Рішення № 13085244, 23.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/36623.12.10 За позовом          Приватного підприємства "КСТ-ЦЕНТР", м. Київ До          Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс К", м. Київ

Про          визнання договору дійсним та визнання права власності

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача          Гайдаржийська М.М. - пред. по довір.

Від відповідача          Таратута О.А. –пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дійсним, договору купівлі-продажу нежитлових приміщень групи приміщень № 87, загальною площею 244,9 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Києві, Подільний район, вул. Почайнинська №35 літера А, що був укладений між сторонами 31.08.2010р., та визнання права власності на вищевказане нерухоме майно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 16.12.2010р.

В судовому засіданні 16.12.2010р. було оголошено перерву до 23.12.2010р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечував та просив суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог, зазначивши , що договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладений між сторонами 31.08.2010р. є недійсним, оскільки укладався всупереч вимогам чинного законодавства з дефектом форми, а саме в простій письмовій формі, хоча повинен бути посвідчений нотаріально.

В судовому засіданні 23.12.2010р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2010р. між сторонами було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна за № 17/4.

Відповідно до умов Договору (п. 1) відповідач (продавець за договором) зобов’язався передати у власність, а позивач (покупець за договором) зобов’язався прийняти у власність, належні продавцеві нежитлові приміщення групи приміщень №87, загальною площею 244,9 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Києві, Подільний район, вул. Почайнинська, 35 літера А, і оплатити їх вартість. Договір було укладено в простій письмовій формі та містить суттєві умови та зобов’язання обов’язкові для такого виду договорів.

Відповідно до пункту 8 Договору, право власності на вказаний об’єкт нерухомості переходить від продавця до покупця з моменту здійснення покупцем свого обов’язку щодо перерахування на поточний рахунок продавця грошових коштів у розмірі 20 000 гривень –попередня оплата вартості майна.

Відповідно до платіжного доручення № 3 від 09.11.2010р. позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 20 000 гривень, з огляду на що суд приходить до висновку, що позивач виконав свій обов’язок відповідно до п.п. 5.1. Договору. Належним чином засвідчена копія платіжного доручення долучена до матеріалів справи.

09.10.2010 року сторонами підписано акт приймання-передачі (додаток до договору купівлі –продажу нерухомого майна від 31.08.2010р.), згідно якого на виконання умов договору купівлі –продажу майна від 31.08.2010р. продавець передав, а покупець прийняв у власність належні продавцеві нежитлові приміщення групи приміщень № 87, загальною площею 244,9 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Києві, Подільний район, вул. Почайнинська, 35 літера А.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Враховуючи зміст ст. 655 Цивільного кодексу України, що відображає предмет договору купівлі-продажу, такий договір за своїм правовим змістом є двостороннім правочином.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В договорі купівлі –продажу нерухомого майна від 31.08.2010р., який укладено між позивачем та відповідачем, досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору купівлі –продажу.

Згідно вимог ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Як зазначає позивач, відповідач після укладення зазначеного договору купівлі-продажу від 31.18.2010 року ухиляється від нотаріального посвідчення цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідачем не доведено порушення норм законодавства укладенням спірного договору, перешкоди нотаріальному посвідченню договору чиняться самим же відповідачем і ці обставини приймаються судом до уваги.

У той же час, суд погоджується з правомірністю вимог про визнання договору дійсним та визнання права власності, зважаючи на наступне.

З матеріалів справи вбачаються обставини часткового виконання Договору у вигляді проведення позивачем розрахунку на суму 20 000 грн. за купівлю нерухомого майна та передачі зазначеного в Договорі об’єкту нерухомості позивачеві на підставі акту приймання –передачі від 09.11. 2010 року.

Представник відповідача не заперечував факту отримання коштів від позивача та факту укладання між сторонами акту приймання –передачі від 09.11.2010 року. Окрім того відповідач пояснив, що він не звертався до суду з вимогами про визнання Договору недійсним.

За матеріалами наданими позивачем суд встановив що 15.12.10р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобудова інвест»було дійсно укладено договір підряду, предметом якого є проведення ремонтних робіт у приміщенні вул. Почайнинська будинок 35 літера А.

23.12.10р. Подільська районна у м. Києві рада в особі Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду подільського району»надало позивачу лист за № 774, відповідно до змісту якого позивач отримав погодження проведення поточного ремонту приміщення по вул. Почайнинська № 35 літера А, а саме по: зміні каналізаційних труб, перекладанню пошкоджених перегородок, зміні стяжки підлоги, зміні труб холодного та гарячого водопостачання, зміні пошкоджених ділянок електромережі.

Отже, суд приходить до висновку, що сторони не тільки частково виконали умови договору, а й позивач розпочав проводити у вказаному приміщенні ремонтні роботи, а отже почав володіти, користуватися та розпоряджатися спірним нерухомим майном.

При цьому, сторонами зазначеного договору досягнуто усіх істотних умов, передбачених главою 54 Цивільного кодексу України, необхідних для договорів даного виду.

Відповідно до п. 2 ст. 220 Цивільного Кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання умов договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до статей 334, 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

У відповідності до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, які є обов’язковими для договорів купівлі-продажу, відповідно до законодавства України.

До того ж даний договір був частково виконаний сторонами шляхом проведення часткових розрахунків та передачі майна від відповідача позивачу на підставі акту приймання – передачі від 09.11.2010 року, що вказує на його реальність .

Безумовним фактом є порушення вимог чинного законодавства з боку відповідача ,який ухиляється від нотаріального посвідчення договору.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, яким у даному випадку є Договір, укладений між сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Договір купівлі-продажу нерухомого майна за № 17/4 від 31.08.2010р., укладений між Приватним підприємством «КСТ-ЦЕНТР»(04070, м. Київ, вул. Григорія Сковороди, буд. 5, кв.6, код ЄДРПОУ 34972336) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Імпульс К” (03049, м. Київ, вул. Тополева, 6, код ЄДРПОУ 37244026) визнати дійсним.

3.          Визнати за Приватним підприємством «КСТ-ЦЕНТР»(04070, м. Київ, вул. Григорія Сковороди, буд. 5, кв.6, код ЄДРПОУ 34972336) право власності на нежитлові приміщення групи приміщень № 87, загальною площею 244,9 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Києві, Подільний район, вул. Почайнинська, будинок 35 літера А.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Імпульс К” (03049, м. Київ, вул. Тополева, 6, код ЄДРПОУ 37244026) на користь Приватним підприємством «КСТ-ЦЕНТР» (04070, м. Київ, вул. Григорія Сковороди, буд. 5, кв.6, код ЄДРПОУ 34972336), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 1 000 (одну тисячу) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                    Н. І. Качан

Повне рішення складено 27 грудня 2010 року.