Рішення № 130309561, 12.09.2025, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/1023/25

2/195/425/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

12.09.2025 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Омеко М.В., за участю секретаря судового засідання Мартинової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник АТ "Перший Український Міжнародний Банк" Анохіна О.О. Р у червні 2025 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованість у сумі 92 958.06 грн., та стягнути витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422.40 грн., обгрунтовуючи наступним.

29.05.2013 року між позичальником, ОСОБА_1 та АТ "ПУМБ" було укладено кредитний договір № GP-4564472 та надано кредит у сумі 12160 грн.

16.07.2013 року між позичальником, ОСОБА_1 та АТ "ПУМБ" було укладено кредитний договір № 22574648 та надано кредит у сумі 20 000 грн.

Представник позивача вказує, що відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 03.03.2025 склала:

1) По кредитному договору від 29.05.2013 № GP -4564472 - 21291.45 (двадцять одна

тисяча двісті дев`яносто одна гривня 45 копійок) грн., з яких: 9593.96 грн. заборгованість за кредитом; 6116.05 грн. заборгованість процентами; 5581.44 грн. заборгованість за комісією;

2) По кредитному договору від 16.07.2013 № 22574648 - 71666.61 (сімдесят одна

тисяча шістсот шістдесят шість гривень 61 копійка) грн., з яких: 17218.66 грн. заборгованість за кредитом; 53318.17 грн. заборгованість процентами; 1129.78 грн.

заборгованість за комісією.

Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом

на 03.03.2025 склала 92 958.06 (Дев`яносто дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят вісім грн 6 коп.) гривень. У звязку з чим і взернулися до суду.

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 09.07.20225 року було відкрито провадження по справі.

Ухвалою суду від 28.07.2025 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

12.08.2025 року до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків

У судове засідання представник позивача не з`явився. У прохальній частині позову проситьрозглядати справу за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач по справі, ОСОБА_1 в судове засідання не зявилась хоча була нележним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. Проте надіслала на адресу суду заяву, в якій просить слухати справу без її участі, проти заявлених позовних вимог заперечує, вважає їх необгрунтованими та безпідставними. Крім цього просить суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача про стягненнязаборгованості за договорами позики.

Відповідно до частини 2ст. 247 ЦПК Україниу зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку, що позов "Перший Український Міжнародний Банк" не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 ст. 1048 ЦК України).

У частині 1 ст.1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом частини 2 ст.1056-1ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини 1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною 1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

У ст.526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Судове рішення про стягнення таких коштів є рішенням про примусове виконання обов`язку в натурі, тобто підтверджує грошове зобов`язання, зокрема те, що виникло у боржника у зв`язку із завданням ним шкоди потерпілому (кредитору).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 ст. 625 ЦК України).

Частиною 1 ст.1077ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно з положеннями ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 ст. 12 ЦПК України).

За змістом частини 3 ст. 12, частини 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 ст. 76 ЦПК України).

У частині 2 ст.78ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частиною 6 ст. 81 ЦПК України, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено наступне, 29.05.2013 року між позичальником, ОСОБА_1 та АТ "ПУМБ" було укладено кредитний договір № GP-4564472 та надано кредит у сумі 12160 грн.

16.07.2013 року між позичальником, ОСОБА_1 та АТ "ПУМБ" було укладено кредитний договір № 22574648 та надано кредит у сумі 20 000 грн.

Згідно ст. 1 кредитного договору № 22574648 від 16.07.2013 року укладеного між сторонами по справі в п.1.5 зазначено що кредит надається позичальникові строком на 36 місяців - до 16.07.2016 року.

В позовній заяві вказано, що відповідно до умов кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, зокрема, заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № GP-4564472 від 29.05.2013 сторони погодили, що позичальник зобовязується сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості. Та вказано що ці умови були узгоджені позичальником шляхом підписання відповідних документів.

В результаті чого, позивач вказує, що відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 03.03.2025 склала:

1) По кредитному договору від 29.05.2013 № GP -4564472 - 21291.45 (двадцять одна

тисяча двісті дев`яносто одна гривня 45 копійок) грн., з яких: 9593.96 грн.

заборгованість за кредитом; 6116.05 грн. заборгованість процентами; 5581.44 грн.

заборгованість за комісією;

2) По кредитному договору від 16.07.2013 № 22574648- 71666.61 (сімдесят одна

тисяча шістсот шістдесят шість гривень 61 копійка) грн., з яких: 17218.66 грн.

заборгованість за кредитом; 53318.17 грн. заборгованість процентами; 1129.78 грн.

заборгованість за комісією.

Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом

на 03.03.2025 склала 92958.06 (Дев`яносто дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят вісім грн 6

коп.) гривень. Детальні розрахунки заборгованості додаються до позовної заяви.

Проте суд критично відноситься до тверджень позивача що дотримання ним строків позовної давності, оскільки обидва кредити були укладені в 2013 році, а саме

1) 29.05.2013 № GP -4564472;

2) 16.07.2013 № 22574648.

Строк кредитного № 22574648 від 16.07.2013 року укладеного між сторонами по справі закінчився 16.07.2016 року.

Щодо умов іншого договору, а саме кредитного договору від 29.05.2013 № GP -4564472 то суд, вказує що умови даного договору та і сам договір відсутній в матеріалах справи, про що судом було вказано в ухвалі від 28.07.2025 року. Якою позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Крім цього суд звертає увагу на те, що позивач в своєму позову не просить суд поновити строк звернення до суду.

Натомість позов до суду було подано тільки 36.06.2025 року .

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача. За таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не позбавляє позивача його процесуальних обов`язків.

Оскільки в матеріалах справи відсутня заява відповідача про визнання позову, і оскільки саме на позивача в силу положень ст.12, 13ЦПК України покладається доведення обставин, на які він посилається на підтвердження своїх вимог, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог АТ "ПУМБ" , що має наслідком відмову у їх задоволенні в повному обсязі.

Водночас суд зазначає наступне.

Загальна позовна давність встановлена ст.257ЦК України і становить три роки.

За змістом частини 2 ст.259 ЦК України, строк позовної давності може бути збільшений за домовленістю сторін, договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно частини 1 ст.261ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом 11 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №14«Про судоверішення уцивільній справі`від 18.12.2009 передбачено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

В силу частини 1, 5 ст. 261, частини 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Позивач у даній справі не надав суду доказів визнання відповідачем боргу або іншого обов`язку, а також не надав доказів вчинення відповідачем дії, що свідчить про визнання боргу або іншого обов`язку.

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).

При цьому суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Згідно зі ст.141ЦПК України судові витрати позивачу за рахунок відповідача не відшкодовуються, оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. 10, 76-81, 141,263-265, 273, 280 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ПОЗИВАЧ: Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк", ЄДРПОУ 14282829, адреса : 04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4;

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 .

Суддя: М. В. Омеко