Постанова № 1311642, 04.12.2007, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №22а-50/07                                                                                                                                 Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку – 23                                                                                                      інстанції –  М.П. Кожан

                                                                                                                                                    (справа першої інстанції

                                                                                                                                                    №А36/172-07).

 П О С Т А Н О В А

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            04 грудня 2007 року                                                                        м.Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  судді     –  Проценко О.А. (доповідач),

суддів                            –  Коршуна А.О., Туркіної Л.П.,

при секретарі               –  Духневичі О.С.,

за участі представників:

позивача                      –      Романченко О.П.

відповідача                 –       Жмихов Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Оветри”

на постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 20.03.07р. в адміністративній справі №А36/172-07

за позовом  Закритого акціонерного товариства “Оветри”

до відповідача  Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000042301/0 від 30.01.2007 року на суму зобов'язання 8988,07грн по штрафним санкціям за порушення законодавства про експертну діяльність,

                                                           ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2007 року  Закрите акціонерне товариство “Оветри”звернулось до суду із адміністративним позовом до  Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції  із позовними вимогами про  визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000042301/0 від 30.01.2007 року на суму зобов'язання 8988,07 грн по штрафним санкціям за порушення законодавства про експертну діяльність.

Позов обґрунтований тим, що рішення Орджонікідзевської ОДШ, яке є актом ненормативного характеру, має бути визнано недійсним як таке, що не відповідає вимогам законодавства. Протягом 2006р. ЗАТ "Оветри" у відповідності з укладеними зовнішньоекономічними контрактами виконувало замовлення фірм "REDS" та "MAGLIFICIO" по переробці давальницької сировини. Обидві ці фірми дійсно не здійснили сплату за  відвантажений їм товар. Згідно зі ст. 9 Закону України від 15.09.1995р. № 327-95-ВР "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" за порушення українським виконавцем стоків, передбачених частинами сьомої та восьмої ст.2, ч.ч.8 та 16 ст.5 та  ч.3 ст.6 цього Закону стягується пеня за кожний день прострочки в розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованій у національну валюти України по офіційному валютному курсу НБУ, що діяв на день нарахування пені. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми заборгованості. Пеня   за   порушення   вказаних   строків не нараховується  у разі прийняття судовими органами, передбаченими відповідними законами, позовної заяви  резидента відносно стягнення з іноземного замовника заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання строків розрахунків.

Відповідач  проти позову заперечував, мотивуючи тим, що згідно зі ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.94р., виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках в строки виплати заборгованостей, вказаних у контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації)  експортованої продукції, а у разі експорту робіт (послуг) - з моменту підпису акту чи іншого документу, що підтверджує виконання робіт, надання послуг.

Згідно декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.07р., в розділі Ш Майно та товари за кордоном в рядку „5" Товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку в колонці „5" „вартість в валюті" значиться сума 23038,26євро згідно з ВМД 113020002/6/000298 від 19.09.06р. (фірма Італія „REDSSRL") та 8966,50евро згідно з ВМД 113020002/6/000291 від 15.09.06р. (фірма Італія „MAGLIFICIO). На думку відповідача ЗАТ "Оветрі" порушено ст.1 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.94р. "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", тобто за порушення резидентами терміна надходження виручки у іноземній валюті, нараховується пеня за кожен день прострочення у розмірі 0,3% від суми неотриманої виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України по валютному курсу Національного банку України, на день утворення заборгованості; підприємством порушено термін надходження виручки у іноземній валюті на валютні рахунки підприємства.  

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.07р. в задоволені позову відмовлено з посиланням на те, що позивач не надав доказів прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення форми «Р», а рішення, яке оскаржується позивачем, не є податковим повідомленням-рішенням форми «Р».

Не погодившись з постановою суду, позивач  подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні позову формально, оскільки в ході судового розгляду позивачем було усно уточнено позовні вимоги і позивач просив суд першої інстанції визнати недійсним  рішення відповідача від 30.01.2007р. №0000042301/0, яким нараховано позивачу штрафні санкції в сумі 9899,07грн., але суд не врахував уточнення і виніс рішення, яке не відповідає обставинам справи.

За клопотанням відповідача апеляційне провадження зупинялось до отримання технічної можливості відтворення аудіозапису судового засідання суду першої інстанції. Ухвалою від 03.08.2007р. апеляційне провадження поновлено, розгляд справи призначено на 16.10.2007р.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечує,  вважає рішення суду першої інстанції обгрунотваним; у задоволенні апеляційної скарги просить відмовити.

Апелянт подав доповнення до апеляційної скарги, посилається на те, що при розгляді правомірності нарахування пені за порушення строків повернення валютної виручки на питання судді про те, чому при нарахуванні суми пені не враховано факт прийняття до провадження Міжнародним комерційним арбітражним судом позовної заяви ЗАТ "Оветри" про стягнення заборгованості з фірми "MAGLIFICIO" (у відповідності з ч.3 ст.9Закону     України      "Про     операції    з     давальницькою     сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" від 15.09.1995р. № 327-95-ВР - в цьому випадку пеня не нараховується). Відповідачем була дана відповідь, що рішення прийнято, без урахування вказаної норми законодавства. Тим не менш, ця фактична згода з неправомірністю прийнятого рішення не отримала судової оцінки.

