Ухвала суду № 131359545, 29.10.2025, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

29.10.2025 Єдиний унікальний номер 203/5543/25

Провадження № 2/205/6274/25

У Х В А Л А

про передачу справи на розгляд іншому суду

29 жовтня 2025 року м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Терещенко Т.П., ознайомившись із матеріалами позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

28 жовтня 2025 року до Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшла вищезазначена цивільна справа на підставі ухвали Центрального районного суду міста Дніпра від 15 вересня 2025 року про передання справи за підсудністю.

Згідно з ч. 2 ст. 32 ЦПК України справа, передана з одного суду до іншого в порядку встановленому ст. 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Відповідно до загальних приписів процесуального права, у разі зміни складу суду, розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків передбачених ЦПК України.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, вважаю, що цивільну справу необхідно передати на розгляд іншому суду з таких підстав.

Частиною 1 статті 27ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідно до адміністративно-територіального поділу Донецької області відноситься до Шахтарської міської громади Горлівського району Донецької області.

Також у матеріалах справи наявна відповідь № 1770039 від 12 вересня 2025 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи 10 серпня 2016 року № 1204-5184 відповідно до якої, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01 жовтня 2014 № 509, абзацом 2 пункту 1 якої визначено, що довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Пунктом 9 Правил реєстрації місця проживання, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 (в редакції, яка була чинна до 15 серпня 2017 року включно) передбачено, що відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно із додатком 1.

Проте, 09 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 579 Про внесення зміни до пункту 9 Правил реєстрації місця проживання, якою внесено зміни до пункту 9 «Правил реєстрації місця проживання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», а саме виключено в абзаці першому слова «та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи».

Отже, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, до якого вноситься інформація про зареєстроване місце перебування особи.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суддя дійшов висновку, що інформація про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є документом, який підтверджує зареєстроване місце проживання/перебування відповідача за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки підтверджують лише факт внутрішнього переміщення особи та взяття її на облік, будь яких інших документів про те, що вказана особа проживає за вказаною адресою не долучено до матеріалів справи, лише відповідно до змісту кредитного договору відповідач ОСОБА_1 зазначала своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , що також свідчить про свободу переміщення відповідача і можливості встановити постійне місце реєстрації особи.

Крім того, вимогами ЦПК України чітко визначено, що позови можуть пред`являтися позивачем за зареєстрованим місцем проживання чи перебування сторін.

Більш того, відповідно до постанови Верховного Суду від 24 червня 2024 року у справі №554/7669/21 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи сторони у справі, якщо інше не передбачено законом. Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності. Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення. З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.

Згідно з ч. 9 ст.187ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 1 статті 31ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Конвенцією прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Законом України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Враховуючи викладене, справа не підсудна Новокодацькому районному суду міста Дніпра та підлягає направленню за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Шахтарського міськрайонного суду Донецької області.

Розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року за № 27/0/38-14 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ Шахтарського міськрайонного суду Донецької області на Бердянський міськрайонний суд Запорізької області.

Разом з тим, розпорядженням Верховного Суду від 14 вересня 2022 року за № 49/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ Бердянського міськрайонного суду Запорізької області на Жовтневий районний суд м. Запоріжжя (Олександрівський районний суд міста Запоріжжя).

Частиною 1 статті 32ЦПК України передбачено, що спори між судами про підсудність не допускаються.

Таким чином, вважаю за необхідне передати матеріали за позовною заявою ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з урахуванням зміни підсудності справ Шахтарського міськрайонного суду Донецької області та Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя за місцем реєстрації відповідача відповідно до вимог ст. 27 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 32, 259, 260 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передати на розгляд до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя (69000, м.Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 6).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її постановлення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Т.П. Терещенко

.