Ухвала суду № 130391972, 22.09.2025, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/515/25

Провадження № 2/702/389/25

УХВАЛА

про витребування доказів

22.09.2025 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Барської Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Возної В.В.,

сторони не з`явились,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Європейська агенціяз поверненняборгів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Позивач, в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Заявлена вимога обґрунтована тим, що ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», ТОВ «Аванс Кредит», правонаступником яких згідно договорів відступлення прав вимоги, є позивач, надали відповідачу ОСОБА_1 кредити у сумі 7000,00 грн., 15000,00 грн., відповідно, тому відповідач в силу вимог ст.629, 1054 ЦК України зобов`язана повернути ці кошти та сплатити проценти позивачу.

Постановленою 16.06.2025 ухвалою у справі відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін.

У призначене на 15 годину 30 хвилин 22.09.2025 судове засідання сторони не з`явились. Представник позивача у позовній заяві клопотав про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність витребування доказів з ініціативи суду за таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій (п. 3); сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4); запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (п. 5).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частиною 6 ст. 84 ЦПК України встановлено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства.

Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Завдання законодавця при регламентації конструкції доказування полягає у забезпеченні гармонічного поєднання активності сторін та суду в цивільному судочинстві. Активність сторін відбиває приватноправові засади змагального процесу, а активність суду публічно-правовий інтерес у ефективності відправлення правосуддя. Можливість збирання доказів судом за власною ініціативою за чинним ЦПК мають обґрунтовуватися не виключно через призму змагальності, а і з урахуванням принципу пропорційності в контексті завдань та мети цивільного судочинства. Положення процесуального законодавства щодо можливості витребування доказів за ініціативою суду у випадку недобросовісної поведінки сторони щодо доказів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію приватноправового інтересу у цивільному судочинстві, та активністю суду в контексті принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічно-правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства. Необхідність збереження відповідного балансу прямо випливає із норми, що регулює завдання цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК).

Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, підтвердження та встановлення усіх обставин спору необхідно витребувати в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформації, що містить банківську таємницю, зокрема, докази належності відповідачу карткового рахунку та відомостей про рух коштів по ньому.

Судове засідання слід відкласти у зв`язку з витребуванням доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 84, 223, 260-261, 353 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (ЄДРПОУ: 21133352 адреса: 04082, місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок 54/19) надати на адресу суду інформацію, що містить банківську таємницю:

-інформацію чиемітувалась наім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) платіжна картка маска-картки № НОМЕР_2 ;

-інформацію прорух коштівпо картковомурахунку -маска карти№ НОМЕР_2 ,що належить ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), за період з 20.07.2024 по 27.12.2024.

Виконати ухвалу суду в строк до 24 жовтня 2025 року включно.

Відкласти судовезасідання,у зв`язкуз витребуваннямдоказів,до 14 год. 00 хв. 28.10.2025.

Копію ухвалинаправити АТ«УНІВЕРСАЛ БАНК» (ЄДРПОУ: 21133352 адреса: 04082, місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок 54/19) для виконання.

Роз`яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Тетяна БАРСЬКА