартість робіт за договором складає 600000,00 грн.

Згідно з пунктом 2.2 Договору протягом 15 календарних днів з моменту укладення цього договору Замовник зобовязаний сплатити Підряднику авансовий платіж в розмірі не менше 5% від вартості робіт, визначеної п. 2.1 цього Договору.

Матеріали справи свідчать, що 11.02.2010 р. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 була отримана від позивача частина авансового платежу в розмірі 50000,00 грн., про що була видана розписка (а. с. 13).

Згідно з частиною 1 статті 1135 Цивільного кодексу України під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства.

Пунктом 1.8 Договору підряду від 01.02.2010 р. передбачено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 згідно з умовами договору про просте товариство наділений повноваженнями укладання від імені простого товариства будь-яких угод та підписання договорів, у тому числі і цього договору.

Відповідно до частини статті 545 Цивільного кодексу України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Таким чином, оскільки законодавчо визначено, що розписка є одним з видів підтвердження виконання зобовязання, видана СПД ОСОБА_1 розписка розцінюється судом в якості боргового документу - належного та допустимого доказу отримання коштів в сумі 50000,00 грн. в якості авансового платежу за договором підряду від 01.02.2010 р.

Згідно з пунктом 6.1 Договору Підрядник зобовязаний розпочати виконання робіт протягом 3 днів з моменту укладення сторонами цього Договору.

Підрядник зобовязаний виконувати роботи за цим Договором поетапно відповідно до календарного плану-графіку виконання робіт (п. 6.2 Договору).

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що остаточний строк завершення робіт за цим договором не пізніше 15 квітня 2010 року.

Календарний план виконання робіт був передбачений сторонами в Додатку 1 до Договору (а. с. 19). У вказаному календарному плані кінцевим терміном закінчення будівництва є 30.03.2010 р.

Як свідчать матеріали справи, листом №56 від 02.04.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній Дельта Т» повідомило Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 про порушення останнім строку виконання підрядних робіт та зазначило, що внаслідок цього було залучено до виконання робіт іншу підрядну організацію, а тому просило повернути суму сплаченого авансу в розмірі 50000,00 грн. протягом трьох днів з моменту отримання претензії. Вказана претензія була отримана відповідачем 07.04.2010 р., про що свідчить його підпис в поштовому повідомленні (а. с. 11, зв.).

Листом №61/1 від 14.04.2010 р. позивач повторно звернувся до СПД ОСОБА_1 та зауважив, що раніше направленим листом №56 від 02.04.2010 р. договір підряду від 01.02.2010 р. був розірваний в односторонньому порядку, а тому знов-таки просив повернути сплачені в якості авансу кошти протягом трьох днів з моменту отримання претензії (а. с. 10).

Вказана претензія, згідно з поштовим повідомленням, була отримана Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 20.04.2010 р. (а. с. 11, зв.).

Невиконання вимог позивача, викладених у вищевказаних претензіях, стало підставою для звернення до суду з вимогою про примусове стягнення сплачених в якості авансового платежу коштів з учасників простого товариства.

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Проте, відповідачі не надали суду доказів завершення підрядних робіт, якими, згідно з пунктом 5.5 Договору, мають бути відповідні акти приймання-передачі (за формою КБ-2в).

Суд зазначає, що підстави для зміни або розірвання договору встановлені статтею 651 Цивільного кодексу України. Так, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, договір може бути розірваний або змінений в результаті односторонньої відмови від договору в повному обсязі або частково або в результаті односторонньої зміни договору, тобто в результаті вчинення однією із сторін одностороннього правочину, який тягне цивільно-правові наслідки для обох сторін договору. Серед таких наслідків може бути і настання обов'язків для іншої сторони договору.

