Рішення № 13085180, 21.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/47821.12.10 За позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»

до Приватного підприємства «Колібрі»

про стягнення заборгованості

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Беркут А.О. (довіреність № 720 від 04.10.2010р.);

від відповідача: не з’явилися.

В судовому засіданні 21 грудня 2010 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»(позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «Колібрі»(відповідач) заборгованості на суму 348228,15 гривень з них простроченої заборгованості за кредитом –200179,60 гривень, простроченої заборгованості по процентах –46981,06 гривень, пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплати процентів в розмірі –80102,37 гривень, штраф згідно п. 5.4 договору –20017,96 гривень та штраф відповідно до п. 5.5 договору –947,16 гривень.

          Під час перебування справи на розгляді в суді позивач уточнив (зменшив) свої позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 300934,88 гривень з них заборгованість за кредитом - 200179,60 гривень, заборгованість по процентах –59696,03 гривень, пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплати процентів в розмірі –20094,13 гривень, штраф згідно п. 5.4 договору –20017,96 гривень та штраф відповідно до п. 5.5 договору –947,16 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, свої обов’язки за договором про овердрафне обслуговування № 45-ОЮ/07 від 29 листопада 2007 року належним чином не виконав, зокрема, в передбачений договором строк не повернув кошти та не сплатив відсотків за користування грошовими коштами, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судових засіданнях не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява та уточнена позовна заява надсилались відповідачу на його адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна у матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 02.12.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 14.12.2010р. Ухвалою від 14.12.2010р. розгляд справи, у зв’язку з неявкою представника відповідача було відкладено до 21.12.2010р., в яке представник відповідача також не з’явився.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об’єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», що підтверджується Статутом позивача (копія в справі) (далі по тексту – Кредитор або Банк) та відповідачем (надалі –Позичальник або Боржник) (разом - сторони), було укладено договір про овердрафне обслуговування № 45-ОЮ/07 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –Кредитний договір або Договір), згідно п. 1.1 якого Банк надає Позичальнику кредитні кошти (овердрафт) в гривні на поповнення обігових коштів в межах суми ліміту овердрафту шляхом дебатування Поточного рахунку Позичальника.

Ліміт овердрафту, встановлюється на загальну суму 300000,00 грн. (п. 1.2 Договору).

Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що Банк виконав взяті на себе зобов’язання за Кредитним договором належним чином, зокрема, надавав Позичальнику кредитні кошти в розмірі 300 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою (копія виписки в справі).

29.11.2007р. в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором, між позивачем, відповідачем і Мозговий Сергієм Петровичем був укладений договір поруки № 45-П-01/07 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

31 жовтня 2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Кредитного договору (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), відповідно до умов якої сторони дійшли згоди про внесення змін до п. 1.2 Договору, зокрема визначили, що ліміт овердрафту, в межах якого Позичальник має право здійснювати видаткові операції зі свого поточного рахунку понад залишок коштів, встановлюється на загальну суму 300000,00 грн. строком з 29.11.2007р. по 31.10.2008р. та на загальну суму 236789,63 грн. строком з 01.11.2008р. по 28.11.2008р.

Процентна ставка за користування овердрафтом в межах терміну, визначеного п. 1.3.1. встановлюється в розмірі 17,40% річних (п. 1.4.1. Договору).

У випадку порушення строків повернення кредитних коштів у формі овердрафту, застосовується підвищена процентна ставка у розмірі 18,40% річних (п. 1.4.2. Кредитного договору).

Пунктом 1.4.3. Договору встановлено, що нарахування процентів здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитними коштами, виходячи з фактичної кількості календарних дні у році.

Позичальник зобов’язаний забезпечити повернення отриманих кредитних коштів і сплатити нараховані проценти та комісії у порядку та терміни, встановлені Договором (п. 3.3.1. Кредитного договору).

Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що Позичальник, незважаючи на часткове повернення ним кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом, порушив свої зобов'язання за Кредитним договором, зокрема, в строк визначений Договором суму наданих йому кредитних коштів в повному обсязі не повернув та не сплатив відсотків за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим у останнього, станом на 21.12.2010р. утворилась заборгованість перед Банком, і становить: 200179,60 грн. –прострочена заборгованість по кредиту та 59696,03 грн. –прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитом (розрахунок заборгованості Позичальника по простроченій заборгованості по кредиту сплаті та сплаті відсотків за користування кредитом міститься в матеріалах справи).

