Рішення № 13086109, 23.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2010 р. Справа № 67/156-10

вх. № 10058/6-67

Суддя господарського суду Буракова А.М.

при секретарі судовогозасідання Голуб В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Кобилянський О.О. за дов. від 04.06.2010 року,

відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс", м. Синельникове

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3., м. Харків

про стягнення 3380,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантіс", м. Синельникове (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3., м. Харків про стягнення 3380,13 грн. В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов"язань за договором № 22/х від 01.01.2009 року, з урахування чого просить суд стягнути з відповідача заявлену суму позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 листопада 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 08 грудня 2010 року о 10:15.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 23.12.2010 року представник позивача нада супровідним листом (вх.32959) витребувані судом документи.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні на заявлених позовних вимогах наполягає у повному обсязі та просить суд задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з"явився, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, судом встановлено наступне.

01.01.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантіс", м. Синельникове (позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, м. Харків (відповідачем) було укладено договір поставки №22/Х.

Відповідно до п.1.1. Договору, постачальник зобов"язується у зумовлені строки передавати (поставляти) у власність покупця алкогольну продукцію (товар), а покупець зобов"язується приймати вказаний товар у власність та сплачувати за нього зумовлену договором грошову суму.

п.1.2. Договору передбачено, найменування та ціна товару визначається на піставі специфікації.

Згідно п.2.2. Договору, поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих постачальником до виконання Замовлень покупця.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 4166,61 грн., про що свідчить видаткова накладна №5582 від 30.04.09 року на суму 2870,87 грн., № 5594 від 30.04.2009 року на суму 1295,74 грн., які скріплені печатками юридичних осіб та підписами уповноважених представників сторін.

П. 6.2. Договору, передбачено, покупець зобов"язаний оплатити поставлений товар протягом 14 календарних днів з моменту передання товару Покупцю.

Згідно, п. 6.3. Договору, Оплата за поставлений товар здійснюється покупцем у гривнях шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач товар прийняв, проте за нього не розрахувався, з урахуванням чого виникла заборгованість в сумі 3380,13 грн., про що також свідчить акт звірки зваємних розрахунків підписаний обома сторонами та скріплений печатками юридичних осіб. (а.с.24)

П.8.1. Договору, передбачено, сторони за невиконання або неналежне виконання даного Договору, несуть відповідальність відповідно до умов даного договору та чинного законодавства.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Судом встановлено, що відповідач отримав вищенаведений товар, що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача та печаткою підприємства відповідача. Крім того, відповідач не спростував той факт, що він не отримував товар.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом п.2.2.1. Договору передбачено обов`язок відповідача сплачувати поставлені позивачем товари в порядку, визначеному даним договором, та у відповідності з виставленим позивачем рахунком на оплату.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення заборгованості в сумі 3380,13 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити поністю.

Сягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1, реєстраційний номер фізичної особи -підприємця ЄДР НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" (52500, Дніпропетровська обл., м.Синельникове, вул.Космічна,1, ІПН 300129304125, ЄДРПОУ 30012937, п/р 26003900696682 ДФ "ПУМБ", МФО 305813) суму основного боргу в сумі 3380,13 грн., державного мита в сумі 102,00 грн., витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" (52500, Дніпропетровська обл., м.Синельникове, вул.Космічна,1, ІПН 300129304125, ЄДРПОУ 30012937, п/р 26003900696682 ДФ "ПУМБ", МФО 305813) на користь Державного бюджету України (одержувач - Управління Державного Казначейства у м. Харкові, код одержувача - 24134490, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства України у Харківській обл., МФО банку одержувача - 851011, номер рахунку - 31219264700002, код бюджетної класифікації - 22050003) 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя Буракова А.М.

Повний текст рішення по справі 67/156-10 складено та підписано 27.12.2010 року.