Рішення № 130613572, 24.09.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2025 року Справа № 160/21635/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/21635/25 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

25.07.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною відмову головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області вих. № Р-242/6/1201-25/1201.4.3/3482-25 від 20.03.2025 р. у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ у зв`язку з досягненням шістнадцятирічного віку;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ в зв`язку з досягненням нею шістнадцятирічного віку.

Ухвалою суду від 30.07.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/2163525, та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку положень ст. 262 КАС України.

Також ухвалою суду від 30.07.2025 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:

- звернення позивача про оформлення та видачу паспорта громадянина України у формі книжечки;

- листи/відмови (рішення) відповідача на звернення позивача щодо оформлення та видачі такого паспорта та інші докази щодо суті спору.

11.08.2025 року відповідачем подано відзив на позовну заяву. Долучені додаткові докази по справі.

Разом із відзивом заявлено клопотання про залишення позову без розгляду, яке мотивовано тим, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 року у справі №160/6644/24 вирішено спір щодо видачі позивачу видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки.

При розгляді даного клопотання суд виходить з наступного.

Згідно до п.3 ч.1ст.240 КАС Українисуд залишає позовну заяву без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Тобто для застосуваннявказаної підстави даної статті у провадженні цього або іншого адміністративного судуповинна перебуватитака сама (тотожна) адміністративна справа: 1) спір у такій справі виникміж тими самими сторонами; 2) спір стосуєтьсяодного й того самого предмету; 3) позов заявлений з тих самих підстав. Відсутність хоча б однієї з названих ознак виключає залишення позовної заяви без розгляду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в якому просить:

- визнати протиправною відмову головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області вих. № P-168/6/1201-24/1201.4.3/2814-24 від 27.02.2024 р. у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-XI у зв`язку з досягненням шістнадцятирічного віку.

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-XII в зв`язку з досягненням нею шістнадцятирічного віку, без надання згоди на обробку персональних даних.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 року, яке набрало законної сили, по справі №160/6644/24у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Рішення учасниками справи не оскаржувалось і набрало законної сили.

Зі змісту вказаного рішення та матеріалів адміністративної справи№160/21635/25 судом встановлено, що сторонами у даних справах є одні й ті самі особи, предмети справ є тотожними, однак підстави позову є різними.

Зокрема, підставою позову у справі № 160/6644/24 є факт відмови головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області вих. № P-168/6/1201-24/1201.4.3/2814-24 від 27.02.2024 р. у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-XI у зв`язку з досягненням шістнадцятирічного віку, а у справі № 160/21635/25 - факт відмови головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області вих. № Р-242/6/1201-25/1201.4.3/3482-25 від 20.03.2025 р. у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ у зв`язку з досягненням шістнадцятирічного віку.

Таким чином, у справах № 160/6644/24 та № 160/21635/25 підстави позову не є тотожними, внаслідок чого відсутні підстави для залишення без розгляду позову у справі №160/21635/25.

Враховуючи наведені, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, слід відмовити у задоволенні клопотання відповідачапро залишення позовної заяви без розгляду.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 24.09.2025 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідно до ч. 1 ст. 242 Цивільного кодексу України є її законним представником.

По досягненню шістнадцятирічного віку звернулись до відділу №17 у м.Новомосковську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області із заявою від 19.03.2025 р. та 20.03.2025 р. з аналогічною заявою позивачі звернулись до Головного управління ДМСУ в Дніпропетровській області, яке є юридичною особою, на відміну від територіального управління з проханням оформити і видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992р. №2503-ХІІ без згоди на обробку своїх персональних даних.

Вказують про те, що їх заяви написані за зразком тих заяв, які подавали позивачі по зразковій справі, яка розглянута ВПВСУ 19.09.2018 р.

У заяві повідомлено про відмову за релігійними переконаннями від оформлення і отримання паспорта у формі картки - документа Реєстру та обґрунтовано законодавчо право на паспорт- книжечку.

Проте, позивачі вказують на те, що відділ № 17 у м. Новомосковську ГУ ДМСУ в Дніпропетровській області листом від 27.03.2025 р., та головне управління ДМСУ в Дніпропетровській області листом від 20.03.2025р. відмовили у наданні такого паспорта запропонувавши звернутися до Суду.

Позивач вважає таку відмову протиправною, у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що позивач не позбавлена права оформлення паспорта громадянина України, однак не зважаючи на форму такого паспорта позивач зобов`язана дотримуватись законів України відповідно до статей 35, 68 Конституції України, а особисті переконання або бажання особи не можуть бути законною підставою для увільнення від своїх обов`язків перед державою або відмови від виконання законів.

Вказують про те, що у зв`язку з тим, що позивачу присвоєний УНЗР №20080109-01902, адміністративна справа №160/21635/25 не є типовою, відносно зразкової справи №806/3265/17

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідно до ч. 1 ст. 242 Цивільного кодексу України є його законним представником.

