Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
справа № 699/1429/24
провадження № 1-кп/691/198/25
УХВАЛА
про продовження дії запобіжного заходу
08 жовтня 2025 рокум. Городище
Колегія суддів Городищенського районного суду Черкаської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції з власних технічних засобів), законного представника особи, відносно, якої розглядається клопотання ОСОБА_10 - ОСОБА_11 , особи, відносно, якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції з Дніпровської філії "Спеціальний заклад з надання психічної допомоги" Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України"), потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , представника потерпілої ОСОБА_14 (в режимі відеоконференції з власних технічних засобів), розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_15 про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_10 , в кримінальному провадженні № 12024250000000128, внесене до ЄРДР 04.04.2024 року відносно ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України та за клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_10 за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України,
УСТАНОВИЛА:
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_8 за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України та за клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_10 за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України.
Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2025 року, особі відносно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_10 було продовжено запобіжний захід у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку строком на 60 днів, по 17.10.2025 року включно з утриманням у Дніпровській філії "Спеціальний заклад з надання психічної допомоги" Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України".
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав подане прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_16 клопотання про продовження дії запобіжного заходу ОСОБА_10 , яке надійшло в суд на електронну пошту 07.10.2025 ЕП-2598/25/Вх. Вказує, що дії ОСОБА_10 кваліфіковані за ознаками суспільно - небезпечного діяння, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю. На даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1ст. 177 КПК України); вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), не зменшилися. Враховуючи те, що строк запобіжного заходу стосовно ОСОБА_10 спливає, беручи до уваги те, що ризики заявлені при обранні, продовженні запобіжного заходу, на даний час продовжують існувати, а також враховуючи висновок судово-психіатричної експертизи № 273 від 15.06.2024 про те, що ОСОБА_10 виявляє хронічне психічне захворювання у формі збудливого типу, через що він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними та потребує поміщення у спеціалізований лікувальний заклад з метою його обов`язкового лікування та запобігання вчинення ним суспільно - небезпечних діянь, виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу відносно ОСОБА_10 у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.
Особа відносно якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_10 , захисник ОСОБА_9 заперечили щодо задоволення клопотання прокурора про продовження дії обраного запобіжного заходу, вважають, що подальше тримання в закладі є не актуальним, ОСОБА_10 з квітня 2024 року перебуває під вартою, який в подальшому змінено на поміщення в лікувальний заклад, пройшов відповідний курс лікування. Захисник просив врахувати, що ризики не є сталими, з часом вони змінюються, відпадають. Вважає, що особа, яка не усвідомлює значення своїх дій, впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження, не має жодних підстав. Як і кваліфікувати дії ОСОБА_10 в умисному вбивстві. Вважають, що слід обрати інший запобіжний захід, який не пов`язаний з його утриманням в лікувальному закладі. На думку ОСОБА_10 , його стан стабілізувався, він продовжує приймати ліки, агресію не проявляє.
Законний представник ОСОБА_11 у вирішенні даного питання покладається на думку суду.
Потерпілі ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , представник потерпілої ОСОБА_14 підтримали думку прокурора, вважають, що запобіжний захід відносно ОСОБА_10 слід продовжити.
Колегія суддів, ознайомившись з поданим клопотанням, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного.
Відповідно до частини 1 статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Частиною 1 статті 508 КПК України визначено, що до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом запобіжні заходи: передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом; поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.
Застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом (ч. 3 ст. 508 КПК України).
Вирішуючи питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку ОСОБА_10 , зважаючи на його психічний стан, з метою унеможливлення спричинення ним шкоди як собі, так іншим особам, колегія суддів приходить до висновку про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги.
Запобіжний захід, передбачений пунктом 2 частини 1 статті 508 КПК України, за змістом полягає у примусовому триманні особи у спеціально визначеному лікувальному закладі як місці несвободи в умовах, що забезпечують як її ізоляцію від суспільства, так і необхідне лікування. Застосування такого запобіжного заходу становить втручання у гарантоване статтею 5 Конвенції право людини на свободу й особисту недоторканність. Отже, за аналогією з вимогами пункту 1 частини 3 статті 199 КПК України щодо обґрунтованості продовження строку тримання під вартою, з урахуванням особливостей провадження про застосування примусових заходів медичного характеру, необхідною умовою продовження строку дії згаданого вище запобіжного заходу є наявність достатніх підстав для висновку, що з огляду на психічний стан особи й інші обставини ризики, взяті судом до уваги під час застосування запобіжного заходу, не знизилися або з`явилися нові, які виправдовують подальше тримання людини у спеціалізованому закладі з надання психіатричної допомоги.
Під час досудового розслідування в даному кримінальному провадженні проведено судово-психіатричну експертизу № 273 від 15.06.2024 року, згідно якої ОСОБА_10 виявляє хронічне психічне захворювання у формі шизотипового розладу з маячними ідеями і психопатоподібними проявами збудливого типу, та потребує поміщення у спеціалізований лікувальний заклад з метою його обов`язкового лікування та запобігання вчинення ним суспільно-небезпечних діянь.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.08.2024 року, ОСОБА_10 змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку, а саме до Дніпровської філії "Спеціальний заклад з надання психічної допомоги" Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України".
Згідно рішення ЄСПЛ у справах "Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства" від 30.08.1990, "Мюррей проти Об`єднаного Королівства" від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Беручи до уваги, що органом досудового розслідування на стадії досудового розслідування кримінального провадження, доведено причетність ОСОБА_10 до вчинення суспільно - небезпечного діяння, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, не зачіпляючи питання доказовості такої причетності, є підстави вважати що у нього можуть виникнути передбачені нормами КПК України спроби: переховуватись від суду, оскільки ОСОБА_10 відповідно до свого психічного стану не може усвідомлювати свої дії та керувати ними; впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_10 перебуваючи на волі, може шляхом погроз, вмовлянь незаконно вплинути на свідків, з якими перебуває в дружніх та родинних відносинах, з метою зміни їх показів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_10 не повідомив про дану протиправну подію медичних працівників та поліцію, що свідчить про його намір приховати факт вбивства людини та уникнути відповідальності; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_10 схильний до вчинення кримінальних правопорушень, на розгляді в суді відносно ОСОБА_10 перебувають кримінальні провадження, за ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 125 КК України, та оскільки ОСОБА_10 не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, що означає, що він, не розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, не зможе зробити належні висновки та становить значну суспільну небезпеку для оточуючих.
Колегія суддів, погоджується з доводами клопотання прокурора, що ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, які були встановлені ухвалою слідчого судді, не зникли та продовжують існувати і на момент розгляду даного клопотання в суді.
Незважаючи на заперечення захисника, які були оголошені у судовому засіданні, колегія суддів не вважає за можливе застосувати до ОСОБА_10 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з утриманням особи в лікувальному закладі, оскільки в цьому випадку, характер суспільно небезпечного діяння, висунутого ОСОБА_10 має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, позаяк внаслідок зазначеного діяння (протиправне заподіяння смерті неповнолітньому), а недоторканість життя та здоров`я людини, є найвищими соціальними цінностями, що виправдовує поміщення останнього до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.
При вирішенні заявленого клопотання, колегія суддів, керується Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практикою ЄСПЛ. Зокрема, у рішенні "Litwa v. Poland, заява 26629/95, п. 60" Суд наголосив, що основна причина, чому Конвенція дозволяє позбавити волі осіб, зазначених у п. 1 ст. 5 Конвенції, полягає не тільки у тому, що вони можуть представляти небезпеку для суспільства, а ще й у тому, що їх власні інтереси можуть потребувати їх утримання.
Європейський комітет із запобігання тортурам у доповіді за результатами візиту в Україну з 10 до 26 вересня 2000 року наголосив, що всі ув`язнені особи, які страждають на психічні хвороби, мають перебувати під спостереженням і отримувати лікування в медичному закладі, відповідним чином обладнаному та укомплектованому кваліфікованим персоналом. Примусове залишення таких ув`язнених у пенітенціарній установі, в якій вони не можуть отримувати відповідне лікування через відсутність належного лікувального відділення або через те, що таке відділення відмовляє їм у прийнятті, є неприпустимою практикою. Переведення психічно хворих в`язнів до відповідного психіатричного закладу має розглядатися як першочергове завдання [СРТ/Inf (2004) 34].
Слід також відмітити, що застосування менш суворого запобіжного заходу у цій категорії справ можливе лише за згодою опікунів, близьких родичів чи членів сім`ї, водночас жоден з перелічених осіб не звертався до суду з можливістю та бажанням передання їм на піклування ОСОБА_10 .
Крім того, в судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість продовження ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, чи іншого комплексу обставин, які б переважили ризики передбачені статтею 177 КПК України та встановлені в суді, що враховуючи стадію розгляду кримінального провадження, на даний час не зменшились та не перестали існувати.
Згідно практики ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права особи стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відтак, колегія суддів висновує, що слід продовжити строк дію запобіжного заходу ОСОБА_10 у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, на строк 60 днів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131 - 132, 184, 193-194, 376, 392-393, 395, 508 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання прокурора задоволити.
Продовжити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку строком на 60 днів, по 06.12.2025 року включно, з утриманням у Дніпровській філії "Спеціальний заклад з надання психічної допомоги" Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України".
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити (направити) прокурору, захиснику, особі відносно, якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, законному представнику особи відносно, якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, для відому.
Копію ухвали суду направити Дніпровській філії "Спеціальний заклад з надання психічної допомоги" Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України", за місцем утримання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під запобіжним заходом в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3
Судове рішення № 130951825, Городищенський районний суд Черкаської області було прийнято 08.10.2025. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 699/1429/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: