Вирок № 130777581, 01.10.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/25917/23

Провадження № 1-кп/127/777/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2025 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю: прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

законного представника потерпілої ОСОБА_7 ,

представника потерпілої ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 04.06.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020010000786 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пиків, Калинівського району Вінницької області, громадянина України, пенсіонера, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 04 червня 2023 року приблизно о 16 год. 50 хв., керуючи технічно-справним автомобілем марки «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині вулиці Ватутіна в м. Вінниці, в напрямку вулиці Чехова, в районі будинку № 16, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, по якому справа-наліво по ходу руху останнього переходила проїзну частину неповнолітній пішохід ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з необережності, що виразилося кримінальною протиправною самовпевненістю, в порушення вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України, не надав їй переваги у русі та не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу в момент об`єктивного виникнення небезпеки для руху, хоча повинен був і мав технічну можливість це зробити, у зв`язку із чим допустив наїзд на останню.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди неповнолітній пішохід ОСОБА_9 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 524 від 25.07.2023, отримала тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла: закрита черепно-мозкова травма - підапоневротична гематома в тім`яній ділянці, субарахноїдальний крововилив, забій головного мозку важкого ступеня з формуванням множинних мілких контузійних геморагічних вогнищ в лівій скроневій долі з вираженим двобічним гемісферним набряком головного мозку, що ускладнився комою I ступеня, афатичними розладами, тетрапарезом;

закрита травма органів грудної клітки - садна грудної клітки справа, травматичний пульмоніт; закрита травма органів черевної порожнини - садна черевної стінки справа, множинні забійні садна обох стоп, правої гомілки, травматичний шок ІІ ступеня, які за ступенем тяжкості належать до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки закрита черепно-мозкова травма з забоєм головного мозку важкого ступеня являлася небезпечна для життя в момент заподіяння.

Відповідно висновку судової автотехнічної експертизи № CE-19/102-23/11766-IT від 28.06.2023, - «В ситуації, яка склалася, водій автомобіля «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода ОСОБА_9 шляхом виконання вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху. В діях водія ОСОБА_5

вбачається невідповідність вимогам п. 18.1 ПДР України, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди».

3а вищевикладених обставин водій ОСОБА_5 порушив вимоги п. п. 1.7, 4.16(а), 18.1 Правил дорожнього руху України, де зазначено, що:

п. 1.7 - «Водії зобов`язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як велосипедисти, особи, які рухаються в кріслах колісних, та пішоходи. Усі учасники дорожнього руху повинні бути особливо обережними до дітей, людей похилого віку та осіб з явними ознаками інвалідності»;

п. 4.16 (а) - «Пішохід має право: а) на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора»;

п. 18.1 - «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».

Порушення вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 знаходяться у причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

Допитаний всудовому засіданніобвинувачений ОСОБА_5 повідомив, що вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає та щиро кається. Про обставини вчинення правопорушення повідомив, що 04 червня 2023 року він керував автомобілем «Daewoo» близько 16:00 год. по вул. Ватутіна в м. Вінниця по крайній лівій смузі руху. Швидкість руху автомобіля була близько 60-70 км. на годину. Під час руху він не помітив нерегульований пішохідний перехід, оскільки його засвітило сонце. Окрім ОСОБА_5 у автомобілі знаходилися його дружина та донька. Пішохода, який переходив нерегульований пішохідний перехід із права-наліво він не бачив. Вже після удару автомобілем він зрозумів, що на пішохідному переході була людина. Лише після наїзду на пішохода він зупинив автомобіль. Внаслідок наїзду автомобіль «Daewoo» отримав пошкодження передньої правої частини.

ОСОБА_5 зазначив, що йому було відомо про наявність нерегульованого пішохідного переходу на вказаній ділянки проїзної частини дороги. Окрім цього зазначив, що правила дорожнього руху йому добре відомі та відомо про обов`язок зупинення, в разі перебування на пішохідному переході осіб. Після вчинення дорожньо-транспортної події ОСОБА_5 залишився на місці та дочекався приїзду працівників швидкої допомоги та поліції.

Вказав, що неодноразово приїжджав до потерпілої у лікарню та передав кошти її матері на лікування в сумі 109000 гривень.

Крім того, ОСОБА_5 вказав, що цивільний позов в частині моральної шкоди він не визнає в повному обсязі, оскільки вважає дану суму завищеною, тому що він пенсіонер та іншого виду доходу окрім пенсії він не має. Визнає позов на суму 100000,00 гривень, які просить відраховувати з його пенсії.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що 04.06.2023 року в ЄРДР зареєстровано відомості, згідно яких 04.06.2023 близько об 17:00 год., водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем марки «Деу Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині вул. Ватутіна, в напрямку до вул. Чехова, в районі буд. 16, допустив наїзд на неповнолітнього пішохода ОСОБА_9 , яка перетинала проїзну частину по розмітці нерегульованого пішохідного переходу, справа-наліво по ходу руху автомобіля. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди неповнолітній пішохід ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження.

Із рапортів працівників поліції від 04.06.2023 року вбачається, що 04.06.2023 року о 16:59 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: м. Вінниця, вул. Ватутіна, буд. 16В водій на авто марки Део, НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода. Ознак життя немає.

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 04.06.2023 року та додатків до нього вбачається, що під час досудового розслідування була досліджена ділянка дороги зі сторони вул. Ватутіна в напрямку вул. Чехова, де 04.06.2023 року відбувся наїзд на пішохода. Так, в ході огляді зафіксовано розташування дорожніх знаків, нерегульованого пішохідного переходу, схему розташування транспортного засобу на даній ділянці дороги та розташування іншої інфраструктури.

На автомобілі марки «Део» виявлено пошкодження переднього лобового скла з правої сторони в нижньому куті, пошкоджено в верхньому куті справа та нижньому куті справа капот, пошкоджено передню праву фару.

По напряму огляду на місці події виявлено на проїзній частині пляму бурого кольору, довжиною 0,2 м., шириною 0,1 м., яка бере свій початок на відстані 2,5 м. від б/н справа та 18,4 м. Від місця розмітки нерегульованого пішохідного переходу виявлено осипи пластмаси на проїзній частині дороги, який бере свій початок на відстані 12 м. від умовної лінії між двома б/н справа на 8.5 м. від ближнього кута розмітки нерегульованого пішохідного переходу та має довжину 1,6 м. та ширину 1,9 м.

Відповідно до постанови про приєднання до кримінального провадження речового доказу від 04.06.2023 року автомобіль марки «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , який поміщено на майданчик для тимчасового затриманих транспортних засобів, що по вул. Г. Арабея, 17, м. Вінниці, визнано та приєднано до кримінального провадження в якості речового доказу.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06.06.2023 року на вище вказаний речовий доказ накладено арешт.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , транспортний засіб марки «DAEWOO» моделі «LANOS», державний номерний знак НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_10 .

Згідно посвідчення водія серії НОМЕР_3 , виданого 20.07.1984 року, водій ОСОБА_5 має право керування транспортними засобами категорії В.

Згідно полісу № АТ/3052285 від 20.07.2022 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_10 на забезпечений транспортний засіб марки «DAEWOO» моделі «LANOS», державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент вчинення ДТП, 04.06.2023 року, застрахована у АТ «СГ «ТАС» (приватне).

Згідно висновку медичного огляду КНП ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР» № 0686 від 04.06.2023 року, ОСОБА_5 на час огляду 04.06.2023 року о 19:45 годині перебував у тверезому стані.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/102-23/10588-ІТ від 15.06.2023 року, на момент експертного огляду рульове керування, гальмівна система автомобіля «Daewoo-Lanos», державний номер НОМЕР_1 знаходяться у працездатному стані.

У деталях та вузлах рульового керування, гальмівної системи автомобіля «Daewoo-Lanos», державний номер НОМЕР_1 на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які б виникнули до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено.

