Вирок № 13062400, 29.11.2010, Дарницький районний суд міста Києва

Справа № 1-1094/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2010 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Трусової Т.О.,

при секретарі Маляр Н.В.,

за участю прокурора Козюри Р.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вільхівка Іршавського району Закарпатської області, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, розлученого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, несудимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

5 вересня 2010 року приблизно о 14-10 год. біля сміттєвих баків у дворі будинку № 54 по вул. Алма-Атинській в м. Києві ОСОБА_1 знайшов ніж, що який є холодною зброєю. Маючи умисел на носіння холодної зброї, ОСОБА_1 підняв вказаний ніж, поклав його до поліетиленового пакету та став носити при собі без передбаченого законом дозволу.

Так цього ж дня, приблизно о 15-30 год., ОСОБА_1, маючи при собі вказаний ніж, направився до пункту прийому металобрухту, після чого вирушив до продовольчого магазину «Фора», що знаходиться по вул. Алма-Атинській 54 в м. Києві. В цей же день приблизно о 19 год. ОСОБА_1 прибув до місця свого проживання у квартиру АДРЕСА_2, де і залишив ніж у своїй кімнаті.

8 вересня 2010 року приблизно о 14-30 год. ОСОБА_1 взяв вказаний вище ніж з метою використання його за призначенням та направився на вул. Алма-Атинську. Проходячи по території локомотивного депо Дарниця, що в Дарницькому районі м. Києва, ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції та у нього було виявлено та вилучено зазначений ніж.

Підсудний вину у вчиненні злочину при обставинах, встановлених судом, визнав частково та пояснив наступне. 5 вересня 2010 року він збирав металобрухт та біля сміттєвих баків у дворі будинку № 54 по вул. Алма-Атинській в м. Києві знайшов ніж, який вирішив взяти собі. Вказаний ніж він поклав до поліетиленового пакету і цього дня носив його при собі ходив з ножем до пункту прийому металобрухту та в магазин за продуктами, а увечері приніс його додому і залишив у своїй кімнаті. 8 вересня 2010 року, направляючись на збір металобрухту, він взяв з собою ніж, щоб різати ним обшивку дивану, який він напередодні знайшов на тій же вулиці Алма-Атинській. Однак по території локомотивного депо він був затриманий працівниками міліції . Носячи при собі вказаний ніж, він не знав, що він є холодною зброєю, а думав, що це звичайний кухонний ніж. Крім того він не знав, що за носіння ножа передбачена кримінальна відповідальність.

Окрім показань ОСОБА_1, з яких вбачається, що він визнає фактичну сторону своїх дій, його вина в обсязі пред*явленого обвинувачення встановлена сукупністю доказів, досліджених та перевірених судом, а саме:

даними протоколу вилучення у ОСОБА_1 ножа від 08.09.2010 р. (а.с. 5);

даними висновку судово-криміналістичної експертизи, якою встановлено, що ніж, вилучений ОСОБА_1, являється холодною зброєю колючо-ріжучої дії, виготовлений саморобним способом за допомогою заводського обладнання по типу мисливських ножів загального призначення (а.с. 41-43);

речовим доказом зазначеним ножем (а.с. 45, 46);

даними, які містяться в довідці Іршавського РВ УМВС України в Закарпатській області про те, що ОСОБА_1 не має дозволу на носіння холодної зброї (а.с.14);

даними протоколу відтворення обстановки і обставин події злочину, в ході якого ОСОБА_1 показав на місці, де він 5 вересня 2010 року знайшов ніж (а.с. 23-26).

З врахуванням досліджених доказів суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Доводи ОСОБА_1 про неусвідомлення ним тієї обставини, що вказаний ніж є холодною зброєю, суд вважає необгрунтованими з огляду на встановлені експертизою його конструктивні особливості, зокрема розміри, форму клинка, руків*я, наявність у ножа стійки опору (обмежувача), не бачити які підсудний не міг. Та обставина, що підсудний не знав про необхідність одержання дозволу для носіння такого ножа, не є підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності за незаконне поводження з холодною зброєю.

При призначенні підсудному виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який кримінальний закон відносить до злочинів середньої тяжкості, обставини його вчинення, а також особу ОСОБА_1, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, не працює і не має постійного джерела доходів, а останнім часом також не має певного місця проживання та не підтримує сімейні зв*язки, за місцем реєстрації характеризується позитивно.

Оскільки підсудний фактично визнав вину, критично оцінив свою злочинну поведінку і заявив про готовність нести кримінальну відповідальність, суд визнає обставиною, яка пом*якшує його покарання, щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищевикладене суд призначає ОСОБА_1 покарання у виді арешту в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини статті обвинувачення. На думку суду таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню нових злочинів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді арешту строком на 3 місяці.

Строк відбуття ОСОБА_1 покарання відраховувати з моменту приведення вироку у виконання.

Речовий доказ ніж, який являється холодною зброєю колючо-ріжучої дії, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України на ПЗЗ (р/р 31257272210703, код 25576445 в ГУДКУ в Київській області, МФО 821018) 580 грн. 50 коп. судових витрат за проведення експертизи з дослідження холодної зброї.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляції до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва на протязі 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: