Ухвала суду № 13101554, 23.08.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2010 року № 4610/09/ 9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

Обрізко І.М.,

Попко Я.С., Яворського І.О.,

головуючого судді

суддів

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Рівнеметалсервіс ЛТД» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2008 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Рівнеметалсервіс ЛТД» до Державної податкової інспекції в місті Рівне про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

ТзОВ «Компанія «Рівнеметалсервіс ЛТД» - звернулося в суд з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0001282342/0/23-121, № 0001292342/0/23-121 від 14.05.2008 року, та визнання нечинними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000502240/0/22-514, №0000512240/0/22-514 від 15.05.2008 року, які прийняті відповідачем - ДПІ у м.Рівне. В обґрунтування вимог зазначає, що у вересні 2006 року позивач здійснив для ТОВ «УкрТАТ-сервіс» попередню оплату на придбання запчастин до вантажних автомобілів та оплату транспортно-експедиторських послуг в сумі 282700,00 грн. Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «УкрТАТ-сервіс» було виписано податкову накладу на суму попередньої оплати і у позивача виникло право на податковий кредит по правилу здійснення першої з подій, а саме дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг). На дату перевірки ТзОВ «УкрТАТ-сервіс» свої зобов'язання по поставці автомобільних запчастин не виконало та не надало транспортно-експедиційні послуги.

В акті позапланової виїзної перевірки зазначено, що ТзОВ «УкрТАТ-сервіс» було визнано банкрутом і в єдиний державний реєстр 15.01.2008 року внесено запис про припинення даної юридичної особи. На підставі вище викладеного ДПІ у м. Рівне було визнано дебіторську заборгованість в сумі 282700,00 грн. безповоротною фінансовою допомогою, оскільки на думку ДПІ у зв'язку з порушення справи про банкрутство строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав. Податковий орган прийшов до висновку, що закінчився строк позовної давності, а позивачем не було проведено претензійно-позовної роботи щодо стягнення заборгованості. Податковим органом неправомірно було зменшено податковий кредит позивача на суму 47117грн. та визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за лютий 2008 року в сумі 30215,00грн. і відповідно було неправомірно нараховано штрафні санкції у сумі 9064,50грн., оскільки пункт 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає які операції платників податків податку не є об'єктом оподаткування. Даною нормою права не передбачено, що безнадійна заборгованість не є об'єктом оподаткування з податку на додану вартість. Покликається на інші норми Закону України «Про податок на додану вартість».

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2008 року в задоволенні позову відмовлено. Суд виходив з того, що податковим органом правомірно, у відповідності до абз. 8 п. 2 ст. 16 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» позивачу нараховано штрафну санкцію, оскільки по наданим послугам за перевезення вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні з фірмою нерезидентом «Przedsiebiorstw transportowe tovarowo - osodowe «EVRO TRANS», (Польща) в позивача по бухгалтерському обліку рахується прострочена дебіторська заборгованість в сумі 1400,00 Євро / 9507,74 грн. граничний термін погашення якої закінчився 23.08.2007року. - дані по рахунку 362. Також, з даним нерезидентом по бухгалтерському обліку існує кредиторська заборгованість за імпортовану продукцію, а саме напівпричіп тентований та сідловий тягач «VOLVO» на загальну суму 7650.00 Євро.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ТзОВ «Компанія «Рівнеметалсервіс ЛТД» подала апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким задоволити позов. В основному покликається на подібні обставини викладені в позовній заяві. Крім цього наголошує на тому, що припинення дебіторської та кредиторської заборгованості між резидентом та нерезидентом шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги не суперечить чинному законодавству України. З метою зменшення кредиторської заборгованості ними було надано пропозицію зарахувати зустрічні однорідні вимоги, про що було складено акт взаємозаліку розрахунків, який посвідчений підписами та печатками обох сторін договору. Також, судом першої інстанції не було враховано той факт, що п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» передбачає застосування штрафних санкцій за порушення правил валютного регулювання та валютного контролю Національним банком України. При цьому, зазначеним положенням Декрету Кабінету Міністрів України не встановлюється застосування штрафних санкцій органами податкової служби.

За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Судова колегія перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно, всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що за результатами проведення ДПІ у м. Рівне позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТзОВ «Компанія» Рівнеметалсервіс ЛТД», за період з 01.04.2005 року по 31.03.2008 року, складено акт №547/23-400/33082331 та винесено податкове повідомлення - рішення № 0001292342/0/23-121 згідно якого підприємству визначено зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 39279,5 грн. (в т. ч. за основним платежем в сумі 30215 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 9064,5 грн.), податкове повідомлення - рішення 0001282342/0/23-12 згідно якого підприємству визначено зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємств в сумі 14692,5 грн. (в т. ч. за основним платежем в сумі 9795 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 4897,5 грн.). рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №і 0000502240/0/22-514 згідно якого до підприємства застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 17371грн. за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000512240/0/22-514 згідно якого до підприємства застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 680 грн. за порушення порядку декларування валютних цінностей.

Підставою прийняття оскаржених повідомлень рішення слугувало те, що ТзОВ Компанія «Рівнеметалсервіс ЛТД» встановлено завищення значення рядка 26 декларації з податку на додану вартість за січень 2008 року на суму 47117 грн. та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає до сплати в бюджет за лютий 2008 року в сумі 30215 грн. Зокрема перевіркою встановлено, що у ТзОВ Компанія «Рівнеметалсервіс ЛТД» станом на 01.04.2008 року по ТОВ «УкрТАТ-Сервіс» рахується дебіторська заборгованість в сумі 282700 грн., в т.ч. ПДВ - 47116,67 грн., яка виникла внаслідок перерахування грошових коштів, як передоплати за товари ТОВ «УкрТАТ-Сервіс» в вересні 2006року по слідуючих платіжних дорученнях: № 293 від 26.09.2006 року на суму 55000грн., № 290 від 26.09.2006 року на суму 85000 грн., № 11 від 04.09.2006 року на суму 32200 грн., № 18 від 08.09.2006 року на суму 110500 грн. на розрахунковий рахунок ТзОВ «УкрТАТ-Сервіс».

Податкові накладні №112 від 27.09.2006 року на суму 55000,00 грн., в т.ч. ПДВ -9166,66 грн., №110 від 08.09.2006 року на суму 110500,00 грн., в т ч. ПДВ - 18416,66 грн., №109 від 04.09.2006 року на суму 32200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5366,67 грн., №111 від 08.09.2006 року на суму 85000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 14166,67 грн. видані ТОВ «УкрТАТ-Сервіс» були включені до реєстру отриманих податкових накладних та суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних були включені до податкового кредиту за вересень 2006 року в сумі 47117 грн..

Згідно зі ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права чи інтересу.

Відповідно до п.1 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в ході перевірки не встановлено вжиття заходів позивачем щодо повернення коштів, а саме подання заяви щодо визнання кредитором по справі № 4/22.

Крім цього, відповідно до п.п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній форма, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Що стосується правомірності прийняття рішення № 0000512242/0/22-121 від 15.05.2008 року, то проведеною перевіркою ТзОВ « Компанія «Рівнеметалсервіс ЛТД » встановлено порушення термінів розрахунків, відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме ненадходження валютної виручки за надані послуги з перевезення вантажів в міжнародному сполученні згідно виставлених рахунків на суми 1400,00 Євро; 1700,00 Євро та 75.00 Дол. США. по наступним контрактам та разовим заявкам з нерезидентами України, а саме заявка від 03.03.2007 року з фірмою «SPEED» International Spedition - Spedycja Miedzynarodowa, (Польща)., на виконання якої, підприємством ТзОВ «Компанія «Рівнеметгілсервіс ЛТД » фактично надано послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом по міжнародному сполученні згідно виставленого рахунка, по якому перевіркою встановлено ненадходження валютної виручки, саме № 25 від 03.03.2007 року (CMR № 104699 від 28.02.2007 року, - граничний термін надходження валютної виручки за надані послуги - 29.05.2007 року) на суму 1700,00 Євро /11712,51 грн., яка на момент завершення перевірки згідно виставленого рахунка від нерезидента не надійшла (граничний термін закінчився - 29.05.2007 року), чим порушено вимоги ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Крім цього, виручка за надані послуги надійшла від нерезидента на валютний рахунок ТзОВ « Компанія «Рівнеметалсервіс ЛТД» не в повному обсязі згідно п/д № 8336 від 21.03.2007року на суму 1625,00 Дол. США/8206,25 грн., а валютна виручка в сумі 75,00 Дол. США за надані послуги на момент завершення перевірки згідно виставленого рахунка від нерезидента не надійшла, чим порушено вимоги ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Викладене також стосується заявки від 18.05.2007 року з фірмою «Przedsiebiorstwo transportowe tovarowo osodowe» EVRO TRANS», (Польща), на виконання якої підприємством ТзОВ «Компанія «Рівнеметалсервіс ЛТД» фактично надано послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні згідно виставлених рахунків, по яким перевіркою встановлено ненадходження валютної виручки, в сумі 1400,00 Євро за надані послуги на момент завершення перевірки згідно виставлених рахунків від нерезидента не надійшла (граничний термін закінчився - 23.08.2007 року), чим порушено вимоги ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94--ВР від 23.09.1994 року.

Пунктом 1.2 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями за наявності декількох документів з різними датами підписання з метою контролю за дотриманням резидентом законодавчо встановлених строків розрахунків використовується той документ, який підтверджує фактичне виконання робіт або надання (отримання) послуг згідно з усіма умовами, передбаченими договором, і який підписано раніше. Отже, в нашому випадку, враховуючи те, що CMR є документом, що підтверджує фактичне виконання робіт або надання (отримання) послуг та оформлюється раніше акта виконаних робіт, відлік законодавче встановленого терміну розрахунків за надані резидентом України нерезиденту послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні розпочинається з наступного календарного дня після дня підписання міжнародної товарно-транспоршої накладної CMR.

Також, заявка від 18.05.2007 року з фірмою «Przedsiebiorstwo transportowe tovarowo - osodowe «EVRO TRAN», (Польща) згідно якої підприємством ТзОВ «Компанія «Рівнеметалсервіс ЛТД» фактично надано послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні згідно виставлених рахунків, по яким перевіркою встановлено ненадходження валютної виручки в сумі 1400,00 Євро за надані послуги на момент завершення перевірки згідно виставлених рахунків від нерезидента не надійшла (граничний термін закінчився - 23.08.2007 року).

Крім цього, з даним нерезидентом також по бухгалтерському обліку існує кредиторська заборгованість за імпортовану продукцію, а саме напівпричіп тентований та сідловий тягач «VOLVO» на загальну суму 7650.00 Євро.

Що стосується рішення № 0000512242/0/22-121 від 15.05.2008 року, то суд першої інстанції вірно виходив з того, що з врахуванням наявної простроченої дебіторської заборгованості по розрахунках із зазначеними вище фірмами, у відповідності до абз.8 п. 2 ст. 16 Декрету КМУ від 19.12.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» позивачу нараховану штрафну санкцію.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 195, 196 ч.4, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Рівнеметалсервіс ЛТД» залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2008 року по справі №2-а-3069/08, без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

І.М. Обрізко

Я.С. Попко

І.О. Яворський

Головуючий суддя

Судді