Ухвала суду № 130951824, 08.10.2025, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 699/1429/24

провадження № 1-кп/691/198/25

УХВАЛА

про продовження строку дії запобіжного заходу

08 жовтня 2025 рокум. Городище

Колегія суддів Городищенського районного суду Черкаської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції з власних технічних засобів), законного представника особи, відносно, якої розглядається клопотання ОСОБА_10 - ОСОБА_11 , особи, відносно, якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції з Дніпровської філії "Спеціальний заклад з надання психічної допомоги" Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України"), потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , представника потерпілої ОСОБА_14 (в режимі відеоконференції з власних технічних засобів), розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_15 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , в кримінальному провадженні № 12024250000000128, внесене до ЄРДР 04.04.2024 року відносно ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України та за клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_10 за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України,

УСТАНОВИЛА:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_8 за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України та за клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_10 за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України.

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_8 було продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, по 17.10.2025 року, включно, без визначення розміру застави.

Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав подане прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_16 клопотання про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 тримання під вартою на строк 60 днів, з утриманням у ДУ "Черкаський слідчий ізолятор", без визначення розміру застави, яке надійшло в суд на електронну пошту 07.10.2025 року ЕП-2598/25/Вх. Вказує, що строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 закінчується 17.10.2025, але на даний час заявлені під час обрання вказаного запобіжного заходу ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися та є достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Ризик переховування обвинуваченого від суду, також узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування, обґрунтовується тим, що ОСОБА_8 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України із кваліфікуючою ознакою - вчинене з особливою жорстокістю, санкція якої передбачає покарання від десяти до п`ятнадцяти років позбавлення волі або довічне позбавлення волі, у зв`язку з чим, тяжкість кримінального правопорушення та невідворотність покарання, можуть спонукати останнього до змін місця постійного проживання, так як офіційно обвинувачений не працевлаштований, ніде не навчається, стійких соціальних зв`язків не має. Ризики незаконного впливу обвинуваченого на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що вказані особи йому відомі, проживають у сусідньому, населеному пункті, що межує із населеним пунктом за місцем проживання ОСОБА_8 , з одним із свідків обвинувачений пов`язаний спільним побутом, та їх показання мають суттєве значення для повного, всебічного, з`ясування обставин скоєного кримінального правопорушення, у зв`язку з чим він є особою зацікавленою у зміні показань потерпілих, свідків та матиме реальну можливість шляхом умовлянь, підкупу, залякування, погроз, умислу вимагати від останніх неправдивих показань або зміну уже наданих під час досудового розслідування, показань, з метою уникнення або пом`якшення відповідальності за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, що перешкоджатиме об`єктивному з`ясуванню обставин кримінального правопорушення. Ризик перешкоджання ОСОБА_8 встановлення обставин кримінального провадження в суді, шляхом зловживання процесуальними правами, що може виражатись у неявці за викликом до суду з метою затягування судового розгляду. Наявні ризики виправдовують необхідність продовження строку застосованого до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Злочин указаної категорії, вчинений проти неповнолітньої особи містить підвищену небезпеку, оскільки завдає шкоди життю особи, зазіхає на суспільну складову безпечного життя та формує думку суспільства про незахищеність та уразливість до вчинення відносно них злочинних дій з боку суб`єктів, які їх вчиняють. Разом з цим, належна правова охорона будь-яких соціальних цінностей, у тому числі й таких соціально значимих, як життя та здоров`я особи, забезпечується лише тоді, коли застосовується ефективний засіб забезпечення кримінального провадження, яким є запобіжний захід. Вказаний злочин вчинений з особливою жорстокістю. Виходячи з принципів законності, справедливості, такий запобіжний захід є спірмірним протиправному діянню. Встановлені обставини кримінального провадження, особи обвинуваченого, свідчать про недостатність застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, а саме особистого зобов`язання, особистої поруки, оскільки такі запобіжні заходи не забезпечать гарантій його належної процесуальної поведінки.

Обвинувачений ОСОБА_8 заперечив, не згідний з доводами прокурора. Під вартою утримується з квітня 2024 року. Ризики заявлені прокурором не доведені. Просив змінити запобіжний захід, на цілодобовий домашній арешт за адресою місця проживання батьків, та врахувати, що батько є військовослужбовцем.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 у задоволенні клопотання прокурора просила відмовити. Кожен із наведених прокурором ризиків повинен бути обґрунтований. Відомостей про те, що підзахисний ОСОБА_8 впливає на свідків чи потерпілих відсутні. Лише, те, що в подальшому до обвинуваченого може бути застосовано суворе покарання. Такі ризики не обґрунтовані та є недостатніми для тримання особи під вартою. Сам обвинувачений зацікавлений в прийнятті законного рішення. За відсутності обґрунтованих ризиків, просили суд змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю. При прийнятті рішення просили врахувати довідку з місця проживання, яку подавали в минулому засіданні.

Потерпілі ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , представник потерпілої ОСОБА_14 підтримали думку прокурора, вважають, що запобіжний захід у виді тримання під вартою без можливості внесення застави відповідає особі обвинуваченого, ризики, що наведені прокурором є доведеними. Інші запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 та запобігти встановленим судом ризикам.

Колегія суддів, ознайомившись з поданим клопотанням, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного.

Відповідно до частини 1 статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Конвенції "Про захист прав людини та основоположних свобод", ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Відповідно до частини 3 статті 199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Ухвалою колегії суддів Городищенського районного суду Черкаської області від 19 серпня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_8 продовжено застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком - 17.10.2025 року включно, без можливості внесення застави.

Оцінюючи ризики, які були встановлені в ухвалі слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.04.2024 року, в ухвалі колегії суддів Городищенського районного суду Черкаської області під головування судді ОСОБА_17 від 02.10.2024 року, а також в ухвалі колегії суддів в даному складі суду від 19.08.2025 року, колегія суддів приходить до висновку, що на цей час ці ризики продовжують існувати в повному обсязі.

Зокрема, колегія суддів уважає, що в незмінному вигляді продовжують існувати наступні ризики: переховування обвинуваченого від суду; незаконного впливу обвинуваченого на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання обвинуваченим встановлення обставин кримінального провадження в суді.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, колегія суддів вважає такі дії вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування у відповідній категорії справ пільгових інститутів, таких як звільнення від покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України).

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від чи суду. Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Співставлення можливих негативних наслідків для обвинуваченого у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження.

На переконання колегії суддів, цілком підтвердженим є також і ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, який ґрунтується на зацікавленості обвинуваченого у відверненні негативних наслідків, спричинених притягненням його до кримінальної відповідальності.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає такий ризик спроможним на даному етапі судового розгляду.

Колегія суддів зауважує, що ризиком, у контексті кримінального провадження, є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають достатні підстави вважати про наявність ризику перешкоджання обвинуваченим, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, встановлення обставин кримінального провадження в суді, в тому числі й зловживанням процесуальним правом, що може виражатись у неявці за викликом до суду з метою затягування судового розгляду.

Збереження обґрунтованої підозри є обов`язковою умовою продовження тримання особи під вартою. Обвинувачення ОСОБА_8 не змінено. Розгляд обвинувального акта відносно ОСОБА_8 за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України в суді лише розпочато в даному судовому засідання, допит потерпілих, свідків відкладено.

Колегія суддів вважає, що наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, які слугували підставою для обрання (продовження) запобіжного заходу на даний час не змінилися.

Стороною захисту в судовому засіданні не наведено та не спростовано зазначених прокурором ризиків, а колегією суддів не здобуто таких доказів, що інший менш суворий запобіжний захід може гарантувати виконання обвинуваченим ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов`язків, а отже усне клопотання про зміну запобіжного заходу не підлягає до задоволення.

При прийнятті рішення, колегія суддів бере до уваги практику Європейського суду з прав людини у справі рішення "Едуард Шабалін проти Росії" від 16 жовтня 2014 року, про неприпустимість тримання особи під вартою без судового рішення та у контексті даного кримінального провадження, не вирішуючи наперед питання про винуватість чи невинуватість обвинуваченого ОСОБА_8 , з метою попередження ризиків переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, перешкоджання обвинуваченим встановлення обставин кримінального провадження в суді, з урахуванням особи обвинуваченого та тяжкості інкримінованого йому діяння, віку та стану здоров`я, відсутності жодних медичних документів, які б могли підтвердити неможливість утримання обвинуваченого у слідчому ізоляторі, вважає клопотання прокурора доведеним.

Обставини, що могли б свідчити про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відпала, - не встановлено.

Беручи до уваги, особу обвинуваченого ОСОБА_8 , стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків, не зачіпляючи питання доказовості вини обвинуваченого, та те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, враховуючи, що розгляд кримінального провадження в межах обраного запобіжного заходу не уявляється можливим, перебуваючи на волі обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкодити встановленню обставин кримінального правопорушення, колегія суддів виходить з того, що ризики, наявність яких були підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у виді утримання під вартою, на даний час не зменшились, не змінилися і не відпали, а тому клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу підлягає задоволенню, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може запобігти існуючим ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Крім того, зважаючи на введення воєнного стану в України, фактор настання існуючих ризиків в даних умовах як то переховування та ухилення від суду обвинуваченим ОСОБА_8 значно збільшується.

Отже, наявність зазначених обставин не дає підстав аби змінити обраний ОСОБА_8 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який, що свідчить про необхідність задоволення клопотання прокурора та продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, без можливості внесення застави, з огляду на те, що злочин в якому обвинувачується ОСОБА_8 вчинений із застосуванням насильства та спричинив загибель неповнолітнього, що відповідає ч. 4 ст. 183 КПК України.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 177, 178, 183, 197, 199, 331, 369 - 373, 392 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Бровахи Черкаського району Черкаської області, продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, по 06.12.2025 року, включно, без можливості внесення застави, з утриманням в Державній установі "Черкаський слідчий ізолятор".

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_8 з направленням до ДУ "Черкаський слідчий ізолятор", для виконання.

Копію ухвали вручити прокурору, захиснику обвинуваченого.

Інші учасники справи мають право отримати копії ухвали в суді.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє її виконання та судовий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3