З протоколу слідчого експерименту від 08.06.2023 року проведеного за участю свідка ОСОБА_11 за адресою: м. Вінниця, вул. Ватутіна, вбачається, що свідок на місці повідомив про час, місце, погодні умови та дорожню обстановку, яка були на час виникнення дорожньо-транспортної пригоди. Свідок зазначив, що наїзд на пішохода відбувся на розмітці нерегульованого пішохідного переходу на відстані 3,1 м. від бордюру справа вул. Ватутіна по напрямку вул. Чехова та на відстані 1,3 м. від ближнього кута розмітки нерегульованого пішохідного переходу. Також свідок вказав на темп руху пішохода по нерегульованому пішохідному переході.

З протоколу слідчого експерименту від 26.06.2023 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_5 за адресою: м. Вінниця, вул. Ватутіна, вбачається, що останній на місці продемонструвала розвиток події, який відповідає його показанням наданих в судовому засіданні.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/102-23/11766-ІТ від 28.06.2023 року, в даній дорожній обстановці, дії водія автомобіля «Део Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 з технічної точки зору повинні регламентувались вимогами п. 18.1 Правил дорожнього руху України.

Частина питання, як повинен був діяти в даній дорожній обстановці неповнолітній пішохід ОСОБА_9 , експертом не досліджувалось, так як спеціальних пізнань в галузі автотехніки не потребує, і може бути вирішене органами слідства (суду) самостійно відповідно до вимог розділу 4 «Обов`язки і права пішоходів» Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній обстановці, водій автомобіля «Део Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , мав технічну можливість попередити наїзд на неповнолітнього пішохода ОСОБА_9 шляхом виконання вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України.

В діях водія автомобіля «Део Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , вбачається невідповідність вимогам п.18.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з наслідками ДТП.

На підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03.07.2023 року слідчим 17.07.2023 вилучено у приміщенні Вінницької дитячої клінічної лікарні медичну карту стаціонарного хворого № 7554 на ім`я ОСОБА_9 , що підтверджується протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 17.07.2023 року.

Відповідно до висновку експерта № 524 від 25.07.2023 року, на підставі судово-медичного вивчення даних медичної карти стаціонарного хворого № 7354 КНП "Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня" на ім`я ОСОБА_9 , 2006 р.н., приходжу до таких підсумків:

1-2. Згідно наданої медичної документації у ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми тіла: закрита черепно-мозкова травма -підапоневротична гематома в тім`яній ділянці, субарахноїдальний крововилив, забій головного мозку важкого ступеня з формуванням множинних мілких контузійних геморагічних вогнищ в лівій скроневій долі з вираженим двобічним гемісферним набряком головного мозку, що ускладнився комою I ступеня, афатичними розладами, тетрапарезом; закрита травма органів грудної клітки - садна грудної клітки справа, травматичний пульмоніт; закрита травма органів черевної порожнини - садна черевної стінки справа, множинні забійні садна обох стоп, правої гомілки, травматичний шок II ступеня.

Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_9 за ступенем тяжкості належать до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки закрита черепно мозкова травма з забоєм головного мозку важкого ступеня являлась небезпечною для життя в момент заподіяння (п. 2.1.3 "в", "о" «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», 1995 р.), виникли від травматичної дії тупого твердого предмета (предметів), давністю утворення, можливо, в строк, вказаний в постанові про призначення експертизи 04.06.2023 року.

Як вбачається із власноручно написаних ОСОБА_7 розписок від 09.06.2023, 16.06.2023, 10.07.2023, 15.09.2023 остання отримала від ОСОБА_5 кошти на лікування дитини в сумі 109000 гривень.

Дослідивши подані сторонами докази у заявленому ними обсязі суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_5 є доведеною.

Так,суд приймаєдо увагияк належнийта допустимийдоказ усправі показанняобвинуваченого,який всудовому засіданнівизнав,що дійсно 04.06.2023року,керуючи автомобілеммарки «Daewoo»,державний номернийзнак НОМЕР_1 ,рухаючись попроїзній частинівул.Ватутіна вм.Вінниці,в напрямкувулиці Чехова,та наближаючисьдо нерегульованогопішохідного переходу,по якомусправа-налівопереходила проїзнучастину неповнолітня ОСОБА_9 ,з необережності,в порушеннявимог п.18.1Правил дорожньогоруху України,не надавїй перевагиу русіта невжив своєчаснихзаходів длязменшення швидкостіаж дозупинки керованогоним транспортногозасобу вмомент об`єктивноговиникнення небезпекидля руху,у зв`язкуіз чимдопустив наїздна неповнолітнюпотерпілу. ОСОБА_5 добровільно повідомив суду всі обставини вчинення кримінального правопорушення, місце, час дорожньо-транспортної пригоди за його участю та такі показання повністю узгоджуються з письмовими доказами у справі, якими підтверджено всі обставини ДТП (місце, час, дорожню обстановку, пошкодження транспортного засобу) та наслідки для потерпілої у виді заподіяння їй тяжких тілесних ушкоджень, що підтверджується висновком експерта.

Пунктом 18.1 Правил дорожнього руху України визначено, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Вказана норма чітко регулює порядок дій водія, який наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи.

З показань обвинуваченого вбачається, що він діяв всупереч п. 18.1 ПДР, оскільки він, під час наближення до пішохідного переходу, на якому перебувала потерпіла ОСОБА_9 , не зменшив швидкість та не зупинив транспортний засіб, щоб дати дорогу останній, внаслідок чого попустив на неї наїзд.

Висновком експерта беззаперечно встановлено, що саме вказане порушення ПДР ОСОБА_5 стало причиною дорожньо-транспортної події, оскільки експерт зазначив, що в діях водія автомобіля «Део Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , вбачається невідповідність вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з наслідками ДТП.

При цьому експерт зазначив, що в ситуації, яка склалася водій автомобіля «Део Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , мав технічну можливість попередити наїзд на неповнолітнього пішохода ОСОБА_9 шляхом виконання вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України.

Таким чином доказами у справі підтверджено, що порушення обвинуваченим під час керування транспортним засобом п. 18.1 Правил дорожнього руху призвело до дорожньо-транспортної події, наслідком якої стало заподіяння потерпілій тяжких тілесних ушкоджень, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи.

Отже, показання ОСОБА_5 та подані суду письмові докази є належним та допустимим доказами у справі, які є достатніми для висновків суду про наявність в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення та надання правової кваліфікації дій обвинуваченого.

Суд, оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_5 кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_5 покарання суд керується вимогами ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до характеристики, виданої головою ОСББ «Будинок № 32» від 27.06.2023 року, ОСОБА_5 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою ОСОБА_5 проявив себе з виключно позитивного боку. Скарг від сусідів на нього не надходило. Він проживає з дружиною: ОСОБА_12 . За свідченнями сусідів працьовитий, товариський, спокійний і ввічливий.

В побуті доброзичливий, врівноважений і чуйний. За весь час проживання за даною адресою зарекомендував себе як зразковий громадянин, що підтримує добрі стосунки як у сім`ї, так і в спілкуванні з сусідами. В конфліктних ситуаціях з сусідами не помічений.

Згідно довідки КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» №29/4992 від 19.06.2023 року ОСОБА_5 за даними архіву лікарні, картотеки поліклінічного відділення з денним стаціонаром та стат. відділу станом на 23.06.2023 року на лікуванні не перебував та за медичною психіатричною, неврологічною та нейрохірургічною допомогою у даний заклад не звертався.

Згідно довідки КНП ЦТЗ «СОЦІОТЕРАПІЯ» ВОР № 2027 від 22.06.2023 року ОСОБА_5 за медичною допомогою в заклад не звертався, на стаціонарному лікуванні не перебував.

Згідно вимоги про судимість від 08.06.2023 року, обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, вчинив необережний тяжкий злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, є пенсіонером, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що підтверджується показаннями, наданими обвинуваченим у судовому засіданні.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлено.

Суд зазначає, що п. 2 ч. 1 ст. 66 КК України визначено як обставину, що пом`якшує покарання добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, тобто такого поняття як часткове відшкодування вказана норма як пом`якшуючу обставину не містить. Лише повне і добровільне відшкодування є безспірною пом`якшуючою обставиною, що в даному випадку відсутнє.

