Постанова № 13063530, 06.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2010 № 4/324

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Корсака В.А.

суддів:

За участю представників:

від позивача: Тарасов О.Г. (за дов.), Юшковський Д.Е. (за дов.),

від відповідача: Дякур Т.С. (за дов.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного банку «Синтез»

на рішення Господарського суду м.Києва від 21.09.2010

у справі № 4/324 ( .....)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних виробів №8»

до Акціонерного банку «Синтез»

про визнання договорів недійсними

ВСТАНОВИВ:

В червні 2006 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача Акціонерного банку «Синтез» про визнання недійсними Договору іпотеки від 19 грудня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровим номером 10548, Договору іпотеки від 19 грудня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровим номером 10550, Договору іпотеки від 19 грудня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровим номером 10552, Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 11 лютого 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О. за реєстровим номером 610, Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 11 лютого 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О. за реєстровим номером 611, Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 11 лютого 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О. за реєстровим номером 612.

Позов обґрунтовано тим, що спірні договори з боку позивача були підписані не уповноваженою на те особою, що відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України, з урахуванням підпункту 9.1 пункту 9 розяснення Вищого господарського суду України від 12 березня 1999 року № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними» є підставою для визнання їх недійсними у судовому порядку.

Крім того, в обґрунтування недійсності Договорів іпотеки від 19 грудня 2007 року укладених між сторонами, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровими номерами 10548, 10550, 10552, позивач посилається на відсутність у нього необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення цих правочинів, адже надання майнового поручительства за спірними договорами позивач вважає фінансовою послугою у розумінні пункту 7 частини 1 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.09.2010 у даній справі позов задоволено повністю.

Не погодивши з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати повністю та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, з посиланням на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що виключна компетенція Вищого органу товариства позивача не була порушена, оскільки рішення про передачу майна в іпотеку було прийнято учасником, а повноваження на підписання такого договору передано директору ТОВ «Завод залізобетонних виробів №8», який виступає в даному випадку як представник.

Крім того, відповідач зазначає, що Договір іпотеки був нотаріально посвідчений і відповідно до Закону України «Про нотаріат» та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004, нотаріус перевіряє повноваження осіб, що уклали договір іпотеки.

Оскільки, як стверджує відповідач, є дійсними Договори іпотеки, то є дійсними і Договори про задоволення вимог іпотекодержателя.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегією суддів встановлено наступне.

19 грудня 2007 року між АБ «Синтез» (іпотекодержатель) та ТОВ «Завод залізобетонних виробів №8» (іпотекодавець) було укладено три Договори іпотеки:

1) Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровим номером 10548 (далі Договір іпотеки №10548), відповідно до умов якого іпотекодавець передав іпотекодавцю в іпотеку нежилі будівлі загальною площею 556,10 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 8, як забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань перед іпотекодержателем по Договору кредитної лінії № 191207/1 від 19 грудня 2007 року.

2) Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровим номером 10550 (далі Договір №10550), відповідно до умов якого позивач передав відповідачу в іпотеку нежилі будівлі загальною площею 172,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 8, як забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань перед Відповідачем по Договору кредитної лінії № 191207/1 від 19 грудня 2007 року.

3) Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровим номером 10552 (далі Договір №10550), відповідно до умов якого позивач передав відповідачу в іпотеку нежилу будівлю загальною площею 310,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 8, як забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань перед Відповідачем по Договору кредитної лінії № 191207/1 від 19 грудня 2007 року.

Загалом, у іпотеку відповідачу було передано майно позивача, що становить більше п'ятдесяти відсотків майна останнього (майже 100 %).

Укладаючи Договори іпотеки від 19.12.2009 ТОВ «Завод залізобетонних виробів №8» діяв як майновий поручитель ОСОБА_1 по зобовязанням, що виникли у нього перед відповідачем по Договору кредитної лінії № 191207/1 від 19 грудня 2007 року (пункти 1.1. договорів іпотеки від 19.12.2007).

Відповідно до пункту 1.3. Статуту позивача, засновником та єдиним учасником позивача (з часткою 100 % статутного капіталу) є громадянин України - ОСОБА_1.

