Рішення № 130506485, 25.09.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/4655/25

25 вересня 2025 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якій просить:

визнати протиправним рішенням про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фону України у Київській області №192650013952 від 18 липня 2025 року про відмову у призначенні пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , нарахування пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фону України у Київській області №192650013952 від 18 липня 2025 року в ході розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком встановлено, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, підтверджено факт проживання або роботи в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 - 3 роки 3 місяці 6 днів, а тому відповідно до поданих нею документів у ОСОБА_1 відсутнє право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку в порядку статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" так як необхідний період проживання або роботи в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 повинен бути не менше 4-ох років.

Позивач вважає, що з моменту Чорнобильської катастрофи, яка мала місце 26.04.1986 і по 01.01.1993 постійно проживала в м. Заліщики, а тому має право на пенсію зі зменшенням пенсійного віку, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , довідками Заліщицької міської ради.

Стосовно своєї роботи в м. Красилів, Хмельницької області то можу пояснити, що завжди після роботи автобусом верталася додому в м. Заліщики, та проживала фактично в Заліщиках, оскільки проживала там з батьками та разом проживали за адресою в АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 06.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачам 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

14.08.2025 від відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

В заперечення вказує, що ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку згідно статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

За принципом екстериторіальності звернення розглянуте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області.

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області рішенням від 18.07.2025 №192650013952 відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, зазначивши, що підтверджений період роботи (проживання) у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 становить 03 роки 03 місяці 6 днів (з 26.04.1986 по 31.07.1989) замість необхідних 4 роки.

До періоду проживання у зоні посиленого радіологічного контролю не зараховано період з 01.08.1989 по 12.08.1994 за довідкою Виконавчого комітету Заліщицької міської ради від 07.07.2025 №499, оскільки за записами трудової книжки від 04.08.1989 НОМЕР_3 в зазначений період позивач працювала в м. Красилів Хмельницької області, яке не відноситься до зони посиленого радіологічного контролю.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області в поданому 26.08.2025 до суду відзиві заперечуючи проти задоволення позову ОСОБА_1 , вказує, що оскаржуване рішення за принципом екстериторіальності було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області від 18.07.2025 №192650013952.

З посиланням на положення статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зазначає, що вік позивача 55 років.

Підтверджений період роботи (проживання) у зоні посиленого радіологічного контролю відповідно до статті 55 вказаного Закону станом на 01.01.1993 становить 3 роки 3 місяці 6 днів (з 26.04.1986 по 31.07.1989). Загальний підтверджений період проживання (роботи) у зоні посиленого радіологічного контролю - 22 роки 11 місяців 29 днів, що не дає право на зниження пенсійного віку.

До періоду проживання у зоні посиленого радіологічного контролю не зараховано період з 01.08.1989 по 12.08.1994 за довідкою Виконавчого комітету Заліщицької міської ради від 07.07.2025 №499, оскільки за записами трудової книжки від 04.08.1989 НОМЕР_4 в зазначений період заявниця працювала в м. Красилів Хмельницької області, яке не відноситься до зони посиленого радіологічного контролю.

Страховий стаж ОСОБА_1 становить 35 років 1 місяць 18 днів.

Відмовлено в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням строку перебування головуючого судді у відпустці, в порядку черговості.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус громадянина, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується посвідченням категорії 4 серія НОМЕР_2 , виданим 03.05.1993 Тернопільською обласною державною адміністрацією.

Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 10.07.2025 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Для прийняття рішення згідно поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, рішенням якого від 18.07.2025 №192650013952 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, зазначивши, що підтверджений період роботи (проживання) у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 становить 03 роки 03 місяці 6 днів (з 26.04.1986 по 31.07.1989).

Зі змісту спірного рішення видно, що вік заявниці 55 років, страховий стаж особи становить 35 років 1 місяць 18 днів.

До періоду проживання у зоні посиленого радіологічного контролю не зараховано період з 01.08.1989 по 12.08.1994 за довідкою Виконавчого комітету Заліщицької міської ради від 07.07.2025 №499, оскільки за записами трудової книжки від 04.08.1989 НОМЕР_4 в зазначений період заявниця працювала в м. Красилів Хмельницької області, яке не відноситься до зони посиленого радіологічного контролю.

Вважаючи свої права порушеними таким рішенням, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №796-ХІІ).

Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, визначено статтею 55 Закону №796-ХІІ. Згідно з частиною третьою цієї статті призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Приписами пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи:

особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - зменшення віку передбачено на 2 роки* та додатково 1 за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

*Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Аналіз наведених положень Закону свідчить, що обов`язковою умовою наявності у особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ є факт постійного проживання та (або) роботи такої особи у зоні посиленого радіологічного контролю протягом чотирьох років до 01 січня 1993 року.

При цьому, особам, які додатково до зазначеної умови постійно проживали у зоні посиленого радіологічного контролю в період з моменту аварії (26 квітня 1986 року) по 31 липня 1986 року, ще встановлюється початкова величина зниження пенсійного віку - 2 роки.

Особам, які постійно не працювали/постійно не проживали в зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року, але постійного проживали/постійно працювали у зоні посиленого радіологічного контролю протягом чотирьох років до 01 січня 1993 року, зменшення пенсійного віку застосовується без початкової величини зменшення пенсійного віку, з розрахунку - 1 рік за 3 роки проживання/роботи.

Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року. Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону (частини друга та третя статті 55 Закону №796-XII).

Виходячи зі змісту правовідносин, які регулюються Законом №796-ХІІ, обов`язковий для отримання особою статусу постраждалого від Чорнобильської катастрофи період проживання та роботи починає свій перебіг від дати аварії на Чорнобильській АЕС, тобто з 26.04.1986. Отже, щодо проживання та (або) праці потерпілої особи у зоні посиленого радіологічного контролю протягом 4 років станом на 01.01.1993, то його необхідно обраховувати з 26.04.1986 по 01.01.1993. Вказане пов`язане із поняттям виникнення зони посиленого радіологічного контролю, яке згідно чинного законодавства нерозривно пов`язано із моментом аварії на Чорнобильській АЕС.

За умовами частини першої статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за нормами Закону №1058-ІV і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом №796-XII.

Положення Закону №796-ХІІ за дотриманням умов, визначених у ньому, дозволяють зменшувати пенсійний вік особи, але не більше 5 років, та, відповідно, необхідний стаж.

Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 при зверненні до територіального органу Пенсійного фонду України 10.07.2025 досягнула 55-річного віку.

Зі змісту спірного рішення видно, що підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII стала відсутність необхідного терміну проживання або роботи в зоні посиленого радіологічного контролю протягом чотирьох років до 01 січня 1993 року.

Підтверджений період роботи (проживання) у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 становить 03 роки 03 місяці 6 днів (з 26.04.1986 по 31.07.1989).

Так відповідно до довідки Виконавчого комітету Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області №499 від 07.07.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає зареєстрована в АДРЕСА_2 з 13.02.2008 по теперішній час. З 27.09.1977 по 07.04.1993 проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 , з 03.02.1995 по 15.08.1997 проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_3 , з 15.08.1997 по 05.12.2007 проживала по АДРЕСА_4 .

Вказані факти підтверджено також актом про фактичне місце проживання без реєстрації (не проживання за місцем реєстрації) від 25.07.2025, довідкою Виконавчого комітету Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області від 29.07.2025 №528.

До періоду проживання у зоні посиленого радіологічного контролю не зараховано період з 01.08.1989 по 12.08.1994 за довідкою Виконавчого комітету Заліщицької міської ради від 07.07.2025 №499, оскільки за записами трудової книжки від 04.08.1989 НОМЕР_4 в зазначений період заявниця працювала в м. Красилів Хмельницької області, яке не відноситься до зони посиленого радіологічного контролю.

Верховний Суд у постанові від 29.01.2020 у справі №572/245/17 дійшов висновку, що підставою для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку є належність особи до потерпілих від Чорнобильської катастрофи та факт проживання (роботи), а не реєстрації у зоні посиленого радіологічного контролю.

Таким чином в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази факту постійного проживання та (або) роботи позивача в зоні посиленого радіологічного контролю з моменту Чорнобильської катастрофи (26.04.1986) до 01.01.1993 протягом 4 років.

При цьому, видане позивачу посвідчення громадянина, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (Категорія 4) серії НОМЕР_2 , видане 03.05.1993 Тернопільською обласною держадміністрацією, підтверджує права на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", однак право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку виникає за умови, що вона станом на 01.01.1993 постійно проживала або відпрацювала у цій зоні не менше чотирьох років.

Верховний Суд в ухвалі від 14.11.2023 у справі №500/8557/21 зазначив, що наявність у позивача посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи дає їй право на пільги, передбачені Законом, однак не може бути безумовною підставою для призначення пенсії із зниженням віку, якщо доведено, що вона у зоні посиленого радіоекологічного контролю фактично не проживала, а отже й не перебувала під впливом негативних для здоров`я факторів радіоактивного забруднення території.

З урахуванням наведеного, суд вважає правомірним не зарахування до періоду проживання позивача у зоні посиленого радіологічного контролю з 01.08.1989 по 12.08.1994 за довідкою Виконавчого комітету Заліщицької міської ради від 07.07.2025 №499, оскільки за записами трудової книжки від 04.08.1989 НОМЕР_4 в зазначений період вона працювала в м. Красилів Хмельницької області, яке не відноситься до зони посиленого радіологічного контролю.

Не заслуговують до уваги пояснення позивача, що вона завжди після роботи автобусом верталася додому в м. Заліщики, та проживала фактично в Заліщиках, які не спростовують факту відсутності постійного проживання або роботи у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Тому, суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджено, що у позивача в сукупності наявний необхідний період (не менше чотирьох років) проживання (роботи) на території зони посиленого радіоекологічного контролю з 26.04.1986 до 01.01.1993 за наявності якого вона може набути право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 не набула права на отримання пенсії відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ, що свідчить про законність відмови Головного управління Пенсійного фону України у Київській області в призначенні такої пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного строку постійного проживання або роботи у зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 роки.

Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 18.07.2025 №192650013952 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Відповідно не підлягає до задоволення і похідна позовна вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , нарахування пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи, відповідачі довели правомірність своєї поведінки у спірних правовідносинах, а тому суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та відмову у їх задоволенні.

Оскільки в задоволенні позовних вимоги відмовлено, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено і підписано 25 вересня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідачі:

- Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: вул. Варшавська, 3Б, с-ще Макарів, Бучанський р-н, Київська обл., 08001, код ЄДРПОУ: 22933548).

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).

Головуючий суддяМартиць О.І.