Рішення № 13059186, 19.05.2010, Апеляційний суд Харківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Макарова Г.О.,

суддів: Котелевець А.В.,

Хребтова В.П.,

при секретарі Пуль С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2010 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю „Макрокап Девелопмент Україна” про розірвання договору на участь у спільній діяльності по будівництву житлового будинку, стягнення вкладу на житлове будівництво, відшкодування моральної шкоди у звязку з порушенням зобовязання, -

встановила:

19 серпня 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Макрокап Девелопмент Україна » (далі ТОВ МКДУ) про розірвання договору №11 від 02.04.2007 р. укладеного між нею та ТОВ МКДУ на участь у спільній діяльності по будівництву житлового будинку по вул. Авіа хімічна, стягнення внесених за договором коштів в сумі 315180 грн. та моральної шкоди 20000 грн. обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

02 квітня 2007 року вона уклала з ТОВ МКДУ договір, згідно якого нею було внесено відповідачу 315180 грн., еквівалент 61800 доларів США при курсі долара до національної валюти 5,1 і право власності на ці гроші не переходе до ТОВ МКДУ, а вона є власником свого вкладу до передачі квартири, а відповідач зобовязується побудувати квартиру з двох кімнат (тип 2В) загальною площею 72, 62 кв.м. на третьому поверсі другої секції по АДРЕСА_1 на земельній ділянці наданій на підставі рішення Харківської міської ради №78/05 від 27.04.2005 р. та №51/06 від 06.03.2006 р. в оренду за договором оренди від 21.02.2006 р. № 140667100017 та передати цю квартиру у власність їй, позивачці. Строк закінчення будівництва -1 квартал 2010 року Про передачу квартири ТОВ МКДУ зобовязане повідомити письмово.

Але 28.10.2008 року вона отримала від відповідача лист про перенесення строку будівництва на два квартали і укладення додаткової угоди з зміненими строками будівництва.

А потім їй надійшов лист в якому було повідомлено що ТОВ МКДУ призупинило будівельні роботи і строк закінчення будівництва перенесено на 4 квартал 2011 року.

Вона вважає що відповідач неналежним чином виконував умови договору, оскільки будівництво знаходиться лише на стадії риття котловану та затвердження проекту, а строк оренди земельної ділянки закінчується раніше нового строку закінчення будівництва, а саме: 31 серпня 2009 року.

Вказаними діями відповідача їй було завдана моральна шкода.

Представник відповідача позов не визнала, вважає що згідно п.4 ст.3 Закону України № 800 ІV від 25 грудня 2008 р. «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» забороняється розірвання юридичними та фізичними особами, договорів результатом яких є передача забудовниками завершеного обєкта житлового будівництва.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 9 лютого 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Суд безпідставно не визнав вини ТОВ МКДУ в порушенні договору про що свідчать надані докази : листи державного архітектурно будівельного контролю у Харківській обласьі від 17.12.2009 року про те, що ТОВ МКДУ за дозволом на виконання будівельних робіт до інспекції не звертався, лист філії ДП «Укрдержбудекспертиза» про те, що комплексна державна експертиза проекту не проводиться, оскільки не здійснена оплата, листом МКДУ про перенос строків будівництва на 4 квартал 2011 р. який закінчується 31.12.2011 р. тобто поза межами 18 місячного строку встановленого п.4 ст.3 Закону України № 800 VІ від 25.12.2008 р., який на спірні правовідносини не розповсюджується.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що перенесення відповідачем строку будівництва на 4 квартал 2011 року, відповідає вимогам п.4 ст.3 Закону України №800-VІ від 25 грудня 2008 року «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», але з цим висновком погодитися не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст..526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. ст. 530, 610, 611, 614, 631, 651, 653 ЦК України якщо в зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору, відшкодування збитків та моральної шкоди. Особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності). Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, та в інших випадках встановлених договором або законом. Якщо договір розривається в судовому порядку зобовязання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Як установлено судом і таке вбачається з матеріалів справи 2 квітня 2007 року між ОСОБА_2 і ТОВ «Макрокап Девелопмент України» було укладено договір №11 згідно якого останній проводить будівництво житлового будинку з нежитловими приміщеннями та автостоянкою і по закінченню будівництва передає у власність ОСОБА_2 одну двокімнатну квартиру загальною площею 72,68 кв.м. на третьому поверсі третьої секції у першому кварталі 2010 року, а ОСОБА_2 сплачує 315800 грн. еквівалент 61800 доларів США і право власності на цей вклад не переходе до ТОВ МКДУ. Але МКДУ направлено ОСОБА_2 лист в якому повідомило про перенесення на даний час строку завершення будівництва на 4 квартал 2011 року, який починається з 01.10.2011 р. і закінчується 31.12.2011 року за межами 18 місячного строку, після якого заборона розірвання договорів, встановлена Законом України №800-VІ від 25 грудня 2008 року «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (далі Закон №800-VІ від 25 грудня 2008 року ) не діє.

Вказані обставини підтверджуються договором та листом повідомлення про перенос строку закінчення будівництва на 4 квартал 2011 р. (а.с. 6-10, 111).

Вказані докази є належними, достатніми, допустимими та достовірними, а тому посилання ТОВ МКДУ на те, що лист про перенос будівництва на 4 квартал 2011 р. не є офіційним судова колегія оцінює критично.

Крім того, судова колегія вважає що під час дії договору допущено суттєве порушення його положення, а саме ТОВ МКДУ перенесено строк будівництва на строк понад 18 місяців, до цього часу відповідач не має затвердженої проектно кошторисної документації, висновку державної експертизи, дозволу на будівництво, фінансування продовження будівництва, на кошти для будівництва закуплені 3 крана, вагони, побудований склад, що не передбачено договором.

Судом першої інстанції неправильно встановлені строки закінчення будівництва, а також не узято до уваги що згідно ст..4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» та ст..1,4 Закону України «Про фінансово кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» обєктами інвестиційної діяльності не можуть бути обєкти житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використання недержавних коштів, залучених від фізичних осіб, у тому числі в управління. Інвестування та фінансування будівництва таких обєктів може здійснюватися виключно через фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені та діють відповідно до законодавства. Управителем може бути фінансова установа, статутний капітал якої становить не менше одного міліонна євро, який повинен бути повністю сплачений виключно грошовими коштами до початку залучення коштів від установників управління майном. Забудовником може бути особа, яка згідно з законодавством має право на виконання функцій замовника будівництва для спорудження обєктів будівництва та уклала договір з управителем. Загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами регулюються цими Законами.

За таких обставин рішення суду в частині відмови в задоволенні позову про розірвання договору та скасування заходів забезпечення позову підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_2 Оскільки договором не передбачено відшкодування моральної шкоди у випадку його порушення, апеляційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303 -305, 307, 309, 313, 314,316, 317, 319, 321, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2010 року змінити.

Розірвати договір №11 від 02 квітня 2007 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Макрокап Девелопмент Україна” на участь у спільній діяльності по будівництву.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Макрокап Девелопмент Україна” на користь ОСОБА_2 - 315180 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Макрокап Девелопмент Україна” на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 2790 грн.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2009 року, та зняти арешт з грошових коштів товариства з обмеженою відповідальністю «Макрокап Девелопмент Україна» /61058, м. Харків, вул.. Данилевського, 30/, що знаходяться на розрахунковому рахунку 260023011383 в Першому ХФ АКБ «Базис» МФО 351599 код ОКПО 25178393 в розмірі 315 180 (триста п'ятнадцять тисяч ста вісімдесяти) гривень після виконання рішення суду.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий підпис

Судді: підписи

Вірно:

Суддя