Ухвала суду № 13101655, 02.08.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2010 року № 7479/09/ 9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

Обрізко І.М.,

Багрія В.М., Старунського Д.М.,

Золотому Я.В.,

головуючого судді

суддів

при секретарі судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу селянського фермерського господарства «Едельвейс» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 січня 2009 року по справі за позовом Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції до селянського фермерського господарства «Едельвейс» про звернення стягнення на активи боржника,

В С Т А Н О В И Л А :

Тернопільська ОДПІ звернулась 17.12.2008 року з адміністративним позовом до фермерського господарства «Едельвейс» про звернення стягнення на активи боржника в сумі 170 грн. Вимоги мотивує тим, що відповідач зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності-юридична особа органами державної реєстрації 04.11.1997 року із присвоєнням коду ЕДРПОУ 14049562 і відповідно перебуває на обліку як платник податків перед бюджетами та державними цільовими фондами і на нього покладено обов'язок сплачувати належні суми. В порушення законодавства відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобов'язання, що призвело до виникнення податкового боргу. Станом на 20.11.2008 року відповідач має заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 170 грн. - штрафних санкцій застосованих за порушення п.п.9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», в зв'язку з чим просить задоволити позов.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 січня 2009 року позов задоволено. Суд виходив з того, що позовні вимоги про стягнення з фермерського господарства «Едельвейс» заборгованості із сплати 170 грн. по податку на додану вартість за рахунок активів підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням СФГ «Едельвейс» подало апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким в позові відмовити. В обґрунтування вимог покликається на те, що судом не застосовано закон, який підлягав застосуванню, а саме ч.3 ст. 2 КАС України в частині дій позивача при здійсненні не виїзної перевірки. Не взято до уваги лист-повідомлення ОДПІ від 2 вересня 2008 року №/1/15-02 54973 про те, що СФГ «Едельвейс» є платником податку на додану вартість і йому належить здавати декларації по ПДВ і не допускати у подальшому термінів звітності. Крім цього, СФГ «Едельвейс» не було відомо про анулювання свідоцтва про податок на додану вартість, 02.09.2008 року заступник начальника ОДПІ повідомив СФГ «Едельвейс», що воно є платником податку на додану вартість і йому належить здавати звітність і тільки після відмови у прийнятті звітності було здано свідоцтво платника ПДВ. Судом взагалі не перевірялись податкові декларації за 2008 рік.

Судова колегія перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасника розгляду, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно, всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що СФГ «Едельвейс» виключено з реєстру платника ПДВ з 21.08.2008 року, однак останній не повернув свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, що підтверджено податковим повідомленням-рішенням від 07.10.2008 року № 0000451504/0-63109, актом від 22.09.2008 року № 11011/15-02/14049562.

Питання анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість визначено пунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Зокрема, відповідно до зазначеного Закону наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 року № 79 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 року за № 208/4429.

Пункти 1,2 п.25.2 вказаного Положенням передбачається, що органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах «б» - «г» пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 6-ПДВ (додаток 5). Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону.

Відповідно до пп. «г» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

З аналізу наведених правових норм та наявних письмових доказів у справі колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо підставності позовних вимог про стягнення з фермерського господарства «Едельвейс» заборгованості із сплати 170 грн. по податку на додану вартість за рахунок активів, позаяк відповідач не повернув податковому органу реєстраційне свідоцтво протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання, коли, в даному випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

Щодо твердження СФГ «Едельвейс», що їм не було відомо про анулювання свідоцтва про податок на додану вартість, то воно колегією суддів до уваги не береться, оскільки інформація з Реєстру щодо найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера, номера Свідоцтва або Спеціального свідоцтва, дати його видачі, а також інформація про анульовані Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість незалежно від того, повернуті вони чи ні до органу державної податкової служби, оприлюднюються на офіційному сайті ДПА України. Зазначене надає можливість будь-кому безкоштовно та в будь-який час перевірити достовірність реквізитів податкової накладної та правомірність використання Свідоцтва.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 п.1 ч.1, 206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу селянського фермерського господарства «Едельвейс» залишити без задоволення, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 січня 2009 року по справі №2-а-12223/08, без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

І.М. Обрізко

В.М. Багрій

Д.М. Старунський

Головуючий суддя

судді

Повний текст виготовлено 06.08.2010 року.