Ухвала суду № 130941925, 01.10.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/47735/25-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025000000002339 від 22.08.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця рф, громадянина України, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 , підозрюваний ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , у якому остання клопоче про застосування у кримінальному провадженні № 12025000000002339 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 терміном на шістдесят діб із визначенням застави у розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, за вчинення якого передбачено кримінальну відповідальність виключно у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, метою забезпечення виконання ним належної процесуальної поведінки та покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України та недоцільністю обрання щодо підозрюваного інших запобіжних заходів, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 176 КПК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав подане клопотання, посилаючись на його обґрунтованість.

Захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечував, зазначаючи, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою, а його дії невірно кваліфіковані органом досудового розслідування. Наведені у клопотанні слідчого ризики не підтверджуються жодними доказами. Також зазначили, що у клопотанні не обґрунтовано недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Вказав, що розмір застави ініційований слідчим є непомірним. Вказуючи на позитивні характеризуючі дані особи підозрюваного просив у задоволенні клопотання відмовити.

Підозрюваний ОСОБА_4 доводи захисника підтримав.

Вислухавши позиції учасників судового провадження, вивчивши клопотання, дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали кримінального провадження якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов висновку, що подане клопотання підлягає до задоволення з огляду на таке.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000002339, у якому 29.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

У даному кримінальному провадженні досліджуються обставини одержання ОСОБА_4 від ОСОБА_7 неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаного з вимаганням такої вигоди.

Викладені обставини кримінальних правопорушень підозрюваним ОСОБА_4 не визнаються.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею має бути встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для доцільності застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зважаючи, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

Таким чином, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України підтверджується зібраними в ході досудового розслідування документами, зокрема: протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 25.08.2025; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 25.08.2025; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.09.2025, за результатами особистого обшуку у ОСОБА_4 виявлено та вилучено його мобільний телефон, банківські картки, документи на його ім`я; протоколом обшуку за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , вході якого виявлено його ноутбук, мобільний телефон, блокнот з чорновими записами та флеш-накопичувачі; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , в якому він повідомив, що за грошову винагороду надає послуги різним особам щодо повернення їм позичених грошових коштів та щодо впливу на посадових осіб різних відомств з метою прийняття ними певного рішення.

За такого, всупереч твердження сторони захисту, сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу (ч. 1); запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2).

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за санкцією якого передбачено покарання лише у виді позбавлення волі строком від трьох до восьми років з конфіскацією майна, а тому, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, слідчий суддя вважає, що з високим ступенем ймовірності підозрюваний може вживати заходів щодо створення перешкод для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Також слідчий суддя враховує конкретні обставини злочину, його суспільну небезпечність та характер вчиненого злочину, за яким підозрюється ОСОБА_4 , який пов`язано із одержанням неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаного з вимаганням такої вигоди.

При цьому слідчий суддя враховує спосіб вчинення злочину та поведінку підозрюваного під час його вчинення, який з метою полегшення вчинення кримінального правопорушення використав найбільш несприятливий для населення України час, надзвичайну обстановку, тяжкі обставини та умови, в яких опинилася Україна, для реалізації та досягнення своєї протиправної мети та незаконних цілей.

Це безумовно свідчить про високий ступінь імовірності повторення таких дій.

З огляду на вищевикладене, враховуючи фактичні обставини за яких підозрюваному інкримінується вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику, щодо здійснення ним можливого незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, які можуть своїми показаннями викривати його у вчиненні злочинів, змінити показання на його користь з метою уникнення відповідальності за вчинення тяжкого злочину, чим перешкоджатиме встановленню істини по справі.

При цьому, існування попереднього ризику може також спонукати підозрюваного до знищення речей та документів, які мають значення речових доказів у даному провадженні, тому зазначені ризики беззаперечно є реальними та вагомими.

Крім того, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не завершено, докази у справі не зібрано, а тому ризик знищення речей та документів, які мають значення речових доказів у даному провадженні є досить реальним.

На підставі вище викладеного, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який раніше не судимий, одружений, має місце реєстрації та проживання, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, з огляду на фактичні обставини за яких підозрюваному інкримінується його вчинення, його характер та суспільний інтерес щодо особи підозрюваного та інкримінованого йому правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність органом досудового розслідування ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. В той же час вірогідність настання вказаних ризиків є досить високою.

Усі ці ризики свідчать про неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, які є реальними, досить високими та очевидними. Жоден з більш м`яких запобіжних заходів, на переконання слідчого судді, не здатен в повній мірі нівелювати визначені вище ризики, передбачені п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Наведене вище спростовує доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та свідчить про відсутність підстав для застосування відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Всупереч твердження сторони захисту, будь-яких вагомих доказів щодо неможливості перебування підозрюваного під вартою не надано.

За вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків.

Розмір застави підозрюваному визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, за яким підозрюється ОСОБА_4 , який пов`язано із одержанням неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаного з вимаганням такої вигоди, майновий та сімейний стан підозрюваного та вагомість ризиків, передбачених ст. 177 КПК, які встановлені слідчим суддею щодо підозрюваного.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За такого, беручи до уваги вагомі обставини, що доводять вищевстановлені слідчим суддею ризики, характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , майновий та сімейний стан підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 210 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 635 880 (шістсот тридцять п`ять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Даний розмір застави буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яку може бути ним внесено у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою, а також виконувати строком до 27.11.2025 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_7 з приводу обставин інкримінованого кримінального правопорушення; здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Покладення даних обов`язків в разі внесення застави є застереженням від настання наслідків, що супроводжуються вище встановленими слідчим суддею ризиками, передбаченими п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Підозрюваний у відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Виходячи з наведеного вище, слідчий суддя вважає клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою із правом внесення застави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 27.11.2025.

Визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 210 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 635 880 (шістсот тридцять п`ять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент до закінчення строку дії ухвали внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва.

р/р UA128201720355259002001012089.

У разі внесення застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою, а також виконувати строком до 27.11.2025 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_7 з приводу обставин інкримінованого кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту внесення застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали визначити до 27.11.2025.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_8