Постанова № 13086155, 27.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2010                                                                                           № 31/256

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Ропій Л.М.

суддів:           Гольцова Л.А.

          Рябуха В.І.

за участю секретаря судового засідання           Філоненко М.В.

представників сторін:

позивача: Коваль О.П. (дов. від 17.06.10 б/н);

відповідача: Ульяненко І.Г. (дов. від 15.03.10 б/н),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Т.М.М."

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2010

у справі № 31/256 (Качан Н.І. )

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю

"Харківспецбуд-1"

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю

Фірми "Т.М.М."

про                                                   стягнення заборгованності 109354,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.10 позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Т.М.М.» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківспецбуд-1» заборгованість в сумі 71650 грн., пеню в сумі 23374,57 грн., штраф в сумі 14330 грн., 1093,55 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Скарга мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про виконання позивачем зобов’язань за договором про надання послуг зроблений без повного, всебічного і об’єктивного з’ясування обставин справи, що призвело до порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України. В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що позивач звернувся до суду з даним позовом тільки в червні 2010 року, тобто після спливу строку позовної давності за вимогами про стягнення пені та штрафу, який встановлений ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить частково відмовити у задоволенні апеляційної скарги та стягнути з ТОВ “Фірма Т.М.М.” 94554, 44 грн.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.12.10 №01-23/1/6 у справі № 31/256 змінено склад судової колегії в зв’язку з виробничною необхідністю. Розгляд справи здійснюється судом у наступному складі: Ропій Л.М. – головуючий суддя, судді: Гольцова Л.А., Рябуха В.І.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

В процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (ст. 101 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

27.06.08 між Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківспецбуд-1» (далі-позивач, виконавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Т.М.М.» (далі-відповідач, замовник) було укладено договір про надання послуг № 31/у.

Згідно з п. п. 1.1., 1.2. договору від 27.06.08 № 31/у виконавець зобов’язується, з використанням особистої техніки і механізмів, виконати замовнику послуги, вказані в 1.2. договору, а замовник зобов’язується прийняти виконані послуги і оплатити їх. Виконавець зобов’язується виконати замовнику послуги з використанням РДК – 25.

Відповідно до п. 1.4. вказаного вище договору місце виконання послуг зазначається замовником.

Послуги вважаються виконаними після підписання акта прийому-передачі послуг представниками сторін (п. 1.5. договору від 27.06.08 № 31/у).

В пункті 3.1. договору передбачено, що вартість роботи техніки (механізмів) виконавця визначається сторонами із розрахунку вартості однієї машино/зміни крана РДК-25 - 1200 грн., з урахуванням ПДВ – 200, 00 грн.. Загальна вартість послуг виконавця, складає сукупність вартості часу, відпрацьованого технікою виконавця на об’єктах замовника. У випадку відмови замовника від підписання акта прийому-передачу послуг, об’єм відпрацьованого часу визначається із фактично відпрацьованого часу, визначеного згідно внутрішньому обліку виконавця. Орієнтовна вартість робіт визначалася сторонами за договором та складає 288000 грн. Вартість доставки в обидва кінці – 5000 грн., з урахуванням ПДВ – 500 грн.

До початку виконання робіт відповідач перераховує на поточний рахунок позивача передплату за роботу крана РДК-25 в сумі 20 000 грн., з урахуванням ПДВ. Сума, що залишилась, сплачується замовником на поточний рахунок виконавця на протязі 5 банківських днів, після підписання акта прийому-передачі послуг. Доставка сплачується відповідно до виставлених рахунків (п. 3.2. договору від 27.06.08 № 31/у).

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов’язковим до виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору виконав роботи, що підтверджується актами приймання виконаних робіт: акт за липень 2008 року на суму 16800 грн., за серпень 2008 року на суму 24000 грн., за вересень 2008 року на суму 26400 грн., за жовтень 2008 року на суму 20850 грн., за листопад 2008 року на суму 3600 грн. Зазначені вище акти підписані обома сторонами та скріплені печатками сторін.

Загальна вартість виконаних робіт складає 91650, 00 грн.

На вимогу суду в судовому засіданні 17.11.10 позивач надав копії рапортів про роботу крана РДК 25 на об’єкті за адресою: м. Харків, вул.. Котлова, 181. Дані рапорти також були підписані представниками відповідача.

Згідно банківської виписки, яка знаходиться в матеріалах справи відповідачем на рахунок позивача було перераховано 20000 грн. попередньої оплати.

Отже, розмір заборгованості за виконані позивачем роботи відповідно до договору складає 71650, 00 грн.

В порушення умов договору відповідач за надані послуги не розрахувався. Тому вимога позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 71650, 00 грн. підлягає задоволенню.

Представником відповідача було заявлено клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи.

Позивач просить вказане вище клопотання залишити без задоволення, оскільки акти прийому виконаних робіт підписані відповідачем без зауважень і тому сумніви, щодо об’ємів виконаних робіт не мають ніяких правових підстав.

Колегія суддів відхилила клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи, оскільки судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 р. N 01-8/2651 "Про деякі питання призначення судових експертиз").

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.10.10 у справі № 67/45-10 за позовом ТОВ Фірми “Т.М.М.” до ТОВ “Харківспецбуд-1” про визнання недійсним договору в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.11.10 у справі № 67/45-10 вказане вище рішення Господарського суду Харківської області залишено без змін.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши надані розрахунки пені та штрафу, колегія суддів приходить до висновку про відмову в цій частині позову з огляду на наступне.

Пунктом 4.1. договору від 27.06.08 № 31/у встановлено, що за порушення строку оплати послуг, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми договору за кожний день прострочення платежу

При простроченні платежу на строк більш десяти календарних днів, замовник, додатково до пені, сплачує виконавцю штраф в розмірі 20% від вартості виконаних послуг (п. 4.3. договору від 27.06.08 № 31/у).

Виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

В ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

В статті 61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 258 Цивільного кодекс України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частинами 1, 5 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся з позовом про стягнення пені та штрафу тільки в червні 2010 року, тобто після спливу строку позовної давності, який встановлений ч. 2 п. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України.

Відмовляючи в позові в частині стягнення пені та штрафу, колегія суддів враховує, що відповідач не був присутнім в судовому засіданні 09.09.10, в клопотанні про зупинення провадження у справі було відмовлено.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.10 у справі №31/256 підлягає зміні в частині стягнення пені та штрафу.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Т.М.М.» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.10 у справі №31/256 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

“Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми “Т.М.М.” (03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-б, код ЄДРПОУ 14073675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Харківспецбуд-1”(61000, м. Харків ГСП, вул. Велозаводська 2/5, код ЄДРПОУ 33815888) 71650 (сімдесят одна тисяча шістсот п’ятдесят) грн. заборгованості, 716 (сімсот шістнадцять) грн. 50 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити”.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Харківспецбуд-1”(61000, м. Харків ГСП, вул. Велозаводська 2/5, код ЄДРПОУ 33815888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми “Т.М.М.” (03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-б, код ЄДРПОУ 14073675) 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 52 коп. витрат, пов’язаних з відшкодуванням державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва .

5.Матеріали справи №31/256 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      Ропій Л.М.

Судді                                                                                          Гольцова Л.А.

                                                                                          Рябуха В.І.

28.12.10 (відправлено)