Рішення № 13063230, 14.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.10                                                                                           Справа№ 32/217 (2010)

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Валантон», м.Львів.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна аптечна база «Данфарм», м.Львів.

За участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Медекспо-Інвест», м.Київ.

Про стягнення 84952,95 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Яцишин О.В –адвокат (довіреність від 11.05.2010р.).

Від відповідача: не з’явився.

Від третьої особи: Піта Я.І. –представник (довіреність № 100 від 09.12.2010р.).

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Валантон», м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна аптечна база «Данфарм», м.Львів про стягнення 84952,95 грн. з яких 76145,15 грн. основний борг, 4930,66 грн. пені, 2969,66 грн. інфляційних, 907,48 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 19.11.2010р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 14.12.2010р. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Медекспо-Інвест», м.Київ.

Представник позивача в судовому засіданні 14.12.2010р. позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, вимоги ухвал суду не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 79052 0493555 4 від 22.12.2010р. –вручено 24.12.2010р.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримав, подав письмове пояснення по суті спору.

Станом на 14.12.2010р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, суд встановив:

02.12.2009р. між ТзОВ «Медекспо-Інвест»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональна аптечна база «Данфарм»(покупець) було укладено договір № 03 (далі по тексту –договір поставки) згідно умов якого продавець зобов»язується передати лікарські засоби (далі по тексту - продукція) у власність покупця, а покупець зобов»язується прийняти та своєчасно оплатити її.

На виконання умов договору поставки ТзОВ «Медекспо-Інвест»поставило відповідачу товар на суму 137151,17 грн. згідно видаткових накладних: №РН-0000001 від 07.12.2009р. на суму 40155,00 грн.; № РН-0000001 від 06.01.2010р. на суму 9885,04 грн.; № РН- 0000007 від 01.02.2010р. на суму 10918,72 грн.; № РН-0000019 від 22.02.2010р. на суму 31 217,80 грн.; №РН-0000054 від 19.03.2010р. на суму 17418,95 грн.; №РН-0000081 від 08.04.2010р. на суму 2440,20 грн.; № РН-0000110 від 21.04.2010р. на суму 7704,24 грн.; №РН-0000123 від 30.04.2010р. на суму 1629,04 грн. та № РН-0000155 від 20.05.2010р. на суму 15782,18 грн.

Згідно п.5.1. договору поставки та протоколу розбіжностей до вказаного договору, розрахунки за продукцію здійснюються на умовах відтермінування оплати на тридцять календарних днів від дня отримання ТзОВ «Медекспо-Інвест»щотижневого звіту про продаж товару зі складу ТзОВ «Регіональна аптечна база «Данфарм».

Оплата за поставлений товар була проведена невчасно та не в повному обсязі, всього на суму 17613,67 грн. (03.03.2010р. –1410,34 грн.; 12.04.2010р. –7498,12 грн.; 22.04.2010р. –8705,21 грн.).

Враховуючи, що останній звіт про продажу продукції зі складу відповідача був наданий 07.04.2010р. і не був оплачений, а інакших звітів на адресу ТзОВ «Медекспо-Інвест»не надходило, останнє прийняло рішення про припинення договору поставки та повернення товару, яке відбулось 18.06.2010р. на загальну суму 43392,26 грн.

Відтак, станом на 19.06.2010р. борг відповідача перед ТзОВ «Медекспо-Інвест» складав 76145, 15 грн.

30.09.2010р. між ТзОВ «Медекспо-Інвест»(первісний кредитор) та ТзОВ «Валантон»(новий кредитор) було укладено договір відступлення прав вимоги по договору № 03 від 02.12.2009р., згідно якого первісний кредитор здійснює відступлення права вимоги, а новий кредитор приймає право вимоги боргу кредитором до боржника – Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна аптечна база «Данфарм», що випливають з умов договору № 03 від 02.12.2009р., укладеного між первісним кредитором та боржником.

Відтак, всі зобов»язання, які відповідач повинен був виконати перед ТзОВ «Медекспо-Інвест», тепер повинні бути виконані перед ТзОВ «Валантон».

Позивач, за прострочення виконання відповідачем грошового зобов»язання, нарахував відповідачу 4930,66 грн. пені, 2969,66 грн. інфляційних, 907,48 грн. 3% річних.

Відтак, загальна сума заборгованості становить 84952,95 грн., з яких 76145,15 грн. основний борг, 4930,66 грн. пені, 2969,66 грн. інфляційних, 907,48 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ГПК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Факт поставки ТзОВ «Медекспо-Інвест»товару на загальну суму 137151,17 грн. підтверджується видатковими накладними: №РН-0000001 від 07.12.2009р. на суму 40155,00 грн.; № РН-0000001 від 06.01.2010р. на суму 9885,04 грн.; № РН- 0000007 від 01.02.2010р. на суму 10918,72 грн.; № РН-0000019 від 22.02.2010р. на суму 31 217,80 грн.; №РН-0000054 від 19.03.2010р. на суму 17418,95 грн.; №РН-0000081 від 08.04.2010р. на суму 2440,20 грн.; № РН-0000110 від 21.04.2010р. на суму 7704,24 грн.; №РН-0000123 від 30.04.2010р. на суму 1629,04 грн. та № РН-0000155 від 20.05.2010р. на суму 15782,18 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт часткової оплати відповідачем товару на суму 17613,67 грн. підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи. Факт повернення товару на суму 43392,26 грн. підтверджується накладною-зворотом № 735632 від 18.06.2010р.

Відтак, борг станом на 19.06.2010р. складав 76145,15 грн.

Згідно п.1.ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги.

ТзОВ «Медекспо-Інвест»передало ТзОВ «Валантон»право вимоги боргу в сумі 76145,15 грн. відповідно до договору відступлення прав вимоги по договору № 03 від 02.12.2009р.

На виконання умов п. 4.2. договору відступлення прав вимоги ТзОВ «Медекспо-Інвест»20.10.2010р. надіслало відповідачу повідомлення про відступлення прав вимоги за договором. Факт надсилання підтверджується фіскальним чеком № 5067 від 20.10.2010р. та поштовим повідомленням № 79052 04868571 від 20.10.2010р. отримано 21.10.2010р.

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 516 ЦК України передбачає, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач прострочив виконання зобов»язання з 19.06.2010р. та повинен його виконати перед позивачем, а саме: сплатити 76145,15 грн. основного боргу.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 76145,15 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 2969,66 грн. інфляційних, 907,48 грн. 3% річних.

Щодо нарахованої позивачем пені, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 9.1. договору поставки передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати отриманої продукції, покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі 1% від несплаченої суми за кожний день за весь період прострочення оплати.

Проте, слід зазначити, що Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” регулює саме договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань. Стаття 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” вказує на те, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.Відтак, Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” обмежує розмір нарахування пені, яка вказується сторонами у договорі.

Як вбачається із розрахунку пені поданого позивачем, для нарахування пені він використовував подвійну облікову ставку НБУ.

Отже, позивач правомірно нарахував пеню з дотримання вимог вищевказаного Закону, яка згідно поданого ним розрахунку становить 4930,66 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до

законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача повністю.

Керуючись ст.ст.11, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 549, 611, 612, 625, 627, 629, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна аптечна база «Данфарм»(79052, м.Львів, вул.Рудненська, 12; ЄДРПОУ 32053158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Валантон», юридична адреса: 79067, м.Львів, вул.Тракт Глинянський, 152; поштова адреса: 79007, м.Львів, вул.Леонтовича, 7/1, код ЄДРПОУ 20808247) 76145,15 грн. основного боргу, 4930,66 грн. пені, 2969,66 грн. інфляційних, 907,48 грн. 3% річних, держмито в сумі 849,53 грн. та 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя