Рішення № 13084965, 24.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/46224.12.10 За позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорпіо»

третя особаОСОБА_1

простягнення боргу за договором поруки

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Гудько О.А. (довіреність від 12.07.2010р.);

від відповідача: не зявились;

від третьої особи: не зявились;

24.12.2010р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк»(надалі ПАТ «Ерсте Банк», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорпіо»(надалі ТОВ «Скорпіо», відповідач) заборгованості за кредитним договором з фізичною особою № 014/0398/95/03933 від 10.08.2007р. (відновлювальна кредитна лінія) (зі змінами від 28.09.2007р., 14.02.2008р., 30.05.2008р. та 20.11.2009р.) в сумі, еквівалентній 1924894, 08 грн. доларам США, що за курсом НБУ на 20 липня 2010р. становить 15205315, 80 грн..

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач виступає майновим поручителем за договором поруки № 014/0398/95/03933 від 30.05.2008р., яким забезпечені вимоги ВАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є позивач за кредитним договором № 014/0398/95/03933 від 10.08.2007р., що укладений з ОСОБА_1.

При порушенні провадження у справі третьою особою що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Куровську Таїсію Володимирівну (ухвала від 15.10.2010р.).

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвалою суду від 26.11.2010р. за клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено, що відповідно підтверджує проінформованість відповідача про розгляд справи судом; а ухвалу, якою розгляд справи призначений на 24.12.2010р. відповідачем отримано 06.12.2010р. (поштове повідомлення про вручення залучене до справи).

Провадження у справі порушено ухвалою від 15.10.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідач попереджений ухвалою від 26.11.2010р..

Дослідивши наявні у справі докази, встановивши обставини справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2007р. між ВАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є позивач та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/0398/95/03933, за яким позивачем були надані кредитні кошти підтвердженням чого є виписки з особового рахунку позичальника, які в копіях залучені до матеріалів справи.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 1.1 (в редакції додаткової угоди № 4 від 20.11.2009р.) кредитор на положеннях та умовах договору, надав позичальнику кредит в сумі 1838501, 74 доларів США зі строком користування кредитними коштами (кредитом) до 23 грудня 2010р. (включно) із сплатою 13, 5 відсотків річних (при цьому на строк з 20.11.2009р. по 23.12.2010р. відсоткова ставка за користування кредитними коштами встановлюється на рівні 12, 5 відсотків річних).

В силу положень п. 6 додаткової угоди № 4 від 20.11.2009р. з підписанням угоди, позивальник зобовязувався здійснювати погашення основної заборгованості за кредитом в наступних обсягах: до 31.12.2009р. 550000 доларів США, до 23.12.2010р. 1288501, 74 доларів США.

Строки сплати кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом визначені договором, позичальником порушені, відповідні вимоги банку, у яких зазначалось про допущені прострочення сплати відсотків за кредитом (вих. 34.00/365 від 01.03.2009р.), сплаті кредитних коштів та відсотків (вих. № 6.9.8.10/Р541 від 19.04.2010р.) залучені до справи. У вимозі б/н від 04.08.2010р., яка надіслана ОСОБА_1. 04.08.2010р., що підтверджується наданим до справи поштовим чеком № 4144 від 04.08.2010р. (з описом-вкладенням та відміткою пошти про прийняття) зазначено про необхідність погашення всієї суми боргу за кредитом (прострочена заборгованість 550000 доларів США та строкова - 1288501, 74 доларів США), нарахованих відсотків.

Право банку достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом чи стягнути таку заборгованість, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції передбачено п. 6.5 кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 20.11.2009р.) у визначених випадках порушення наступних умов, які визнаються сторонами як істотні, в тому числі:

- невиконання позичальником п. 5.1, 5.2, 5.4, 5.5, 5.6, 5.7, 5.9, 5.10, 5.11, 5.12, 5.13, 5.14 договору;

…

- наявності фактів невиконання позичальником (його гарантами або поручителями) будь-яких інших своїх зобовязань…

Наведені положення договору кореспондуються зі статтею 1050 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

У наданому до справи повідомленні від 04.08.2010р. яке міститься у матеріалах справи з доказами направлення його ОСОБА_1., позивач вимагав усунути порушення зобовязань за кредитним договором шляхом сплати заборгованості, що утворилась станом на 20.07.2010р.: основна сума кредиту в розмірі 1814228, 87 доларів США і відсотки за користування кредитом у розмірі 110665, 21 доларів США, що загалом становить 1924894, 08 доларів США.

Частиною 1 ст. 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема заставою, порукою.

Пунктом 3.6 кредитного договору № 014/0398/95/03933 від 10.08.2007р. (в редакції додаткової угоди № 3 від 30.05.2008р.) укладеного між ВАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є позивач та ОСОБА_1, визначено, що забезпеченням договору, є в тому числі, фінансова порука ТОВ «Скорпіо».

Договір поруки № 014/0398/95/03933 між ВАТ «Ерсте Банк», ОСОБА_1. та ТОВ «Скорпіо»(відповідач у справі) укладено 30.05.2008р., за яким поручитель зобовязувався перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобовязань, що випливають з укладеного між кредитором та позичальником кредитного договору № 014/0398/95/03933 від 10.08.2007р. та всіх додаткових угод, що були укладені до нього, в тому числі, але не виключно, зобовязань щодо повернення у встановлений кредитним договором строк суми кредиту, сплати в порядку та строки, визначені кредитним договором, процентів за користування кредитом та/або комісій, можливої неустойки (пені, штрафів), а також зобовязань щодо відшкодування позичальником витрат кредитора, повязаних з предявленням вимог і отриманням виконання за кредитним договором, та збитків кредитора, завданих порушенням позичальником своїх обовязків за кредитним договором (п.1.2 договору поруки).

