Ухвала суду № 13101556, 23.08.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2010 року № 4612/09/ 9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

Обрізко І.М.,

Попко Я.С., Яворського І.О.,

головуючого судді

суддів

розглянувши у письмовому провадженні в місті Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Інком» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2008 року по справі за позовом приватного підприємства «Інком» до Кузнецовської обєднаної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення та нечинним акту перевірки,

В С Т А Н О В И Л А :

ПП «Інком» звернулось до суду з позовом який пізніше було уточнено та просить визнати нечинним повідомлення-рішення Кузнецовської ОДПІ за № 00006150/3 від 30.07.2007 року в частині нарахування штрафу в розмірі 315 (триста п'ятнадцять) грн. 90 коп. та визнати нечинними акти камеральної перевірки №37/15-135/30896634 від 03.05.2006 року, № 69 від 02.10.2006 року та №6/15-135 від 09.02.2007 року. В обґрунтування позову вказує на те, що Кузнецовська ОДПІ згідно актів камеральних перевірок від 02.10.2006 року № 69, від 09.02.2007 року №6/15-135, від 03.05.2006 року № 37/15-135/30896634 виявила порушення вимог п.п. 7.7.7 п.7.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами і доповненнями). Дана норма закону зобов'язує податковий орган надіслати платнику податку податкове повідомлення. Однак відповідач не виконав даної вимоги. Також вказує, що в актах не заперечуються суми ПДВ заявлені ПП «Інком» до відшкодування, а лише повідомляється, що не можна гасити борг, якого не існує, тобто не існує помилки в нарахуванні суми ПДВ ПП «Інком» до відшкодування. Отже, акт та дії Кузнецовської ОДПІ на основі нього не правомірні, а тому відповідачу потрібно було відобразити факт перевищення суми погашення боргу в довідці та надати її позивачу. Вказує, що прийняття не правочинних актів привело до неможливості ПП «Інком» використати існуюче бюджетне відшкодування для погашення боргу з ПДВ, що виник 26.02.2007 року. Вважає нарахування штрафу по ПДВ безпідставним та необґрунтованим. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2008 року в задоволенні позову відмовлено. Суд виходив з того, що позивачем при подачі декларації по ПДВ сума зарахування у зменшення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 13 842 грн. являється більшою ніж сума боргу, який на момент подачі вказаної декларації становить 9 052,5 грн., відтак, позивачем зайво було спрямовано на погашення неіснуючого податкового боргу суму від'ємного значення об'єкта ПДВ в сукупності в розмірі 4 560,70 грн. Також, позивачем подано уточнюючий розрахунок до декларації по ПДВ за вересень 2006 року в якому в р.8.3 відображено суму 3 400 грн., а саме збільшення суми від'ємного значення, зарахованого у зменшення суми з податкового боргу з ПДВ, який станом на 16.11.2006 рік складає 2 884,68 грн., відтак зайво було спрямовано на погашення неіснуючого податкового боргу суму від'ємного значення об'єкта ПДВ в сукупності в розмірі 515,32 грн.

Вимоги позивача щодо визнання нечинними актів камеральної перевірки від 02.10.2006 року №69, від 09.02.2007 року №6/15-135 від 03.05.2006 року №32/15-135/30896634 не підлягають до задоволення, оскільки вони самі по собі ніяких правових наслідків для позивача не несуть.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ПП «Інком» подав апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким задоволити позов. Покликається на подібні обставини викладені в позовній заяві.

За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Відповідно до ст. 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в частині позовних вимог не правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Кузнецовська ОДПІ згідно актів камеральних перевірок від 02.10.2006 року № 69, від 09.02.2007 року №6/15-135, від 03.05.2006 року № 37/15-135/30896634 виявила порушення вимог п.п. 7.7.7 п.7.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, а саме 03.03.2006 року позивачем подано уточнюючий розрахунок з безпідставно завищеною сумою відшкодування ПДВ на 3 159, 0 грн. В наслідок чого 14.07.2006 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення на вищевказану суму та надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення по терміну сплати 31.07.2006 року, однак дану заборгованість було сплачено з порушенням граничного строку сплати, а саме 30.08.2006 року, тобто з затримкою на 30 днів.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків.

Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджет або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, така враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податковий орган вправі зарахувати належну позивачу суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів (шляхом зарахування від'ємного значення суми ПДВ до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) лише при умові прийняття позивачем рішення (відображеного в декларації з ПДВ) про зарахування зайво спрямованої ним суми на погашення податкового боргу в розмірі 5076,02 грн. до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. Позивач же, всупереч обумовленому, не приймав такого рішення про зарахування зайво спрямованої ним суми на погашення податкового боргу до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Разом з тим, щодо визнання нечинним акта перевірки від 02.10.2006 року №69, від 09.02.2007 року №6/15-135 від 03.05.2006 року №32/15-135/30896634, то в цій частині провадження слід закрити з огляду на наступне.

У відповідності до ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Акти ненормативного характеру (індивідуальні акти) породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта, якому вони адресовані. Під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Виходячи з наведеного, оспорений акт, не є актом, який встановлює, змінює чи скасовує норми права у відповідній сфері відносин, або породжує права і обов'язки у позивача.

Таким чином, відповідно статті 17 КАС України на спори щодо скасування акту перевірки не поширюється компетенція адміністративного суду.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються частково суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 157, 195, 196 ч.4, 197, 198, 200, 203, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Інком» задоволити частково.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2008 року по справі №2-а-4115/08 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання нечинним акта перевірки від 02.10.2006 року №69, від 09.02.2007 року №6/15-135 від 03.05.2006 року №32/15-135/30896634 скасувати та в цій частині провадження по справі закрити.

Врешті постанову залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

І.М. Обрізко

Я.С. Попко

І.О. Яворський

Головуючий суддя

Судді