По досягненню шістнадцятирічного віку ОСОБА_2 разом із матір`ю ОСОБА_1 17.02.2024 року звернулись до відділу №17 у м.Новомосковську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області та 23.02.2024 року до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області із заявами з проханням оформити і видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ряди України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ без згоди на обробку своїх персональних даних. У заяві повідомлено про відмову за релігійними переконаннями від оформлення і отримання паспорта у формі картки - документа Реєстру та обґрунтовано законодавчо право на паспорт- книжечку.

17.02.2024 року відділом №17 у м. Новомосковську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області та 27.02.2024 року Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на вищезазначені заяви неповнолітньої дитини ОСОБА_2 та ії законного представника було надано відповіді №Р-13/6/1235-24 та №Р-168/6/1201-24/1201.4.3/2814-24, зокрема, правові та організаційні засади видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи, регулюються Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус від 20.11.2012 року за № 5492-VI (далі Закон). Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визначення недійсним та знищення паспорта громадянина України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (зі змінами) (далі Порядок). На виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, який зареєстровано у Міністерстві юстиції У країни 14 червня 2019 року за №620/33591 (далі - Тимчасовий порядок), набрав чинності з дня його офіційного опублікування - 21.06.2019. Зазначений Тимчасовий порядок визначає порядок подання документів, їх розгляд і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України, зразка 1994 року, засвідчене в установленому порядку. Разом з тим слід зазначити, що відповідно до статей 35, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. Статтею 24 Конституції України визначено, що всі громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом та не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Отже, переконання особи, належність до окремих соціальних груп не можуть бути законною підставою для увільнення від своїх обов`язків перед державою або відмови від виконання законів. Відтак, з метою документування паспортом громадянина України зразка 1994 року необхідно надати рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язанням ДМС оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки, засвідчене в установленому законодавством порядку та документи перелік яких визначено розділом III Тимчасового порядку.

Також, судом були досліджені письмові докази, копії яких були надані відповідачем разом з відзивом на позовну заяву.

Відповідно до заяви-анкети №18612915 від 24.03.2021 року для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 просить внести до Єдиного державного демографічного реєстру інформацію про особу, інтереси якої вона представляє ( ОСОБА_2 ) у зв`язку із оформленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Згідно облікової картки на особу, яка порушує клопотання про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, ОСОБА_2 отримала паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , дата видачі 01.04.2021р., строк дії до 01.04.2025р.

Листом Головного управління ДМС у Дніпропетровській області №1201.4.3/12336-24 від 03.04.2024 повідомлено, що відділом паспортизації опрацьована службова записка від 03.04.2024 про надання інформації щодо оформлення документів із застосуванням засобів Реєстру, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України та формування унікального номеру запису в Реєстрі на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За обліками ЄІАС УМП ДМС України та ГУ ДМС у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка Дніпропетровська область, Новомосковській район, с. Знаменівка, 01.04.2021 документована Новомосковським ГУ ДМС України в Дніпропетровській області (орган видачі 1235) паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , строком дії до 01.04.2025, УНЗР: 20080109-01902.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 року, яке набрало законної сили, по справі №160/6644/24у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Згідно листа Відділу паспортизації Управління з питань паспортизації, реєстрації та еміграції ГУ ДМС у Дніпропетровській області вх.№1201.4.3/25703-25 від 01.08.2025 р. за обліками Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 виданий 01.04.2021 (строком дії до 01.04.2025 р.) органом видачі - 1235 (Відділ №17 у м.Самар ГУ ДМС у Дніпропетровській області) з присвоєним УНЗР 20080109-01902.

Таким чином, встановлено, що законний представник ОСОБА_2 , а саме ОСОБА_1 , 24.03.2021 р. вже звернулася до органу 1235 (Новомосковський РВ ГУДМС в Дніпропетровській області) та просила внести до Єдиного державного демографічного реєстру інформацію про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з оформленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон, в результаті чого була сформована заява-анкета №18612915.

Отже, данні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вже внесені до Єдиного державного демографічного реєстру з присвоєнням УНЗР, з внесенням відцифрованого образу обличчя, за згодою законного представника, при оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що також не спростовується учасниками справи.

19.03.2025 року ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , звернулася із заявою, складною в довільній формі, (вхідний реєстраційний №Р-58/6/1235-25 від 19.03.2025р.) до Відділу №17 у місті Новомосковську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якій просила оформити паспорт громадянина України у вигляді книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-XI.

До заяви було долучено: копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , копію паспорта законного представника ОСОБА_1 . Відповідно до вимог закону про звернення громадян, Відділом №17 у місті Новомосковську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області за вих. №1235-617/1235-25 від 27.03.2025 було розглянуто вищезазначену заяву, ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 та надано лист-відповідь щодо порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до норм чинного законодавства.

20.03.2025 року ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , звернулася із заявою, складною в довільній формі, (вхідний реєстраційний №Р-242/6/1201-25 від 20.03.2025р.) до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якій просила оформити паспорт громадянина України у вигляді книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. №2503-XI.

Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області за вих. №Р-242/6/1201-25/1201.4.3/3482-25 від 20.03.2025 року було розглянуто вищезазначену заяву, ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 та надано лист-відповідь щодо порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до норм чинного законодавства.

Фактично, вказаними листами, відповідач роз`яснив загальний порядок оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року, відповідно до діючого законодавства.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови видати паспорт у вигляді книжечки, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно достатті 4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованихКонституцією Українисвободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Відповідно до частини 1статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України.

Відповідно до частини 3 статті13, частини 4 статті21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (безконтактний електронний носій - імплантована у бланк документа безконтактна інтегральна схема для внесення персональних даних, параметрів, у тому числі біометричних, що дає змогу здійснювати комплекс заходів, пов`язаних з верифікацією особи, та може використовуватися як засіб електронного цифрового підпису у випадках, передбачених закономчастини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 2статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України.

Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2постанови Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України»(далі - Постанова №302) запроваджено із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру:

з 1 січня 2016 року оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цієюпостановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженогоПостановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. N 2503-XII;

з 1 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цієюпостановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цієюпостановою.

Пунктом 3 постанови № 302 установлено, що до завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів Державної міграційної служби матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цієюпостановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цієюпостановою, з 1 листопада 2016 р. припиняється.

Пунктом 131 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302, (далі - Порядок № 302) передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься, зокрема, така інформація: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи).

Отже, безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Як вбачається з матеріалів справи, бажання позивача отримати паспорт у формі книжечки обумовлене власними переконаннями та запереченнями обставин здійснення обліку персональних даних у Єдиному державному демографічному реєстрі та запереченням щодо використання імплантованого безконтактного електронного носія у бланку документу.

Великою Палатою Верховного Суду України в постанові від 19.09.2018 в зразковій справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18) викладені наступні правові висновки.

НормиЗакону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»на відміну від норм Положення № 2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимогст. 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом») не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення ст. 8 Конвенції.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

З урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 року у зразковій справі №806/3265/17, в якій зазначено, що будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак у даному випадку таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено, є підстави для видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року та залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Варто зазначити, що якщо громадянин, через свої особисті переконання, хоче отримати паспорт у вигляді книжечки, то відмова у видачі йому такого паспорта є порушенням права громадянина на свободу вибору.

Зазначена обставина, є важливими для застосуваннявисновків постановиВеликої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 року у справі №806/3265/17, оскільки вказаним рішенням були захищені особисті переконання та погляди особи.

Видача паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки є виключенням з загального правила, зокрема, таке виключення можливе за наявності судового рішення стосовно конкретної особи, яка звертається за оформленням та вдачею паспорту у формі книжечки.

Слід вказати, що обмеження у видачі паспорту у формі книжечки законодавством не передбачено, при цьому такий паспорт може бути виданий на підставі рішення суду.

А отже, відмовляючи у видачі паспорта у формі книжечки відповідач не заперечував щодо наявності такого права, а зазначив, що для його реалізації необхідна наявність рішення суду.

Наведені у відзиві доводи щодо необхідності врахування висновків, висловлених Верховним Судом у постанові від 08.06.2023 по справі №380/5977/21, суд відхиляє, позаяк правові висновки, викладені у вказанійпостанові, зроблені у правовідносинах, які за своїм змістом, обсягом та юридичною природою не є в повній мірі подібними до тих, які виникли у цій справі, а тому не можуть слугувати релевантними до застосування у цій справі.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, слід дійти висновку про задоволення позовних вимог позивачеві.

Така ж правова позиція викладена у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 06.06.2025 року у справі №160/2518/25, що є обов`язковою підставою для застосування судом першої інстанції.

Окрім того, відповідно до наявної в матеріалах справи копії облікової картки на особу, яка порушує клопотання про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, ОСОБА_2 01.04.2021 року видано паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 зі строком дії до 01.04.2025 року, а отже станом на день розгляду справи по суті строк видачі паспорта сплинув.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо відмови відповідачем у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт №2503-ХІІ є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, для належного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт №2503-ХІІ.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також враховуючи, що обґрунтованих мотивів відмови у видачі позивачу паспорта у формі книжечки відповідачем не вказано та законні підстави такої відмови відсутні, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані та доведені позовні вимоги у вказаній вище частині.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити певні дії.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.

Враховуючи, що позивач, відповідно до п. 12 ч. 2ст. 3 Закону України «Про судовий збір»звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ в зв`язку з досягненням нею шістнадцятирічного віку.

Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області (вул. В.Липинського, 7, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 37806243).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 24.09.2025 року.

Суддя В.В. Ільков