Рішення № 13085361, 09.12.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" грудня 2010 р. Справа № 12/079-10

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого: судді Дьоміної С.Ю.

секретар: Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “КреМікс”

до товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена Брама»

про стягнення заборгованості у розмірі 58 479,54 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Пінтійська Н.І.- представник (довіреність від 08.01.2009 року);

від відповідача: не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “КреМікс” (далі –позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена Брама»(далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 58 479,54 грн.

В обгрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору поставки № 310 від 30.12.2009 року (далі –договір), згідно з яким позивач взяв на себе зобов’язання виготовити і поставити відповідачу замінники молочних кормів, премікси, білково-вітамінні добавки (далі –товар), а відповідач зобов’язувався прийняти та оплатити товар.

Позивач передав відповідачу товар згідно з видатковою накладною № РН-0000398 від 01.03.2010 року на суму 96 221,00 грн.

Відповідач оплатив зазначений товар частково, а саме в сумі 45 221,00 грн.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 51 000,00 грн. основного боргу, 1 785,00 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, три проценти річних у розмірі 938,96 грн. та 4 755,58 грн. пені.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 02.11.2010 року, справу призначено до розгляду 18 листопада 2010 року.

18 листопада 2010 року відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, витребуваних ухвалою суду документів не надав.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 09 грудня 2010 року.

15 листопада 2010 року на адресу суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з якою місцезнаходженням відповідача є: вул. Чапаєва, 42, село Право Жовтня, Згурівський район, Київська область, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

09 грудня 2010 року представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення йому поштових відправлень, долучених до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, вважав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

30 грудня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю “КреМікс” (далі –постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Зелена Брама»(далі - покупець) було укладено договір поставки № 310 (далі –договір), згідно з яким постачальник (далі –позивач) взяв на себе зобов’язання виготовити і поставити відповідачу замінники молочних кормів, премікси, білково-вітамінні добавки (далі –товар), а покупець (далі –відповідач) зобов’язувався прийняти та оплатити товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5.1. договору, оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника протягом 10 (десяти) календарних днів з дня поставки товару.

Відповідач прийняв товар, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000398 від 01.03.2010 року, а також довіреністю № 98 від 01.03.2010 року, виданою відповідачем уповноваженій особі для отримання товару у позивача.

Відповідач оплатив товар частково, а саме в сумі 45 221,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити товар у повному обсязі до 11 березня 2010 року.

Позивач звертався до відповідача з вимогою оплатити заборгованість (вимога №28/04 від 28.04.2010 року). Разом з тим, відповідач борг не оплатив.

Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином, позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 51 000,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 4 755,58 грн., 1 785,00 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, три проценти річних у розмірі 938,96 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

П. 7.4. договору передбачено, що за кожний день прострочення платежу понад строк, передбачений п. 5.1. договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення.

Враховуючи наступні періоди, розміри заборгованості, а також розміри облікових ставок НБУ:

з 12.03. до 31.03. (20 днів прострочення), розмір заборгованості становив 96 221,00 грн., а облікова ставка НБУ становила 10,25% (Постанова НБУ № 468 від 10.08.09р.);

з 01.04. до 19.04. (19 днів прострочення), розмір заборгованості становив 76 000,00 грн., а облікова ставка НБУ становила 10,25% (Постанова НБУ № 468 від 10.08.09р.);

з 20.04. до 28.05. (39 днів прострочення), розмір заборгованості становив 61 000,00 грн., а облікова ставка НБУ становила 10,25% (Постанова НБУ № 468 від 10.08.09р.);

з 29.05. до 07.06. (10 днів прострочення), розмір заборгованості становив 51 000,00 грн., а облікова ставка НБУ становила 10,25% (Постанова НБУ № 468 від 10.08.09р.);

з 08.06. до 07.07. (30 днів прострочення), розмір заборгованості становив 51 000,00 грн., а облікова ставка НБУ становила 9,5% (Постанова НБУ № 259 від 07.06.10р.);

з 08.07. до 09.08. (33 дні прострочення), розмір заборгованості становив 51 000,00 грн., а облікова ставка НБУ становила 8,5% (Постанова НБУ № 320 від 07.07.10р.);

з 10.08. до 08.09. (30 днів прострочення), розмір заборгованості становив 51 000,00 грн., а облікова ставка НБУ становила 7,75% (Постанова НБУ № 377 від 09.08.10р.), то пеня становить 5 744,47 грн. (за розрахунком суду).

Беручи до уваги те, що позивачем пеня визначена в сумі 4 755,58 грн., стягненню підлягає пеня в розмірі, визначеному позивачем.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що індекс інфляції становив: у березні-100,9% (УК №64 від 08.04.10р.), квітні-99,7% (УК №83 від 08.05.10р.), травні –99,4% (УК №102 від 08.06.2010р.), червні –99,6% (УК №123 від 08.07.2010р.), липні –99,8% (УК №146 від 10.08.2010р.), серпні –101,2% (УК №165 від 08.09.2010р.), вересні –102,9% (УК №187 від 08.10.2010р.), а також вищевказані розміри заборгованості, сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у період з 12.03.2010 року до 08.09.2010 року становить 2 974,74 грн. (за розрахунком суду).

Оскільки сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, визначена позивачем у сумі 1 785,00 грн., стягненню підлягає сума у розмірі, визначеному позивачем.

Враховуючи, що з 12.03. до 31.03. (20 днів прострочення) розмір заборгованості становив 96 221,00 грн.;

З 01.04. до 19.04. (19 днів прострочення) розмір заборгованості становив 76 000,00 грн.;

З 20.04. до 28.05. (39 днів прострочення) розмір заборгованості становив 61 000,00 грн.;

З 29.05. до 08.09. (103 дні прострочення) розмір заборгованості становив 51 000,00 грн., то три проценти річних за вищевказаний період становлять 904,14 грн. (за розрахунком суду).

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 265, ч. 6 ст. 231, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, ч. ч. 2, 5 ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю “КреМікс” до товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена Брама»задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена Брама»(вул. Чапаєва, 42, село Право Жовтня, Згурівський район, Київська область, 07651, ідентифікаційний код 32301440) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “КреМікс” (вул. Колгоспна, 51, село Піщане, Кременчуцький район, Полтавська обл., 39701, код 30748505) 51 000,00 грн. (п’ятдесят одну тисячу грн. 00 коп.) основного боргу; суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 1 785,00 грн. (одна тисяча сімсот вісімдесят п’ять грн. 00 коп.); пеню у розмірі 4 755,58 грн. (чотири тисячі сімсот п’ятдесят п’ять грн. 58 коп.); три проценти річних у розмірі 904,14 грн. (дев’ятсот чотири грн. 14 коп.); 600,00 грн. (шістсот грн. 00 коп.) витрат на сплату державного мита; 235,86 грн. (двісті тридцять п’ять грн. 86 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Ю. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 14.12.2010 року.

Суддя Дьоміна С.Ю.