Рішення № 131341100, 16.10.2025, Городоцький районний суд Львівської області

441/1063/25 2/441/748/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

16.10.2025 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючої-судді Перетятько О.В.,

з участю секретаря Сороки М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Львівської області, треті особи Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, Львівська районна державна адміністрація про визнання недійсними розпорядження та Державного акта на право приватної власності на землю, визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся із позовом до Городоцької міської ради Львівської області, треті особи Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, Львівська районна державна адміністрація, просив про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Городоцької райдержадміністрації №87 від 20.02.2002 в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,1259 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на території Долинянської сільської ради Городоцького району Львівської області та Державного акта на право приватної власності на землю Серія І-ЛВ №013786 виданого на ім`я ОСОБА_2 27.02.2002 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів за №284, визнання права на земельну частку (пай) загальною площею 1,58 умовних кадастрових гектари, що належало ОСОБА_2 на підставі Сертифікату серії ЛВ №0089402, виданого 04.04.1997 та зареєстрованого в Книзі записів сертифікатів за №13512, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивував тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відкрилась спадщина на спадкове майно, що звернувшись до нотаріуса для оформлення спадщини за заповітом, у видачі свідоцтва про право на спадщину йому відмовлено, оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку виданий після смерті спадкодавця, в інший спосіб оформити спадщину він не може, просив позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 у заяві від 01.08.2025 вимоги підтримав, просив про розгляд справи за його відсутності.

Представник Городоцької міської ради Львівської області міський голова Ременяк В.В. у заяві від 08.07.2025 позов не заперечив, просив про розгляд справи за відсутності представника.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, заяв про відкладення розгляду справи чи про заперечення позовних вимог не подали, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належно.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, має право безпосередньо звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Оскільки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , до правовідносин, що стосуються прийняття спадщини після їх смерті, слід застосовувати положення Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року.

Так, статтею 524 ЦК України передбачено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК України 1963 року, прийняття спадщини визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини, яким з урахуванням вимог ст. 525 зазначеного Кодексу, визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом 6 місяців з дня її відкриття фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або подав до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

На підставі положень ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

За вимогами ст. 373 ЦК України, ст. 81 ЗК України право власності (право) на земельну ділянку набувається і здійснюється по закону. Громадяни України набувають права на земельні ділянки на підставі договорів, в т.ч. дарування, прийняття спадщини, тощо.

Пункт 24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 №7 передбачає, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай)з дня видачі цього акта. Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Вказане також узгоджується із позицією Верховного Суду у справі №587/2672/19 (провадження №61-14568св20), викладеною в постанові від 05 березня 2021 року.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №599/1833/15-ц (провадження №61-4320св18), у постанові від 03 липня 2019 року у справі №179/2279/17 (провадження №61-395св19), у постанові від 18 листопада 2020 року у справі №551/1075/17 (провадження №61-15000св19).

Згідно положень ст. 236 ЦК України правочин визнаний судом недійсним є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно ст. 236 ЦК України правочин визнаний судом недійсним є недійсним з моменту його вчинення.

За положеннями ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках передбачених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту державної реєстрації.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, згідно положень абз.1 ч.1 ст.2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 2 статті 3 вищеозначеного Закону передбачено, що держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухоме майно, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За положеннями ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як вбачається із Державного акта Серія І-ЛВ№013786, виданого на ім`я ОСОБА_2 27.02.2002, на підставі розпорядження голови Городоцької райдержадміністрації від 20.02.2002 за №87 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на землю за №284, датою його видачі є 27.02.2002.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Оскільки на час видачі Державного акта Серія НОМЕР_2 виданого на ім`я ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Городоцької райдержадміністрації від 20.02.2002 за №87 остання померла, тому такий Державний акт слід визнати недійсним, як і розпорядження на підставі якого він виданий.

Із Витягу з книги реєстрації Сертифікатів, зокрема щодо Сертифікату на право приватної власності на землю Серія ЛВ №0089402 убачається, що за ОСОБА_2 значився зареєстрованим зазначений Сертифікат, виданий 04.04.1997 на підставі розпорядження голови Городоцької райдержадміністрації №589 від 22.07.1996, за яким їй належало право на земельну частку (пай) площею 1,58 умовних кадастрових гектари на території Долинянської сільської ради, ПА «Прикарпаття».

Відтак належне ОСОБА_2 на час смерті право на земельну частку (пай) площею 1,58 умовних кадастрових гектари відповідно, входить в склад спадщини після її смерті.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що убачається із копії свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_3 .

Із змісту позовної заяви, із матеріалів справи, вбачається, що спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 прийняв її син ОСОБА_4 , оскільки на день смерті був зареєстрований та проживав з нею в будинку у с. Долиняни Львівського району Львівської області.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що убачається із копії свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_4 .

Із змісту позовної заяви, із матеріалів справи, вбачається, що спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 прийняла його мати, тітка позивачки ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що убачається із копії свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_5 .

Як убачається, в тому числі, із копії спадкової справи №91/2019, ОСОБА_3 за життя розпорядилась своїм майном склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Львівської області Богаченко Н.С., за реєстровим №1375, згідно якого все своє майно де б воно не було і з чого б не складалося, заповіла племіннику ОСОБА_1 позивачу у справі.

Листом-відповіддю. приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Богаченко О.І. №28/01-16 від 29.05.2025, позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відмовлено.

Отже, оскільки ОСОБА_2 при житті фактично належало право на земельну частку (пай) згідно Сертифікату серії ЛВ №0089402, виданого 04.04.1997 та зареєстрованого в Книзі записів сертифікатів за №13512, саме це право входить до складу спадщини, після її смерті, що спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 останньої прийняв її син ОСОБА_4 , а після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 мати ОСОБА_3 , позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті останньої, інших спадкоємців які б претендували на спадкове майно немає є підстави до визнання за позивачем права на земельну частку (пай) площею 1,58 умовних кадастрових гектари в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. 4, 10, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов задовольнити.

Визнати недійсними розпорядження голови Городоцької райдержадміністрації №87 від 20.02.2002 в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,1259 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на території Долинянської сільської ради Городоцького району Львівської області та Державний акт на право приватної власності на землю Серія І-ЛВ №013786 виданий на ім`я ОСОБА_2 27.02.2002 на підставі розпорядження голови Городоцької райдержадміністрації від 20.02.2002 за №87 та зареєстрований в Книзі записів державних актів на землю за №284, скасувавши в Поземельній книзі запис про державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_6 , прож. на АДРЕСА_1 ) право на земельну частку (пай) загальною площею 1,58 умовних кадастрових гектари, що належало ОСОБА_2 на підставі Сертифікату серії ЛВ №0089402, виданого 04.04.1997 та зареєстрованого в Книзі записів сертифікатів за №13512, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Городоцький районний суд Львівської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 27.10.2025.

Суддя Перетятько О.В.