Частиною 2 ст. 66 КК України визначено, що при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Суд міг би врахувати часткове відшкодування шкоди на підставі зазначеної норми, але вважає, що в даному випадку сума добровільно сплачених коштів у розмірі 109000 гривень є неспіврозмірною до заявленої та заподіяної матеріальної та моральної шкоди для визнання вказаної обставини пом`якшуючою.

З урахуванням конкретних обставин справи, вчинення необережного тяжкого злочину проти безпеки руху та експлуатації транспорту з комбінованою формою вини у виді умисного порушення правил дорожнього руху та необережного по відношенню до наслідків, особи обвинуваченого, який раніше не судимий, на даний час не цікавиться здоров`ям потерпілої, не намагається допомогти родині потерпілої відновити стан здоров`я потерпілої, думку законного представника потерпілої, яка просила призначити максимально суворе покарання обвинуваченому, наслідки для здоров`я потерпілої, яка тривалий час перебувала в комі, внаслідок кримінального правопорушення стала особою з інвалідністю в дитячому віці, на даний час стан її здоров`я не відновлений, зміни в її стані є тяжкими, за даними її матері, потерпіла лише навчається читати, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде основне покарання у виді позбавлення волі з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

При вирішенні цивільного позову ОСОБА_7 , як законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у кримінальному провадженні, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про стягнення з АТ «СГ «ТАС» (приватне) матеріальної шкоди в розмірі 238533,00 гривень, моральної шкоди в розмірі 11926,65 гривень та з обвинуваченого ОСОБА_5 моральної шкоди в розмірі 2788073,35 гривень, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 128 КПК України, ст. 1177 ЦК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

З доказів у справі вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_10 на забезпечений транспортний засіб марки «DAEWOO» моделі «LANOS», державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент вчинення ДТП, 04.06.2023 року застрахована, що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З цивільного позову вбачається, що позивачем заявлено вимогу до АТ «СГ «ТАС» (приватне) про відшкодування матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням в сумі 238533,00 гривень, яка являється витратами на лікування та моральної шкоди в сумі 11926,65 гривень.

На підтвердження понесених витрат на лікування на суму 238533,00 гривень долучено до цивільного позову документи. Разом з тим, представник цивільного відповідача АТ «СГ «ТАС» (приватне) у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі за безпідставністю та необгрунтованістю. Зазначив, що на підставі отриманих з позовною заявою документів здійснено попередній розрахунок витрат на лікування, які складають 48028,24 грн. Винуватцем ДТП ОСОБА_5 було сплачено ОСОБА_7 109000,00 гривень, тому страхове відшкодування становить 0,00 грн., оскільки обгрунтовані витрати на лікування потерпілої відшкодовані винуватцем.

На підставі рішення обласної лікувально-консультативної комісії № 670 від 21.09.2023 року, виданого КНП «Вінницька обласна дитяча лікарня Вінницької обласної ради» ОСОБА_9 встановлено 3 групу інвалідності. Представник цивільного відповідача АТ «СГ «ТАС» (приватне) зазначає, що 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю слід вираховувати з 18 мінімальних заробітніх плат у сумі 120600,00 гривень, що становить 6030,00 грн.

При вирішенні цивільного позову суд виходить з положень закону, що діяв на момент виникнення правовідносин. Так, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (чинний на момент виникнення правовідносин) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Вказаний Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди.

За правилами Закону України «Про страхування» страхове відшкодування здійснюється страховиком. При настанні страхового випадку страховик виплачує страхове відшкодування відповідно до норм чинного законодавства та договору страхування.

Згідно п. 1.12 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дорожньо-транспортна пригода це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 24.1 ст. 24 вказаного Закону у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 7354, ОСОБА_9 надійшла у стаціонар 04.06.2023 року.

Як вбачається із відповіді директора КНП «Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної ради» № 01/2244 від 06.11.2023 року, ОСОБА_9 перебувала з 04.06.2023 по 04.07.2023 року у відділенні анастезіології та інтенсивної терапії, а з 04.07.2023 по 11.07.2023 року у відділенні черепно-лицьової хірургії. За період лікування у відділенні анастезіології та інтенсивної терапії було призначене лікування, медикаменти та вироби медичного призначення, які в тому числі придбані за кошти батьків.

Як вбачається із довідки, виданої адміністратором ТОВ «Медичний реабілітаційний центр «Модричі» № 865 від 31.10.2023 року, ОСОБА_9 дійсно перебувала на реабілітації у ТзОВ «Медичний реабілітаційний центр «Модричі» з 11.07.2023 по 06.08.2023 року. Вказане також підтверджується доданими актами надання послуг.

Як вбачається із виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 12761 від 22.09.2023 року, ОСОБА_9 надійшла у стаціонар КНП «Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної ради» 15.09.2023 року та 22.09.2023 року була виписана. Основний діагноз: наслідки ВЗЧМТ. Забій головного мозку. Наслідки травми ОГК, ОЧП, травматичного пульмоніту.

Рішенням обласної лікувально-консультативної комісії № 670 від 21.09.2023 року дитині ОСОБА_9 рекомендовано надати державну соціальну допомогу терміном до 18 річного віку.

Відповідно до витягу від 17.02.2025 року № 10473/25/931 з рішення про встановлення інвалідності та призначення допоміжних засобів реабілітації тимчасового або постійного застосування/використання з електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, ОСОБА_9 із 10.12.2024 року встановлена третя група інвалідності, основний діагноз G94.8.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що з АТ «СГ «ТАС» (приватне) слід стягнути матеріальну шкоду завдану кримінальним правопорушенням в сумі 238533,00 гривень, оскільки витрати на лікування саме на цю суму документально підтверджені цивільним позивачем. При цьому суд враховує, що розрахунок здійснений позивачем вже враховує добровільно сплачені ОСОБА_5 кошти, позовні вимоги заявлені на залишок здійснених та невідшкодованих витрат на лікування.

Згідно статті 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Судом встановлено, що розмір підтвердженої шкоди, заподіяної здоров`ю потерпілої становить 238533,00 гривень, тобто з відповідача АТ «СГ «ТАС» (приватне) підлягає стягненню 11926,65 гривень моральної шкоди.

При вирішенні цивільного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди у кримінальному провадженні, суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи розмір моральної шкоди цивільний позивач посилалася на отримані її дочкою травми внаслідок спричиненої обвинуваченим ДТП, фізичний біль, глибокий психологічний стрес від зміни її нормального ритму життя, перебування у комі та довготривалого лікування. Зазначені події призвели до суттєвої проблематизації життя потерпілої, погіршили умови дитинства та життя загалом.

У відзиві на позовну заяву захисник зазначив, що обвинувачений ОСОБА_5 визнає факт нанесення потерпілій моральної шкоди, однак визначений у позовній заяві її розмір вважає нічим не доведений. Враховуючи сплату цивільному позивачу 109000,00 гривень заподіяної шкоди, цивільний позов про стягнення моральної шкоди обвинувачений визнав частково, у розмірі 100000,00 гривень.

Відповідно до ст. 128 КПК України, ст. 1177 ЦК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно ст. 23 ЦК України моральна шкода, серед іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відповідно до п. 9 ППВСУ № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру й обсягу заподіяних позивачеві моральних чи фізичних страждань, наявності інших негативних наслідків, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Дослідивши додані до позовної заяви документи, на які позивач посилається обґрунтовуючи вказану моральну шкоду, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди із ОСОБА_5 .

Так, суд приймає до уваги висновки експертів щодо завданих тілесних ушкоджень та моральних страждань неповнолітній потерпілій.

Підтвердженим висновком судово-медичного експерта є факт заподіяння діями обвинуваченого потерпілій тяжких тілесних ушкоджень. Суд зазначає, що саме по собі тілесне ушкодження заподіює біль та страждання та є підтвердженням заподіяння моральної шкоди.