Статтею 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Із ч. 1 та 2 ст. 653 ЦК України випливає, що законодавчо чітко розмежовані поняття зміни та розірвання договору, з одного боку, та поняття зміни та припинення зобов'язання, з іншого. Зміна договору тягне за собою зміну змісту зобов'язань, які на цьому договорі ґрунтуються. Розірвання договору спричиняє припинення зобов'язань, що виникли на його підставі. Ст. 653 ЦК не визначає моменту зміни або розірвання договору, а встановлює лише долю зобов'язання у зв'язку із зміною або розірванням договору (воно припиняється). Момент розірвання або зміни договору визначається ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України, якщо це питання вирішується судом. В такому випадку договір вважається розірваним або зміненим з дня набрання чинності рішенням суду. Інше може бути встановлене рішенням суду відповідно до загального правила ч. 1 ст. 638 ЦК, що встановлює момент, з якого вважається укладеним будь-який договір. Якщо сторони укладають угоду про зміну або розірвання договору, останній відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК має визнаватись зміненим або розірваним з моменту укладення цієї угоди. Проте, викладені вище правила, що встановлюють момент, з якого договір вважається зміненим або розірваним, не поширюються на випадки зміни або розірвання договору шляхом вчинення стороною договору одностороннього правочину, тобто шляхом відмови від договору. Загальні правила щодо порядку вчинення односторонніх правочинів, зокрема, щодо моменту, з якого такі правочині вважаються здійсненими, не встановлені. Оскільки відмова від договору це односторонній правочин, який породжує, змінює чи припиняє права та обов'язки обох сторін договору, його слід вважати вчиненим в момент отримання стороною повідомлення про відмову, яке можна належно іденти фікувати як таке, що виходить від сторони договору, якщо інший строк припинення дії договору не вказаний у відповідній відмові.

В пункті 10.03 Договору підряду від 01.02.2010 р. сторони передбачили, що замовник вправі розірвати цей договір в односторонньому порядку, зокрема, у випадку:

- затримання підрядником початку виконання робіт більше ніж на 30 днів з причин, не залежних від замовника;

- істотного порушення підрядником календарного плану-графіку виконання робіт, у випадку відставання підрядником від строків, вказаних в календарному плані-графіку, більше ніж на 15 днів.

Крім того, частиною 2 статті 849 ЦК України закріплено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Суд зазначає, що відмова від договору є правом, а не обов'язком наймодавця. Про реалізацію цього права наймодавець повинен повідомити наймача.

З моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору найму договір вважається розірваним.

Суд звертає увагу на те, що в претензії №56 від 02.04.2010 р. позивачем була лише викладена вимога про необхідність повернення авансового платежу, проте не було чітко вказано, що договір є розірваним. Повідомлення про розірвання договору було зазначено лише в претензії №61/1 від 14.04.2010 р., яка, як вже було вказано вище, була отримана СПД ОСОБА_1. 20.04.2010 р. Отже, суд вважає, що договір підряду від 01.02.2010 р. був розірваний саме 20.04.2010 р. внаслідок вчинення позивачем односторонньої відмови від договору.

Відповідно до частини1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 3 цієї статті закріплено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Враховуючи те, що договір підряду від 01.02.2010 р. був розірваний внаслідок односторонньої відмови від нього позивача, що відповідає як умовам цього договору, так і положенням чинного законодавства України, підстава отримання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в якості авансу коштів в сумі 50000,00 грн. відпала, у звязку з чим позивачем правомірно була висунута претензії щодо повернення вказаних коштів.

Відповідно до частини 2 статті 1138 Цивільного кодексу України якщо договір простого товариства пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення.

Приймаючи до уваги те, що укладання створеним відповідачами простим товариством договору підряду від 01.02.2010 р. повязано з підприємницькою діяльністю, учасники простого товариства є солідарними боржниками.

Згідно з частиною 1 статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, суд вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Група компаній Дельта Т» правомірно предявлений позов до учасників простого товариства Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Приватного підприємства «Керч-Будпроект».

Всупереч вимогам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідачі не надали суду доказів сплати позивачеві 50000,00 грн., отриманих в якості авансу за договором підряду від 01.02.2010 р., через що суд розцінює позовні вимоги в якості обґрунтованих та таких, що підлягають задоволенню.

Судові витрати суд покладає на відповідачів згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Приватного підприємства «Керч-Будпроект» (98300, м. Керч, вул. Козлова, 1, к. 30, ідентифікаційний код 34009488) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній Дельта Т» (95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 10, ідентифікаційний код 34946149) грошові кошти в сумі 50000,00 грн.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній Дельта Т» (95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 10, ідентифікаційний код 34946149) 225,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Стягнути з Приватного підприємства «Керч-Будпроект» (98300, м. Керч, вул. Козлова, 1, к. 30, ідентифікаційний код 34009488) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній Дельта Т» (95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 10, ідентифікаційний код 34946149) 225,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим (підпис) І. І. Дворний

Рішення підписано 16.12.2010 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.