Рішення № 13086039, 23.12.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2010 р.Справа № 3/107-1911 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Турецького І.М.

Розглянув справу

за позовом: Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Шашкевича, 3 (код ЄДРПОУ 34905631)

до відповідача: Загальноосвітньої школи I-III ступенів смт. Товсте,вул.. Шкільна, 2, смт. Товсте, Заліщицького району, Тернопільської області (код ЄДРПОУ 24625118)

про відшкодування збитків в сумі 1755,81 грн. завданих державі внаслідок самовільного водокористування

за участю представників сторін:

від позивача:                     Мазур Т.В. –головний спеціаліст - юрисконсульт юридичного сектору, довіреність № 1-1/3228 від 22.12.2009р.           

від відповідача:           не з‘явився

Суть справи:

Державна екологічна інспекція у Тернопільській області звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Загальноосвітньої школи I-III ступенів смт. Товсте про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування в сумі 1755 грн. 81 коп.

          Судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався. Явку в судове засідання свого представника не забезпечив, хоча про дату , час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином , про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 15.12.2010р. , в тому числі в порядку передбаченому ст.64 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75 та пунктом 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482, письмового відзиву на позовну заяву суду не надав.

Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, а тому суд прийшов до висновку , що справу слід розглядати без участі представника відповідача, за наявними у ній матеріалами, в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 16.12.2010р. розгляд справи №3/107-1911 , в порядку ст. 77 ГПК України , відкладався на 23 грудня 2010 року на 12 год. 20 хв.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивачу , роз’яснено його процесуальні права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку ст.. 81-1 ГПК України не здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, вислухавши представника позивача , суд встановив наступне:

07 травня 2008 року спеціалістами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області проведено перевірку на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства , згідно якої встановлено, що водопостачання загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів смт. Товсте здійснюється із власної свердловини , при цьому в порушення вимог законодавства спеціальне водокористування здійснюється за відсутності відповідного дозволу.

Даний факт порушення підтверджується актом перевірки дотримання природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, який підписаний представниками сторін без заперечень; протоколом про адміністративне правопорушення Державної екологічної інспекції у Тернопільській області від 07.05.2008р. за №000613; постановою про накладення адміністративного стягнення Державної екологічної інспекції у Тернопільській області від 07.05.2008р. за №000613.

Відповідачем самовільно здійснено забір 1662 76 куб. м. підземних вод за період з 17.10.2006р. по 06.05.2008р. на суму 1755 грн. 81 коп. , що підтверджується розрахунками позивача.

Відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Водного кодексу України, усі води підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій.

Стаття 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" , передбачає використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями повинно здійснюватись із додержанням обов’язкових екологічних норм.

Як передбачено п. 9 ст. 44 Водного кодексу України, користувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. У випадку використання води водних об'єктів загальнодержавного значення, дозвіл на спеціальне водокористування видається державними органами охорони навколишнього природного середовища (ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України. Особи, які винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування несуть відповідальність за порушення водного законодавства (п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України).

Пунктом “з” частини 2 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України –підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення водного законодавства, не звільняє винних від збору на спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов’язку відшкодування збитків. Завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної відповідачем навколишньому природному середовищу, в результаті його неправомірних дій, а саме внаслідок самовільного забору води за відсутності на те відповідного дозволу, здійснено за період з 17.10.2006р. по 06.05.2008р. відповідно до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв , порушення правил їх експлуатації», затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001р. №290 , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 18.01.2002р. за №44/6332.

З метою досудового врегулювання спору, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області пред‘явлено претензію від 02.10.2008р. за №1-1/2448 до відповідача про добровільне відшкодування збитків на суму 1755 грн. 81 коп. Проте, вказана претензія відповідачем залишена без задоволення.

Оцінивши представлені документальні докази, господарський суд Тернопільської області прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача щодо відшкодування збитків в сумі 1755 грн. 81 коп. завданих державі внаслідок самовільного водокористування, документально обґрунтовані і підлягають до задоволення.

Відповідно п. 49 ст. 6, п. 7 ст. 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2010 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2010 році є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховуються до місцевих бюджетів згідно із статтею 46 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судові витрати , в порядку ст. 49 ГПК України, покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, Водним кодексом України , Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Загальноосвітньої школи I-III ступенів смт. Товсте,вул.. Шкільна, 2, смт. Товсте, Заліщицького району, Тернопільської області ( код ЄДРПОУ 24625118) :

-          в дохід місцевого бюджету Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області на р/р 33111331700162, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 23588792 в УДК України у Заліщицькому районі , МФО 838012 –1755 грн. 81 коп. збитків,

-          в дохід Державного бюджету України 102 грн. 00 коп. державного мита,

-          в дохід Державного бюджету України 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати накази.

3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 24 грудня 2010 року, через місцевий господарський суд.

4. Рішення направити сторонам по справі .

Суддя                                                                                          І.М. Турецький