Згідно з пунктом 7.3. Статуту Позивача, функцію Вищого органу товариства учасник, якій володіє 100 % статутного капіталу та є єдиним учасником товариства, виконує одноособово. Вищим органом Товариства у цьому разі є такий учасник, або його представник.

Пунктом 8.25. Статуту позивача передбачено, що відчуження майна товариства на суму, що становить пятдесят і більше відсотків майна товариства належить до виключної компетенції Вищого органу товариства.

Предметом іпотеки є нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 8, матеріалами справи доведено, що він складає більше ніж пятдесят відсотків майна товариства.

Зі сторони позивача, спірні Договори були підписані Директором ТОВ «Завод залізобетонних виробів №8» Болговою Н.С.

Позивач вважає, що спірні договори іпотеки є недійсними, оскільки їх було укладено директором без необхідного обсягу цивільної дієздатності та з перевищенням повноважень.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині визнання недійсними Договорів іпотеки, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про іпотеку», предметом іпотеки можуть бути один або декілька обєктів нерухомого майна за умови, зокрема, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності та може бути відчужене іпотекодавцем.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про іпотеку», у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника, така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.

Пунктом 8.25. Статут позивача передбачено, що відчуження майна товариства на суму, що становить пятдесят і більше відсотків майна товариства належить до виключної компетенції Вищого органу товариства.

Однак, пунктом 8.30 статуту позивача визначено, що учасник має право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані учасником до компетенції виконавчого органу.

Так, Згідно з Протоколом №3 Зборів учасників (засновників) ТОВ «Завод залізобетонних виробів №8» від 19.12.2007, вирішено виступити поручителем ОСОБА_1 та з метою забезпечення виконання його зобовязань за Договором кредитної лінії перед АБ «Синтез» укласти з АБ «Синтез» Договори іпотеки, якими передати в іпотеку АБ «Синтез» наступні нерухомі обєкти: нежилі будівлі, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії,8, а саме,: літ Д- загальною площею 310, 30 кв.м., літ К,Л загальною площею 172, 20 кв.м., літ М, Н1, О загальною площею 556, 10 кв.м. На укладення даних договорів було уповноважено директора ТОВ «Завод залізобетонних виробів №8» Болгову Наталію Сергіївну.

Таким чином, Вищим органом товариства (учасник, який володіє 100 % статутного капіталу та є єдиним учасником товариства) було погоджено, а саме, уповноважено директора позивача на підписання спірних договорів іпотеки.

Отже, дані договори вчинені уповноваженою на те особою.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Такими вимогами є

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (частина 1);

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2);

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина 3);

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4);

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5);

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частина 6).

Оскільки судом було встановлено, що спірні договори було підписано директором ТОВ «Завод залізобетонних виробів №8» за згодою Вищого органу управління (Протокол Загальних зборів учасників (засновників) №3 від 19.12.2007), вимоги щодо визнання їх недійсними з підстави, що вони укладені з перевищенням повноважень та без необхідного обсягу цивільної дієздатності, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Інших підстав для визнання недійсними спірних договорів іпотеки позивачем не заявлено.

За таких обставин, позов ТОВ «Завод залізобетонних виробів №8» в частині визнання недійсними Договорів іпотеки від 19.12.2007 за реєстровими номерами 10548, 10550 та 10552 задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач просить визнати недійсними Договори про задоволення вимог іпотекодержателя від 11 лютого 2010 року, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О. за реєстровими номерами 611, 610 та 612.

Дані позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

28.05.2009 між ОСОБА_1 (первісний боржник), ТОВ «Компанія «Київська Фортеця» (новий боржник) та АБ «Синтез» (кредитор) було укладено Договір про заміну сторони у зобовязанні та переведення боргу, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, первісний боржник переводить свій борг на Нового боржника, внаслідок чого новий боржник заміняє первісного боржника як сторону у Договорі кредитної лінії №19107/1 від 19.12.2007, а також усіх додаткових угод до нього, що були укладені раніше між первісним боржником та банком.

11.02.2010 між АБ «Синтез» та ТОВ «Завод залізобетонних виробів №8» було укладено три Договори про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О. за реєстровими номерами 610, 611 та 612.

За даними договорами про задоволення вимог іпотекодержателя, позивач в рахунок виконання ТОВ «Компанія «Київська фортеця» зобовязання за Договором кредитної лінії №19107/1 від 19.12.2007 передав відповідачу нерухоме майно, що було предметом іпотеки за Договорами іпотеки №№10548, 10550 та 10552.

Зі сторони позивача, дані договори було підписано Директором ТОВ «Завод залізобетонних виробів №8» Болговою Н.С.

Позивач вважає, що дані договори було підписано директором ТОВ «Завод залізобетонних виробів №8» без необхідного обсягу цивільної дієздатності та з перевищенням повноважень останнього.

Як передбачено Статутом позивача, а саме, пунктами 1.3., 7.3. та 8.25., Засновником та єдиним учасником позивача (з часткою 100 % статутного капіталу) є громадянин України ОСОБА_1. Функцію Вищого органу товариства учасник, якій володіє 100 % статутного капіталу та є єдиним учасником товариства, виконує одноособово. Вищим органом Товариства у цьому разі є такий учасник, або його представник. Відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства належить до виключної компетенції Вищого органу товариства.

Спірними договорами про задоволення вимог іпотекодержателя було фактично відчужено АБ «Синтез» майно ТОВ «Завод залізобетонних виробів №8», із зазначенням його вартості, що в сукупності складає 16899800, 00 грн. і становить більше 50% статутного капіталу позивача, у звязку з чим, згідно із Статутом Позивача право на підписання Договору про відчуження такого майна належить до виключної компетенції ОСОБА_1, як учасника Позивача, що володіє 100 % його статутного капіталу.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як підтвердження уповноваження директора ТОВ «Завод залізобетонних виробів № 8» на підписання спірних Договорів про задоволення вимог іпотекодержателя відповідачем було надано Протокол Зборів учасників (засновник) позивача №8 від 28.05.2009.

Однак, з даного протоколу вбачається, що директора ТОВ «Завод залізобетонних виробів № 8» було уповноважено на підписання Договорів про внесення змін до спірних догорів іпотеки, а не на підписання Договорів про задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, сторонами не було надано доказів на уповноваження директора ТОВ «Завод залізобетонних виробів №8» на підписання спірних Договорів про задоволення вимог кредиторів.

За таких обставин, спірні Договори про задоволення вимог кредиторів реєстрові №№610, 611 та 612 були підписані з перевищенням повноважень, що є порушенням частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України.

Посилання відповідача на те, що спірні договори було нотаріально посвідчено, у звязку з чим вони є дійсними, судова колегія вважає їх безпідставними, оскільки законодавство не пов'язує можливість (чи не можливість) визнання правочинів недійсними з обставиною їх нотаріального посвідчення. Так, відповідно до частини 1 статті 219 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним. Проте, відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (не залежно від того, чи був він посвідчений нотаріально).

За таких обставин, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних виробів № 8» підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2010 по справі № 4/324 є підлягає зміні в частині визнання недійсним Договорів іпотеки, в іншій частині залишенню без змін. Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного банку «Синтез» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2010 у справі № 4/324 змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 11 лютого 2010 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних виробів № 8» та Акціонерним банком «СИНТЕЗ», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О. за реєстровим номером 610;

Визнати недійсним Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 11 лютого 2010 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних виробів № 8» та Акціонерним банком «СИНТЕЗ», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О. за реєстровим номером 611;

Визнати недійсним Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 11 лютого 2010 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних виробів № 8» та Акціонерним банком «СИНТЕЗ», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О. за реєстровим номером 612.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Синтез» (01133, м. Київ, вул.. Івана Кудрі, 5, код ЄДРПОУ 21564391) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних виробів № 8» (01013, м. Київ, вул.. Будіндустрії, 8-П, код ЄДРПОУ 35570386) 255, 00 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.»

3. Стягнути з Акціонерного товариства «Синтез» (01133, м. Київ, вул.. Івана Кудрі, 5, код ЄДРПОУ 21564391) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних виробів № 8» (01013, м. Київ, вул.. Будіндустрії, 8-П, код ЄДРПОУ 35570386) 127, 5 грн. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 4/324 повернути до Господарського суду міста Києва.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя

Судді

23.12.10 (відправлено)