Рішення № 13085338, 22.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/46622.12.10 За позовом Державного унітарного підприємства «Україна гастрольна»

до Міністерства культури і туризму України

про стягнення 403378,00 грн.,

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивачаТроценко М.М. (дов. № 02/11 від 19.11.2010р.)

Ступак І.І. голова комісії з припинення діяльності наказ №2/а від 26.03.10

Від відповідача Старостенко С.А. дов. №1090/11/13-10 Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 22.12.10р. оголошено вступну ат резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Державне унітарного підприємства «Україна гастрольна»(далі по тексту - позивач) звернулося з позовною заявою до Господарського суду міста Києва до Міністерства культури і туризму України (далі по тексту - відповідач) про стягнення 403378,00 грн. за надані послуги по підготовці та проведенню загальнодержавних культурно-мистецьких акцій, проведення яких відповідач здійснив підставі наказів №1060/0/16-09 від 27.11.2009р., №1112/0/16-09 від 09.12.2009р., №1176/0/16-09 від 18.12.2009р. за рахунок коштів Державного бюджету України на виконання вказаних наказів та за дорученням відповідача, який гарантував повну оплату вказаних загальнодержавних заходів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/466, розгляд справи призначено на 22.12.2010 року.

В судовому засіданні 22.12.2010 р. представником Позивача було надано усні пояснення по суті справи. Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві та просить суд задовольнити позов. В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що ним було виконано зобов’язання належним чином, однак відповідач в порушення зобов’язань оплату за державним замовленням не здійснив. Про фактичне проведення загальнодержавних культурно-мистецьких закладів свідчать повідомлення в мережі Інтернет.

Представник Відповідача надав усні та письмові пояснення по суті позовних вимог, представник відповідача підтвердив фактичне проведення загальнодержавних культурно-мистецьких закладів на виконання наказів відповідача та за його дорученням, оплату за проведені акції відповідачем не було здійснено у повному обсязі, в зв’язку з тим, що відповідачеві не надійшло бюджетне фінансування вчасно, а отже воно не було використано у 2009 році, а тому кошти повернуті Державному казначейству України, а в 2010 році вказані кошти не були виділені.

Розглянувши подані Позивачем матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Міністерством культури і туризму України (далі –Відповідача) було видано три накази №1060/0/16-09 від 27.11.2009р., №1112/0/16-09 від 09.12.2009р., №1176/0/16-09 від 18.12.2009р. про підготовку та проведення трьох загальнодержавних культурно-мистецьких заходів. У листопаді-грудні 2009р. Державним унітарним підприємством «Україна гастрольна»(далі –Позивач) за вказаними наказами було здійснено підготовку та проведено три загальнодержавних культурно-мистецьких заходів, на підтвердження чого Відповідачем підписано три творчих звіти.

Крім того, позивачем до матеріалів справи надано докази фактичного проведення цих заходів у вигляді повідомлень ЗМІ (інтернет-видань) про проведення вказаних заходів.

Однак Відповідач не здійснив повного фінансування вказаних заходів, в зв’язку з чим утворилась заборгованість в сумі 403377,00 грн.

Представник Відповідача надав усні пояснення по суті позовних вимог, представник відповідача підтвердив фактичне проведення загальнодержавних культурно-мистецьких закладів на виконання наказів відповідача та за його дорученням, оплату за проведені акції відповідачем не було здійснено у повному обсязі, в зв’язку з тим, що відповідачеві не надійшло бюджетне фінансування вчасно, а отже воно не було використано у 2009 році, а тому кошти повернуті Державному казначейству України, а в 2010 році вказані кошти не були виділені для оплати зобов’язань, що виникли у 2009 році.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 22 Господарського кодексу України Позивач є суб’єктом господарювання державного сектора економіки, тобто утворене на основі лише державної власності, що забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність такого суб’єкта.

Позивач відповідно до статуту є унітарним державним комерційним підприємством, що утворене компетентним органом державної влади (Міністерством культури і туризму України) в розпорядчому порядку і входить до сфери його управління.

Відповідно до ч.1 ст. 75 ГК України державне комерційне підприємство зобов’язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення.

Відповідно до ч.4 ст.11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади.

Відповідно до п.1 Положення про Міністерство культури і туризму України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. №1566, Міністерство культури і туризму України (далі -Мінкультури) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.7 вказано Положення Мінкультури видає у межах свої повноважень та відповідно до законодавства накази, організовує і контролює їх виконання.

У випадках, передбачених законодавством, рішення Мінкультури, прийняті в межах його повноважень, є обов’язкові для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Саме тому, в листопаді-грудні 2009р. Позивачем на виконання наказів Відповідача було підготовлено та проведено три культурно-мистецьких заходи.

Відповідно до наказів Міністерства культури і туризму України (зокрема п.3) наказано правлінню фінансування, обліку та звітності здійснити перерахування коштів на реєстраційних рахунок Позивача після проведення заходів і подання звітних документів.

Зазначені заходи були повністю здійснені Позивачем, про що свідчать підписані творчі звіти, а також надані до матеріалів справи докази фактичного проведення передбачених наказами заходів.

Однак, Відповідач, всупереч вимогам наказів, не здійснив фінансування вказаних заходів.

В матеріалах справи наявні докази звернення позивача з претензією до відповідача з вимогою щодо оплати проведених заходів (лист № 21 від 01.04.10р., № 55 від 19.10.10р., № 53 від 21.09.10р.), на які від відповідача надійшла тільки одна відповідь, а саме на вимогу № 21 від 01.04.10р., відповідно до якої відповідач повідомляв, що розглядає можливість погашення своєї заборгованості у 2010 році.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватись належним чином. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, що передбачено ст. 525 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (в нашому випадку –сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 194 ГК України господарське зобов’язання має виконуватись належним чином. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського процесу.

Виходячи з наведеного, зобов’язання щодо оплати наданих послуг на виконання державного замовлення (державного контракту) підлягають обов’язковому виконання, а повернення коштів, не використаних в межах Бюджетного року відповідачем, не звільняє його від обов’язку щодо оплати наданих послуг, деякі з яких відповідно до наказів відповідача мали бути профінансовані наперед у розмірі 75% від затвердженого кошторису.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 403378,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 22,75, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 525, 526,530 Цивільного кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Міністерства культури і туризму України (м. Київ, вул. І.Франка, 19, р/р 90713180000001 в Державному казначействі України, МФО 820172, код ЄДРПОУ 00013334, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Державного унітарного підприємства «Україна гастрольна»( м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 50-52, р/р 37129007004057 у ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 33833535, ІПН 338335326591) 403378 (чотириста три тисячі триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. заборгованості, 4033 (чотири тисячі тридцять три) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко Рішення підписано 27.12.10р.