Рішення № 130293877, 17.09.2025, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1235/25

Провадження № 2/302/488/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2025 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Повідайчика О.І.

за участі:

секретаря судового засідання Митряк І.П.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в селищі Міжгір`я Хустського району Закарпатської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно за заповітом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 , у зв`язку з чим за нею відкрилась спадщина, зокрема, на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 та земельні ділянки згідно державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК №033773 від 25 грудня 2000 року. За життя ОСОБА_2 склала 09.02.2006 заповіт, яким все своє майно, яке буде їй належати за законом та по праву на день її смерті, заповіла позивачці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 01 липня 2025 року приватним нотаріусом Корбутяк І.В. у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, у зв`язку з неподанням спадкоємцем оригіналів документів та відсутністю інформація в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності щодо зазначеного вище нерухомого майна. У зв`язку з цим ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на зазначені об`єкти спадкового майна за заповітом в судовому порядку.

29 серпня 2025 року ухвалою судді було відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання.

Позивачка в підготовче засідання не з`явилась.

Представник позивачки адвокатка Керита М.В. подала суду заяву від 17 вересня 2025 року, в якій просила розглянути справу без участі позивачки та її, позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні.

Відповідач Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області явку представника в судове засідання не забезпечила, 09.09.2025 подала суду заяву в якій просила розглянути справу без участі представника відповідача. З поданої заяви слідує визнання позову Міжгірською селищною радою Хустського району Закарпатської області.

Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 в підготовче засідання не з`явився, подав суду заяву від 09 вересня 2025 року, в якій просив розглянути справу без його участі, не заперечує щодо задоволення заявлених позовних вимог.

Фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки відповідач визнав позов й таке визнання не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи законних інтересів третіх осіб, з врахуванням характеру спірних правовідносин, суб`єктного складу сторін і обставин справи, відповідно до наведених норм процесуального закону суд доходить висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні.

За наявними доказами суд встановив такі фактичні обставини справи.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Міжгір`я Хустського району Закарпатської області померла ОСОБА_2 , у віці 82 років, яка доводилася матір`ю позивачці, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.10).

За життя, ОСОБА_2 належало на праві приватної власності нерухоме майно: житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 та земельні ділянки згідно державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК №033773 від 25 грудня 2000 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина до складу якої увійшли зазначені об`єкти нерухомого майна.

Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Міжгірської селищної ради Міжгірського району Закарпатської області від 31.08.2016 за №7069, ОСОБА_2 , проживала у будинку за адресою: АДРЕСА_1 . На день її смерті проживав її син ОСОБА_4 , 1965 року народження, ніхто інший не проживав (а.с.24).

ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт Міжгір`я Хустського району Закарпатської області помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.25).

Як вбачається з матеріалів справи, при житті ОСОБА_2 склала заповіт, який посвідчений 09 лютого 2006 року, Шкелебей Л.В., державним нотаріусом Міжгірстької державної нотаріальної контори, та зареєстрований в книзі за № 164, відповідно до якого ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження, а саме: все своє майно, яке буде їй належати за законом та по праву на день її смерті, заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11).

Даний заповіт не змінювався, не скасовувався та є чинним, про що свідчать відомості з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), сформованої приватним нотаріусом Корбутяк І.В. 09.09.2016 за № 45028000 та з вказаних відомостей вбачається наявність заповіту, посвідченого 09.02.2006 року Міжгірською державною нотаріальною конторою, та вказаний заповіт на теперішній час є чинним та був зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 164(а.с.20).

Відповідно до вимог ст. 1223, 1233 та 1270 ЦК України позивачка є єдиним спадкоємцем за заповітом за померлою ОСОБА_2 , яка єдина вказана в заповіті, прийняла спадщину шляхом подання відповідної заяви до приватного нотаріуса Міжгірського районного нотаріального округу Корбутяк І.В., на підставі якої останньою була заведена спадкова справа №36/2016 (номер у Спадковому реєстрі 59476969)..

ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, якому надала засвідчену копію державного акту. Останнім їй було відмовлено в учиненні відповідної нотаріальної дії на підставі підпункту 4.16 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 (далі Порядок № 296/5) відповідно до якого видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов`язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. У разі коли державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та об`єкт нерухомого майна проведено без видачі документа, що посвідчує таке право або у зв`язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. Приватний нотаріус постановив відмовити у видачі позивачці свідоцтва про право на спадщину позаяк остання не подала оригінали документів (на підтвердження права власності на майно) (а.с.21).

Враховуючи наведене суд встановив, що позивачка, як єдина спадкоємиця за заповітом за померлою ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину шляхом постійного спільного проживання набула право на спадкування за нею майна, котре увійшло до складу спадщини.

Суд не встановив обставин, передбачених статтею 1244 ЦК України, які мали б наслідком усунення позивачки від спадкування за ОСОБА_2 .

Суд не встановив обставин, які б свідчили, що спадкування позивачкою за ОСОБА_2 порушує права чи законні інтереси третіх осіб.

Відтак суд встановив, що у позивачки виникло право на набуття у власність зазначеного об`єкта нерухомого майна в порядку спадкування за заповітом. Водночас суд встановив наявність формальних перешкод для нотаріального оформлення переходу права власності від спадкодавця до спадкоємиці, які не впливають на зміст цього права.

Згідно з положеннями ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до приписів частин 1, 2 і 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України). Зміст права власності виявляється у праві: володіння, користування, розпорядження (ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Суд враховує, як сталу практику правозастосування (елемент правової визначеності) зазначеної норми, позицію викладену в п.3.1. листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», відповідно до якої визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Враховуючи встановлені обставини та відповідно до вказаних вище норм законодавства суд доходить висновку, що матеріалами справи доводиться наявність законних підстав на набуття ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом та існування підстав для судового захисту такого права в установлений законом спосіб визнання права.

Відтак суд уважає позовні вимоги обґрунтованими й такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 3, 11, 16, 316-319, 321, 328, 392, 1216, 1218, 1222, 1223, 1258, 1261, 1268, 1296 Цивільного кодексу України, ст.2-5, 10-13, 19, 76-81, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом, задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом за померлою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності у порядку спадкування за заповітом до майна померлої матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на майно:

- земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,0407 га в урочищі «Біля хати», згідно державного акта на право приватної власності на землю серії І-ЗК №033773 від 25 грудня 2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1045;

- земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,0506 га в урочищі «Кичера», згідно державного акта на право приватної власності на землю серії І-ЗК №033773 від 25 грудня 2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1045;

- земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,0505 га в урочищі «Горб», згідно державного акта на право приватної власності на землю серії І-ЗК №033773 від 25 грудня 2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1045.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 17.09.2025.

Повне найменування учасників:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04350910; місцезнаходження: вул. Шевченка, 77, селище Міжгір`я, Хустський район, Закарпатська область, 90000.

Головуючий суддя О. І. Повідайчик