Рішення № 13063224, 21.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          21.12.10                                                                                           Справа№ 4/127

Господарський суд Львівської області в складі судді Гриців В.М. при секретарі Бохонок В.З. з участю представника позивача Синявської І.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом спільного українсько-американського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю „Сан-тех” до приватного підприємства „Софія-сервіс” про стягнення заборгованості за поставлені товарно-матеріальні цінності

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-американське підприємство товариство з обмеженою відповідальністю „Сан-тех” звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до приватного підприємства „Софія-сервіс”, просить суд стягнути з відповідача 27292,22 грн. заборгованості, з яких: 24446,40 грн. основного боргу, 2249,06 грн. інфляційних втрат та 596,76 грн. трьох процентів річних за поставлені товарно-матеріальні цінності в період з 01 вересня 2008 року до 30 грудня 2009 року.

Відповідач про дату, місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, про що є докази у справі. Проте відзиву, заперечень чи спростувань позовних вимог відповідач не надав, про причини суд не повідомив. Тому суд ухвалює розглядати спір за наявними матеріалами справи, як це передбачено ст. 75 ГПК України.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, дослідив надані докази суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк термін. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу ст.ст. 612, 625 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до вимог ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з матеріалами справи позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 25846,70 грн., що підтверджується накладними на розхід: № 719 від 01 вересня 2008 року, № 833 від 30 вересня 2008 року, № 923 від 27 жовтня 2008 року, № 947 від 30 жовтня 2008 року, № 958 від 31 жовтня 2008 року, № 1037 від 29 листопада 2008 року, № 1117 від 26 грудня 2008 року, № 1118 від 26 грудня 2008 року, № 1119 від 26 грудня 2008 року, № 32 від 30 січня 2009 року, № 450 від 30 липня 2009 року, № 911 від 30 грудня 2009 року. Відповідач частково оплатив вартість отриманого товару. Позивач 12 квітня 2010 року надіслав відповідачу вимогу про сплату в 10-ти денний термін з моменту одержання повідомлення 24446,40 грн. заборгованої суми, яку відповідач отримав 27 квітня 2010 року. Отже, до 07 травня 2010 року включно відповідач повинен був сплатити позивачу 24446,40 грн. заборгованої суми. Однак відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання перед позивачем –не сплатив названої суми боргу. Станом на дату розгляду справи суду не надано доказів погашення цієї суми, тому суд стягує з відповідача 24446,40 грн. боргу.

Сума інфляційних нарахувань (2249,06 грн.) та 3% річних (596,76 грн.) нарахована позивачем за період прострочення з 08 січня 2010 року до 31 жовтня 2010 року, що є невірно з огляду на таке.

Як зазначено вище, строк виконання відповідачем грошового зобов’язання зі сплати позивачу 24446,40 грн. сплинув 07 травня 2010 року. Відтак період прострочення починається не з 08 січня 2010 року, а з 08 травня 2010 року. Тому сума інфляційних нарахувань за прострочення грошового зобов’язання в період з 08 травня 2010 року до 31 жовтня 2010 року становить 1124,53 грн., сума 3% річних - 415,92 грн.

З урахуванням викладеного суд стягує з відповідача 4446,40 грн. боргу, 1124,53 грн. інфляційних втрат, 415,92 грн. 3% річних.

Судові витрати суд покладає на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства „Софія-сервіс” (м. Львів, вул. Антоновича, 9/7; ідентифікаційний код 32126519) на користь спільного українсько-американського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю „Сан-тех” (м. Львів, вул. Патона, 27/105; ідентифікаційний код 22377260) –24446,40 грн. боргу, 1124,53 грн. інфляційних втрат, 415,92 грн. - 3% річних та судові витрати: 259,87 грн. державного мита і 224,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя