Постанова № 13086213, 24.12.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2010 р. Справа № 21/177-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя ЛакізаВ.В.,

суддя Білоусова Я.О., суддя- доповідач Пуль О.А.,

при секретарі Сємєровій М.С.,

за участю представників сторін:

позивача не з*явився,

відповідача представник Смольніков О.М. за довіреністю № 20-1-ЮР від 20.12.2010 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх.№4321Х/2-6) Товариства з обмеженою відповідальністю «Елегант - Фарм»в особі ліквідатора Дяченка Сергія Вікторовича на рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2010 р по справі

№21/177-10,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елегант фарм», м.Киів, в особі ліквідатора Дяченка Сергія Вікторовича,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конарк Інтелмед», м.Харків, код25182226,

про стягнення 40272,84 грн., -

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача борг у розмірі 40272,84 грн., який виник внаслідок несвоєчасної оплати відповідачем поставленого позивачем товару згідно видаткової накладної № 40689 від 13.03.2006 р. у сумі 40272,84 грн. Також просив стягнути судові витрати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.11.2010 р. (суддя Светлічний Ю.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач, не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області від 03.11.2010р. по справі № 21/177-10, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на те, що судом не повністю досліджено фактичні обставини справи, що призвело до винесення неправомірного рішення.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що причина пропуску позовної давності щодо звернення до господарського суду з даним позовом яку не прийняв до уваги місцевий господарський суд при постановленні оскаржуваного судового рішення, на його думку, є поважною і такою, що підлягає задоволенню, оскільки протягом терміну часу з жовтня 2007 року по червень 2009 року він не міг звернутись з позовом до відповідача, у зв*язку з примусовим виконанням рішення господарського суду по виселенню позивача з орендованих ним приміщень і оригінал товарно транспортної накладної та інші документи первинної бухгалтерії знаходились під арештом та на відповідальному зберіганні у третіх осіб. При цьому, апелянт посилається на те, що обставини по визнанню причин пропуску строку

позовної давності поважними встановлені при розгляді інших судових справ, а саме : Господарського суду м. Києва, Господарського суду Київської області, Київського апеляційного господарського суду, Київського міжобласного апеляційного господарського суду, Вищого господарського суду України, є ідентичними обставинам справи, що розглядається, оскільки поставка товару відповідачем здійснювалась в один і той же період ( березень 2006 р.), а всі оригінали первинних документів знаходились в одному приміщенні, яке арештовувалось, а тому відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України ці обставини носять приюдиційний характер, і в певній мірі не підлягають повторному доказуванню.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу ТОВ «Елегант Фарм»в особі ліквідатора Дяченка С.В. без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2010 р. по справі № 21/177-10 - без змін. В обґрунтування своїх заперечень, відповідач посилається на те, що згідно накладної № 40689 від 13.03.2006 р. позивачем було поставлено медикаменти на суму 40272,84 грн. і в той же день отримано відповідачем. Строк оплати за даною накладною визначено протягом 1 дня від дати отримання товару, тобто 14.03.2006 р. Отже, за таких обставин та з урахуванням приписів статті 257 Цивільного кодексу України, відповідач вважає, що строк позовної давності за даною вимогою сплив 14.03.2009 р.

20.12.2010 р. ліквідатор ТОВ «Елегант Фарм» надіслав заяву про розгляд даної справи у його відсутності.

Справа розглядається у відсутності апелянта у відповідності до приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та, повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Постановою господарського суду м. Києва по справі № 43/184 від 14.09.2007 р. визнано банкрутом ТОВ «Елегант-Фарм»та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Захарчука В.С., якого ухвалою господарського суду м. Києва від 27.02.2009 р. замінено на арбітражного керуючого Дяченка С.В.

Відповідно до приписів статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ліквідатор має право від імені банкрута пред*являти до третіх осіб вимоги про повернення дебіторської заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивачем надано суду товарно-транспортну накладну № 40689 від 13.03.2006 р. відповідно до якої уповноваженою особою відповідача (довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯЛС №277327 від 13.03.2006 р. а.с. 14) було отримано медикаменти загальною вартістю 40272,84 грн. В товарно-транспортній накладній зазначено «дата відстрочки платежу 1 день от дати отримання товару (дати накладної)».

Відповідач ТОВ «Конарк Інтелмед» не оплатив вартість отриманого товару.

Як видно з матеріалів справи, відповідач заперечував проти позовних вимог позивача, посилаючись на те, що ним було надано пропозицію щодо укладання угоди про припинення зобовязання зарахуванням, відповідно до якої 13.03.2006 р.

позивачем було здійснено поставку медикаментів відповідачу на суму 40272,84 грн. в рахунок погашення заборгованості за договором № К-166 від 06.09.2005 р. про що надав суду заяву про припинення зобов*язання шляхом зарахування однорідних вимог від 04.04.2006 р.( а.с. 33). Також, відповідач просив застосувати до вимог позивача приписи статті 257 Цивільного кодексу України про сплив строку позовної давності .

03.11.2010 р. місцевим господарським судом постановлено оскаржуване судове рішення. Рішення мотивоване не наведенням позивачем поважності пропущення строку на подання позову та тим, що строк пропущено ще 14.03.2009 р.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, виходячи із наступного.

У позовній заяві позивач вказує про наявність об*єктивних причин, які обумовили неможливість звернення до суду з відповідною позовною заявою до ТОВ «Конарк Інтелмед»відразу після повернення претензії, направленої на адресу відповідача та пропущення строку позовної давності по стягненню заборгованості. А саме, 21.04.2008 р. попереднім ліквідатором ТОВ «Елегант-Фарм»Захарчуком В.С. подано до господарського суду міста Києва заяву про дострокове припинення обовязків ліквідатора ТОВ «Елегант-Фарм», яка обумовлена обєктивними обставинами (протиправними діями органів державної виконавчої служби) та неможливістю подальшого виконання повноважень ліквідатора товариства банкрута. Судове засідання, в якому було вирішено питання припинення повноважень Захарчука В.С. як ліквідатора ТОВ «Елегант Фарм»та призначення ліквідатором Дяченка С.В., відбулося тільки 27.02.2009 р. За таких обставин, період, протягом якого у нового ліквідатора не було доступу до документів в обґрунтування своїх вимог становить до червня 2009 р.

Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно приписів частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до приписів частини 5 статті 267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Пунктом 27 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. № 01-8-211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»визначено, що відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до частин четвертої та п*ятої статті 267 Цивільного кодексу Ураїни сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові, але якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної

давності, пропущене право підлягає захисту. Отже, якщо позивач звертається до суду з доводами про наявність поважних причин пропущення позовної давності та просить задовольнити позов, то таке звернення не можна вважати заявою про застосування строків позовної давності.

Слід зазначити, що з матеріалів даної справи вбачається, що постановою господарського суду міста Києва у справі № 43/184 від 14.09.2007 р. визнано банкрутом ТОВ «Елегант-Фарм»та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Захарчука В.С. Господарським судом міста Києва 20.06.2007 р. винесено рішення у справі № 36/181, згідно з яким ТОВ «Елегант-Фарм»зобовязано передати приміщення за адресою: м. Київ, бульвар Вернадського, 79, (офісні та складські приміщення підприємства банкрута) Державному управлінню матеріально - технічного забезпечення НАН України (балансоутримувач приміщень).

Державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції міста Києва 30.07.2007р. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження стосовно виконання вищевказаного судового рішення.

В рамках примусового виконання вказаного судового рішення державним виконавцем з 23 по 25 жовтня 2009 року описано та передано на відповідальне зберігання майно ТОВ «Елегант Фарм»(у тому числі папки з документами) представнику стягувача Полевому В.Я.

Як наслідок, майно ТОВ «Елегант-Фарм»( зокрема і папки з документацією) було замкнуно у приміщенні Державного управління матеріально - технічного забезпечення НАН України. Доступу до нього Захарчук В.С. та його помічними не мали.

У зв*язку з ситуацією, яка склалася, 21.04.2008 р. попереднім ліквідатором ТОВ «Елегант-Фарм»Захарчуком В.С. подано до господарського суду м. Києва заяву про дострокове припинення обов*язків ліквідатора ТОВ «Елегант-Фарм», яка обумовлена об*єктивними обставинами (протиправними діями органів державної виконавчої служби) та неможливістю подальшого виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Елегант-Фарм».

Як вбачається з ухвали господарського суду міста Києва у справі № 43/184 від 27.02.2009 р., розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 19.11.2008 р. розгляд справи № 43/184 доручено здійснити судді Хоменку М.Г. Розпорядженням голови господарського суду м.Києва № 01-1/13 від 02.02.2009 р. «Про передачу справ», з метою уникнення затягування строків розгляду, справа №43/184 передана для подальшого розгляду судді Пасько М.В.

Фактично, судове засідання, в якому вирішено питання припинення повноважень Захарчука В.С. як ліквідатора ТОВ «Елегант-Фарм»та призначення ліквідатором ТОВ «Елегант-Фарм»Дяченка С.В. відбулося 27.02.2009 р.

Враховуючи викладене, в період з 21.04.2008 р. по 27.02.2009 р. ( у зв*язку з неможливістю проведення судових засідань суддею Пасько М.В.) питання призначення ліквідатора і виконання ним своїх повноважень не було вирішено. Лише з 27.02.2009 р. Дяченко С.В. приступив до виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Елегант Фарм», визначених статтею 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в тому числі і пред*явлення позовів до третіх осіб про стягнення дебіторської заборгованості.

Передання установчих документів та печатки підприємства банкрута від Захарчука В.С. відбулось 16.03.2009 р. У відповідному акті зазначено, що товарно-транспортні накладні знаходяться в заблокованих приміщеннях і доступу до них не має. Відповідальним за зберігання майна, належного ТОВ «Елегант-Фарм», Полевим В.Я. майно (втому числі папки з документами) передано ліквідатору 21.05.2009 р.

Фактично, лише з вказаного моменту у ліквідатора був доступ до необхідної інформації та документації для пред*явлення позовних вимог до дебіторів.

Враховуючи значний обсяг документації, дебіторів та відсутність матеріально (грошового) забезпечення пред*явити даний позов, як пояснив ліквідатор, видалось лише у вересні 2010 р.

З урахуванням наведеного колегія суддів визнає поважними причини пропущення позовної давності, а тому порушене право позивача підлягає захисту.

Враховуючи, що позивачем наведені поважні причини пропущення позовної давності, суд не приймає до уваги заяву відповідача про застосування строків позовної давності.

Стосовно розгляду справи по суті, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до приписів Господарського кодексу України суб*єкти господарювання на інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконана зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб*єкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб*єкта, а інший суб*єкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статей 525,526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем було порушено положення статей 525,526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського суду України, відповідно до яких зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

Як встановлено судом, і підтверджено документально, відповідач в порушення умов домовленостей за поставлений товар не розрахувався.

На день розгляду справи господарським судом Харківської області заборгованість складає 40272,84 грн.

Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу у розмірі 40272,84 грн. визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно посилання відповідача на зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до приписів п.5 ч.1 ст. 602 Цивільного кодексу України зарахування зустрічних вимог не допускається в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» виконання зобовязань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому розділом ІІІ цього

Закону.

Статтею 31 Закону про банкрутство встановлена черговість задоволення вимог кредиторів банкрута. Постановою господарського суду міста Києва по справі №43/184 від 14.09.2007 р. ТОВ « Елегант Фарм» визнано банкрутом та розпочато ліквідаційну процедуру, отже задоволення кредиторських вимог відбувається у порядку, визначеному Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», т.я. зарахування зустрічних однорідних вимог призведе до виконання зобов*язань боржника банкрута перед кредитором, без дотримання порядку, передбаченого розділом ІІІ Закону про банкрутство. Таким чином, відповідач не позбавлений права звернення до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення заборгованості з позивача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції оскаржуване судове рішення прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального права, у зв*язку з чим апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню; рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2010 р. по справі № 21/177-10 - слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. 99, ст.101, п.2 ч.1 ст.103, п.1, 4 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Елегант-Фарм»задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2010 р. по справі №21/177-10 скасувати та прийняти нове.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конарк Інтелмед» (61166, м.Харків, вул. Серпова, буд. 4, р/р 26004321372001 в Дніпровській філії КБ «Приватбанк», м. Харків, МФО 351533, код ЄДРПОУ 25182226) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю в особі ліквідатора Дяченка Сергія Вікторовича ( код ЄДРПОУ НОМЕР_1, індекс АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в Київському міському відділенні Промінвестбанку, МФО 322250) борг у розмірі 40272, 84 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конарк Інтелмед» (61166, м.Харків, вул. Серпова, буд. 4, р/р 26004321372001 в Дніпровській філії КБ

«Приватбанк», м. Харків, МФО 351533, код ЄДРПОУ 25182226) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю в особі ліквідатора Дяченка Сергія

Вікторовича ( код ЄДРПОУ НОМЕР_1, індекс АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в Київському міському відділенні Промінвестбанку, МФО 322250) державне мито у розмірі 402,73 грн. за позовною заявою, 201,37 грн. за апеляційною скаргою та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

суддя Я.О.Білоусова

суддя О.А.Пуль

Повний текст постанови складено 23.12.2010 р.