Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 6/53816.12.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромпоставка”
До Товариства з обмеженою відповідальністю “Холдингова компанія “Укрінвестбуд”
Про розірвання угоди про пайову участь у будівництві, звільнення від відповідальності
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
від позивача Муравський С.П. (за дов.)
від відповідача не з’явились
Обставини справи:
До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю “Укрпромпоставка” до товариства з обмеженою відповідальністю “Холдингова компанія “Укрінвестбуд” про розірвання угоди № У-01 від 19.04.2005 р. “Про пайову (дольову) участь у будівництві”, повернення всієї передпроектної та іншої документації, що передавалась відповідачу до укладення спірної угоди, звільнення позивача від будь-якої відповідальності по зобов'язаннях відповідача перед фізичними та юридичними особами по договорах, що були укладені на виконання умов спірної угоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані зобов’язання за угодою № У-01 від 19.04.2005 р. “Про пайову (дольову) участь у будівництві”.
Ухвалою суду від 18.11.2010 р. порушено провадження у справі № 6/538, розгляд справи призначено на 06.12.2010 р..
У судовому засіданні відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, зазначивши що підставою невиконання є фінансова криза.
Розгляд справи було відкладено на 16.12.2010 р..
Позивачем подано заяву про відмову від позову в частині вимог про повернення всієї передпроектної та іншої документації, що передавалась відповідачу до укладення спірної угоди.
Суд вважає за необхідне прийняти відмову від позову в частині вимог про повернення всієї передпроектної та іншої документації, що передавалась відповідачу до укладення спірної угоди та припинити провадження в цій частині на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України. Процесуальні наслідки вказаної дії позивачу судом роз’яснені.
Відповідач представника в судове засідання не направив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
19.04.2005 р між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромпоставка»(замовником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Укрінвестбуд» (пайовиком) було укладено угоду №У-01 про пайову (дольову) участь у будівництві (далі –Договір).
Предметом Договору сторони визначили пайову (дольову) участь пайовика у спорудженні житлового будинку в Подільському районі міста Києва по вул. Захарівській, 3 (далі –Об’єкт), а саме: замовник передав, а пайовик прийняв на себе функції замовника в частині забезпечення будівництва, введення його в експлуатацію та зобов'язався передати у власність замовника не менше 11 % загальної площі Об'єкту (пункт 2.2. Договору).
Відповідно до п. 4.2 Договору пайовик зобов'язувався виконати всі роботи по підготовчо-організаційному етапу будівництва Об'єкту з одержанням всіх погоджень та дозволів, технічних умов, архітектурно-планувальних завдань, проектно-кошторисної документації, експертизи, а також всі інші роботи, необхідні для будівництва та введення об'єкту в експлуатацію; узгодити із замовником завдання на проектування на стадії «Передпроектні пропозиції»та на стадії «Проект»; узгодити (до затвердження) із замовником проектно-кошторисну документацію; затвердити документацію на стадії «Проект»; визначити за згодою замовника генерального проектувальника та генерального підрядника та забезпечити під час будівництва відповідність вартості та якості виконуваних будівельно-монтажних робіт проектній та кошторисній документації.
Розділом 5 Договору було визначено терміни виконання будівельно-монтажних робіт по спорудженню Об’єкту та введення його в експлуатацію: початок підготовчих робіт - 2-й квартал 2005 року; завершення підготовчих робіт - 4-й квартал 2005 року; початок будівництва - 1 - квартал 2006 року; завершення будівництва - 3-й квартал 2007 року, введення Об'єкту в експлуатацію - 3-й квартал 2007 року.
Відповідно до п. 8.3 Договору одностороння відмова від виконання Договору, та одностороння зміна, розірвання Договору не допускаються.
Відповідно до вимог п.п. 4.1 та 2.2 Договору замовник передав пайовику документацію, необхідну для будівництва Об'єкта (включаючи документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку та право користування нею), та надав будівельний майданчик (фронт робіт).
Судом встановлено, що пайовик своїх зобов'язань за Договором не виконав, що підтверджується його поясненнями та доказами, наданими в матеріали справи.
Таким чином, станом на день розгляду справи пайовик обов’язки, покладені на нього Договором, не виконав.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Факт невиконання відповідачем зобов’язань за Договором належним чином доведений, документально підтверджений.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору , допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки порушення виконання зобов’язання відповідачем є істотним в розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України, суд вважає позовні вимоги про розірвання Договору обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Твердження позивача про невиконання ним зобов’язань через фінансову кризу не приймаються судом до уваги, оскільки ані умовами Договору, ані чинним законодавством пайовику не надано право на порушення строків через настання фінансової кризи.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способом захисту цивільних прав та інтересів відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 ГК України, якою визначено також способи захисту суб’єктом господарювання та споживачем своїх прав і законних інтересів.
Звертаючись до суду позивач самостійно обирає спосіб захисту, передбачений ст. 16 Цивільного кодексу України, який повинен бути спрямований на реальне відновлення порушених прав позивача.
Законом в даному випадку не передбачено такого способу захисту прав, звільнення його від відповідальності.
Звільнення від відповідальності може мати місце при розгляді вимог про застосування відповідальності і носити процесуальний характер у формі рішення суду. Тобто звільнення від відповідальності не має абстрактного характеру, а повинно бути пов’язано з певними обставинами.
В силу статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації звертаються до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Тобто вимога з якою позивач звертається до суду повинна кореспондуватися з наведеними підставами звернення до суду, тобто носити характер захисту порушених прав.
Доведення факту порушення прав, відповідно до ст. 33 ГПК України, покладається на позивача. Вважаючи свої права порушеними та обираючи спосіб їх захисту, позивач визначає особу відповідача, до якої спрямовані вимоги.
У той же час, звернення до суду має на меті захист порушеного права.
Вимога звільненити позивача від будь-якої відповідальності по зобов'язаннях відповідача перед фізичними та юридичними особами по договорах, що були укладені на виконання Договору, пов’язана зі спонуканням не вчиняти дії в майбутньому, а тому не носить характеру захисту порушених прав, що є необхідною умовою для можливості захисту останніх в судовому порядку.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині розірвання угоди № У-01 про пайову (дольову) участь у будівництві від 19.04.2005 р..
У задоволенні вимоги про звільнення ТОВ «Укрпромпоставка»від будь - якої відповідальності по зобов'язаннях ТОВ «Холдингова компанія «Укрінвестбуд» перед фізичними та юридичними особами по договорах, що були укладені на виконання умов Угоди судом відмовлено через відсутність порушених прав.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Розірвати договір № У-01 від 19.04.2005 р. про пайову (дольову) участь у будівництві, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромпоставка»та товариством з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Укрінвестбуд».
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Укрінвестбуд»(01001, м. Київ, пров. Михайлівський, 20, кв. 2, код 33406787) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромпоставка»(03151, м. Київ, вул. Дніпропетровська, 22, код 32587338) 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Припинити провадження у справі в частині вимог про повернення документації.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 27.12.2010 р.
Судове рішення № 13085317, Господарський суд м. Києва було прийнято 16.12.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 6/538. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: