Рішення № 131211242, 09.10.2025, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/849/25

Номер провадження 2/350/489/2025

Р ІШ ЕН НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2025 року Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Сокирко Л.М.,

секретаря судових засідань Видойник І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Рожнятів Івано-Франківської області в залі судових засідань № 2 Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого,

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1 5 червня 2025 року звернулася до суду із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, обгрунтовуючи позов тим, що 18 січня 2025 року близько 19 год 34 хв водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz» державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись ділянкою автодороги, що по вулиці Івана Франка у селі Грабів Долинської ТГ Калуського району Івано-Франківської області в напрямку села Мала Тур`я здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень помер по дорозі до медичного закладу. За фактом дорожньо-транспортної пригоди 19 січня 2025 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025090000000051 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України. Станом на дату звернення до суду із позовом у кримінальному провадженні № 12025090000000051 триває досудове розслідування. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди їй - ОСОБА_1 завдано матеріальної та моральної шкоди як близькому родичу загиблого - матері, у зв`язку із чим у неї виникло право на відшкодування такої шкоди за рахунок відповідача. Станом на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність, пов`язана із експлуатацією транспортного засобу марки «Mercedes-Benz» державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ГАРДІАН" відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №220257933 чинного на дату дорожньо-транспортної пригоди. Серед заявлених нею до відповідача до відшкодування вимог містилися: 48 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди; 38 155 грн в рахунок відшкодування пов`язаного із витратами на поховання; 288 000 грн в рахунок відшкодування пов`язаного із втратою годувальника для непрацездатної особи. Однак відповідач відшкодування не виплатив, мотивуючи необхідністю надати вирок/ухвалу суду у кримінальному провадженні по факту дорожньо-транспортної пригоди. Просить стягнути з відповідача на її користь 48 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди; 38 155 грн в рахунок відшкодування пов`язаного із витратами на поховання; 288 000 грн в рахунок відшкодування пов`язаного із втратою годувальника для непрацездатної особи. Позивачка в судове засідання не з`явилася, однак її представник - адвокат Чабан І.В. спрямувала до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримала, справу просила розглянути без її участі та без участі позивачки. Представник відповідача в судове засідання не прибув. До суду спрямував відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у цьому відзиві, у повному обсязі. Зазначив, що відповідач підтверджує факт укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-220257933, яким застраховано цивільно-правову відповідальність будь-якої особи, яка правомірно володіє транспортним засобом «Mercedes-Benz» державний номерний знак НОМЕР_1 , де страхова сума за договором за шкоду, завдану життю та здоров`ю становить 320 000 грн. Однак, враховуючи, що дорожньо-транспортна пригода від 18 січня 2025 року наразі розглядається у кримінальному провадженні, перебіг строку на прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування припинено з моменту отримання відповідачем заяви про страхове відшкодування до момету набрання рішенням суду законної сили. Вважає, що позов є передчасним, а правові підстави для його задоволення відсутні. У клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в разі задоволення позовних вимог, просив зменшити розмір таких витрат до 3 000 грн, вважаючи такий розмір справедливим та співрозмірним. Розгляд справи просив здійснювати без участі представника відповідача. Ухвалою судді від 10 червня 2025 року у справі відкрито провадження та справу призначено до підготовчого судового засідання. Ухвалою суду від 19 серпня 2025 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду. Дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав. Згідно з частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом і просить стягнути на її користь страхове відшкодування завданої їй матеріальної та моральної шкоди у судовому порядку. Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд установив, що 18 січня 2025 року близько 19 год 34 хв водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz» державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись ділянкою автодороги, що по вулиці Івана Франка у селі Грабів Долинської ТГ Калуського району Івано-Франківської області в напрямку села Мала Тур`я здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень помер по дорозі до медичного закладу (лікарське свідоцтво про смерть № 19 від 20 січня 2025 року видане Обласним бюро судово-медичних експертиз; свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 видане 23 січня 2025 року Рожнятівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області, актовий запис про смерть № 34). Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом дорожньо-транспортної пригоди було внесено відомості за № 12025090000000051 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України, досудове розслідування у якому згідно інформації наданої старшим слідчим слідчого управління Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області за вих. № 63244-2025 від 22 квітня 2025 року ОСОБА_4 триває, проводяться слідчі (розшукові) дії. Вказані обставини дорожньо-транспортної пригоди, її наслідки підтверджуються наявними у справі доказами, і сторонами по справі не заперечуються. На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу «Mercedes-Benz» державнийномерний знак НОМЕР_1 було застраховано у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-220257933, який був чинним на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди 18 січня 2025 року. Страхова сума за договором за шкоду, завдану життю та здоров`ю становить 320000 грн. Відповідно до п. 22.1статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до частини першоїстатті 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. 10 лютого 2025 року адвокатом Репецьким В.Г., який діяв в інтересах ОСОБА_1 на підставі Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № Ж245/Д391875 від 31 січня 2025 року, на адресу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» було подано заяви про виплату страхового відшкодування за наслідками дорожньо-транспортної пригоди від 18 січня 2025 року. Згідно цих заяв потерпіла ОСОБА_1 мати загиблого ОСОБА_3 (факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 ) просила виплатити на її користь 48 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди; 38 155 грн в рахунок відшкодування пов`язаного із витратами на поховання; 288 000 грн в рахунок відшкодування пов`язаного із втратою годувальника для непрацездатної особи. Відповідно до п.36.1статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик у випадках, передбаченихст. 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цьогоЗакону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Згідно із абз.2 п.36.2статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених устатті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, зобов`язаний, зокрема, у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями32та/або37цьогоЗакону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Однак, відповідач Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» не здійснив виплату страхового відшкодування. У відзиві на позов відповідач Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» відмову у виплаті страхового відшкодування на користь позивачки аргументує тим, що на даний час не доведено вини особи, яка заподіяла шкоду, так як кримінальне провадження по факту дорожньо-транспортної пригоди порушене за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України не розглянуте. Проте, наведені відповідачем доводи для відмови у виплаті страхового відшкодування суд відхиляє, виходячи з наступного. Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Відповідно достатті 979 Цивільного кодексу Україниза договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого (пункт 23.1статті 23Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Згідно з пунктами 27.1-27.5статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок ДТП настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди. Отже, зі змісту цієї норми вбачається достатнім встановити, що смерть потерпілого ОСОБА_3 є прямим наслідком дорожньо-транспортної пригоди і, при цьому, встановлення причини самої дорожньо-транспортної пригоди і вини конкретної особи у її вчиненні, не є обов`язковим. Тобто, слід дійти висновку, що за таких обставин встановлення вини заподіювача шкоди, не є обов`язковим для здійснення страхових виплат. Суд установив, що у даному випадку, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася 18 січня 2025 року за участю забезпеченого транспортного засобу марки «Mercedes-Benz» державнийномерний знак НОМЕР_1 . Смерть ОСОБА_3 (потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді 18 січня 2025 року) настала від травматичного шоку у результаті множинних двобічних переломів ребер, розривів легень, пошкодження грудної клітки, живота та їх органів, отриманих внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди (лікарське свідоцтво про смерть № 19 від 20 січня 2025 року видане Обласним бюро судово-медичних експертиз). Відповідно до частин першої-третьоїстатті 1166 Цивільного кодексу Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Пунктами 1, 3 частини другоїстатті 1167 Цивільного кодексу Українипередбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; в інших випадках, встановлених законом. Згідно з частинами першою, другою, п`ятоюстатті 1187 Цивільного кодексу України,джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. При цьому слід враховувати, що особливі правиластатті 1187 Цивільного кодексу Українидіють тоді, коли шкоду завдано тими властивостями об`єкта, через які діяльність із ним визнається джерелом підвищеної небезпеки. Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки. Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого. Під умислом потерпілого слід розуміти усвідомлене бажання особи заподіяти шкоду. При цьому особа повинна розуміти значення своїх дій та мати змогу керувати ними. Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається також на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди. Такі правові висновки сформовані Верховним Судом у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 466/4412/15-ц (провадження № 61-37654св18), від 15 серпня 2019 року у справі № 756/16649/13-ц (провадження № 61-26702св18), від 02 жовтня 2019 року у справі №447/2438/16-ц (провадження № 61-26195св18), від 11 грудня 2019 року у справі №601/1304/15-ц (провадження № 61-33216св18), від 03 червня 2020 року у справі №345/3335/17 (провадження № 61-22598св18). Встановивши, що шкода, пов`язана із смертю потерпілого ОСОБА_3 була заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, суд доходить висновку, що відсутність рішення суду (яке б набрало законної сили) у кримінальному провадженні із висновками стосовно вини водія забезпеченого транспортного засобу, не звільняє страховика від обов`язку відшкодувати таку шкоду. Оскільки наявності непереборної сили або умислу потерпілого ОСОБА_3 у взаємозв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди і смертельним наслідком для нього самого, відповідачем не доведено, то наявні підстави для задоволення позову. Крім цього, у пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей1166,1187 Цивільного кодексу Українишкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина другастатті 1166 Цивільного кодексу України) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ятастатті 1187 Цивільного кодексу України, пункт 1 частини другоїстатті 1167 Цивільного кодексу України). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду. Таким чином, обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. А тому суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності підстав для відшкодування шкоди, через відсутність будь-якого судового рішення по кримінальному провадженню, яким би було встановлено вину особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована. Зі змісту позовних вимог та долучених до позову доказів вбачається підставність звернення до суду з вказаним позовом саме ОСОБА_1 матері загиблого у дорожньо-транспортній пригоді 18 січня 2025 року ОСОБА_3 . Оцінив та дослідив усі докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність правових підстав для стягнення заявлених позивачкою сум до відшкодування з відповідача на її користь. Відповідно достатті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до частини третьоїстатті 141 Цивільного процесуального кодексу Українипри вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. На підтвердження понесення позивачкою витрат на правову допомогу суду подано: детальний розрахунок робіт (наданих послуг) виконаних для надання правничої (правової) допомоги від 5 червня 2025 року; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; копію договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №Ж245/Д391875 від 31 січня 2025 року. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанови Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 01 червня 2018 року у справі №904/8478/16). Суд, оцінив співмірність витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, виходячи із засад розумності та справедливості, враховуючи, складність справи, час, обсяг, ціну позову (320000 грн), яка не є значною у поєднанні зі значенням справи для позивачки, з урахуванням задоволення позову, вважає, обґрунтованим і співмірним розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 12 000 грн. Позивачка, будучи особою з інвалідністю другої групи (довідка до акту огляду серії 10 ААА № 101825 (безстроково)), звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1статті 5 Закону України «Про судовий збір». А тому, сума судового збору підлягає стягненню із відповідача у дохід держави. Керуючись статтями 1166, 1167, 1187Цивільного кодексу України,Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями12,13,81,133,141,259,263,265 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого задовольнити. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (код ЄДРПОУ-35417298) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ): страхове відшкодування пов`язане з втратою годувальника у розмірі 233 845 (двісті тридцять три тисячі вісімсот сорок п`ять) гривень; в рахунок відшкодування моральної шкоди 48000 (сорок вісім тисяч) гривень; страхове відшкодування пов`язане з відшкодуванням витрат на поховання у розмірі 38155 (тридцять вісім тисяч сто п`ятдесят п`ять) гривень. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (код ЄДРПОУ 35417298) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) понесені судові витрати у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 (дванядцять тисяч) гривень. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (код ЄДРПОУ - 35417298) на користь держави судовий збір у розмірі 4 800 (чотири тисячі вісімсот) гривень. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківськогоапеляційного судупротягомтридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складання повного тексту рішення - 20 жовтня 2025 року.

Суддя Сокирко Л.М.

Учасники справи: позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан", місто Київ, вулиця Саксаганського, 96, код ЄДРПОУ 35417298.