В судовому засідання оголошувались перерви. В засіданні 04.12.2007р. за клопотанням відповідача було оголошено перерву до 16-00. На час продовження апеляційного розгляду до суду надійшло клопотання відповідача про перенесення розгляду справи на інший час. Розглянувши дане клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що  постанова суду  підлягає скасуванню з наступних підстав.

Обґрунтовуючи свої висновки, господарський суд Дніпропетровської області зазначив, що відповідач не приймав податкове  повідомлення – рішення №0000042301/0 від 30.01.2007 року по штрафним санкціям в розмірі 8988,07 грн., яке просить визнати недійсним позивач. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми “С”, що прийнято на підставі п.11 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в України” і яке додано позивачем до позову як оспорюване, не є податковим повідомленням-рішенням, яким визначені податкові зобов'язання.

Разом з тим, як показало дослідження запису фіксування судового засідання, проведеного господарським судом Дніпропетровської області від 20.03.2007р., в ході розгляду спору позивач звернув увагу суду на те, що фактично оскаржується рішення відповідача №0000042301/0 від 30.01.2007 року про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8988,07грн. Однак суд першої інстанції не оцінив такий довід позивача.

Із змісту постанови суду вбачається, що судом першої інстанції не встановлювались обставини щодо оцінки правомірності оскаржуваного рішення відповідача. Так, судом не зроблено висновків щодо правомірності винесення відповідачем рішення №0000042301/0 від 30.01.2007 року з урахуванням обставин щодо звернення позивача до Міжрайонного комерційного арбітражу з позовами про стягнення  заборгованості з контрагента позивача -  фірми «MaglificioPUDDUFRANCESCO» (Італія)  за зовнішньоекономічним контрактом.

Крім того, суд не визначився стосовно доводів позивача про неправильність нарахування пені на підставі ст.9 Закону України “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” з урахуванням мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеним у зв'язку з провадженням по справі про банкрутство позивача.

Як свідчать матеріали справи, на підставі акту перевірки підприємства позивача щодо даних декларації про валютні цінності, доходи  та майно, що належить резиденту України і знаходиться  за її межами станом на 01.01.2007р. ЗАТ “Оветри” з питань дотримання вимог валютного законодавства відповідач 30.01.2007 року виніс рішення №0000042301/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення ст.1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”. У відповідності до ст.1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” №185/94 ВР від 23.09.94р. передбачає, що виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках в строки виплати заборгованостей вказаних у контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) з експортованої продукції, а у разі експорту робіт  (послуг), з моменту підпису акту, чи іншого документу, що підтверджує виконання  робіт, надання послуг.

Як зазначено в акті №11/23/118/05517423 від 18.01.2007 року, під час перевірки встановлено порушення з боку позивача, яке полягає в несвоєчасному зарахуванні іноземної валютної виручки резидентів на валютний рахунок позивача.

Факт наявності порушення ст. 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” позивачем не спростовується. Разом з тим, з посиланням на п.3 ст.9 Закону України “Про операції  з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” позивач стверджує про звернення до  Міжрайонного комерційного арбітражного суду про стягнення з іноземних контрактів валютних коштів. На підтвердження цих доводів позивачем надані документи, які підтверджують звернення до  Міжрайонного комерційного арбітражного суду із вимогами до фірми «MaglificioPUDDUFRANCESCO» (Італія). В наступному Міжрайонний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України виніс рішення від 16.07.2007р. у справі АС №266и/2006, яким зобов’язав контрагента позивача сплатити останньому вартість наданих послуг та товарів, а також відшкодувати витрати з арбітражного збору.  За таких обставин, в даному випадку санкції в сумі 3046,43грн. до позивача застосовані неправомірно.

Щодо нарахування санкцій в розмірі 5941,64грн. слід зазначити, що позивачем не надані докази прийняття Міжнародним комерційним арбітражним судом позовної заяви ЗАТ "Оветри" про стягнення заборгованості з фірми «REDSSRL», тому рішення відповідача в даній частинні – обґрунтоване.

Доводи позивача про неможливість нарахування пені по ст. 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” за наявності мораторію на задоволення вимог кредиторів до уваги не приймаються, оскільки зобов'язання щодо своєчасності зарахування валютної виручки не є грошовим зобов'язанням, тоді як за нормами п.4 ст. 12 Закону України   № 23 43-XIIвід  14.05.1992р. (із змінами та доповненнями) «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань по сплаті податків та зборів (обов'язкових платежів).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини справи, що призвело до прийняття неправильного рішення. Апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2007р. №А36/172-07 – скасувати; позов  - задовольнити частково, визнати нечинним  рішення Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000042301/0 від 30.01.2007 року в частині нарахування санкцій на суму 3046,43грн. В решті позовних вимог слід відмовити.

Керуючись статями 195, 196, 198, 202, 205, 206 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу  Закритого акціонерного товариства “Оветри” на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.07р. у справі №А36/172-07  задовольнити частково.

Постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 20.03.07р. у справі №А36/172-07  скасувати.

Позов  ЗАТ “Оветри”  задовольнити частково.

Визнати нечинним  рішення Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000042301/0 від 30.01.2007 року в частині нарахування санкцій на суму 3046,43грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця до Вищого адміністративного суду України у відповідності до ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:                                                                         О.А. Проценко

Судді:                                                                                    А.О. Коршун 

Л.П. Туркіна