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного Кодексу України встановлено, щоза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

На час розгляду справи сума заборгованості Позичальника за Кредитним договором на рахунок Банку не надійшла.

Враховуючи викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, позовні вимоги про стягнення з Позичальника на користь Банку простроченої заборгованості по кредиту - 200179,60 грн. та простроченої заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 59696,03 грн. –є обґрунтованими.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно пункту 5.3 Кредитного договору за порушення строків (визначених в цьому договорі) повернення кредитних коштів та/або сплати процентів з користування кредитними коштами та комісій, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов’язання за Кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, стягненню з Позичальника на користь Банку підлягає пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 16154,21 грн. та пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом –3939,92 грн. (копія розрахунку пені міститься в матеріалах справи).

Пунктом 5.4 Кредитного договору встановлено, що Банк має право застосувати штрафні санкції за неповернення (не вчасне повернення) наданих коштів –у вигляді штрафу в розмірі 10% від суми простроченої заборгованості.

Зважаючи на викладене, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов’язання за Кредитним договором щодо повернення кредиту, стягненню з Позичальника на користь Банку підлягає штраф за несвоєчасне повернення кредитних коштів в розмірі 20017,96 грн. (копія розрахунку штрафу відповідно до п. 5.4 Договору міститься в матеріалах справи).

За невиконання зобов’язань, передбачених п. п. 3.3.4. –3.3.7. Договору, Банк має право застосувати штрафні санкції у вигляді штрафу в розмірі 0,4% від суми ліміту овердрафту, що дів на момент порушення Позичальником зобов’язань (п. 5.5. Кредитного договору).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача, на підставі п. 5.5 Договору – штрафу в розмірі –947,16 грн. - є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями статті 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, позивачем не надано, а в матеріалах справи відсутні докази невиконання Позичальником п.п. 3.3.4. –3.3.7. Договору, в тому числі, що відповідачем, протягом дії Договору, не надано позивачу квартальну фінансову відомість, завірену в органах статистики, банківські довідки про рух грошових коштів по поточним рахункам Позичальника, банківські довідки про відсутність/наявність заборгованості Позичальника за кредитами в інших банках, доказів ненадання Банку річної фінансової звітності.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості на загальну суму 299987,72 грн. з них заборгованість за кредитом - 200179,60 грн., заборгованість по процентах - 59696,03 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі - 16154,21 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом –3939,92 грн. та штраф за несвоєчасне повернення кредитних коштів в розмірі 20017,96 грн. (п. 5.4 Договору).

Судові витрати позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 3233,52 грн. (2999,88 грн. державного мита та 233,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Колібрі»(ідентифікаційний код: 30372986, адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, будинок, 89, квартира, 6, п/р № 26000844451 в ВАТ АБ «Укргазбанк»м. Київ, МФО 320478) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»(ідентифікаційний код: 23697280, адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1) грошові кошти: простроченої заборгованості по кредиту - 200179,60 грн. (двісті тисяч сто сімдесят дев’ять гривень 60 копійок), простроченої заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом –59696,03 грн. (п’ятдесят дев’ять тисяч шістсот дев’яносто шість гривень 03 копійки), пеня за несвоєчасне повернення кредиту –16 154,21 грн. (шістнадцять тисяч сто п’ятдесят чотири гривні 21 копійка), пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі –3 939,92 грн. (три тисячі дев’ятсот тридцять дев’ять гривень 92 копійки), штраф за несвоєчасне повернення кредитних коштів в розмірі 20 017,96 грн. (двадцять тисяч сімнадцять гривень 96 копійок) та судові витрати: державного мита –2 999,88 грн. (дві тисячі дев’ятсот дев’яносто дев’ять гривень 88 копійки) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –233,64 грн. (двісті тридцять три гривні 64 копійки). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяС.М. Морозов

                                         Дата підписання повного тексту рішення 27.12.2010р.