Постанова № 13101590, 19.10.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2010 року № 5131/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів: Багрія В.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання Ільницькій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БІО-ЛАН» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІО-ЛАН» до Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2008 року ТзОВ «БІО-ЛАН» звернулось до суду з позовом до Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0003101500/0 від 30 жовтня 2008 року, зобов»язання Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції визнати податкову звітність ТОВ «Біо-Лан» по податку на додану вартість за серпень 2008 року та здійснити комп»ютерну обробку податкової звітності ТОВ «Біо-Лан» по податку на додану вартість за серпень 2008 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перехід на спеціальний режим оподаткування не передбачає обов»язку платника податку переходити на спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість та подавати до податкового органу скорочену податкову декларацію з ПДВ сільськогосподарського товаровиробника, оскільки обов»язковий перехід платника податку на спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, на думку позивача, законодавчими актами не передбачений, так як це пільга для платника податку, а не обов»язок. Відтак, позивач вважає, що дії відповідача свідчать про втручання податкового органу в господарську діяльність позивача. Крім того, вказує також і про те, що податковий орган односторонньо, без надсилання рішення про невизнання податкової звітності не здійснив комп»ютерної обробки податкової звітності та не зарахував показники зазначені в поданих податкових деклараціях, оскільки відмітка на декларації за серпень 2008 року містить штапм «Отримано», що відповідно до чинного законодавства України, яке регулює дані відносини означає, що до податкової звітності немає жодних зауважень і така податкова звітність повинна реєструватися податковим органом і вважається прийнятою.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що згідно п.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м»ясо та м»ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м»ясо в живій вазі. Відповідно до чинного податкового законодавства України, за спеціальною (скороченою) декларацією при визначенні об»єкта оподаткування платник податку, який підпадає під дію вищезазначеного пункту декларує як податкове зобов»язання, так і податковий кредит, а тому повинен був у 2008 році подавати до податкового органу декларації по податку на додану вартість спеціальну (скорочену) та загальну.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ТзОВ «БІО-ЛАН» подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, має місце порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник ТзОВ «БІО-ЛАН» в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, в обґрунтування її мотивів покликався на обставини в ній викладені, просив оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні представник Кременецької МДПІ апеляційну скаргу заперечив, просив оскаржувану постанову залишити без змін, як законну та обґрунтовану.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за наслідками проведеної податковим органом перевірки складено Акт № 1527/15-02/34566828 від 21.10.2008 року в якому встановлено, що позивач у порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 11.29 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 4 постанови № 271 від 26.02.1999 року «Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини» не подав податкову декларацію по ПДВ за серпень 2008 року та податкову декларацію по ПДВ за серпень 2008 року (скорочену).

30.10.2008 року податковим органом прийняте оскаржуване податкове повідомлення рішення № 0003101500/0 за неподання податкової декларації у строки, визначені законодавством.

З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини та наявні у справі докази колегія суддів вважає за необхідне вказати про наступне.

Згідно свідоцтва платника податку серії НБ №287655 від 24.02.2008 року ТзОВ «Біо-Лан» зареєстроване платником податку на додану вартість з присвоєнням податкового номера 345668219095.

На підставі п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадовою особою податкового органу 12.11.2008 року було проведено невиїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість ТОВ «Біо-лан» з питання неподання податкової звітності по податку на додану вартість за серпень 2008 року.

З 01.01.2008 року ТзОВ «БІО-ЛАН» зареєстроване платником фіксованого сільськогосподарського податку, виходячи з того, що обсяг реалізації сільськогосподарської продукції за 2007 рік по підприємству становить 86,5 %. Відтак, набуття ним статусу сільськогосподарського товаровиробника є однією з передумов для обрання ним спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, встановленого законодавцем для сільськогосподарських підприємств.

Пунктом 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено д о 1 січня 2009 року зупинити дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Порядок нарахування, виплати і використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 4 пункту 1.2 Загальних положень Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 30 травня 1997 року N 166 , зареєстрованого Міністерством юстиції України 9 липня 1997 року під N 250/2054, платники податку, в яких згідно з чинним законодавством ( пункти 11.21 , 11.29 Закону N 168/97-ВР ) суми ПДВ повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з ПДВ (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.

Згідно з пунктом 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року N 271 , на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з ПДВ з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємством молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з ПДВ за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум ПДВ за попередній звітний період, форма та зміст якої визначаються Державною податковою адміністрацією України за погодженням із Міністерством аграрної політики. Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з ПДВ з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунку на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми ПДВ до бюджету. Неперераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету в безспірному порядку. Зазначений окремий рахунок товаровиробник повинен відкрити протягом одного звітного періоду. Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від'ємна різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, зараховується товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.

Зі змісту зазначеного випливає, що за спеціальною декларацією при визначенні об'єкта оподаткування платник податку, який підпадає під дію пункту 11.29 статті 11 Закону N 168/97-ВР , декларує як податкове зобов'язання, так і податковий кредит.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на підставі системного аналізу вказаних вище норм законодавства, прийшов до вірного висновку про те, що оскільки позивач підпадає під дію п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», то повинен був у серпні 2008 року подавати до податкового органу загальну та спеціальну (скорочену) декларації по податку на додану вартість .

В той же час, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта щодо подання загальної декларації до податкового органу за серпень 2008 року та її прийняття податковим органом з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. «а» п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. Згідно з п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковим періодом є один календарний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 19.10.2008 року подав до податкового органу загальну декларацію по ПДВ за серпень 2008 року про що свідчить відмітка податкового органу на цій декларації. Ця декларація мала необхідні реквізити, підписана посадовими особами підприємства і скріплена печаткою, що відповідає вимогам п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181.

З декларації також вбачається, що відмітка зроблена на декларації містить штамп «отримано», що відповідно до наказу ДПА України № 827 від 31.12.2008 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України» означає, що до податкової звітності немає зауважень.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає що оскаржуване податкове повідомлення рішення підлягає частковому скасуванню в розмірі 170 грн., оскільки в процесі апеляційного розгляду встановлено, що позивач своєчасно подав до податкового органу загальну податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2008 року, а відтак, застосування до нього штрафних санкцій в цій частині є протиправним.

Стосовно позовних вимог про зобовязання Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції визнати податкову звітність ТОВ «Біо-Лан» по податку на додану вартість за серпень 2008 року та здійснити її компютерну обробку, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки в процесі апеляційного розгляду встановлено, що 16 лютого 2009 року позивач подав до Кременецької МДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2009 року в електронному вигляді, яка прийнята як належна та відповідно до Методичних рекомендацій щодо приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року здійснена компютерна обробка такої звітності. Сума податку на додану вартість, що була включена до складу податкового кредиту в декларації за серпень 2008 року, з наростаючим підсумком та з врахуванням різниць між сумами податкових зобовязань та податкових кредитів з ПДВ поточних звітних періодів (серпень грудень 2008 року), перенесена до наступних податкових періодів та в кінцевому результаті включена в декларацію з ПДВ за січень 2009 року. Відтак, підстав зобовязувати відповідача здійснити компютерну обробку декларації з податку на додану вартість за серпень 2008 року після прийняття та здійснення компютерної обробки декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року колегія суддів не вбачає.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповністю з»ясував обставини справи, його висновки не відповідають обставинам справи, має місце порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БІО-ЛАН» задовольнити частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року в справі № 2-а-10017/08 скасувати та прийняти нову про часткове задоволення позову.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області № 0003101500/0 від 30 жовтня 2008 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: О.Б. Заверуха

Судді: В.М. Багрій

В.В. Ніколін

Повний текст ухвали

виготовлений та підписаний

22.10.2010 року