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі, поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За укладеним договором поруки (п. 3.1.1) поручитель зобовязаний протягом десяти робочих днів від дати отримання письмового повідомлення кредитора про невиконання позичальником забезпеченого порукою зобовязання виконати відповідне зобовязання шляхом перерахування суми кредиту, несплаченої суми процентів, суми комісій, суми неустойки та витрат кредитора, повязаних з предявленням вимог і отриманням виконання за кредитним договором, а також збитків кредитора, завданих порушенням позичальником своїх обовязків за кредитним договором, на рахунки, вказані у повідомленні кредитора.

Враховуючи, що позичальник (ОСОБА_1.) не виконує покладені на неї зобовязання за кредитним договором, позивач звернувся до відповідача (ТОВ «Скорпіо») який є поручителем за договором укладеним в забезпечення зобовязання по кредиту, з повідомленням за вих. 6.9.8.1.0/1536 від 19.04.2010р. у якій вимагав в тридцяти денний строк виконати порушене зобовязання та погасити заборгованість за кредитним договором. Зазначена вимога отримана відповідачем 24.04.2010р., що підтверджено наданими до справи поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Згідно з повідомленими позивачем на вимоги суду відомостями, вимоги банку про стягнення заборгованості з ОСОБА_1. за кредитним договором № 014/0398/95/03933 від 10.08.2007р. розглядаються Васильківським міськрайонним судом Київської області в межах справи № 2-2434/10.

Відповідно до положень статті 554 Цивільного кодексу України боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Положеннями статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. Тому рішення суду про стягнення боргу з боржника за відсутності доказів його виконання, не позбавляє права кредитора вимагати виконання обов'язку і від поручителя.

При врахуванні отримання відповідачем повідомлення з вимогою щодо виконання порушеного зобовязання за кредитним договором, заявлені позовні вимоги щодо стягнення з поручителя заборгованості для задоволення вимог банку за кредитним договором № 014/0398/95/03933 від 10.08.2007р. у розмірі 1924894, 08 доларів США (еквівалент 15205315, 80 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 20.07.2010р.) підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Строк виконання зобовязань щодо повернення грошових коштів за кредитним договором є таким що настав, однак умови договору у повному обсязі не виконані, заборгованість ОСОБА_1. залишилась непогашеною в сумі 550000 доларів США та строкова заборгованість 1288501, 74 доларів США, доказів на спростування зазначеної суми боргу суду не представлено.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Зобовязання щодо сплати відсотків боржником по кредитному договору, були порушені, сума нарахованих відсотків за користування кредитними коштами станом на 20.07.2010р. складає 110665, 21 доларів США, доказів зворотнього суду не представлено.

Оскільки договір є обовязковим для виконання відповідно до ст. 629 ЦК України, враховуючи відсутність доказів сплати основного боргу по кредиту та відсотків нарахованих за фактичне користування кредитом, вимоги про стягнення вказаних сум визнаються судом обґрунтованими.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, що підтвердженні належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що позичальник не виконує покладені на нього зобовязання за кредитним договором, а тому позивач на підставі ст. 543 ЦК України, п. 3.4.1 договору поруки № 014/0398/95/03933 від 30.05.2008р. отримав право стягнення зазначеної заборгованості з поручителя.

Як вбачається з матеріалів справи, на день предявлення позову та розгляду справи в судовому засіданні зобовязання за кредитним договором № 014/0398/95/03933 від 10.08.2007р. по сумі боргу, що утворилась станом на 20.07.2010р. не виконані, суми заборгованості по кредитному договору, а саме суми кредиту, процентів по кредиту не погашені, що свідчить про порушення договірних зобовязань щодо повернення кредиту та сплаті процентів, в порядку та на умовах, встановлених кредитним договором.

З урахуванням наведеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 3222, 34 доларів США, 1 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорпіо» (04114, м. Київ, бул. Лесі Українки 2, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 24211500) на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»(01034, м. Київ, вул. Прорізна, 6, ідент. код 34001693) 1814228, 87 доларів США (один мільйон вісімсот чотирнадцять тисяч двісті двадцять вісім доларів США 87 центів, еквівалент за курсом НБУ станом на 20.07.2010р. складає 14331138, 11 грн.) заборгованості по кредиту, 110665, 21 доларів США (сто десять тисяч шістсот шістдесят пять доларів США 21 цент, еквівалент за курсом НБУ станом на 20.07.2010р. складає 874177, 69 грн.) суми нарахованих відсотків за користування кредитом, 3222, 34 доларів США (три тисячі двісті двадцять два долари США 34 центів, еквівалент станом на 01.10.2010р. складає двадцять пять тисяч чотириста вісімдесят вісім гривень 70 копійок) витрат по сплаті державного мита.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорпіо» (04114, м. Київ, бул. Лесі Українки 2, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 24211500) на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»(01034, м. Київ, вул. Прорізна, 6, ідент. код 34001693) 1 грн. (одну гривню) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат сплачених за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 27.12.2010