Рішення № 13085352, 07.12.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2010 р. Справа № 10/206-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/206-10

за позовом закритого акціонерного товариства «Переяслав-Хмельницький хлібозавод», м. Переяслав-Хмельницький

до державного підприємства «Білоцерківський військовий торг»,

м. Біла Церква

про стягнення 47698,98 грн.

Представники:

від позивача: Доморацький С.В. - довіреність № 1 від 01.11.2010 р.;

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Переяслав-Хмельницький хлібозавод»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до державного підприємства «Білоцерківський військовий торг»(далі-відповідач) про стягнення з останнього 47698,98 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу хліба та хлібобулочних виробів № 7/43 від 06.02.2008 р. щодо оплати поставленого позивачем товару, у зв’язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у сумі 30422,15 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 3641,18 грн. 3 % річних та 13635,65 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 27.09.2010 р. порушено провадження у справі № 10/206-10 та призначено її до розгляду на 12.10.2010 р.

Проте, у зв’язку із хворобою судді Привалова А.І., розгляд справи, призначений на 12.10.2010 р., не відбувся, у зв’язку з чим ухвалою суду від 12.10.2010 р. розгляд справи призначений на 02.11.2010 р.

В судовому засіданні 02.11.2010 р. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, проте через загальний відділ господарського суду від останнього надійшло клопотання № 1360 від 01.11.2010 р. про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неможливістю надання витребуваних документів, в тому числі відзиву на позов.

Ухвалою суду від 02.11.2010 р. розгляд справи було відкладено.

Представник позивача в судове засідання 23.11.2010 р. не з’явився, проте через загальний відділ господарського суду останнім надані товарно-транспортні накладні, як доказ поставки товару відповідачу.

В судовому засіданні 23.11.2010 р. представником відповідача надано суду відзив на позовну заяву № 1453 від 23.11.2010 р., в якому останній визнає заборгованість у сумі 30422,15 грн., проте заперечує щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.

Ухвалою суду від 23.11.2010 р. на підставі поданого відповідачем, в порядку ст. 69 ГПК України, клопотання продовжено строк вирішення спору у справі № 10/206-10, а розгляд справи, у зв’язку з неявкою в судове засідання представника позивача, відкладено.

В судовому засіданні 07.12.2010 р. представником позивача надано суду заяву б/н від 07.12.2010 р., в якій останній відмовляється від вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат і 3 % річних та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 30422,15 грн.

В судовому засіданні суд, розглянувши заяву та визнавши, що вона не суперечить вимогам чинного законодавства, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, роз’яснивши наслідки відмови від інфляційних втрат та 3 % річних приймає зазначену заяву.

Отже, судом розглядаються вимоги щодо стягнення з відповідача 30422,15 грн. заборгованості.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, проте через загальний відділ господарського суду від останнього надійшло клопотання № 1535 від 06.12.2010 р. про відкладення розгляду справи, у зв’язку із неможливістю прибуття в судове засідання його повноважного представника.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, та наявність в матеріалах справи відзиву, поданого відповідачем в обґрунтування своїх заперечень, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

06.02.2008 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір № 7/43, відповідно до умов п. 1.1 якого продавець передає, а покупець купляє на умовах договору хліб чи хлібобулочні вироби.

Розділом 5 договору «Термін дії договору»між сторонами погоджено, що він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2008 р., а в частині виконання сторонами взятих на себе зобов’язань - до повного розрахунку. Договір може бути пролонговано за згодою сторін, про що сторони укладають відповідну додаткову угоду чи новий договір.

З наявних товарно-транспортних накладних вбачається, що поставка товару позивачем відбувалась у 2010 р., проте договором передбачено, що він діє до 31.12.2008 р. Додаткових угод щодо пролонгації його дії між сторонами не укладалось, а поведінка юридичних осіб засвідчує факт існування між ними господарських правовідносин, а отже суд дійшов висновку, що дії сторін можна розцінювати, як поставку товару, яка відбулась між сторонами поза межами договору.

Отже, позивачем на підставі товарно-транспортних накладних, за період з 01.03.2010 р. по 17.03.2010 р. поставлено товар, всього на загальну суму 48165,43 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Вартість поставленого позивачем, на підставі товарно-транспортних накладних товару, сплачена відповідачем частково.

За своєю правовою природою угода, яка відбулася між позивачем та відповідачем, є договором поставки, укладений у спрощений спосіб.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

14.06.2010 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 141, в якій вимагає від відповідача сплатити суму заборгованості.

Проте, вартість товару у сумі 30422,15 грн. залишена відповідачем не сплаченою.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача щодо оплати поставленого позивачем на підставі товарно-транспортних накладних товару у сумі 30422,15 грн. на час прийняття рішення не сплачена, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 30422,15 грн. підлягає задоволенню, а в частині стягнення 3641,18 грн. 3 % річних та 13635,65 грн. інфляційних втрат провадження у справі підлягає припиненню, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Керуючись ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 44, 49, 78, 80 (п. 4), 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства «Білоцерківський військовий торг»(09113, Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, 17; код ЄДРПОУ 08358735) на користь закритого акціонерного товариства «Переяслав-Хмельницький хлібозавод»(08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Грушевського, 61; код ЄДРПОУ 32020232) 30422,15 грн. заборгованості, а також судові витрати: 304,22 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат по сплаті за інформаційно - технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 3641,18 грн. 3 % річних та 13635,65 грн. інфляційних втрат припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.І. Привалов

Повне рішення складено - 15.12.2010 р.