Суд звертає увагу, що ч. 2 ст. 242 КПК України визначено, що розмір шкоди немайнового характеру, якою є моральна шкода, завдана кримінальним правопорушенням, має підтверджуватись висновком експерта.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи № 1912/24-21 від 10.04.2025 року, у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 наявні зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості, що виникли внаслідок ситуації дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 04.06.2023 року. Ситуація дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 04.06.2023 року, є психотравмувальною для ОСОБА_9 ОСОБА_9 завдані моральні страждання.

За умов ситуації дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 04.06.2023 року, ОСОБА_9 спричинені моральні страждання, які, з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей ОСОБА_9 , є суттєвими. Орієнтовний розмір грошової компенсації за завдані моральні страждання може становити від 0 до 432 МЗП (у залежності від оцінки судом дій спричинювача шкоди - ОСОБА_5 ), розмір яких приймається рівним розміру мінімальної заробітної плати в Україні, прийнятої на момент винесення рішення судом.

Вказаним висновком визначено орієнтовний розмір можливої грошової компенсації за дії, описані в обвинувальному акті. Суд зазначає, що розмір грошової компенсації, визначений експертом становить до 432 мінімальних заробітніх плат, що становить 3456000,00 грн. на час ухвалення вироку. Визначення розміру вимоги позову в грошовому еквіваленті є виключно диспозитивним правом позивача, який мав право визначити вказану суму у визначеному експертом розмірі від 0 до 432 МЗП. Висновком експерта не вказано, що розмір позовних вимог є завищеним, а вказано граничний максимальний розмір, більше якого сума позовних вимог зі стягнення шкоди є завищеною.

Таким чином, враховуючи тяжкість понесених фізичних та моральних страждань, їх наслідки у виді втрати працездатності, інвалідність в дитячому віці, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілої, тяжкість вимушених змін у її житті, втрату можливості жити повноцінним життям, здобувати освіту, мати самостійне майбутнє, підтвердження вказаного сукупністю доказів у справі, дослідивши цивільний позов та додані до нього докази, суд дійшов рішення про часткове задоволення вимог цивільного позову та стягнення з ОСОБА_5 моральної шкоди у в розмірі 500000,00 гривень.

Крім того, суд вважає за необхідне вирішити питання процесуальних витрат у справі.

Питання процесуальних витрат у кримінальному провадженні врегульовано главою 8 КПК України. Перелік видів таких витрат міститься у ст. 118 цього Кодексу, а їх розподіл регламентовано ст. 124 КПК України.

За правилами ч. 2 ст. 120 КПК України, витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, який надає правову допомогу за договором, несе потерпілий, а згідно ч. 1 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розмір процесуальних витрат, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

З договору про надання правової допомоги від 13.11.2023 року, акту прийому-передачі виконаних робіт від 28.05.2025 року та квитанцій № 0.0.3557309710.2 та 0.0.3430829140.2 вбачається, що цивільним позивачем ОСОБА_7 понесені витрати на правову допомогу в сумі 20000,00 гривень, що зумовлює стягнення зазначених процесуальних витрат з обвинуваченого на її користь.

Крім того, з обвинуваченого, на підставі ст. 124 КПК України, слід стягнути судові витрати у справі, які згідно із довідкою про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні становлять 26252,96 гривень. Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 65-67, 286 КК України, ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.

Строк покарання ОСОБА_5 рахувати з дня затримання на виконання вироку суду.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні в сумі 26252,96 гривень.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.06.2023 року у даному кримінальному провадженні - скасувати.

Речовий доказ в кримінальному провадженні, а саме автомобіль марки «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , який поміщено на майданчик для тимчасового затриманих транспортних засобів, що по вул. Г. Арабея, 17, м. Вінниці повернути власнику ОСОБА_10 .

Цивільний позов ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у кримінальному провадженні задоволити частково.

Стягнути з АТ «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_7 238533,00 гривень матеріальної шкоди.

Стягнути з АТ «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_7 11926,65 гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 500000,00 гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 витрати на правову допомогу в сумі 20000,00 гривень.

Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: