Вирок № 13062388, 15.11.2010, Дарницький районний суд міста Києва

Справа № 1-1041/10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2010 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого- судді Трусової Т.О.,

при секретарі Маляр Н.В.,

з участю: прокурора Медведюк О.О., потерпілої ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лазірки Оржицького району Полтавської області, неодруженого, з повною середньою освітою, учня професійно-технічного училища № 46, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, несудимого,-

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, проживаючи в одній з кімнат будинку АДРЕСА_2, в період з кінця травня по 8 липня 2010 року, маючи в своєму розпорядженні ключ від кімнати у зазначеному будинку, яку орендувала ОСОБА_1, у відсутність останньої та її чоловіка неодноразово проникав до вищевказаної кімнати, звідки викрадав гроші. У вказаний період ОСОБА_2 таємно викрав гроші, що належать ОСОБА_1, на загальну суму 5000 грн., якими розпорядився за власним розсудом.

13 липня 2010 року приблизно о 12-30 год. ОСОБА_2 з метою таємного викрадення чужого майна повторно намагався проникнути до кімнати, яку орендувала ОСОБА_1, щоб викрасти звідти гроші в сумі 100 грн., але не зміг потрапити до кімнати, оскільки ОСОБА_1 замінила замок у дверях.

Підсудний вину у вчиненні злочину при обставинах, встановлених судом, визнав повністю, в скоєному розкаявся та показав наступне. В 2010 році він навчався в м. Києві в педагогічному коледжі і з дозволу свого дядька проживав в його кімнаті в будинку АДРЕСА_2. У вказаному будинку сусідню кімнату орендувала ОСОБА_1 Якось він зі зв*язки ключів, залишеній ОСОБА_1 у дверях, зняв ключ. В подальшому, маючи потребу в грошах, він в період з кінця травня по 8 липня 2010 року неодноразово у відсутність господарів проникав у кімнату ОСОБА_1, звідки з шкатулки, яка знаходилась у тумбочці, викрадав гроші. Всього він викрав 5 тис. грн. 13 липня він теж намагався проникнути у кімнату ОСОБА_1, щоб викрасти 100 грн., але не зміг потрапити у кімнату, оскільки виявилось, що замок у дверях замінили.

Судом за згодою учасників процесу визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі, зокрема, показань свідків, письмових та речових доказів, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються, підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності їх позиції. Учасникам судового розгляду роз*яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку. Враховуючи викладене суд приходить до висновку про винність ОСОБА_2 в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаній з проникненням у житло, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Суд також визнає ОСОБА_2 винним у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, поєднану з проникненням у житло, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України.

При призначенні ОСОБА_2 виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які кримінальний закон відносить до тяжких, обставини їх вчинення, а також позицію потерпілої щодо міри покарання для нього.

Суд також враховує дані про особу підсудного, зокрема його молодий вік, те, що до кримінальної відповідальності він притягується вперше і раніше ні в чому, вартому осуду, помічений не був, виключно позитивно характеризується за місцем проживання, навчання в школі та за місцем роботи, проживає з батьками, навчається.

Обставинами, які пом*якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого злочином збитку, а обставин, які обтяжують його покарання, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищевикладене суд призначає ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі за кожен склад злочину в розмірі, наближеному до мінімального, встановленого санкцією частини статті обвинувачення.

Остаточне покарання підсудному суд призначає за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, що передбачено ст. 75 КК України, вважаючи, що таке покарання буде достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. З урахуванням особи ОСОБА_2 суд вважає, що іспитовий строк для нього повинен бути не надто тривалим, так як він може бути призваний до лав ОСОБА_3.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15- ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

? за ч. 3 ст. 185 КК України 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

? за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України 3 роки позбавлення волі.

За сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 остаточне покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік 6 місяців, якщо протягом цього строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов*язки. Відповідно до п. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов*язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання.

Речові докази: флеш-картку пам*яті «Transcend», сліди пальців рук та дактилокарту ОСОБА_2, -зберігати при справі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (код 25575285, ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, р/р 31253272210699) 912,71 грн. судових витрат.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляції до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: